З початку повномасштабного вторгнення НСЗУ довелося дуже швидко переформатовувати багато процесів, щоб забезпечити належно і фінансування лікарень, і надання меддопомоги українцям. І, незважаючи на те, що Росія далі руйнує українську інфраструктуру, зокрема лікарні, з 2022 року одна з головних програм держави – Програма медичних гарантій – працює і розвивається.

Про те, які проблеми доводиться розв’язувати НСЗУ, як часто українці у 2023 році скаржилися на неналежну медичну допомогу, що робить НСЗУ для того, щоб унеможливити випадки недобросовісного надання медпослуг, про нові пакети Програми медичних гарантій та психологічну підтримку населення Укрінформ поговорив з головою Національної служби здоров’я Наталією Гусак.

НСЗУ ПОСИЛЮВАТИМЕ РОБОТУ ЗІ СКАРГАМИ ПАЦІЄНТІВ ПРО НЕНАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

- Пані Наталіє, не можу не почати нашу розмову з вашого допису у фейсбуці  про те, що є випадки, коли в лікарнях вимагають у пацієнтів кошти. Що має знати пацієнт, який зіткнувся з такою ситуацією? Повинен звернутися до НСЗУ?

- Пацієнту взагалі неважливо знати, що це за інституція – Національна служба здоровʼя України. Він має прийти в лікарню і йому мають надати безоплатні медичні послуги відповідно до договору. На жаль, на шостому році трансформації системи охорони здоровʼя не у всіх надавачів медичних послуг змінилася поведінка стосовно виконання договірних зобовʼязань і розуміння змін в системі охорони здоровʼя. І, так, є пул медзакладів, які дуже цінують партнерство з НСЗУ, де управлінська ланка і засновники роблять все можливе, щоб не просто виконати договір з НСЗУ, а надати якісні та безоплатні медичні послуги українцям. Але є надавачі, поведінка яких стосовно пацієнтів за ці 6 років трансформації системи не змінилася, вони не розуміють, що договір, який НСЗУ укладає з ними, діє виключно на користь пацієнта. Вони порушують базові норми: не інформують пацієнта про ті послуги, що є безоплатними, які лікарські засоби пацієнт може отримати безоплатно, порушують умови стосовно обсягу надання медичної послуги за тим чи іншим медичним напрямом. Тоді нам доводиться апелювати до пацієнтів і більше розповідати про НСЗУ, щоб вони також зі свого боку тиснули на систему, яка не хоче змінюватися.

- І який вплив може бути на медзаклади, якщо вони не дотримуються умов договору?

- За останні два роки ми переформатували багато процесів, щоб мати можливість ефективніше розглядати звернення громадян, більше комунікувати з цільовими групами, наприклад, з керівниками громад, які є найближчими до людей. З одного боку, щоб забезпечувати суспільний тиск на систему, щоб вона скоріше змінювалася. З іншого боку, інформувати українців про те, що насправді робить держава, щоб  вони отримували безоплатні якісні медичні послуги. Наприклад, процеси, які ми змінили: ми створили відділ для роботи зі скаргами та дали чіткі розʼяснення на сайті НСЗУ, як правильно подавати скаргу. Також оператори контакт-центру НСЗУ «16–77» мають можливість одразу замість пацієнта заповнити форму скарги та розпочати звернення за фактом порушення.

Цього року ми відкрили й зробили публічною інформацію про скарги пацієнтів, оскільки вважаємо, що це також матиме тиск на зміну поведінки надавачів послуг. Ми створили на сайті НСЗУ дашборд, де кожен може подивитися, скільки скаржаться на той чи інший заклад, як розглядають ту чи іншу скаргу. І на основі цих даних свої висновки можуть робити як голови громад, що призначають керівників лікарень, самі керівники лікарень, так і пацієнти, що обирають медзаклад для лікування.

Скарги пацієнтів є для нас частиною ризикоорієнтованої системи. У жовтні 2023 року уряд ухвалив постанову, згідно з якою змінив порядок проведення моніторингу медзакладів. І відповідно наразі НСЗУ має змогу прийти з моніторингом до всіх медзакладів. Але до тих медзакладів, на які найбільше скаржаться пацієнти, моніторинг НСЗУ (як плановий, так і позаплановий) відбудеться найшвидше.

Ще хочу зазначити, що ми підготували меморандум про взаємодію та співпрацю з Національною поліцією. Це документ, який має діяти на користь пацієнтів стосовно того, щоб їхні права були швидше відновлені, зокрема там, де є вимагання коштів або реалізація лікарських засобів, які закуплені за кошти НСЗУ. Ми його сформували спільно з експертами з громадського сектору. Він так і  називається – «З питань захисту прав пацієнтів за Програмою медичних гарантій». У межах цього меморандуму буде посилення взаємодії між НСЗУ і Нацполіцією щодо обміну певною інформацією, довідками. За останні два роки Національна поліція досить активно працює з надавачами медпослуг, які мають ті чи інші правопорушення у сфері реалізації Програми медгарантій. Є декілька гучних справ, але, одночасно з цим, вони більше все-таки зосереджені на економічних правопорушеннях. У нас є багато інформації про порушення саме прав людей під час отримання медичної допомоги, і ми хотіли б також посилити цей напрям взаємодії. Тому ми готові обмінюватися  і результатами моніторингу, і скаргами, і кричущими випадками про порушення прав пацієнтів, де є вимагання коштів також.

- Скільки скарг за рік НСЗУ отримала від пацієнтів?

- Ці цифри можна побачити в режимі реального часу на дашборді НСЗУ. Тепер там є дані про 2564 скарги. Якщо говорити про порушення, то найбільше, 24% від усіх скарг, – це вимагання коштів у пацієнтів. Також 23% – це відмова у наданні медичних послуг, передбачених за Програмою медичних гарантій. Є новий для нас вид скарг – створення фіктивних медичних записів. Ми закликали пацієнтів повідомляти про такі випадки. Впродовж року таких скарг надійшло 455, це 17%.

Не беруся оцінювати, чи достатньо скарг, мені здається, могло б бути більше.

- Якими можуть бути наслідки для медзакладів через скарги пацієнтів?

- Хочу зазначити, що ми не є суддями. Коли до нас надходить скарга, про неї повідомляємо надавача медпослуг і просимо це поясненити і відновити права пацієнта. Є надавачі, які одразу відновлюють права пацієнта, наприклад, повертають кошти за лікування, за списки ліків, якщо пацієнт до скарги додав чек за ліки. Є керівники закладів, які дуже швидко ухвалюють управлінські рішення стосовно лікарів. Був випадок, коли керівник громади після мого допису миттєво відреагував, і лікар, який маніпулював тим, що держава, НСЗУ, не сплачує ліки, був звільнений. В Національному інституті раку, який нещодавно приєднався до Програми медгарантій, теж був випадок, коли звільнили  близько 10 лікарів за зверненнями пацієнтів через уведення пацієнтів в оману і вимагання коштів за лікування.

Ми будемо посилювати роботу зі скаргами і надалі. В 2023 році я здійснила 14 поїздок в регіони, розмовляла із засновниками, пояснювала їм, що держава через Програму медгарантій закуповує медичні послуги, і що в їхніх інтересах, щоб мешканці громад отримували лікування безоплатно. Також, безумовно, рано чи пізно ми переглядатимемо за результатами моніторингу наші договірні зобовʼязання. Вже у 2023 році ми вперше направили листи засновникам медзакладів, які мають понад 5 скарг до НСЗУ від пацієнтів впродовж року, про те, що в їхніх медзакладах люди не вдоволені отриманням медичної допомоги. Вгадайте, скільки нам повернулося відповідей? Одна. На жаль, поки що відповідальності від засновників теж мало. І ми це намагаємося змінити.

Наслідки для лікарень, керівників можуть бути різними. Ми розуміємо, що скарга – це і інструмент, завдяки якому можна мати певні конкурентні переваги або антиконкурентну боротьбу. Тому не всі скарги, на щастя чи на жаль, в кожному конкретному випадку мають обʼєктивний характер. Це теж треба розуміти. Якщо ми скажемо, що за результатами скарг почнемо розривати договори, то є така ймовірність, і досвід інших країн її підтверджує, що стосовно певних закладів будуть безпідставні скарги, щоб досягти конкретної мети. Наприклад, комусь може не подобатися керівник, тому що він занадто вимогливий. Отож працюємо з кожною скаргою окремо для відновлення права кожного пацієнта на отримання безоплатної медичної допомоги. Якщо людина боїться скаржитися під час лікування, ми можемо опрацювати її скаргу після лікування, і людині повернуть кошти, якщо вона сплачувала щось під час лікування і може підтвердити це документами.

Але якщо за системою автоматичного моніторингу ми бачимо, що стосовно надавача медпослуг, на якого скаржаться, складається сукупність показників нашої ризикоорієнтованої системи, ми приходимо у медзаклад з моніторингом. Якщо всі ті фактори ризику, які бачимо в системі автоматичного моніторингу, підтверджуються, то, безумовно, одним з наслідків для медзакладу може бути розірвання договору за певним напрямом. Така можливість передбачена змінами до Постанови № 410 КМУ. Це важливо, тому що раніше ми мали розірвати договір з лікарнею повністю. Тепер, наприклад, в багатопрофільній лікарні, у якій кілька відділень дотримуються вимог договору з НСЗУ, а одне відділення – ні, ми можемо частково розірвати з нею договірні відносини.

- Стосовно створення фіктивних медичних записів. Ви зазначили, що за рік було лише 455. Але за ЕСОЗ, системою моніторингу НСЗУ можна зіставити кількість заявлених медпослуг і тих, які реально отримав пацієнт?

- Це комплексне питання. Якщо говорити про фіктивні електронні записи і моніторинг, то найбільш ефективний моніторинг стосовно таких записів і медичних записів загалом в будь-якій країні світу, і Україна не виняток, – це моніторинг самого пацієнта. Ми можемо побудувати різні, дуже ефективні, алгоритми, але виключно пацієнт може підтвердити, чи був він у лікаря, чи ні.

Що ми робимо для того, щоб пацієнт міг підтвердити свій візит до лікаря, і унеможливити фіктивні записи? На початку цього року ми запускаємо кабінет пацієнта.

- Що саме буде в кабінеті пацієнта, як отримати до нього доступ?

- Найперше, хочу зауважити, що над цим проєктом працює велика команда фахівців НСЗУ під професійним і дуже потужним керівництвом Олександра Рябця, заступника голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізаці та Дмитра Черниша, директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ.

На першому етапі впровадження пацієнтського кабінету користувачі зможуть повноцінно переглядати та розпоряджатися своїми персональними даними в ЕСОЗ – зокрема і деклараціями. Усі зареєстровані в кабінеті користувачі матимуть змогу переглядати, з яким лікарем та в якому закладі укладена їхня декларація, а також переглянути декларації своїх дітей. Або ж у разі потреби – розірвати подану декларацію, а лікарі більше не будуть стикатися з довгою та складною процедурою зміни персональних даних пацієнта, адже все це пацієнт зможе актуалізувати самостійно у своєму особистому кабінеті. Доступ до електронного кабінету буде реалізований в медичній інформаційній системі та в Дії.

Другий інструмент, який ми запустили вже в 2023 році, що стосується певних, дороговартісних, послуг, – це план лікування. Коли лікар створює план лікування, пацієнту приходить смс-повідомлення з кодом, який треба передати лікарю, щоб план лікування був відкритий. У 2023 році такі плани лікування у нас були в багатьох напрямах – в онкології, у разі таких інфекційних захворювань, як ВІЛ, туберкульоз, також під час реабілітації. І це дає змогу навести дуже швидко лад в системі щодо отримання таких послуг.

У 2024 році плани лікування будуть запроваджені за трьома новими пакетами, а саме: «Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro)», «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації органів», «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин». Також за пакетом «Ведення вагітності в амбулаторних умовах» та, можливо, за напрямом «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям».

Також у нас налаштований автоматичний моніторинг. І перед тим як оплачувати будь-яку послугу, за фактом чи за глобальним бюджетом, ми її верифікуємо.

Якщо на фіктивні записи ми отримали за рік всього 455 скарг, то за 10 місяців року записів в ЕСОЗ, за якими здійснюємо оплату, було створено 93 млн. З них перевірено за нашим автоматичним моніторингом 89 млн. Тобто не за всіма записами, які створюються в системі, здійснюється оплата.

Також у нас є такий інструмент, як зміна підходів в оплаті певних послуг. Якщо ми бачимо, що якийсь механізм оплати не діє, то змінюємо підходи в оплаті. Наприклад, в 2023 році ми змінили підходи в оплаті стосовно реабілітації, не тільки тому, що це для нас тепер пріоритетна послуга,  тому що ми побачили, що глобальні бюджети і те поняття реабілітації, яке було у нас у 2022 році, неможливо перенести на 2023 рік. Наприклад, чітко визначено, що таке реабілітація, а також її тривалість – не менше 14 календарних днів. А в деяких медзакладах один масаж називають реабілітацією. Насправді так не має бути. Тому в кінці 2022 року ми здійснювали перерахунки всім надавачам цієї послуги. Тоді було перерахунків на 600 млн грн. У 2023 році ми зробили детальний аналіз стосовно неонатальної  допомоги новонародженим, і там, де побачили, що надавачі маніпулюють електронними медичними записами, не прийняли ці  записи до оплати. В тому напрямі ми також змінюємо підходи до оплати в цьому році. Оплата не залежатиме тільки від ваги дитини, як було раніше, включно з 2023 роком, а застосовуватимуть коефіцієнти до кожного конкретного випадку.

КЕРІВНИКИ ТА ЗАСНОВНИКИ МЕДЗАКЛАДІВ МАЮТЬ ПАМ’ЯТАТИ, ЩО КАДРИ – ВАЖЛИВІ

- Ви згадали про перерахунки стосовно напряму реабілітації та інших. За 2023 рік ви також здійснюватимете перерахунки за медпослуги, які були надані неналежно?

- Це все наразі у нас проводиться автоматично. По-перше, ми не сплачуємо за медичні послуги за фактом, тобто під час формування звіту. Якщо ми бачимо, що електронний автоматичний запис не проходить нашої перевірки, то він не входить у звіт. Наприклад, з приводу мозкового інсульту ми в 2023 році не оплатили 2540 випадків, у разі інфаркту – 438, під час пологів – 1937 випадків. Це з пріоритетних напрямів. Якщо говорити про пакети, де введено план лікування, то з 11 млн медичних записів за тими пакетами 259 тисяч не були враховані і відповідно не оплачені через відсутність плану лікування.

Також ми зробили ще один дуже кардинальний крок, до якого готували медзаклади, але, на жаль, не всі повірили, що це будемо робити. Ми почали верифікацію надавачів медпослуг вимогам щодо працівників. Ви памʼятаєте, що НСЗУ закуповує медпослуги для українців за певними вимогами. Вони є і стосовно медичного обладнання, і щодо кадрів, наприклад, сумісництва. Скажу, що виявляли випадки, коли один медпрацівник працював у кількох медзакладах. Наприклад, у Вінницькій області була ситуація, коли один працівник працював у 14 медзакладах, отож медзаклади не виконували вимогу про кількість медперсоналу. Досить часто в медзакладі може стояти новенький апарат КТ, але на ньому нікому працювати. Тому ми хотіли нагадати медзакладам, керівникам і засновникам медзакладів, що кадри – важливі, що необхідно підвищувати кваліфікацію медпрацівників, мотивувати їх. Тому що яке б обладнання лікарні не закуповували, якщо не вкладати у кадри, то в якийсь момент ваші працівники перейдуть працювати у сусідню лікарню, а ви не відповідатимете вимогам НСЗУ.  У першому півріччі 2023 року ми провели таку верифікацію 1231 надавачів первинної медичної допомоги і 1432 надавачів спеціалізованої меддопомоги. А якщо брати до уваги друге півріччя, то таких перерахунків ми провели на 1 млрд грн. Вони стосувалися і стаціонарного лікування, і таких напрямів, як паліативна допомога, пологи.

Ми розуміємо, що на певних територіях, у регіонах, наприклад, на прикордонних Чернігівщині, Сумщині або в зоні бойових дій, знайти медпрацівників важко. Тому для медзакладів там є понижувальні вимоги щодо кількості працівників. Водночас, коли засновники, лікарні підписували договір з НСЗУ, то вони брали на себе обовʼязок забезпечити відповідність певним вимогам.

ПОПРИ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ, НАВАНТАЖЕННЯ НА МЕДИЧНУ СИСТЕМУ – КОЛОСАЛЬНЕ

- Що зміниться в Програмі медичних гарантій на 2024 рік?

- У нас вже 96%  надавачів, які мали контракти у 2023 році, подали свої пропозиції до НСЗУ. І для 94%  надавачів послуг ми вже підтвердили пропозиції.

Обсяг медичних послуг не буде скорочуватися, незважаючи на війну. Ми і надалі закуповуємо весь спектр медичних послуг і навіть розширюємо його. Також НСЗУ закуповуватиме надалі медпослуги з певними особливостями для деяких територій, тому що територія активних бойових дій вимагає більшої уваги і зосередженості. Умови, в яких там працюють медпрацівники, отримують меддопомогу пацієнти, є особливими порівняно з умовами, наприклад, у Закарпатській області. Тому в Програмі медгарантій буде збережено окремий пакет для медичних закладів на території активних бойових дій. Одночасно з цим ми розуміємо, що війна вносить нові виклики в систему охорони  здоров'я, і ми бачимо з ЕСОЗ, що попит на послуги хірургії, стаціонарного лікування, психологічних, психіатричних послуг і реабілітації зростає.

Хочу зауважити, що багато експертів, зокрема з центральних органів виконавчої влади, кажуть, що мільйони громадян виїхали, відповідно і фінансування має бути меншим. Я не згодна з таким аргументом. В нашій країні два роки триває широкомасштабна війна, і достатньо відвідати звичайну обласну лікарню, щоб побачити, з якими травмами там перебувають люди. Зросла складність надання меддопомоги, у лікуванні постраждалих задіяні всі, навантаження тепер на медичну систему – колосальне.

- Чи може це зростання навантаження на медсистему бути також через те, що люди, які раніше не хворіли або відкладали лікування, через  постійний стрес вже тепер стикаються з хворобами?

- Також через це. Медична система з пандемії COVID-19 перейшла у широкомасштабну війну. Якщо приблизно уявити середньостатистичну людину, яка виїхала за кордон з 24 лютого 2022 року, то це переважно жінки середнього віку з дітьми, які раніше нечасто зверталися до медичної системи. Так, ми бачимо з ЕСОЗ, що кількість звернень, наприклад, до педіатрів, стала меншою. Але я вас здивую: у 2023 році, у серпні, показники звернень до педіатрів перед початком навчального року були тотожними до довоєнного періоду. Якщо дивитися суто за показниками з ЕСОЗ, то зрозуміло, що зросла, наприклад, хірургія. Не називатиму цифри, які ми фіксуємо, але кількість населення, що постраждало через війну, у нас зростає.

Також варто брати до уваги, що для наших людей стало звичкою відкладати розв’язання проблем зі здоров'ям. А коли у людей стрес за стресом, починаючи від пандемії і до війни, то так, хронічні захворювання теж зростають. Ми бачимо зростання кількості інсультів і сигналізували про це ще у першому півріччі 2023 року. Ми бачимо зростання онкологічних захворювань, тому що онкологія була недовиявлена за часи COVID-19. Це є природним явищем. І тому ми говоримо чесно: наразі знижувати витрати Програми медичних гарантій не можна.

Я готова доводити всім скептикам, які не вірять, що за такої кількості громадян, що виїхали за кордон, обсяги медичної допомоги зростають. У нас досі тривають дискусії, що через велику кількість внутрішньо переміщених осіб варто було б переглянути оплату первинній ланці. Одразу скажу: якщо ми в ці складні роки переглянемо  способи оплати для первинки, мені важко уявити, що буде через два-три роки з навантаженням на спеціалізовану меддопомогу.

Але в 2024 році ми дещо змінимо підходи до первинної меддопомоги. У нас зʼявляються якісні показники для оцінювання роботи первинної ланки. Також ми змінюємо підходи до паліативної меддопомоги в Програмі медгарантій і внаслідок війни – підходи до хірургічного пакета і пакета стаціонарного лікування. Зокрема, ми піднімаємо коефіцієнти на такі групи, як травма, опіки, мікрохірургія ока. Також змінено підходи стосовно оплати за стаціонарну реабілітацію, ми будемо застосувати коефіцієнти складності.

З нових напрямів: у Програмі медичних гарантій з'являться пакети з трансплантації і послуги штучного запліднення (ЕКЗ).

- У МОЗ була інформація, що в Україні з'являться центри психічного здоров'я. Роз'ясніть, будь ласка, яке місце вони посідатимуть в тій системі психологічної допомоги, що вже є?

- Ще до повномасштабного вторгнення у багато пакетів була вміщена вимога наявності у медичному закладі психолога, психотерапевта або психіатра для супроводу пацієнтів, тому що велика кількість станів потребують цієї роботи з пацієнтом. Тепер таких пакетів 18, зокрема стаціонарна реабілітація.

Також у нас наявний пакет психологічної допомоги на первинній ланці, і можу сказати, що ми стартували у цьому напрямі з нуля.

Лікарів, медичних сестер, які мали додаткові знання стосовно того, як спілкуватися з пацієнтами з психічними розладами, як діагностувати і перенаправляти їх далі, були одиниці в Україні. Завдяки нашим партнерам і лідерству першої леді ми змогли через академію НСЗУ надати лікарям можливість пройти навчання за програмою «mhGAP», і тепер у нас є мережа медичних закладів, де первинна ланка може надавати такі послуги.

Чому це так важливо? З часом наші воїни будуть повертатися додому, часто це – віддалені населені пункти, де є своя сукупність проблем, зокрема психологічних. Є сімʼї, які втратили своїх рідних, є родини, які очікують на повернення близьких, дехто вже повертається з пораненнями, інвалідністю. Хто працюватиме з тими людьми там? Відповідно для нас важливо, щоб сімейний лікар мав базові знання, міг допомогти. І під час спілкування з лікарями я часто чую, що тепер вони принаймні розуміють, як розмовляти з пацієнтом, у якого є поранення чи інвалідність, чи є скарги на психологічний стан тощо. Бо донедавна, на жаль, наших лікарів ніхто не вчив, як розмовляти з людьми, що, наприклад, повернулися з полону і мають свої потреби. Здається, це щось непомітне, але за останній рік це дуже потужна інвестиція в нашу країну і в наших людей. Це точно не витрати, а відкладена інвестиція.

Курс «mhGAP» доступний на платформі Академії НСЗУ. Окрім того, що він залишається відкритим, також доповнюється новими розділами. Проходити його можуть як лікарі первинки, так і лікарі інших спеціальностей.

Також у нас були мобільні бригади, які надають і психологічну допомогу. Вони були недостатньо доступними до пацієнта, тому що в регіонах їх були одиниці.

Тепер ми прибрали вимогу НСЗУ, що ці мобільні бригади мають створюватися тільки при медзакладах, які надають виключно спеціалізовану медичну психіатричну допомогу. Сподіваємося, що у 2024 році в усіх кластерних медичних закладах зʼявляться такі центри психологічного здоровʼя, які матимуть можливість як приймати людину в самому центрі, так і під час виїзду.

Деякі центри створені під егідою міжнародних організацій і працюють за 9-м пакетом НСЗУ «Амбулаторно-поліклінічна допомога». Деякі такі центри працюють під егідою мобільних бригад. Спостерігаємо, що люди звертаються за психологічною, психіатричною допомогою. Ми хотіли б уніфікувати стандарт надання цієї допомоги. У нас є і власний досвід, всередині країни, ми вивчали досвід інших країн. І тепер ми стандартизуємо, уніфікуємо маршрут пацієнта. Хочу нагадати, що ми створили спеціальну мапу на сайті НСЗУ, де можна знайти заклади, в яких працюють психологи, психіатри, де люди можуть отримати допомогу. На неї нанесені як заклади первинної меддопомоги, так і всі інші.

Щодо центрів психічного здоров'я, то там буде змога отримати консультацію, пройти діагностику, зокрема клінічну, отримати рецепт на медикаментозне забезпечення.

До речі, цього року ми розширюємо цей напрям і у програмі «Доступні ліки» на лікарські засоби під час розладів психіки та депресії. Тобто відбудеться розширення переліку ліків за напрямом «розлади психіки і поведінки». Цей напрям вже є в програмі реімбурсації. За такими ж правилами пацієнт і отримуватиме ліки: через звернення до лікаря-психіатра з можливістю отримати повторний рецепт у сімейного лікаря. Ще у цьому році буде актуальною робота із залежностями. Ми з електронної системи охорони здоровʼя бачимо, що за деякими видами залежностей відбулося зростання. Цифри називати не буду, але так є. Тому на нашій мапі ми позначили і центри та медзаклади, де працюють лікарі-наркологи.

- Ви згадали про появу в Програмі медичних гарантій пакета з надання послуг зі штучного запліднення. Хто надаватиме такі послуги, хто матиме право звертатися за цією послугою?

- Для нас цей пакет важливий. В Україні дуже складна демографічна ситуація. І повʼязана вона не тільки з війною, населення старіє, знижується народжуваність. Тому якщо ми хочемо зберегти країну, розвивати її, то маємо тепер робити певні інвестиції у відновлення людського потенціалу.

Раніше частково цю послугу фінансовано через програму МОЗ, але у 2023 році навіть була петиція від жінок, які не змогли знайти кошти, щоб пройти цю процедуру.

Коли ми збирали інформацію стосовно цінової пропозиції, формування тарифу, обговорювали таку можливість на різних майданчиках, багато медичних закладів давали зрозуміти, що готові укладати контракти з НСЗУ і надавати таку послугу. Ринок цих послуг тепер в Україні розвинутий: це і державні центри МОЗ, і комунальні медзаклади, і приватні центри. Всі вони зможуть укласти контракт з НСЗУ на цей пакет.

Тариф на цю послугу – близько 60 тис. грн, він формувався на основі вивчення як комунального, так і комерційного ринку послуг з ЕКЗ. Ми зрозуміли, що за 1,5 млрд грн, які закладені в ПМГ на цей пакет, зможемо забезпечити багатьом жінкам цю процедуру. Цю послугу надаватимуть за клінічними показаннями, буде маршрут пацієнта, враховуватимуть протипокази, – готується відповідний наказ МОЗ щодо цього.

Жінка може отримати один повний цикл на рік – у разі настання вагітності, при цьому у разі народження здорової дитини наступні цикли допоміжних репродуктивних технологій не оплачуються. Також пацієнтка може отримати другий повний або неповний цикл на рік – у разі ненастання вагітності. Доплачувати за ці послуги не потрібно.

Стосовно трансплантації. Було багато дискусій, чи продовжувати пілотний проєкт з трансплантації, але з 2024 року трансплантація переходить в Програму медичних гарантій. Наразі ми здійснюємо підготовку надавачів цієї послуги, тому що вперше в ПМГ увійдуть медзаклади, які працюють в системі Національної академії медичних наук, і медзаклади, що підпорядковуються МОЗ. Тарифи на трансплантацію, які діяли в пілотному проєкті, будуть збережені в Програмі медичних гарантій і навіть збільшені під час посттрансплантаційного періоду. За послуги з трансплантації НСЗУ сплачуватиме залежно від трансплантованого органа, а також окремо сплачуватиметься дотрансплантаційний та посттранслантаційний період. До ПМГ-2024 закладена така вартість послуг із пересадки: легень – близько 2,6 млн гривень, серця – понад 2 млн гривень, печінки – близько 1,5 млн гривень, нирки – близько 800 тис. гривень, гемопоетичних стовбурових клітин – до 2,5 млн гривень. Також в програму «Доступні ліки» ми додали імуносупресивні препарати –  це теж стосується загальної системи трансплантації.

Так, ми очікуємо, що будуть певні складнощі, оскільки багато надавачів цих послуг ще не працювали з Програмою медичних гарантій, але ми проводимо відповідне навчання. Наразі перелік медзакладів, які укладатимуть контракти з НСЗУ на трансплантацію, отримуємо від МОЗ, але ці медзаклади мають так само пройти процедуру контрактування і, окрім того, що вони є в переліку МОЗ, повинні відповідати вимогам НСЗУ.

Наталія Молчанова, Київ
Фото – Миколи М'якшикова, Геннадія Мінченка та надані пресслужбою Національної служби здоров’я України