В Україні триває реформування державних органів, один із напрямків якого – їх кадрове оновлення. Поміж структур, за змінами в яких журналісти й суспільство стежать особливо уважно, – Державна податкова служба і Митниця.

Приміром, голова Державної митної служби Павло Рябікін вважає, що в рамках кадрової реформи варто замінити до 50% особового складу митних органів. І якщо на перших етапах реформування акцент роблять на доброчесності й нетолерантності співробітників державних служб до корупції, надалі все більше значення матимуть якість підготовки фахівців та їхня спроможність працювати в нових умовах.

Це добре розуміють в Університеті державної фіскальної служби України, де готують майбутніх податківців, митників, економістів, юристів, бухгалтерів, аудиторів, аналітиків, менеджерів, IT-фахівців. Особлива увага – практичним навичкам і, зважаючи на світові тенденції, – опануванню сучасних цифрових технологій. У травні з ініціативи Міністерства фінансів і за підтримки Проєктного офісу реформ університет та Львівська Політехніка започаткували спільну навчальну фінтех-програму підготовки фахівців (магістрів) для державного і приватного секторів.

Про завдання проєкту, а також про шляхи розв’язання проблеми забезпечення якісними кадрами сфери державних фінансів – у розмові з виконувачкою обов’язків ректора Університету Державної фіскальної служби України Валентиною Унинець-Ходаківською.

ПРО ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ ТА ФІНАНСИСТІВ МАЙБУТНЬОГО

- Пані Валентино, що змінилося за останні роки в підготовці фахівців для фіскальних органів та сфери державних фінансів? Як реагує вітчизняна система освіти на нові виклики й нові можливості, на потребу в фахівцях нового типу?

- Нашою новою реальністю стає цифровізація. У світі сформувалася низка стійких тенденцій, які свідчать про значний потенціал зростання частки цифрових технологій у фінансовій сфері. І розвиток цих технологій вимагає від фахівців Міністерства фінансів та його профільних служб вміння моніторити й аналізувати ті для багатьох невидимі процеси, що відбуваються у фінансовій сфері. Адже гроші – це, як-то кажуть, “кров” економіки. Її "склад" треба вміти контролювати, виявляти корупційні схеми, унеможливлювати розкрадання й забезпечувати ефективність використання ресурсів. Тобто, виконувати аналітичну функцію, яка нині притаманна не тільки Міністерству фінансів, Мінекономіки, Міністерству цифрової трансформації, а й новоствореним антикорупційним органам та Бюро економічної безпеки, яке незабаром запрацює в Україні. Цим структурам, поміж іншого, потрібні фахові фінансисти. Не силовики, а саме аналітики.

І за якісні кадри з державою дедалі активніше конкуруватиме приватний сектор. За інформацією Gartner, провідної світової дослідницько-консалтингової компанії у сфері інформаційних технологій, через брак професіоналів – 30% позицій у фінтех-секторі в найближчій перспективі залишатимуться вакантними. При цьому 56% фінансових організацій світу вже включили цифрову трансформацію до своїх бізнес-стратегій, а за п'ять років 82% фінорганізацій очікують на збільшення кількості партнерств з фінтех-компаніями. Адже розвиток таких компаній і технологій – світовий тренд. Що означатиме перманентний запит на кадри, які спроможні супроводжувати цей розвиток. Отже, виникає необхідність у підготовці висококваліфікованих фахівців, як ви висловилися, “нового типу”.

- У тім числі, і в Україні?

- Безперечно, ці питання актуальні й для нашої країни. Так, за останні три роки створено 47 компаній у цій галузі, 52% фінтех-компаній стали учасниками міжнародного фінансового ринку. Це свідчить про високий рівень наших “айтішників” та фінтех-сектору, який є конкурентним на світовому ринку. Це ми бачимо навіть, аналізуючи успіхи нашого Міністерства цифрової трансформації. Не забуваймо і про децентралізацію. Місцеві громади також потребують нових кадрів та підвищення кваліфікації працівників. В ОТГ навіть ввели обов’язкову посаду заступника голови з цифровізації. Що вже й казати про те, що на рівень громад переводять більшість адміністративних послуг, які надаються населенню.

ПРО ФІНАНСОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В БІЗНЕСІ ТА ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ

- Поняття “цифровізація” більш-менш відоме широкому загалу. А що таке “фінтех-технології”? І яке значення вони мають у нашому житті? Поясніть людям, про що йдеться і що, власне, їм, нашому суспільству, від того, що Україна матиме успіх саме у цьому напрямку, що країна матиме хороших фахівців саме за цими спеціальностями?

- FinTech, або фінансові технології – це будь-які інновації в галузі фінансових послуг. Іншими словами, все, що робить переміщення грошей через надання фінпослуг швидшим, надійнішим, зручнішим. Для прикладу назву основні тенденції FinTech, притаманні 2021 року: розвиток блокчейн-рішень, технології штучного інтелекту і машинного навчання, відкритий банкінг, мобільні технології, технологія регулювання (RegTech). Якщо говорити про світові тренди розвитку фінансових технологій, то вони свідчать: дві третини усіх фінансових транзакцій тепер здійснюються онлайн (це тренд і це наша об’єктивна реальність), щороку створюється 500 нових фінтех-стартапів. Тобто, ідеться про колосальний прорив. І він бодай частково спровокований процесами, які у 2020-2021-му охопили світ. Маю на увазі історію з COVID-19. Через це, поміж іншого, різко зросла кількість людей, які взаємодіють з фінансовими установами у цифровому форматі. З огляду на те, що все більше компаній переводять свою діяльність у цифрову форму, починає інтенсивніше розвиватися ІТ-сфера, пропонуючи все нові й нові інноваційні продукти, які дозволяють заощаджувати час, збільшувати доходи, покращувати обслуговування та підвищувати рівень безпеки фінансових операцій. Яскравий приклад – криптовалюта – цифрова валюта з підвищеною безпекою та високою швидкістю переміщення від одного користувача до іншого, оминаючи традиційні фінансові схеми (наприклад, без участі банків). Кілька років тому це була технологічна "екзотика", нині – реальний інструмент інвестицій та заощаджень.

Варто зазначити, що український фінтех-ринок має серйозний потенціал, щоб бути одним із найрозвиненіших центрів європейського фінансового технологічного простору. Тобто, Україна має в цій сфері неабиякі перспективи. Освітяни це усвідомлюють і готуються діяти на випередження. Старі підходи вже не спрацьовують. Технології настільки швидко розвиваються, що доки ми підготуємо фахівця з 1-го курсу до 3-го, його знання вже застаріють. Тому освітяни самі мають бути включені в систему фінтех-технологій. Вони повинні бути хорошими практиками, які, до того ж, можуть науково обґрунтувати тенденції, що простежуються “тут і зараз”, а також визначатимуть наше майбутнє.

ПРО НОВУ ФІНТЕХ-ПРОГРАМУ, ЩО ПОЄДНАЄ “АЙТІШНЕ” Й “ФІНАНСОВЕ”

- І в цьому зв’язку, певно, відбуваються зміни в освітньому процесі, коли потрібно не просто начитувати лекції за конспектами, що писалися 15-20 років тому, а вчити студентів думати, займатися самоосвітою і вже з перших курсів отримувати практичні навички?

- Нині це для нас як ніколи важливо. Ми пишаємося статусом профільного закладу вищої освіти в системі Міністерства фінансів України. Саме під патронатом Мінфіну беремося за втілення магістерської програми з фінтех-технологій. При цьому, скориставшись новими можливостями, які надає Закон “Про вищу освіту” (мова про мережеві форми навчання), уклали договір про співпрацю з Національним університетом “Львівська політехніка”.

- Розкажіть про особливості нової програми і про те, на який ефект розраховуєте у результаті такого “подвійного освітнього удару”, коли фахівців готуватимуть одразу два виші.

- Сучасна освітньо-професійна програма за спеціальністю “Фінанси, банківська справа та страхування” втілюватиметься за підтримки Проєктного офісу реформ Мінфіну з нового навчального року. Її базовим стейкхолдером є Українська міжбанківська валютна біржа. Голова правління УМВБ Анатолій Гулей не лише читатиме у нас лекції, а й запропонував майданчик для офлайн-занять для магістрів. Де, як не на міжбанківській валютній біржі, можна опановувати і “прокачувати” свої знання?..

До підготовки магістрів залучатимемо не лише кращих викладачів двох вишів, а й колег з інших навчальних закладів, практиків з усієї України і з-за кордону. Додам, що формування переліку дисциплін курсу відбувалося за узгодженням із зацікавленими особами, потенційними роботодавцями. Тому впевнена, що 100% наших магістрів будуть працевлаштовані, бо на них уже чекають. І працедавці вже замовляють, хто має викладати дисципліни, які це мають бути курси. Це такий своєрідний освітній прорив. Уявіть собі, що до навчального процесу одночасно залучаються і фінансисти, й ІТ-спеціалісти. Таке поєднання має ефект синергії, адже студенти фінансової спеціальності одночасно отримуватимуть знання з інформаційних систем. Наприклад, вони зможуть розробляти технічні завдання для проєктування інформаційних систем, здійснювати фінансове моделювання, створювати і впроваджувати нові фінансові технології, розробляти дорожні карти через моделювання економічних процесів, моделювати фінансові ризики...

Крім того наші магістранти матимуть можливість стажуватися в Мінфіні, в його профільних службах, у кращих ІТ-компаніях, в банківських, страхових та фінансових структурах. За півтора року випускники пройдуть обов’язковий практичний вишкіл з можливістю подальшого працевлаштування у підпорядкованих Мінфіну установах та у великих фінансових компаніях.

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ І ЙМОВІРНІ ЗАРПЛАТИ

- Але ж потенційно йдеться і про сотні інших ймовірних робочих місць...

- Розвиток технологій модернізує традиційні фінансові послуги в різних галузях. Отримані професійні навички випускники зможуть реалізовувати, зокрема, у сфері кредитування і управління особистими фінансами. Також випускники можуть займатися соціальним трейдингом, алгоритмічною біржовою торгівлею, сприяти підвищенню фінансової грамотності населення. Адже технології стрімко розвиваються. А основні споживачі фінансових послуг – пенсіонери, для яких цифрові технології – ще та “китайська грамота”. Тому наші студенти й випускники паралельно виконують соціальну місію – проводять безплатні тренінги для людей поважного віку. А візьмімо, до прикладу, обслуговування платежів і роздрібних транзакцій, смарттермінали та сервіси масових виплат, блокчейни криптовалюти, банкінг, страхування.... Цей перелік можна продовжувати. Все нині втілюється у новому форматі. При цьому програма розрахована не тільки на бакалаврів, які переходять на магістерський рівень підготовки. Ми пропонуємо кілька варіантів навчання для тих, хто вже працює – зокрема, і на держслужбі: друга вища освіта, дуальна форма освіти, коли працівник має можливість поєднувати роботу й навчання. Цей напрямок підвищення кваліфікації працівників активно підтримують Міністерство фінансів, Державна податкова служба, Держаудитслужба та інші відомства. Нещодавно наш університет відвідала Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен. Вона розповіла, що і Міністерство фінансів Німеччини має профільний навчальний заклад на кшталт нашого. І там активно використовують дуальну форму. Йдеться про об’єктивну реальність, яка змушує відмовлятися від радянських стереотипів та підходів, коли всі, хто хоче зробити кар’єру й добре заробляти, повинні мати диплом про вищу освіту. Зараз рівень бакалавра достатній для того, щоб працювати й отримувати хорошу зарплатню. Тому не всі бакалаври готові йти в магістратуру. Вони хочуть працювати, бути самодостатніми, а по можливості – поєднувати роботу з навчанням. Тому дуальна форма освіти для нас пріоритетна.

- А чи не буде повторення ситуації, яку зараз маємо з юристами чи економістами “старого” зразка, котрі не можуть знайти роботу через велику конкуренцію на ринку праці? Бо ледь не у кожному навчальному закладі був набір на “модні” спеціальності.

- Через згаданий вже брак кадрів робота для таких спеціалістів буде завжди. Тим паче, коли йдеться про “універсальних солдатів” фінансового ринку, котрі поєднують знання та навички фінансистів і айтішників. Це дуже важливо з огляду на сучасні тенденції в пошуку проєктних команд для технологічних та фінансових компаній. Дедалі частіше там воліють не наймати окремих працівників, а створювати команди фахівців, спроможні дати сукупний економічний ефект. Звідси – й особливий підхід до оплати праці таких спеціалістів. Середня місячна зарплата фінтех-фахівців у провідних компаніях – близько 6 тисяч доларів. Звичайно, в Україні стартова зарплатня для випускника буде нижчою. Але рівень зарплат у цій сфері – один із найвищих по країні. Й тенденція до її зростання спостерігається третій рік поспіль.

Цифрова трансформація неминуча. І це ми всі вже сприймаємо як реальність. Сфера FinTech змінює “правила гри” традиційних фінансових сервісів, замінюючи їх новітніми технологічними рішеннями. Фінансові технології – це інноваційне майбутнє. В царині фінансів – ключ до нових можливостей і до кар’єрного зростання та формування майбутніх лідерів цієї перспективної галузі.

ПРО МАЙБУТНЄ УНІВЕРСИТЕТУ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ

- Наостанок про перспективи навчального закладу. Під час вашого представлення міністром фінансів Сергієм Марченком ви презентували роботу над стратегією Університету Державної фіскальної служби України до 2030 року. Яким буде цей документ?

- Зараз Університет працює відповідно до Стратегії 2018-2025. Але процеси реорганізації, які відбуваються, потреба у створенні освітнього закладу нової формації шляхом злиття з потужною науковою установою вимагають дещо змінити передбачені документом вектори розвитку. Поміж найперших завдань – повернення вишу статусу “національного”.

Наступна мета – стати дослідницьким університетом, як це передбачено статтею 30 Закону “Про вищу освіту”. Стратегія розвитку університету-2030, як на мене, і має зосереджуватися на цій цілі.

Ми відкриті до програм та проєктів, що втілюються Міністерством освіти у співпраці зі Світовим банком, який спрямовує значні кошти на розвиток та підтримку вищої освіти у нашій країні. Хочемо стати майданчиком для колаборації не тільки профільних українських університетів. Адже в системі Міністерства фінансів працюють не лише наші випускники.

Також налагоджуємо тісну співпрацю із зарубіжними навчальними закладами. І підтримуємо ідею створення філій іноземних навчальних закладів в Україні. Відповідні консультації вже проводяться, є зацікавлені у такому форматі співпраці навчальні заклади Великоі Британії, Туреччини, Болгарії. Нещодавно обговорювали можливості закладів освіти сусідньої Польщі. Вони традиційно поміж наших партнерів. Сподіваємося на нові перспективи й можливості.

Владислав Обух
Фото – Євген Котенко