З'їзд президентської партії: а чи спрацює ліфт?
- Це точно моя промова?
Це була перша фраза президента Володимира Зеленського, коли він вийшов на партійну сцену свого виборчого з'їзду і йому передали текст виступу. Вона дезавуювала недавню незручну ситуацію, коли його звинуватили, що він користується старими виступами попередника. Зал дружно зааплодував.
Напевно, перетворювати громадські глузування в бонуси - це властивість усіх професійних коміків. Ось, наприклад, невдале привітання Володимира Зеленського на день Києва (про те, що місто пахне шаурмою та липами), коли на Зеленського обрушився весь громадський сарказм, послужило поштовхом, що шаурма стала основною стравою президентських фуршетів.
Кількома днями раніше шаурмою він пригощав на офф-рекордзі журналістів. Гриль-апарати для шаурми красувалися і сьогодні стрункими рядами в локації для кейтерінгу в центральному Ботсаду, де висувалися кандидати від партії "Слуга народу".
 |
Але це було пізніше. Біля службового входу центрального Ботсаду журналістів розсаджували в гольф-кари і везли до обладнаної локації (сцена, місце для трансляції, зали, кейтерінг, місця для спілкування). По дорозі в якості живих вказівників стояли волонтери, студенти у білих сорочках під зеленими парасольками.
Заявлений для пропуску на з'їзд час дозволяв журналістам ще до початку погуляти по імпровізованим альтанкам-локаціям партійного з'їзду. Хтось пив каву з печивом, хтось обговорював перші десятки вчорашніх з'їздів.
В цілому, партійні з'їзди для депутатів 9 скликання ще раз показують, як серйозно змінилася країна.
Ні, без крайнощів і нафталіну не обходиться і зараз, вчора, наприклад, можна було побачити кадри з'їзду, де центральною піснею була: «Я люблю тебе життя».
Але і «Голос» Вакарчука, і «Європейська Солідарність» Порошенка орієнтувалися на нових, на авторитетних, на тих, хто щось зробив для країни.
Не уявляю, як ретельно будуть ховати у списках представників олігархів. Зараз це просто вбивчо для репутацій партій. До речі, не бачу такого скупчення мерседесів, як бувало раніше, сьогодні навіть главу АП Богдана возили на гольф-карі.
Сьогодні мали представити список від «партії влади». Будь-який президент після обрання хоче конвертувати головний рейтинг у живих людей - поступливих парламентських партнерів. «Слуга народу» Володимира Зеленського претендує на добру сотню, а то й півтори мандатів. Деякі учасники команди мріють про 226 голосів, але це занадто зухвало.
Кого приведе в Раду президент, якого спочатку на вищу посаду країни висував гумор, потім – вмовляння друзів, потім азарт? Яким буде список людей, які формують політику і курс країни на найближчі рік-півтора, а то й п'ять років? Прогнози на орієнтовні терміни президентства Володимира Зеленського дуже різні.
Порівнюючи сьогоднішню обстановку з президентською кампанією, про себе відзначила, що бачу журналістів набагато менше (напевно, перший попит на таку новинку, як президент – артист задоволений). Але якоїсь нервозності теж набагато менше.
Товариство отримало відповіді на питання про дефолт (виглядає, що його не буде), реприватизацію Привату (начебто теж). Хоча постають нові питання.
На які журналісти намагаються отримати відповіді.
Вони налітають на главу РНБО Олександра Данилюка і розпитують про припинення вогню під час Мінських переговорів, чому заяви Леоніда Даниловича Кучми дисонують з трактуваннями команди. Він відбивається, заявляючи, що Леоніда Кучму не так інтерпретували, що Мінський формат має запрацювати, що він повинен бути поза політикою і передвиборною риторикою, що його треба «оживити», що це складна тема, там кілька учасників. На питання, як оцінює роботу СБУ, заявляє, що нова команда тільки формується, що буде реформа і що економіка та боротьба з корупцією мають бути зосереджені в НАБУ. Ще одне питання (делікатне) про те, що «чи дійсно Росія втратила контроль над ватажками підрозділів ДНР?», як це було на сайті президента. Питання, поставлене спокійно і ввічливо, було явно з підступом, оскільки заяву чинного встиг розкритикувати попередній. Адже РФ присутня на Донбасі. Данилюк важко зітхнув: «Мені важко це коментувати. Адже РФ там, вона знаходиться там безпосередньо і контролює підрозділи. Там ситуація більш-менш контрольована. Решта - оцінні судження» (Таким чином, секретар РНБО дав зрозуміти, що оціночні судження прозвучали з вуст голови РНБО)...
До початку з'їзду ще є час. І я шукаю співрозмовників з числа членів команди Зе. Бачу Ірину Венедіктову, яка відає судовою реформою.
- Ірино, ви у списку кандидатів? – вітаючись, питаю я.
- Точно не знаю, але мені видали ось такий бейджик, - вона показує свій бейдж, де написано депутат Слуги народу.
- А як ви будете будувати свою роботу, якщо підете в списку?
- Доведеться припинити свою викладацьку діяльність на якийсь час. Якщо ти занурюєшся в законодавчу роботу... Адже викладача студенти завжди наздоганяють навіть імейлом, не уявляю поки що можливість поєднувати і те і інше.
Ми якийсь час говоримо про передбачуваний нею суд присяжних, про реформу парламенту і законодавчий спам, коли депутати продукують проекти, які ніхто не приймає.
До нас приєднується Святослав Юраш, член ЗеКоманди, син директора департаменту у справах релігії Андрія Юраша, який доклав руку до автокефалії.
- Я бачила ваші весільні фото на акаунті батька. Те, що ви вінчалися у храмі Вселенської патріархії, вселяє сподівання, що ви будете дбайливо ставиться до автокефалії.
- Ну ми ж заспокоювали вас, - жартує Ірина. - Мене після публічної заявки в Укрінформі, що нам дорогі всі завершені проекти, пов'язані з ідентичністю, противники Томосу розкритикували.
- Тепер, коли Порошенко програв, процес переходів в ПЦУ піде легше, - заявляє Святослав.
- Святославе, давайте не будемо, ви не на партійному мітингу, - зупиняю я його. - Краще розкажіть, як ви потрапили у команду Зе.
- Мене познайомили друзі з шоу-бізнесу.
- У вашої партії високий рейтинг, скажіть, як ви будете набирати людей, адже реальних структур на місцях немає, за короткий час побудувати, ні людей набрати. Вже жартують, що ви з поїзда знімаєте, щоб у списку включити.
- Коли на каналі «1+1» представили експертів, до нас почали звертатися море людей. Я відповідаю за взаємодію з громадським сектором, мені почали писати. Це люди з вулиці, у яких за спиною цікаві проекти, і ми пропонуємо їх штабу, - відповідає Святослав.
Я блукаю між рядами, оглядаю гостей і делегатів. Про себе безоціночно думаю, що треба вивчити склад Кварталу, добре чи погано, але, судячи з усього, він стане постачальником якихось не останніх кадрів в команду Зе. Намагаюся зрозуміти для себе, чи вірю я в проект Ліфт, в те, що нова команда так беззастережно і безкорисливо відкриє кадрові шлюзи, що можна завести у Верховну Раду сто осіб без досвіду дня - і вони стануть хорошими депутатами. І тут бачу Руслана Стефанчука, соратника Володимира Зеленського, представника президента у Верховній Раді. Його відразу ж оточили журналісти. Він переконує, що не має впливу на формування списків, що первинний відбір депутатів був делегований професійним HR-ам (фахівців з кадрової політики).Що такий же підхід буде застосований до підбору голів обласних адміністрацій. Потім говорить про партійну, лібертаріанську ідеологію, яка об'єднує ідею мінімального впливу держави і правильне соціальне забезпечення, і що партія робить перші кроки, об'єднуючи людей навколо цих ідей.
Нарешті з'їзд починається. Спочатку виступає президент Володимир Зеленський. Просить присутніх не вставати: давайте без цього. Коротко розповідає, що вони підбирали кандидатів шляхом інтернет-відбору, людей з регіонів та тих, хто зумів щось зробити в житті без зв'язків, грошей та потужної сім'ї.
Після цього виходить голова партії Дмитро Разумков. Він каже, що вони будуть будувати політику, де “ні мова, ні віра" не будуть джерелом конфлікту. Я подумала, що для активістів, які займалися тією самою "мовою і вірою" це буде звучати, як пропозиція в гуманітарній політиці не стріляти у відповідь. Але потім подумала, що реальна політика (фактично - запропоноване пораженство) можливо буде відрізнятися від передвиборчої риторики. Якщо слуги народу є слугами дійсно українського народу.
Керівник штабу Олександр Корнієнко починає зачитувати список кандидатів. Першу сотню. Крім кількох людей з десятки інші невідомі.
- Журналісти, потім ви намалюєте стрілочки, хто тут чий, - жартує керівник штабу Олександр Корнієнко.
Цей етап з'їзду закривається дуже швидко. Делегатів і кандидатів просять залишитися для бесіди, журналістів запрошують на прес-конференцію за участю Дмитра Разумкова, Руслана Стефанчука, Ірини Венедіктової, Олександра Корнієнка.
На прес-конференції нас переконують, що людей відбирали з пошти і за пропозиціями партійних експертних груп, що відбір був чесним, з перевіркою кандидата службою безпеки.
Запевняють, що жодного депутата минулих скликань у списку "Слуги народу" не буде.
Усім обіцяють провести постпраймеріз. Тобто у випадку обґрунтованих зауважень до списку і по мажоритарці кандидатів будуть виключати і що для остаточної утруски–очищення списку є ще цілий місяць.
У відповіді учасників прес-конференції вриваються гості з'їзду з регіонів: ми пройшли у вас співбесіду, але вчора не взяли трубку на телефонний дзвінок, здається це ви телефонували – я пройшов?
Я подумала, що відбір по інтернету має колосальну силу позитивного впливу, але, можливо, що буде і великим розчаруванням для тих, що залишилися за бортом.
На з'їзді знайомлюся з цікавим науковцем, українцем – політологом, який викладає в одному з університетів Техасу Сергієм Куделею. Ми обговорюємо виборчі системи, намагаємося подумати про якість парламенту, майбутнє формування коаліції, про форми взаємодії президента з парламентом, а потім говоримо і про самого президента.
- Ви ставитеся до всього що відбувається зі сподіванням?
- Звичайно, з великим сподіванням. Багато залежить від того, чи зуміє президент розвиватися в цій посади, які люди будуть його оточувати, які важливі вибори він буде робити. Адже президент - це постійний пошук альтернатив. Але зараз я бачу новизну і відкритість.
- Новизна в тому, що він не носить піджаки на офіційні зустрічі?
- Не тільки.
- А як академічна спільнота Америки ставиться до нашого президента?
- Вона розглядає це з точки зору розвитку української демократії. Це не погляд з мікрорівня виборця, а з точки зору нашої можливості стати реальною частиною західного світу, європейського співтовариства. І з цієї точки зору є позитивний розвиток. Чим більше змін і переходів від однієї політичної сили до іншої, тим краще і сильніше стає демократія.
Лана Самохвалова
