Минулого року президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді низку законопроєктів, які передбачають запровадження так званого економічного паспорта – особистого рахунку українців, народжених після 1 січня 2019 року, де накопичуватимуться кошти від використання державних надр. Прогнозується, що вже у 2037 році таке рішення має забезпечити майбутні покоління значною сумою на повноліття та дасть батькам упевненість, що їхня дитина матиме «фінансову подушку» на початку дорослого життя.

Керівництво держави також анонсувало програму, в рамках якої громадяни похилого віку зможуть отримати від держави безплатний сучасний смартфон та пільговий тариф. Мова йде про людей віком від 60 років, які пройшли повний курс вакцинації. Її запуск запланований уже восени цього року.

Незважаючи на складну геополітичну ситуацію, у найближчі тижні проєкти можуть бути проголосовані Радою. Про подробиці цих двох масштабних ініціатив Укрінформ розпитав у народної депутатки, голови підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ольгою Василевською-Смаглюк.

ПРО ЕКОНОМІЧНИЙ ПАСПОРТ УКРАЇНЦЯ

- Розберімося, хто може претендувати на виплати за програмою так званого економічного паспорта українця?

- За концепцією першого читання, на виплату можуть претендувати громадяни України, народжені з 1 січня 2019 року, які безперервно проживали на території нашої держави протягом останніх п'яти років, та/або їх вигодонабувачі/спадкоємці.

- Чи отримають користь від економічного паспорта й інші українці, які, наприклад, народились до 2019 року? Адже фактично виходить так, що економічний паспорт дискримінує українських дітей за роком народження. Можливо, передбачається якась одноразова фінансова допомога?

- 99% юнацтва, яке отримає виплату, є членами сімей. В абсолютній більшості випадків за навчання таких українців, придбання або оренду ними житла платили б їхні батьки. Виплата 18-річному ж громадянину коштів за економічним паспортом зніматиме з батьків частину витрат. Отже, батьки – такі самі бенефіціари виплати від зібраної державою рентної плати.

Крім того, на момент початку виплат у 2037 році в народжених у 2019 році можуть бути свої діти, й такі діти будуть учасниками програми майбутніх виплат.

- Як саме нараховуватимуться кошти на рахунки молодих українців? Чи буде можливість їх отримати раніше, аніж «стукне» 18 років?

- Для отримання виплати повнолітній українець, народжений 2019 року, або його законний представник мають подати адміністратору Фонду заяву на виплату та підтверджувальні документи для здійснення витрат на цілі, визначені законопроєктом.

Якщо у дитини виявилися критичні захворювання/стани здоров'я, визначені лікарсько-консультативною комісією, кошти можна отримати раніше – тоді, коли потрібне лікування.

Якщо з якихось причин отримувач коштів не здатний розпоряджатися коштами, у нього має бути законний представник. Проєкт передбачає, що заяву може подати законний представник особи. Головне – подати документи, які підтверджують, що виплата буде переведена на цілі, визначені законопроєктом.

- Експерти запевняють, що направлення коштів з ренти на видобуток корисних копалин може призвести до зменшення фінансування інших не менш важливих сфер, зокрема, це стосується пенсій, освіти, медицини. Виходить, що попри свою соціальну привабливість така пропозиція може спричини цілком реальну економічну загрозу?

- Ні, не виходить. Кошти не просто перераховуються з держбюджету і лежать на рахунку Фонду майже два десятиліття, допоки не будуть виплачені. Вони рік у рік повертаються в економіку просто у вигляді інвестицій Фонду (наприклад, через механізм внутрішньої державної позики).

- Щодо Фонду майбутніх поколінь. Кому ця структура буде підпорядковуватись, скільки коштів необхідно для її створення?

- Структура нікому не підпорядковуватиметься, аби уникнути політичного впливу на неї. Разом із тим, про свою діяльність Фонд звітує Кабінету міністрів України і Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

У документах, які розробники надавали для ознайомлення робочою групою з підготовки проєкту з розрахунками прогнозів фінансової діяльності Фонду, значилося, що витрати на утримання Ради Фонду, виплату винагороди компанії з управління активами, адміністратору та зберігачу Фонду в перший рік функціонування Фонду складатимуть 60 млн із поступовим збільшенням щороку, а з 2040 досягнуть 189,19 млн – це буде їх максимум.

Закон не встановлює чисельності штату Фонду.

- 18 років – це доволі довгий період, особливо, для роботи органу, який накопичуватиме кошти українців. Чи не стане він «острівком» корупції? Які механізми передбачені задля уникнення розвитку подібного сценарію?

- Передбачається, що члени ради Фонду (внутрішнього органу Фонду, який контролює його діяльність) повинні бути незалежними та серед них має постійно йти ротація: одна й та сама особа не може бути членом Ради Фонду понад десять років, та не більше двох нових членів Ради Фонду призначаються протягом кожного календарного року. Але, зауважу, що цей проєкт – не антикорупційний закон, у ньому не має бути досконало виписано механізмів запобігання корупції, для цього вже є спеціальний закон, а також встановлена розгалужена мережа органів боротьби з корупцією (яка, щонайменше, включає НАЗК, САП, НАБУ, Вищий антикорупційний суд).

- Окрім рентної плати за користування надрами, які додаткові джерела наповнення Фонду розглядаються?

-  На робочих групах ми розглядали наповнення Фонду рентою від використання лісу. Але Держлісагентство виступило проти, вони наполягають, що ці кошти мають використовуватися для проведення відновлення лісів. Були депутати, які пропонували наповнювати Фонд 5% будь-яких доходів бюджету. Мінфін таких значних витрат не підтримав.

- Чи є бачення того, як наповнюватиметься Фонд за умови відмови від використання вуглеводнів?

- Ні, тому що вірогідність відмови від їх використання щонайменше у наступні 30 років знаходиться на рівні статистичної похибки. Навіть Європейський союз, який наразі є тренд-сетером світового руху до карбонової нейтральності та визначив своєю метою досягнення карбонової нейтральності до 2050 року, не планує повністю відмовитися від їх використання. Про плани відмови від використання вуглеводнів Україною немає навіть робочих обговорень, урядових стратегій і поготів.

- Були розмови про те, що коштами Фонду з точки зору інвестицій може розпоряджатись Агентство з управління державним боргом…

- Наш проєкт цього не передбачає. Але я пропонуватиму депутатам таку зміну, аби не витрачати кошти на створення та утримання окремо Ради Фонду. Агентство обрано, оскільки це державний орган, який, згідно з його положенням, здійснюватиме підготовку прогнозу основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період та здійснюватиме державні внутрішні й зовнішні запозичення з урахуванням середньострокової стратегії управління державним боргом. Відтак, якщо Агентство з управління державним боргом обиратиме, як інвестувати кошти, то вони не лише не будуть втрачені для бюджету, а поповнять його, оскільки працюватимуть у галузях, що матимуть найбільший ефект.

- Про які напрямки мова?

- Сам проєкт наразі з приводу цього каже, що вони можуть бути інвестовані у державні цінні папери та інші активи, дозволені законодавством. Я б розширила перелік цінних паперів та дозволила інвестувати у купівлю акцій компаній з високою маржинальністю бізнесу (наприклад, компанії енергетичного сектору).

- Чи розглядаються варіанти інвестування цих коштів в український приватний сектор та закордонні фінансові інструменти? Наприклад, як це робить Норвегія, яка вкладає гроші переважно за кордон.

- Ми, розробники проєкту, не підтримуємо можливість інвестування Фонду поколінь у закордонні фінансові інструменти. Разом із тим, передбачаю, що до другого читання народні депутати пропонуватимуть таке розширення і Рада голосуванням визначатиметься, наскільки це доцільно.

- Чи передбачені інші запобіжники захисту коштів від інфляції та девальвації, окрім інвестування?

- Так. Стаття, присвячена розпорядженню активами Фонду, передбачає, що кошти Фонду можуть вкладатися в банківські метали, депозити в банках. Але на робочих групах по опрацюванню проєкту до першого читання представник Мінекономіки як головний консультант Офісу президента при розробці проєкту казав про те, що у баченні розробників абсолютна більшість коштів Фонду буде в облігаціях, тому й розрахунки майбутніх виплат вони робили, покладаючи в їх основу тільки імовірну дохідність від облігацій внутрішньої державної позики.

- Що буде в разі невдалого інвестування відповідним органом? Як будуть захищені та «поновлені» накопичення українців?

- Законопроєкт передбачає, що виплата коштів у сумі 36 мінімальних заробітних плат (по 2 мінімальні заробітні плати протягом 18 років) гарантується державою.

- За оптимістичним сценарієм, скільки загалом отримає кожен українець на своє 18-річчя? На що зможе їх витратити?

- За попередніми розрахунками, економічний паспорт українця згенерує понад 626 тис. гривень. Але ми маємо розуміти, що це – з об'єктивних причин – приблизна оцінка. Спрогнозувати, якою буде боргова політика держави у наступні 15 років (а отже – скільки вдасться отримати від інвестування в ОВДП), якою весь цей час будуть мінімальна заробітна плата та обсяги видобутих вуглеводнів, – з, принаймні, якоюсь певністю неможливо. З того, що можна говорити певно – це буде мінімум 36 мінімальних заробітних плат, все інше – гадання на кавовій гущі.

- Задля того, щоб ініціатива запрацювала, необхідно ухвалити чотири законопроєкти. Основний – №6394, а також три супутні: №6395 – щодо державних внесків до системи економічного паспорта, №6396 – щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь та №6397 – щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь. На якому етапі знаходиться документи?

- Наприкінці січня проєкти №6394 та №6396 були розглянуті нашим комітетом та рекомендовані до прийняття за основу. Проєкт №6395 був розглянутий бюджетним комітетом 26 січня та рекомендований до прийняття за основу. Таким чином, усі вони готові до голосування в залі в першому читанні. Проєкт №6397 поки ще готується правоохоронним комітетом до першого читання.

- Чи очікувати українцям їх ухвалення в поточному році?

- На засіданні фракції "Слуга народу" 14 лютого президент закликав ухвалити в першому читанні весь пакет законопроєктів економічного паспорта. Впевнена, що фракція дослухається до його прохання і вже у найближчі тижні проєкти будуть проголосовані в залі.

ПРО ПРОТИДІЮ ФІНАНСОВОМУ ШАХРАЙСТВУ

- В останні роки спостерігається активізація фінансових шахраїв, які навчилися виманювати кошти в українців, не виходячи з дому. Скажіть, будь ласка, скільки українців, за вашими даними, у 2021 році потрапили на гачок онлайн-аферистів, про які суми йде мова? Можливо, є інформація про те, в скількох випадках зловмисника вдалося виявити? В скількох – правоохоронці не змогли їх знайти?

- Позаминулого року з 41 тисячі злочинів, які розслідувала кіберполіція, 80% складали онлайн-шахрайства. Минулого року до кіберполіції надійшло вже 48 тисяч заяв про злочини, до суду направили понад 2 тисячі кримінальних проваджень щодо 420 онлайн-шахраїв, яких притягнули до кримінальної відповідальності.

- Від яких схем фінансового шахрайства найчастіше потерпають українці? Хто найчастіше стає жертвами?

- Виділити якусь найбільш "улюблену" таргет-групу шахраїв не можна. Вони знаходять підхід і до молоді, й до людей поважного віку. Чоловіки та жінки, люди без постійної роботи та ті, хто займають найвищі посади в держорганах – всі майже однаково страждають від дій шахраїв. Найбільш поширеним лишається шахрайство, побудоване на виманюванні в особи інформації, необхідної для ідентифікації у фінансовій системі. Сьогодні рідко коли можна зустріти особу, яка не має принаймні одного знайомого, який би на якомусь етапі свого життя не "повівся" на шахраїв і не видав якісь дані про себе чи свою платіжну картку нібито для перевірки. Або, що йому телефонують від його мобільного оператора, та не повідомив якісь коди підтвердження. Я хочу застерегти людей: ніколи, взагалі ніколи, не стане вам телефонувати банк та запитувати ідентифікаційну інформацію, служба безпеки банку також ніколи не буде вам телефонувати, вони заблокують підозрілу операцію самі, їм не треба телефонувати вам та просити для цього якісь коди й паролі. Як тільки хтось телефоном просить надати якусь інформацію про себе, свій рахунок, баланс чи ще щось подібне – кладіть слухавку. Й одразу звертайтеся на офіційні гарячі лінії (вашого банку чи вашого мобільного оператора – залежно від того, ким вам представлялися особи, які телефонували), повідомляючи про підозрілий випадок.

Нерідко онлайн-шахрайство побудоване на продажі вигаданих товарів із використанням механізму передплати. Коли шахраї виманюють на різних платформах оголошень передплату за товар, який насправді ніколи не мали та фото якого просто знайшли десь в інтернеті.

Поширеними, попри сумний досвід 1990-х, лишаються схеми фінансових пірамід. Наразі є дані про діяльність понад 120 таких пірамід. Завжди раджу ознайомитися з повним переліком проєктів з ознаками фіктивності на сайті Нацкомісії з цінних паперів у розділі «Захист прав інвесторів». І просто пам'ятати золоте правило: чуєте, що ваш прибуток залежить від того, скільки людей ви залучите до якогось бізнесу – одразу знайте, що це піраміда і вона рано чи пізно впаде й поховає під собою ваші активи. І активи вам у 99% ніхто не поверне.

Часто люди похилого віку вірять рекламним матеріалам, які повідомляють про їхні виграші за умови купівлі якихось товарів. Якщо уважно придивитися до усіх дрібних шрифтів (дрібних настільки, що їх нелегко прочитати навіть людині зі 100-відсотковим зором, що вже казати про тих, хто з віком починає його втрачати) на матеріалах, які висилаються разом з повідомленням про те, що людина переможець, можна прочитати, що вся ця історія з виграшем – це просто акція, спрямована на стимулювання продажів. І що переможцем людину називають тому, що її обрано для направлення їй буклету з рекламою товарів. Після купівлі непотребу, замість омріяного виграшу приходить новий буклет і запевнення, що тепер особа обрана для вручення головного призу, тільки ще треба дещо докупити. І люди знову довірливо витрачають кошти на непотріб, виграшу їм ніхто не передасть, бо його не існує!

- Яка ситуація із законодавчим полем? Чи вбачаєте ви прогалини в українських законах, що сприяють зловмисникам та дозволяють займатись протиправною діяльністю?

- Не думаю, що корінь проблеми – в правовому полі. За останні кілька років у профільне фінансове та кримінальне законодавство було внесено ряд змін, які суттєво захищають інтереси громадян. Тут радше питання обізнаності населення.

Спитайте сьогодні пересічного громадянина, чи виставляє він у соціальних мережах інформацію, яка дає уявлення про нього? Наприклад, чи можна знайти в соціальній мережі інформацію про дівоче прізвище його матері, ім'я його дитини, кличку тваринки чи іншу інформацію, яка може використовуватися як слово-пароль у банківській системі. І, переконана, у 5 з 10 випадків відповідь буде – так.

А потім спитайте, яким має бути його алгоритм дій, якщо раптом у нього зник зв'язок на телефоні й він розуміє, що його сім-картку кимось заблоковано. Чи що робити, якщо йому телефонують особи, які представляються, наприклад, працівниками банків чи мобільних операторів та просять назвати код з СМС, що щойно прийшло. У 9 випадках з 10 особа чітких відповідей не матиме.

Цим і користуються шахраї. Українці забагато показують про своє життя в мережі та замало піклуються про убезпечення себе від обману шахраями.

- Чи планується зміна законодавчої бази, можливо, посилення кримінальної, адміністративної відповідальності за подібні злочини?

- Посилення кримінальної відповідальності як захід боротьби з будь-яким видом порушень не доводило своєї ефективності жодного разу на моїй пам'яті. Парламент має сконцентруватися на тому, аби надати правоохоронцям більше інструментів для однозначної ідентифікації осіб, причетних до шахрайства. І в цьому суттєво могла б допомогти ідентифікація осіб, які купують засоби зв'язку (купують фізичні сім-картки, або оформлюють віртуальні). Над реалізацією цієї ідеї зараз триває одночасно підготовча робота в кількох пов'язаних з питанням комітетах. Також фінансовий комітет зараз опрацьовує до другого читання спеціальний закон, який наддасть Нацкомісії з цінних паперів широкий інструментарій для боротьби з фінансовими пірамідами.

- На сьогодні в українців є можливість добровільно прив’язати свою SIM-карту до паспорта. На вашу думку, наскільки ця ініціатива є дієвою, як інструмент захисту від шахрайства?

- Доволі дієвою. Так украдений не прив'язаний номер не зможе принести жодної користі шахраям, бо дистанційно кредит вони не оформлять, а прив'язаний до паспорта номер без наявності паспорта особи перевипустити буде неможливо, тож доведеться тільки фізично викрадати телефон. Шахраї, на щастя, не заморочуються з викраденням телефонів та їх використанням у країні, де громадяни охоче повідомляють псевдопрацівникам банків, які їм телефонують, кодові слова своїх карток, а псевдомобільним операторам – номери у СМС з кодами підтверджень операцій.

- Чи не розглядаються варіанти зробити прив’язку SIM-карти до паспорта обов’язковою?

- Я наразі працюю над розробкою подібної законодавчої ініціативи. Спробуємо передбачити в законі, що онлайн-кредитування можливе тільки за умови прив'язки номера до документа, що посвідчує особу. Але до того, щоб законодавчо закріпити продаж SIM-карти тільки за паспортом, парламент поки не готовий.

- Які ще існують дієві інструменти задля того, щоб українці почувались у безпеці та не хвилюватися за власні кошти?

- Якщо самі українці не потурбуються про безпеку своїх коштів, жоден інструмент такі кошти не захистить. Перед тим, що особа сама повідомляє шахраям інформацію, необхідну для шахрайського виведення коштів, безсилі всі системи захисту інформації світу. До речі, в порядку самозахисту своїх банківських рахунків дуже раджу видалення з соціальних мереж усіх даних, які дозволяють дізнатися про вас щось, що може бути використано у фінансовій системі (дата народження, дівочі прізвища і таке інше).

- Володимир Зеленський анонсував, що усі вакциновані українці 60+ отримають смартфони та пільговий тариф. А чи не призведе така ініціатива до активізації шахрайства, адже не завжди люди поважного віку обізнані в тому, як захистити себе від онлайн-аферистів?

- Власники кнопкових телефонів так само не захищені від шахрайських дій. Адже подзвонити запитати пін-код, за яким потім знімуть усі кошти на рахунку, можна на будь-який телефон. Якщо літні люди зуміють розібратися в тому, щоб встановити BankID, то вони розберуться з тим, як себе захистити. Роз’яснювальну роботу візьму на себе.

- Якщо усі документи людей, яким за 60 років (це стосується і пересічних українців) будуть «підв’язані» до застосунку Дія, то зловмисникам достатньо заволодіти їхнім телефоном задля того, щоб отримати фактично повний доступ до карток, паспорта й інших документів. Які механізми передбачені для уникнення подібних випадків?

- Від того, що хтось може викрасти в особи, старшої 60 років, телефон і використати персональні дані, які на ньому зберігаються, ніщо не може захистити на 100%. Разом з тим вірю, що команда Мінцифри потурбується про наявність засобів захисту телефону від крадіжки, як-то розблокування телефону тільки біометричними даними, можливість його дистанційного блокування, збереження у держави централізованої бази даних IMEI таких телефонів.

До речі, заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб нещодавно повідомляв, що сім-карта цих телефонів буде прив’язана до IMEI телефону і зареєстрована на паспорт. А номер стане одразу фінансовим номером, прив’язаним до паспорта для мінімізації шахрайства.

- Чи плануються масштабні ініціативи щодо підвищення обізнаності населення України, наприклад, кампанії про безпеку в інтернеті?

- Вони вже є. На національному порталі цифрової освіти є спеціальний курс – як вберегтися від кібершахраїв.

Там же є освітній серіал та тестовий курс по кібергігієні. В його рамках є окремий блок з безпеки в інтернеті.

Для захисту дітей при користуванні інтернетом було розроблено та розміщено у вільному доступі серію вебінарів Школа онлайн-безпеки дітей у спільному проєкті Міносвіти та Мінцифри.

Валентин Марчук, Київ