Реформа системи державного архітектурно-будівельного контролю в Україні припала на передвоєнний 2021 рік. Тож становлення Держінспекції архітектури та містобудування - нового органу, що прийшов на зміну Державній архітектурно-будівельній інспекції, - відбувалося, по суті, в умовах великої війни. Безперечно, далеко не всі задоволені змінами: декого не влаштовує, що тепер стало менше можливостей “вирішити питання” через зв’язки та гроші, інші ж навпаки переконані: реформа була суто косметичною й радикального оновлення після “зміни вивіски” ДАБІ на ДІАМ не відбулося, корупційні лазівки та ризики залишилися. Олександр Новицький, якого торік у червні Уряд призначив головою ДІАМ, із останнім твердженням категорично не погоджується. Свої аргументи він навів в інтерв’ю Укрінформу.

ОНОВЛЕННЯ ПІДХОДІВ: ЗАМІСТЬ БЮРОКРАТИЧНОГО «МОНСТРА» - СУЧАСНИЙ СЕРВІС

- Пане Олександре, пригадайте, яким для Державної архітектурно-будівельної інспекції та для будівельного ринку країни загалом був другий воєнний рік — з огляду як на безпекові ризики, так і на нові виклики, пов’язані з виконанням завдань зі швидкого відновлення того, що зруйновано ворогом?

- Попри продовження війни, у 2023 році темпи будівництва в Україні стрімко відновлювалися. Ми намагалися забезпечити якісне супроводження відповідних процесів завдяки безперебійній роботі усіх структурних підрозділів, оптимізації нашої команди, дотриманню стандартів доброчесності та нульовій толерантності до корупції.

Незважаючи на те, що закон відводить п'ять, а за деякими категоріями - 10 робочих днів - для опрацювання документів, які надходять через електронну систему (а їх, до речі, було на 40% більше, ніж у 2022-му), намагаємося переважну частину з них погодити за 24 години. Дозволи на будівництво об’єктів вищих класів (складніших), зазвичай, опрацьовуємо за 48 годин. На введення в експлуатацію великих об'єктів класу наслідків СС3 відводимо щонайбільше 72 години після завершення виїзного огляду.

Але не зупиняємося на тому, щоб просто виконувати функціональні обов’язки, а завжди намагаємося вдосконалюватися. Впроваджуємо багато нових електронних послуг, разом з командою Мінцифри доопрацьовуємо Реєстр будівельної діяльності, постійно впроваджуємо зміни, що сприяють додатковій прозорості, автоматизації процесів та спрощенню отримання замовниками наших послуг.

- Тобто, фізичних черг із клієнтів, як це було колись, зараз немає - все в електронному режимі через Дію та ЦНАПи?

- Так, формально у нас є два канали отримання повідомлень - Дія та кабінет ЦНАП. Насправді ж він єдиний, тому що 100% документів в результаті потрапляють до ДІАМ в електронному вигляді через реєстр, жодного папірця до інспекції «вживу» не надходить. Заявку можна подати, завантаживши документи через портал «Дія», а той, кому це складно, хто ще не розібрався в усіх технічних процесах, має можливість звернутися до Центру надання адміністративних послуг - адміністратор ЦНАП подасть заявку із необхідними проєктами і довідками замість нього.

- А на чому ґрунтуються ваші оцінки темпів відновлення будівництва?

- Ми ж бачимо, що упродовж минулого року кількість опрацьованих ДІАМ документів через Реєстр збільшилася за усіма категоріями. Найбільше зростання маємо в сегменті нового будівництва - порівняно із 2022-м, заявок на видачу дозволів побільшало на 22%. Хоча кількість заяв на введення готових об’єктів в експлуатацію приблизно така ж, як і позаторік.

Але варто враховувати, що у 2023-ому ми зосередилися на сервісно-орієнтованому підході, надаючи отримувачам послуг максимум інформації, аби вони краще розуміли підстави для відмов, зауважень, а отже — швидше усували недоліки, мінімізуючи ризики негативних для себе рішень, і лише після цього подавали документи на реєстрацію. Завдяки цьому вдалося зменшити кількість відмов на видачу сертифікатів для готових об'єктів на 33%. В частині дозволів трішки «скромніше» - відмов на 11% менше.

- Які ж основні причини відмов - як при наданні дозволів на початок будівництва, так і при його супроводженні та введенні готових об'єктів в експлуатацію? І чи спрацьовує тут фактор «воєнного форс-мажору»? Тобто, чи діють послаблення з огляду на складні обставини, чи ж вимоги незмінні?

- Найпростіше дати оцінку процесу видачі дозволів на виконання будівельних робіт. Тут ми пішли шляхом запровадження таких перевірок, які спрацьовують вже на етапі подання документів - до того, як вони потраплять на розгляд ДІАМ. Ми прописали робочі алгоритми, передбачили перелік типових відмов та зауважень і перетворили це на автоматичну перевірку - підказки, що спливають та допомагають замовникові зорієнтуватися на етапі подання документів. За рахунок цього ми довели кількість заяв на дозволи, до яких в інспекторів немає жодних претензій, щонайменше до 80%. Тобто, майже всі зауваження, які в минулому призводили до відмов, тепер враховуються ще на початковому етапі, коли в Дії заповнюється заявка. Відповідно, в ДІАМ надходить документація без технічних помилок, і ми акцентуємо вже більше на її юридичній оцінці.

А ось ситуація із сертифікатами про введення об’єктів в експлуатацію інша. Тому що, на жаль, високий поріг корупції, який був за часів ДАБІ, так би мовити “привчив” ринок до того, що можна вводити в експлуатацію і недобудовані об’єкти. Тож ми працюємо над тим, щоб розвинути до належного цивілізованого рівня культуру завершення будівництва. Більше того, є високий стандарт, який для ДІАМ ніколи не змінювався, а зараз навіть посилюється. Маю на увазі питання інклюзивності всіх елементів містобудівної діяльності для маломобільних груп населення. Адже війна, на жаль, впливає на чисельність таких груп, людей з інвалідністю стає більше. Частину соціальної відповідальності за їхню адаптацію до нормального життя та побуту беремо на себе. Тому дуже жорстко стежимо за дотриманням відповідних стандартів на кожному об’єкті.

Окрема тема — введення в експлуатацію об’єктів, будівництво яких практично завершили до війни, але які були пошкоджені агресором. Законодавство при цьому не дозволяє робити жодних винятків. Ми не можемо брати відповідальність за те, щоб заселяти людей, наприклад, у будинок, де ще до введення  експлуатацію пошкоджений дах або вибиті вікна. У таких випадках (а ці кейси, на жаль, не рідкість) збиралися разом із девелоперами, з ініціативними групами мешканців, вивчали технічні звіти фахівців й готували «дорожню карту» дій щодо кожного об’єкта.

АНТИКОРУПЦІЙНА БОРОТЬБА: АВТОМАТИЗАЦІЯ І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ

- Система оскаржень в середині ДІАМ працює? Якщо десь на нижчому рівні ухвалені неправомірні з точки зору замовника рішення, як і куди він може звернутися з апеляцією? І з яких приводів найчастіше звертаються, на що й на кого найбільше скаржаться замовники?

- Що стосується документів, виданих ДІАМ, то зараз їх можна оскаржити тільки через суд. Тому що ми не можемо контролювати самі себе, інакше, згідно із законодавством, йтиметься про очевидний конфлікт інтересів. Але такі скарги — поодинокі. Та й то суди, переважно, підтверджують, що позови необґрунтовані. Не секрет, що у нас є ринок окремих людей та навіть ГО, котрі за гроші можуть створювати проблеми для конкретних забудовників, що є фактично лобізмом одних груп забудовників проти інших. І тут питання до правоохоронців: якщо у скаргах йдеться про кримінальні порушення (самозахоплення земельної ділянки, приміром), вони мають на це реагувати.

При цьому жодна перевірка, здійснена правоохоронними та іншими органами, не виявила порушень з боку ДІАМ. Бо основним запобіжником від таких порушень є високий стандарт, за яким ми працюємо.

- От якраз далі - до завжди резонансного і популярного питання: корупція та антикорупційна боротьба. Ви вже згадували про «недобрі» традиції ДАБІ - органу, який раніше працював у цьому сегменті. Що змінилося? Чим принципово ДІАМ відрізняється від ДАБІ у підходах, методах роботи, в інструментах?

- В першу чергу, маємо говорити про людський фактор, оскільки 100% фахівців, котрі працювали в ДАБІ і мали корупційний досвід, були звільнені. Ми набрали перевірених на доброчесність співробітників, переважно навіть без досвіду роботи у цій галузі, що для нас не було проблемою, оскільки дуже сильні експерти і тренери працювали над тим, аби перетворити цих молодих людей на хороших фахівців. І на другий рік реформи ми вже побачили реально високий фаховий рівень співробітників ДІАМ за всіма напрямами.

Ще одним запобіжником є наша внутрішня система комплаєнсу (вимог, правил та норм). Зокрема, те, про що я казав на початку інтерв’ю: швидкість видачі опрацьованих документів. Якщо людина приходить на роботу і отримує заявку, рішення щодо якої належить ухвалити за добу, вона вже фізично не має можливості і часу комусь зателефонувати, із кимось про щось домовитися.

Тим паче, автоматизована система не дозволяє самостійно обирати заявки для роботи. Вона дає тільки доступ до «кнопки», яка рандомно розподіляє свіжі заявки між усіма інспекторами. Підтасувати і навіть «підглянути», кому яка заявка випаде, в принципі, неможливо. І ми постійно працюємо над удосконаленням таких механізмів, в тому числі, налагодили автоматичний розподіл інспекторів, які вирушають на виїзний огляд. Тепер система також автоматично визначає черговість: першу заявку, яка надійшла, мають і опрацювати першою, не можна просто кинути все й перейти до роботи над наступною.

І таких змін за ці два роки було дуже багато. Ще більше маємо хороших ідей, які просто не встигаємо імплементувати через брак ресурсів.

БУДІВЕЛЬНИЙ РИНОК: ЗНАКОВІ ОБ’ЄКТИ І РОБОТИ З ВІДНОВЛЕННЯ

- Повернімося до розмови про стан будівельного ринку. Розкажіть про знакові об'єкти, які вводилися в експлуатацію, та масштабні роботи, що, попри війну, виконувалися торік.

- Перше, що пригадується, - це реставровані, перебудовані будівлі Річкового вокзалу у столиці та Київського американського університету, створеного за підтримки Державного університету Аризони. Дуже цікавий об’єкт з точки зору архітектури. Там повністю зберегли автентичність будівлі, але при цьому зробили із нього надсучасний кампус для студентів, із широкими навчальними можливостями, що забезпечують співпрацю з іноземними викладачами, фахівцями.

- Це об’єкт реконструкції?

- Так, приміщення перебудували, всередині дещо розширили, зробили аудиторії. Максимально зберігши автентичний стиль, вони змогли зробити простір надзвичайно сучасним, інсталювавши сучасні технології. Дуже цікаво навіть просто відвідати, подивитися, як все влаштовано.

Іншим таким об’єктом є Мистецький арсенал у Львові - Jam Factory Art Center. Це колишня фабрика повидла. Цікавий меценатський проєкт. Швейцарець інвестував кошти в Україну, у нашу культуру, не побоявся ризиків війни. Реконструкція відбувалася в дуже стислі терміни.

Знаковими вважаю і декілька інноваційних терміналів «Нової Пошти» - найбільших логістичних терміналів в Україні. Ми теж у стислі терміни, тісно співпрацюючи із замовниками, ввели їх в експлуатацію. Пригадую, що на одному із цих об'єктів зранку ми проводили виїзний огляд, а увечері мені надіслали фотографії, на яких видно, що він уже повністю заповнений вантажами. Зараз ці термінали є важливою частиною української логістики.

І, звісно ж, ще низка культурних пам’яток. Це, наприклад, відомий щит на монументі Батьківщина-мати, який декомунізували. За кілька днів до Нового року ми видали сертифікат про готовність до введення в експлуатацію. І вже замість радянського герба там є Державний Герб, що вважаю знаковою культурною та важливою для нашої самоідентифікації подією, як і реставрацію Хотинської фортеці.

Добре, що навіть під час війни держава спроможна підтримувати в належному стані такі історичні місця. Звичайно, важливе питання балансів, акцентів та пріоритетів. Але загалом можна лише пишатися, що ми різнопланово розвиваємось як країна навіть під час війни.

- Що з будівництвом на звільнених від ворога територій, у районах, наближених до лінії фронту?

- Тільки-но відбулася деокупація захоплених ворогом районів Київської, Сумської, Чернігівської, Харківської, Херсонської та Миколаївської областей, ми почали відновлювати можливості надання послуг. Активно комунікували з місцевою владою, з органами місцевого самоврядування, з Міністерством реінтеграції та іншими відомствами. І, в принципі, досить швидко змогли добитися відкриття реєстрів та налагодили можливість подавати документи для початку будівництва й відновлення та введення в експлуатацію об’єктів на цих територіях. І там, де це безпечно, де немає активних бойових дій, уже почалися процеси відбудови та відновлення. У тому числі, і у вільних від ворога районах Донецької області. Для нас налагодження роботи в таких регіонах — пріоритет. Коли бачимо відповідну локацію в отриманих заявках, намагаємося більше комунікувати, надавати більше допомоги, підтримувати заявників консультаційно та інформаційно.

- А особливості надання дозволів і прийняття в експлуатацію об'єктів, пов'язаних зі сферою безпеки та оборони - передовсім, захисних споруд?

- Цей сегмент потребує спеціального підходу, особливого порядку, що й передбачено законодавством. І це — один із небагатьох напрямів нашої роботи, коли процес відбувається не в електронному, а у паперовому вигляді. Ми пишаємося тими об’єктами, які впливають на обороноздатність країни та на рівень цивільного захисту. До речі, всі компетентні органи ретельно стежать за прозорістю процесу, оскільки це - найбільш ризикована галузь, зокрема через непублічність, приховування від загалу із міркувань безпеки. Але спеціальні служби допомагають запобігати будь-яким зловживанням і стежать, щоб роботи були виконані вчасно та якісно.

Водночас із точки зору дозвільних функцій для нашого інспектора немає великої різниці, про об’єкт із яким ступенем секретності йдеться. Єдина відмінність: опрацювання паперової документації, а не доступної усім в електронному вигляді. Для нас головне, щоб проєкт відповідав будівельним нормам, і щоб у підсумку було зроблено все, що запроєктовано.

АУДИТ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ: БРАК ПЕРЕВІРОК ТА ВИСОКІ ЗАРПЛАТИ В ДІАМ

- А згадані вами виїзні перевірки? Критика на адресу ДІАМ щодо їх недостатньої кількості міститься, зокрема, у нещодавньому звіті Рахункової палати України.

- Насправді ми дуже здивувалися, коли отримали цей звіт. Адже, у першу чергу, очікували, що документ буде суто технічним, натомість переконалися в його яскравому політичному забарвленні. Мені, наприклад, абсолютно незрозуміло, яким чином аудит Рахункової палати стосується тлумачень законодавства, надання оцінок законопроєктам. Як на мене, йдеться про пряму підміну функцій органу, який не є політичним і не відповідає за формування галузевих політик. Натомість вони спробували зробити це у звіті про нашу діяльність. При цьому підсумковий звіт і саме рішення Рахункової палати не містять інформації про жодне порушення з боку ДІАМ. А з-поміж рекомендацій лише одне безпосередньо стосується Держінспекції, решта - адресовані або Кабінету Міністрів, або нашому профільному міністерству. І це не зовсім зрозуміло, оскільки завдання аудиту — перевірка нашої служби, а не інших держорганів...

- А все-таки - про кількість перевірок... Щомісяця ДІАМ ухвалює приблизно дві тисячі рішень, тоді як з перевірками ваші інспектори виїздили лише кілька десятків разів за понад два роки.

- Тут треба враховувати контекст, що й пояснює ситуацію. ДІАМ фактично працює з 15 вересня 2021 року. І це, зрозуміло, не був день, коли ми пішли на перші перевірки. Бо тоді лише почалося формування ефективної комісії з розгляду скарг, повідомлень щодо порушень, налагодження внутрішньої нормативної бази. Тож фактично тільки наприкінці жовтня — на початку листопада розпочалися перші заходи. Далі - 2022 рік. Ми продовжили нарощувати темп, паралельно набирали штат, оскільки стартували лише з 30% від загальної штатної чисельності, проводили конкурси на вакантні посади. Що сталося в лютому, усі знають... Після початку російської агресії Кабмін ввів мораторій на перевірки, що значно звузило поле нашої діяльності. Тобто, ті кілька десятків перевірок, про які ви кажете, - це, фактично, результат трьох-чотирьох місяців роботи, коли ми мали правові підстави для діяльності з контролю та нагляду.

Після відновлення роботи ДІАМ у 2022-му, як зазначено у звіті (сторінка 18), лише у грудні були внесені зміни до законодавства, які надали можливість здійснювати перевірки в окремих випадках. Ми з'ясували процедурні моменти в частині винятків, що передбачені урядовою постановою. Разом з міністерством підготували наказ, згідно з яким ми маємо обґрунтовувати доцільність перевірок у тих регіонах, де ДІАМ контролю не здійснює, де при органах місцевого врядування працюють відділи державного архітектурно-будівельного контролю. Далі ми почали займатися цією роботою, отримувати звернення. Але побачили, що насправді дуже мало ситуацій, які підпадають під дію положень постанови в частині винятків для проведення перевірок.

Для прикладу, прокоментую деякі звернення. Скажімо, буває, людина скаржиться, що їй заблоковано доступ до даху, щоб спостерігати за роботою ППО. Є скарги на шум, пов’язаний із законним будівництвом десь поблизу помешкання заявника. Звісно, ми усвідомлюємо, що в умовах постійного стресу, пов’язаного із повітряними тривогами, обстрілами і ракетними атаками, додаткові звуки дратують людей. Але ж це не є підставою для зупинення будівництва...

І звернень, необґрунтованість яких очевидна, переважна більшість. У випадках же обґрунтованих скарг ми об’єктивно оцінюємо потенційну шкоду будівельних робіт для навколишнього середовища, безпеки та здоров’я людей. Якщо з’ясовується, що підстави для проведення перевірки справді є, просимо міністерство видати наказ про здійснення таких заходів. Але, ще раз повторюся, випадків, коли можна застосувати норму про винятки у межах мораторію на перевірки, небагато. Тому такий кількісний результат реально відображає не нашу операційну неспроможність або «небажання», а законодавчу рамку, в якій зараз живе країна і в якій ми працюємо.

- Ще одне зауваження Рахункової палати стосується недоукомплектованості штату ДІАМ. У чім тут проблема - лише в тому, що війна, і частина ваших співробітників на фронті, чи є інші причини — можливо, складно знайти компетентних людей?

- Як я казав, ми стартували 2021 року із 30% штатної чисельності. Поступово почали збільшувати цей відсоток. Потім війна, яка серйозно вплинула на ситуацію в будівельній галузі. Частину людей в регіонах, де не ведеться жодна будівельна діяльність, ми вимушено відправили у простій. В інших районах навпаки виникло додаткове навантаження на працівників, пов’язане з процесами релокації.

Поступово ринок оживає і ми виводимо людей із простою. Але через усе ще незначні обсяги будівництва у наближених до лінії фронту регіонах питання розширення, заповнення вакантних посад там, зрозуміло, не стоїть.

Тож вважаю, що нинішнім складом нам цілком до снаги виконувати поставлені завдання. При цьому рівень навантаження на кожного фахівця доволі високий і тих, хто даремно отримує зарплату, у нашому колективі немає. Можливо, в Рахунковій палаті вважають інакше. Звідси і закиди щодо, мовляв, неефективного використання зарплатного фонду. Але, повірте, у нас немає «космічних» зарплат, хоча вони й конкурентоздатні як для державних службовців. Але це — також один з елементів реформи, пов’язаних із забезпеченням прозорості та боротьбою з корупційними ризиками. Та ж сама Рахункова палата, перевіряючи свого часу ДАБІ, як одне із зауважень у звітах про аудит зазначала недостатній рівень зарплат, що, мовляв, створювало ризики корупції. Теперішні висновки — з точністю до навпаки. Хоча ми забезпечили для головного інспектора в регіоні середню зарплату приблизно у 20 тисяч гривень «на руки», в центральному апараті — у середньому 30 тисяч. Думаю, за нинішніх умов цього достатньо, щоб мотивувати людей чесно, незаангажовано працювати і відмовлятися від будь-яких «лівих» пропозицій.

ПЕРСПЕКТИВИ: ПЛАНИ НА 2024 РІК ТА БАЧЕННЯ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

- Які завдання ДІАМ на найближчий час, зокрема, в умовах продовження військових дій?

- Працюємо над зменшенням дискреційних повноважень, щоб мінімізувати вплив на рішення людського чинника та помилок. Попередні перевірки при поданні заявок на отримання дозволів, про які я говорив на початку, є, фактично, демоверсією автоматичного дозволу. І цьогоріч хочемо автоматизувати цю послугу повністю. Ми, до речі, вже автоматизували реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт для класу наслідків СС1. Вже є випадки, коли система самостійно, без інспектора, ухвалює рішення та реєструє ці повідомлення.

Далі хочемо розширити це на декларації, тобто, введення нескладних об’єктів в експлуатацію. Вже розробили технічне завдання для мобільного застосунку, хочемо повністю забезпечити приймання об’єктів в експлуатацію через смартфон. Тоді абсолютно неважливо, у кого в руках буде смартфон - інспектора ДІАМ чи співробітника місцевого відділу держархбудконтролю. Основне: працюватиме алгоритм, прописаний у програмі, який покроково «вестиме» замовника, підказуючи, що йому треба зафіксувати у кожному пункті, за кожним розділом проєктної документації. І найголовніше: оприлюднити фотозвіт на публічному порталі, щоб громадський контроль міг надати оцінки, чи ж належним чином приймаються в експлуатацію будинки.

Тобто, введення автоматичного дозволу і застосунок для інспектора для прийняття об’єктів в експлуатацію є основними нашими завданнями на нинішній рік.

Також у другій половині минулого року ми разом з іншими відомствами — Мінвідновлення, Мінцифри, ДП «Дія» працювали над усуненням технічних несправностей в Реєстрі будівельної діяльності. І тепер готові продовжувати розвиток та автоматизацію нових послуг. Впевнений, що вже цьогоріч ця система стане найкращим другом для кожного забудовника, для кожного громадянина, який нею користуватися. Адже вона матиме багато корисних функцій. Ідеться, наприклад, про автоматичне внесення до заявок масиву даних за номером будівельного паспорта. Заявникові достатньо буде вказати цей номер, а система автоматично заповнить усі необхідні поля, що, поміж іншого, не лише заощадить час, а й унеможливить будь-які помилки.

І на підставі цієї технології вже в першому кварталі розраховуємо реалізувати нову послугу у застосунку «Дія». Це буде перша будівельна послуга у додатку: автоматичне подання заяви, повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про завершення робіт. Все заповнюватиметься автоматично після введення номера будівельного паспорта. Людині треба буде просто натиснути і підписати це електронним підписом у Дії. Далі — можливість навіть автоматично зареєструвати і отримати одразу у смартфоні витяг документа про легальне оформлення будівництва.

- А завдання на середньострокову перспективу? Зокрема, якою бачите роль ДІАМ у процесі відбудови України, адже ми прекрасно розуміємо, що роботи у вас побільшає в рази?

- Маємо два сценарії. Перший - збереження нинішньої ситуації та чинної нормативно-правової бази. Другий - впровадження на законодавчому рівні містобудівної реформи. Це питання залишу тим, хто формує відповідну державну політику. У межах другого сценарію передбачається зменшення ролі та скорочення функцій ДІАМ, що ми також підтримаємо, адже хочемо, щоб людський чинник усюди був мінімізований - не тільки у нашій службі, а і в місцевих органах держархбудконтролю. Тобто, ми не тримаємося за робочі місця, якщо про це йтиметься.

Якщо ж рухатимемося за базовим сценарієм зі збереженням нинішнього статус-кво, то потрібне доопрацювання інструментів контролю за органами, яким державою делеговано повноваження в галузі архбудконтролю. Ми вже подали пропозиції про зміни до профільної постанови щодо Державного будівельного нагляду, щоб отримати додаткові важелі впливу, наприклад, можливість блокування ключів для тих інспекторів на місцях, котрі систематично порушують законодавство. Мова про тимчасову санкцію, застосування якої  буде важливим сигналом і стимулом для виправлення помилок чи порушень. Так само, вважаю, треба передбачити механізм зворотного делегування функцій, якщо місцевий орган ДБК не спроможний якісно працювати. Коли, наприклад, там не вистачає людей і один фахівець відповідає за все: сам ухвалює рішення і сам контролює, що є порушенням законодавства. Плюс це - величезний корупційний ризик. Також потрібно доопрацювати законодавчі рамки нагляду. На мою думку, варто вивести його з-під дії згаданої 303-ої урядової постанови, яка заблокувала наші дії за цим напрямом. І подальша цифровізація, про що я вже говорив, також буде у фокусі нашої уваги.

Владислав Обух, Київ

Фото – Руслан Канюка