Дозволи на міжнародні вантажні перевезення: як Україні домогтися збільшення квот?

Дозволи на міжнародні вантажні перевезення: як Україні домогтися збільшення квот?

Укрінформ
Останні декілька років Україні не вистачає дозволів на міжнародні вантажні перевезення. Бізнес не згоден чекати і пропонує вирішувати проблему самостійно

За повідомленням Асоціації міжнародних автомобільних перевізників, станом на 1 червня 2021 окремі види вантажних дозволів 32 країн на поточний рік оформлені та видані українським міжнародним автоперевізникам в кількості більше ніж 41,4% від річних квот (тобто більше розрахункової норми використання). Особливо гостро стоїть питання польських дозволів, квоту на які щороку скорочуються, при тому що ця країна є важливим транзитним шляхом для українських вантажів. Наявність чи нестача дозволів впливає на український експорт та на залежну від нього економіку, а ще на ціни імпортних товарів. Тож питання дозволів не є лише проблемою перевізників, воно важливе для всіх.

Міністерство інфраструктури почало вирішувати проблеми з дозволами на міжнародні вантажні перевезення з усунення корупційних ризиків. Так ще наприкінці 2019 року в Україні запрацював Транспортний портал електронних послуг, на якому однією з перших з’явилась функція бронювання дозволів. Відтепер перевізник може забронювати дозвіл через систему, а потім забрати його у пункті видачі. Таким чином відомство усунуло людський фактор при розподілі дозволів та сприяло зменшенню ситуацій, коли дозволи перепродавалися перевізникам, які не встигли їх отримати.

Крім цього, Мінінфраструктури періодично проводить засідання змішаних міжурядових комісій, на яких обговорюються в тому числі і квоти на транзитні та універсальні дозволи для України. Проте наразі український бізнес не може більше чекати реакції влади та змушений шукати вихід самостійно.

Наприклад, на липень заплановане засідання українсько-польської змішаної комісії, але поки що не відомо, хто увійде до її складу від України та чи матимуть ці люди достатньо часу, аби до нього підготуватися.

В Координаційній раді з виробничо-логістичних питань, до якої входять Українська асоціація бізнесу та торгівлі (УАБТ), Асоціація міжнародних перевізників України (АсМАП) та Асоціація експортерів і імпортерів ЗЕД (рада створена з метою допомоги у вирішенні виробничо-логістичних проблем, із якими стикаються виробники, експортери, імпортери та перевізники під ведення час зовнішньоекономічної діяльності. – Авт.) закликають українських експортерів, вантажних перевізників та всіх інших зацікавлених осіб почати самостійно вирішувати цю проблему, не чекаючи допомоги уряду. Зокрема, в УАБТ впевнені, що, консолідувавши зусилля та об’єднавши ресурси, провідні українські бізнес-асоціації зможуть посприяти збільшенню квот міжнародних дозволів.

Що відбувається з міжнародними дозволами зараз?

За даними Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, за перші п’ять місяців 2021 року українські автоперевізники вичерпали половину дозволів країн Європейського Союзу. Загалом Україна має нестачу дозволів 23 країн з 27 країн-членів ЄС.

Петро Главацький
Петро Главацький

Зокрема, вже вичерпана квота дозволів Румунії та Іспанії, також вичерпана квота угорських дозволів на перше півріччя та майже закінчується квота польських, голландських, бельгійських та дозволів з інших країн. Віцепрезидент асоціації Петро Главацький особливо наголошує на нестачі польських дозволів. За його словами, до кінця 2021 року українським перевізникам вистачить транзитних дозволів, але універсальні можуть закінчитись вже влітку.

Взагалі Польща останні декілька років поступово зменшує квоти дозволів для українських перевізників. Якщо у 2018 році українські вантажні перевізники мали 200 тисяч польських дозволів, у 2019-му – 160 тисяч та ще 15 тисяч додаткових, то у 2020 році Польща видала 160 тисяч. дозволів та лише 4 711 додаткових дозволів для перевезень українських вантажів до цієї європейської країни або транзитом через неї.

В Асоціації міжнародних автомобільних перевізників пояснюють це тим, що Польща вбачає в Україні конкурента та намагається створити логістичний хаб між Європою та Азією, монополізувавши усі перевезення. Втім експерти зазначають, що це є лише надмірною пересторогою з боку польської влади, адже українські вантажні перевізники не мають значної частки ринку міжнародних вантажних перевезень до Європи.

Бізнес не готовий чекати

В UBTA наголошують, що для забезпечення українських вантажних перевізників достатньою кількістю дозволів потрібно не просто звертатися до уряду та міністерств з листами і чекати відповіді, а брати все в свої руки та залучати до співпраці зацікавлених осіб з інших країн.

Українська асоціація бізнесу та торгівлі об’єднує представників вітчизняного бізнесу для спільного вирішення проблеми нестачі дозволів на міжнародні вантажні перевезення не лише від країн ЄС. У Координаційній раді вважають, що при достатньому залученні ресурсів, в тому числі і фінансових, український бізнес спроможний вирішити цю проблему. Відтак під час другого засідання Координаційної ради у червні асоціація презентувала детальний покроковий план, втілення якого забезпечить українських вантажних перевізників необхідною кількістю дозволів від країн ЄС, зокрема й Польщі.

У першу чергу в асоціації пропонують проаналізувати українське законодавство та дії українського уряду. Так для того, щоб рухатись далі, потрібно розуміти, що вже було зроблено і на якому етапі перебуває процес перемовин з тією чи іншою країною. Крім цього, потрібно знати, що змінилось в українському законодавстві, які домовленості та угоди вже були імплементовані, а які ще тільки чекають свого часу.

Дмитро Лось
Дмитро Лось

Голова правління Асоціації Дмитро Лось наголошує, що вирішити цю проблему Україні допоможе лобіювання її інтересів у країнах Європи, серед осіб зацікавлених у співпраці з українським бізнесом. Він зазначає, що український експорт цікавить бізнесменів з різних країн, зокрема Німеччини, Іспанії, Бельгії, Греції та інших. Лось вважає, що потрібно активно залучити «країни-союзники», зокрема Балтійські країни, Німеччину, Іспанію та інші до цього процесу.

«Ми розуміємо, що питання транзиту (через Польщу в інші країни. - Авт.) це, по-перше, питання рівня Брюсселя, а по-друге, зацікавленість інших країн-членів. Якщо не дуже виходить з Польщею, завжди є Німеччина, завжди є Франція, завжди є інші країни, які зацікавлені в імпорті товарів з України», – пояснює голова правління УАБТ.

Він додає, що UBTA та інші бізнес-асоціації мають налагодити роботу зі своїми партнерами в інших країнах та саме через них просувати свої інтереси.

Відтак, українським бізнесменам потрібно створити коаліцію, яка буде просувати та захищати інтереси українських експортерів і вантажних перевізників перед українським урядом та урядами інших країн. На думку Дмитра Лося, грамотна PR-кампанія спроможна дати дуже дієвий результат, а для цього потрібні ресурси, яких український уряд не має достатньо. Тож Координаційна рада з виробничо-логістичних питань пропонує підготувати кампанію для інформування європейської громадськості через ЗМІ щодо реалізації та оновлення угоди України – ЄС в контексті проблеми нестачі дозволів, особливо польських. Адже країни ЄС також страждають від обмежень українських вантажних перевезень, знову ж таки особливо з боку Польщі. За словами голови правління УАБТ, в першу чергу це стосується Німеччини, Нідерландів та Бельгії. Він зазначає, що громадськість європейських країн повинна розуміти, що обмеження українських автоперевезень негативно впливає і безпосередньо на них.

Крім цього, Україна повинна зосередитись на пошуках альтернативних транспортних коридорів для того, щоб український бізнес не так сильно залежав від польських дозволів, а також створювати нові пункти перетину кордонів для вантажного транспорту. В UBTA вважають, що тут не обійтись без «Великого будівництва», зокрема будівництва автодоріг до інших країн-сусідів, що дозволить збільшити вантажний потік до них та зменшити залежність від рішень польської сторони. Разом з цим, потрібно нарощувати об’єми вантажних перевезень по річках Дунай та Дніпро, а також налаштовувати контейнерні маршрути Київ – Клайпеда та Київ – Таллінн.

Анастасія Кравченко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-