Ліга незалежних: наглядові ради з незалежними директорами проти збитковості українських держактивів
Управління державною власністю в нашій країні давно стало синонімом збитковості та неефективності. Топ-менеджери держактивів, як правило, або неспроможні вивести керовані підприємства на прибутковий шлях розвитку, або є “наглядачами” від олігархічних структур та використовуються для “віджимання” ресурсів держкомпаній на користь товстосумів, залишаючи державу сам на сам зі збитками і проблемами. Винятки, звичайно, є, але їх одиниці. Вихід із цього, здавалося б, замкненого кола існує й давно відомий – формування наглядових рад з незалежними директорами. Проте цей процес, визначений і законодавством, і стратегією реформування корпоративного управління, останніми роками, здебільшого, нагадує біг на місці – та ще й з перешкодами...
Держактиви у 2020 році – “в плюсі” лише держбанки
Українські держактиви наче заражені вірусом неефективності та збитковості. Рік до року ситуація погіршується. Минулий рік не став винятком. Державні компанії продовжували втрачати й погіршувати фінансові показники. Згідно з даними Міністерства економіки, ТОП-100 держпідприємств за 9 місяців 2020-го отримали 37 млрд. грн. збитків. А за повідомленнями ЗМІ, якщо в 2019 році загальний фінансовий позитивний результат (прибуток) 15-ти найбільших держпідприємств становив 73 146 млн грн, то в 2020-ому їхні збитки досягли 64 885 млн. грн. Тобто, загальне падіння перевищило 138 млн грн.!
Аналізуючи ці показники, маємо всі підстави констатувати неефективність системи управління державними активами. Вихід відомий та підказаний як українським досвідом, так і міжнародними експертами: реформа управління держпідприємствами – відповідно до керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління на підприємствах державної форми власності.
Справді, маємо всі підстави говорити про те, що незалежні наглядові ради можуть покращити процеси менеджменту на об’єктах держвласності. Аби проілюструвати це, згадаймо про держбанки, де вже впроваджено систему незалежних директорів у складі наглядових рад. Як результат, ситуація у державному фінансовому секторі доволі позитивна. Так, у 2020 році банки отримали 41,3 млрд грн. чистого прибутку (вага держбанків у системі – 52%). Більше половини прибутків системи забезпечив державний ПриватБанк: торік він отримав 25,3 млрд грн прибутку. А прибуток державного АБ «Укргазбанк» у 2020-ому сягнув 542,762 млн. грн. З початку цього року Укрексімбанк вже отримав 1,1 млрд грн. прибутку.
Незалежні наглядові ради: експерти “за”
Українські та міжнародні експерти підтримують формування незалежних наглядових рад як шлях до підвищення ефективності управління державними активами. Приміром, голова правління Професійної асоціації корпоративного управління (ПАКУ) Олександр Окунєв вважає, що ефективні незалежні наглядові ради – це “must have option” для державних компаній, які найближчим часом не підлягатимуть приватизації й потребують підготовки і реалізації стратегій розвитку. “Для мене маркер ефективності – це шалений тиск і атаки, які відчувають незалежні директори. Якби незалежні наглядові ради не були ефективними, повірте, їх би ніхто не помічав. Тож вони комусь заважають! В цьому і полягає функція спостережної ради – “заважати” тим, хто до держкомпаній ставиться як до джерела особистого збагачення”, – констатує експерт.
У тому, що за правильного підходу та мотивації незалежних директорів, вони можуть змінити ситуацію на краще, переконаний і народний депутат України, член Комітету ВРУ з енергетики та комунальних послуг Сергій Нагорняк. На “круглому столі” в Укрінформі на тему “Корпоративне управління державними активами: від ручного режиму до незалежних директорів” він поділився рецептами мотивації незалежних управлінців. “Ефективна робота наглядових рад можлива, якщо зарплати незалежних директорів будуть прив‘язані до чітких та зрозумілих KPI. На жаль, у нас не так багато прибуткових держпідприємств, тому зарплата директорів має залежати не лише від рівня прибутку, а й визначатися сумою дивідендів, які скеровуються в держбюджет. Щоправда, й тут треба діяти гнучко, адже, якщо до 90% грошей перераховувати до бюджету, то звідки візьмуться ресурси для капіталізації, інвестицій тощо? В цьому плані маємо підходити до управління активами по-державницьки та прислухатися до професійної думки незалежних наглядових рад”, – вважає парламентарій.
Реформа корпоративного управління: біг на місці... з перешкодами
Реформування корпоративного управління підприємствами в Україні започатковано 2015 року з ініціативи тодішнього міністра економіки Айвараса Абромавічюса. Її витоки, сьогодення та майбутнє й обговорювали на “круглому столі” “Корпоративне управління державними активами: від ручного режиму до незалежних директорів”, організованому Українським товариством фінансових аналітиків (УТФА).
У 2016 році парламент ухвалив зміни до Закону України “Про управління об'єктами державної власності”, якими передбачено можливість створення на держпідприємствах незалежних наглядових рад (НР) із функціями стратегічного управління. До повноважень цих органів включено узгодження проєкту стратегії, річного фінансового плану підприємства та звіту про його виконання; ухвалення рішень про тимчасове відсторонення керівника від здійснення повноважень та призначення особи, що тимчасово виконуватиме повноваження керівника; призначення на посаду та звільнення з посад керівника і так далі.
В 2017-2019 роках за новими принципами було сформовано наглядові ради найбільших держпідприємств (Укрзалізниці, Укрексімбанку, Нафтогазу, Укрпошти, аеропорту “Бориспіль”, Укроборонпрому, ПрАТ “Укргідроенерго” тощо). Проте вже наприкінці 2019-го та у 2020 році реформа забуксувала.
В середині 2020-го представник МВФ в Україні Йоста Люнгман нагадав, що реформа корпоративного управління (з одним із її ключових пунктів – незалежними НР) – поміж “наріжних каменів” програми співпраці з Україною, оскільки підвищує ефективність державного сектору та знижує бюджетні ризики. І висловлював занепокоєння низькими темпами реформи.
Ухвалений наприкінці 2019 року “Рамковий план заходів щодо приведення у відповідність системи управління в 10 найбільших державних компаніях до стандартів корпоративного управління, затверджених Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)” виконано не було.
Тим не менше, в уряді заявили про намір і надалі продовжувати реформу. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що Кабмін зацікавлений в успішному завершенні реформи щодо поліпшення управління держпідприємствами. “В уряду, президента та профільних міністерств є бажання продовжувати реформування”, – додав він.
За даними УТФА, у 2020 році Фонд державного майна України оголосив “аж” 13 конкурсів з відбору членів наглядових рад (в основному, наприкінці року – в листопаді-грудні), більшість з яких не мала результату. Повторні та додаткові конкурси оголошено в січні-лютому 2021-го. Втім, і в цьому році ситуація не краща: окрім згаданих повторних конкурсів, за півроку ФДМУ оголосив лише 9 нових конкурсних відборів.
Коментар Фонду держмайна
Відповідаючи на запит Укрінформу щодо причин зволікання з проведенням конкурсів, у ФДМУ повідомили:
“Станом на 15 липня 2021 року Фонд державного майна України забезпечив успішне проведення 16 конкурсних відборів кандидатів на посади незалежних членів наглядових рад товариств. На переважній більшості підприємств, що належать до сфери управління Фонду, конкурсні відбори були успішними.
Відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства”, обрання членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.
Щодо додаткових та повторних конкурсів - вони можуть відбуватися у випадках відсутності заявок від потенційних кандидатів. Навіть на повністю зупинених підприємствах, за вимогою закону, необхідно проводити конкурсні відбори. У разі, якщо на конкурс не подався жоден кандидат, оголошується повторний конкурс, допоки відповідна вакантна посада не буде зайнята”.
На початку весни реформа, здавалося б, отримала новий імпульс. 5 березня на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з’явилося оголошення про проведення відбору на посаду незалежних членів наглядових рад цілої низки акціонерних товариств. Варто зазначити, що йшлося не про невеликі заводи та інститути, як у випадку з ФДМУ, а про великі стратегічні об’єкти – Одеський припортовий завод, Харківобленерго, Харківенергозбут, Хмельницькобленерго, Миколаївобленерго, Запоріжжяобленерго, Турбоатом, Укрспирт. Проте, результати за ними так і не було оголошено. Більше того, в результаті проведених та не проведених Фондом державного майна загальних зборів акціонерів без повноцінно функціонуючих наглядових рад залишилися стратегічні енергетичні підприємства – Харківобленерго, Хмельницькобленерго, Черкасиобленерго.
В чому причина “пробуксовування” реформи? Низка експертів вважає це результатом її гальмування з боку держави та, зокрема, керівництва ФДМУ. І наявні кейси формування незалежних НР на ключових підприємствах таку думку підтверджують.
Гальмування створення незалежних НР: Харків, Одеса, Хмельницький…
Під час обговорення проблеми на “круглому столі” в Укрінформі начальник управління з корпоративних прав компанії SMART HOLDING Олена Нусінова поділилася досвідом створення незалежних наглядових рад у двох держкомпаніях – “Харківобленерго” та “Харківенергозбут”: “Як відповідальний акціонер, робимо все від нас залежне для створення правомочних та дієвих колегіальних органів управління підприємствами – незалежних наглядових рад, – що дозволить забезпечити ефективний контроль над дирекціями та унеможливить зловживання й корупцію посадових осіб цих стратегічних для економіки держави підприємств. Про реформу корпоративного управління та формування незалежних наглядових рад часто говорять на державному рівні, але, як ми переконалися, ця реформа державою ж і гальмується. Наша компанія в цьому переконалася, придбавши акції Харківобленерго і Харківенергозбуту. Виявилося, що маючи понад 29% акцій цих підприємств, ми не можемо впливати на склад наглядових рад. Ми сформували пропозиції щодо незалежних директорів, сподіваючись на підтримку ФДМУ та надання ним своїх кандидатів. Однак з невідомих причин Фонд не сформував наглядові ради, тоді як старі вже втратили повноваження”.
Коментар Фонду держмайна
“Будь-який орган влади у своїх діях керується законом. Порядок обрання незалежних членів наглядових рад чітко передбачає, що Фонд як представник держави-акціонера ініціює процес обрання, обирає незалежного радника, формує вимоги до кандидатів. Далі радник опрацьовує кандидатів, які подали свої резюме на конкурс, і передає їх Номінаційному комітету.
Фонд держмайна зробив всі необхідні кроки, щоб кандидати до складу наглядових рад АТ “Харківобленерго” та “Харківенергозбут” були розглянуті Номінаційним комітетом вчасно. Проте необхідність формування великої кількості наглядових рад одночасно на багатьох підприємствах, де це передбачено законом, і складність з узгодженням графіків незалежних учасників Номінаційного комітету не дозволили виконати цю роботу до дня засідання загальних зборів акціонерів.
Уряд України мав чітку позицію - не проводити конкурси без представників міжнародних учасників комісії: ЄБРР, МВФ, IFC, офісу бізнес-омбудсмена. Тому зараз, коли міжнародні партнери підтвердили час в своїх графіках, відбори відбудуться, після чого буде скликано загальні збори акціонерів для обрання наглядових рад.
Окрім того, слід зазначити, що акціонери обирають наглядову раду спільно. Кожен акціонер має пропорційну до частки власності кількість голосів і може обрати до наглядової ради свого представника”.
Нусінова також повідомила, що компанія оголосила конкурсний відбір кандидатур на посади незалежних членів наглядових рад харківських держпідприємств, спираючись на ч.4 ст. 53 Закону України “Про акціонерні товариства”. “Конкурс буде проведено максимально прозоро й демократично. І з цією метою ми залучили авторитетну міжнародну компанію з відбору управлінського персоналу – Boyden Ukraine. Тобто, ми самі не беремо участі у відборі. Сподіваємося, Номінаційний комітет відновить свою роботу та розгляне кандидатури відібраних міжнародними HR-фахівцями професіоналів для роботи в наглядових радах. Тоді ми на ділі переконаємося у тому, що заклики до втілення реформи корпоративного управління та формування наглядових рад з незалежних директорів – це не порожній звук”, – наголосила представниця SMART HOLDING
Керівник аналітичної служби агенції “Маркет.Інфо” Олексій Кузнєцов під час дискусії в Укрінформі зауважив, що Одеський припортовий завод (ОПЗ) необхідно негайно, вже восени цього року, виставити на приватизаційний конкурс в рамках анонсованої Фондом держмайна “великої приватизації”. На думку аналітика, актуальність приватизації ОПЗ обумовлена непрозорістю управління підприємством, яке здійснюється в ручному режимі, всупереч вимогам п.2. ст.11 Закону України “Про управління об'єктами державної власності”. Як повідомив Кузнєцов, наглядова рада ОПЗ вже більше року фактично не має жодних прав: вона може лише оголошувати збори акціонерів. Натомість ані призначати правління, ані ставити стратегічні завдання менеджменту, ані контролювати Правління не може. “У березні було оголошено конкурс з відбору незалежних директорів – членів наглядової ради ОПЗ. Але результатів його немає: чи то через відсутність охочих, чи то претенденти, які подалися на конкурс, не сподобалися Мінекономіки та Фонду держмайна”, – констатував експерт.
Така ситуація, за словами Олексія Кузнєцова, призводить до значних зловживань і корупції, та, як наслідок – до збитків підприємства. Так, ПАТ “Одеський припортовий завод” у 2020 році збільшив чистий збиток в 16,5 разів – до 1 млрд. 198,697 млн. грн. Це – незважаючи на той факт, що ОПЗ торік випустив 96,5 тис. тонн товарного аміаку, у 3,2 рази більше, ніж роком раніше, і 821,2 тис. тонн карбаміду, що у 2,5 рази перевищує показник 2019 року та є рекордно високим за останні п'ять років.
Коментар Фонду держмайна
“Повідомлення про те, що наглядова рада ОПЗ не має повноважень більше року, не відповідає дійсності. Наглядова рада працювала до кінця квітня 2021-го. Чинний Статут АТ “Одеський припортовий завод” передбачає, що термін дії повноважень наглядової ради Товариства - 3 роки. Водночас перехідними положеннями Закону України “Про акціонерні товариства” встановлено, що у разі завершення строку повноважень членів наглядових рад акціонерних товариств у 2020 році, їхні повноваження продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів акціонерів.
Загальні збори АТ “ОПЗ”, які відбулися 28 квітня цього року, не ухвалили рішення про припинення повноважень наглядової ради, обраної 25 квітня 2017-го, та обрання нового складу органу. У зв’язку з необранням комітетом з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств незалежних членів наглядової ради товариства, наглядова рада АТ “ОПЗ” 28 квітня в цілому втратила повноваження, окрім ухвалення рішень з питань скликання та проведення Загальних зборів Товариства”.
При цьому, за оцінкою директора Консалтингової групи “А-95” Сергія Куюна, давалець природного газу на Одеському припортовому заводі – компанія “Агро Газ Трейдинг” (АГТ) – заробила в 2020 році близько 44 млн. доларів (1,188 млрд. грн). “За оцінками опитаних мною експертів, із цих $44 млн $14 мільйонів – це недоотриманий прибуток ОПЗ через невигідні умови контрактів за давальницькою схемою. Плюс ще $3,2 мільйона – від не зовсім законного внесення змін до контракту з транспортування газу. Згідно зі змінами, 50% вартості транспортування газу, що надається давальцем, почав оплачувати ОПЗ, хоча раніше це відбувалося за рахунок самого давальця”, – розповів Кузнецов.
При цьому адміністративні витрати ОПЗ у 2021 році зросли на 8 млн грн. Через нічим необґрунтоване різке зростання зарплат керівника підприємства та його заступників. “За збитків ОПЗ в 1,2 млрд грн., з лютого зарплата керівника заводу Миколи Парсентьєва – 600 тис. грн. на місяць, його заступника – 450 тисяч. Все це – дані з відкритих джерел, можете перевірити їхні декларації та фінзвітність ОПЗ на сайті Мінекономіки”, – додав Олексій Кузнєцов.
“Нам не потрібно винаходити велосипед. Є керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах державної форми власності. Згідно з ними, наглядові ради формуються за участю незалежних директорів, що обираються на прозорих конкурсах”, – нагадав член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. У рамках дискусії на круглому столі він висловив стурбованість, що навесні 2021 року відразу три обленерго – Харківобленерго, Хмельницькобленерго та Черкасиобленерго – взагалі залишилися без чинних наглядових рад.
“У кожному з обленерго – своя ситуація. Скажімо, у випадку з Харківобленерго Фонд держмайна з невідомих причин не подав на розгляд зборів акціонерів кандидатури членів наглядової ради, в тому числі – незалежних. На цих прикладах можна припустити, що наразі керівництво ФДМУ не зацікавлене у втіленні керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління на держпідприємствах, а також у формуванні наглядових рад держпідприємств з незалежними директорами”, – підсумував Корольчук.
Хочеться сподіватися, що держава нарешті почує думку експертного співтовариства про необхідність розблокування процесу створення незалежних НР на держактивах і замість суцільних збитків від утримання об’єктів держвласності ми нарешті побачимо позитивні прибуткові тренди.
Коментар Фонду держмайна
“Відповідно до Закону “Про управління об’єктами державної власності”, на згаданих підприємствах під управлінням ФДМУ мають бути сформовані наглядові ради, де більшість місць отримають незалежні члени. Відбір та затвердження членів наглядових рад особливо важливих для економіки підприємств проводить Номінаційний комітет при Кабінеті Міністрів України.
Процес відбору незалежних членів наглядових рад почався у грудні 2020 року. Обравши міжнародне агентство з добору персоналу, Фонд розробив вимоги до незалежних директорів, запропонував критерії їх оцінювання та 11 лютого 2021 року затвердив відповідний наказ, який дав старт процедурі відбору. Після цього Номінаційний комітет розглянув та затвердив вимоги до незалежних членів наглядових рад і почав приймати заявки від кандидатів. Агентство з відбору персоналу провело перевірку кандидатів та інтерв’ю, на початку квітня надавши Номінаційному комітетові короткі списки з 5 найкращих претендентів на кожну посаду.
Станом на 15 липня Номінаційний комітет не розглянув отримані списки та не заслухав претендентів, відповідно відбір незалежних членів наглядових рад підприємств допоки не завершено.
Враховуючи сказане, повноваження наглядових рад зазначених товариств припинені, крім повноважень з підготовки, скликання та проведення загальних зборів. Відповідно, до моменту обрання незалежних членів та затвердження складу наглядових рад погодження значних правочинів та ухвалення рішень з інших питань матимуть загальні збори акціонерів, скликані на вимогу акціонера, що володіє понад 10% акцій”.
Сергій Шевченко, Київ
P.S.: Цього тижня, вже після дискусії за “круглим столом”, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава” (№5593-д). Мета документа – удосконалення чинного законодавства та приведення його у відповідність до Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами. Поміж іншого, пропонується розширити повноваження наглядових рад суб’єктів господарювання щодо затвердження стратегічних планів розвитку і річних фінансових та інвестиційних планів, призначення та звільнення керівників, оплати їхньої праці і винагороди. Скажімо, призначення і звільнення керівника держкомпанії належатиме до виключної компетенції наглядової ради. Тобто, держава прагне посилити вплив незалежних наглядових рад на управління держактивами. Утім, на дії виконавців, котрі мають забезпечити формування й повноцінну роботу таких НР, схоже, впливає не завжди.
