Цінові тенденції на ринку палива в Україні: чого чекати

Цінові тенденції на ринку палива в Україні: чого чекати

Укрінформ
Нестабільний ринок нафтопродуктів продовжує лякати українців “гойдалками” на тлі пандемії коронавірусу

На тлі сплеску захворюваності на Covid-19 в Україні та посилення карантинних обмежень в державі загострилася давня проблема – нестабільний ринок нафтопродуктів, який укотре добряче вдарив по гаманцях українців та змусив владу «заворушитися». Щоб спробувати врегулювати ситуацію, Кабінет міністрів разом з Нафтогазовою асоціацією України підписали Меморандум, який має забезпечити цінову стабільність на ринку.

Чи дійсно цей документ дозволить власниками автомобілів платити менше за бензин, чи допоможе він зменшити кількість нелегальних АЗС та отримати до державного бюджету додаткові надходження, Укрінформ запитав у експертів галузі.

Держава і АЗС: співпраця «по-новому»

2 квітня Кабмін та Нафтогазова Асоціація України підписали Меморандум “про наміри створення сприятливого середовища, розвитку добросовісної конкуренції на ринку нафтопродуктів України та задоволення потреб споживачів на період карантину та обмежень”.

За словами міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка, цей документ має розвинути і зміцнити партнерські відносини між бізнесом та державою, зробивши їх максимально прозорими та чесними.

Ігор Петрашко
Ігор Петрашко

«За останні декілька тижнів ми провели багато зустрічей і дискусій з мережами АЗС. Підписання цього меморандуму – свідчення того, що взаєморозуміння між державою та бізнесом є: компромісні рішення знайдено. Спільними зусиллями ми маємо забезпечити цінову стабільність на ринку нафтопродуктів», – вважає Петрашко.

Згідно з Меморандумом, компанії-учасники Нафтогазової Асоціації зобов’язуються продовжувати сплачувати податки в повному обсязі, формувати ціни на нафтопродукти на умовах вільної конкуренції з урахуванням кон’юнктури на світових ринках та щомісяця подавати Кабміну інформацію про АЗС, які працюють незаконно або з порушенням законодавства.

В той же час і Уряд має сприяти створенню умов для вільного ціноутворення на ринку нафтопродуктів; активно протидіяти нелегальному виробництву та обігу пального; вивчити питання про внесення змін до Податкового кодексу щодо акцизного податку на розчинники та розріджувачі на основі метанолу чи інші аналогічні товари. В останньому пункті “білі” компанії паливного сектору дуже зацікавлені.

Документ підписали. Що далі?

Як вважає директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн, підписання Меморандуму є позитивним сигналом для продовження роботи над створенням цивілізованого ринку нафтопродуктів України. Адже з часом від цього «виграють» не тільки представники бізнесу, а й держава в цілому.

«Цей меморандум насамперед про те, як нарешті зробити паливний ринок в країні цивілізованим. Наразі він тоне у фальсифікаті та схемах з ухиляння від сплати податків. Потерпають всі: держава не отримує мільярди гривень податків, здебільшого це ПДВ та акцизи; споживач заправляє не тільки неякісне, але й небезпечне для здоров’я та екології пальне; через таку «конкуренцію» страждає сумлінний бізнес. Останній в рамках цього меморандуму зобов’язався й надалі виконувати всі свої податкові зобов’язання, незважаючи на те, що в нинішній економічній ситуації робити це стає все складніше. А уряд зі свого боку докладе зусиль для ліквідації тіньового ринку», – каже експерт у коментарі Укрінформу.

Сергій Сапєгін
Сергій Сапєгін

Водночас директор Центру «Псіхєя», голова Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України Сергій Сапєгін має сумніви, що підписання цього документа є доцільним, адже до Асоціації входять лише 14 підприємств. В той час податки повинні сплачувати усі, незалежно від розміру мереж АЗС.

«Меморандум підписано між Кабміном і лише однією з асоціацій, що працюють на ринку, до якої входять далеко не всі великі роздрібні мережі. Вже не кажу про те, що не охоплено середні мережі і, особливо, малі. Тобто, українські виробники нафтопродуктів не представлені так, як це було б логічним і доцільним, але ж цінова стабільність неможлива без ресурсної стабільності. Серед підписантів також відсутній найпотужніший український нафтопереробний завод – Кременчуцький», – зазначив експерт у коментарі Укрінформу.

Він нагадав, що подібний меморандум вже підписували у 2018 році. Тоді Нафтогазова асоціація разом з Антимонопольним комітетом уклали аналогічні домовленості. Щоправда через певний час в АМКУ змушені були відкрити справи проти окремих членів Асоціації через нібито порушення конкуренції на ринку і «таємне» узгодження цін.

“В результаті проти шістьох учасників асоціації було відкрито справи про узгодження роздрібних цін на ринку. Пізніше АМКУ знову відкривав справи про порушення конкуренції на ринку компаніями, що входять до складу асоціації. Тому у мене й виникають сумніви у доцільності нового меморандуму», – пояснив Сергій Сапєгін.

Бензин по “30”: мрії і реальність

На жаль, текст Меморандуму не оприлюднили. Але за повідомленнями джерел Укрінформу, одним із важливих пунктів документа є те, що усі 14 підприємств, які входять до Асоціації, на період карантину повинні зменшити ціну на літр бензину, зокрема, щоб його вартість не перевищувати 30 гривень. (З переліком учасників Асоціації можна ознайомитись тут).

Однак, як свідчать дані моніторингового проєкту «Все АЗС», відповідної домовленості дотрималися частково, адже вартість пального зменшилась лише на окремих автозаправках. Якщо до 5 квітня, коли відбувся перерахунок цін, на ОККО та WOG марки бензину А-95 і А-92 коштували по 31,49 та 30,49 грн/л, то вже з наступного дня ціна зменшилась – 29,99 та 29,49 грн/л відповідно. Також примітно, що зобов’язання не перевищувати договірну “стелю” лише частково стосується дорожчих марок пального. Вартість, наприклад, А-98 на WOG протягом тижня була стабільною – 35,49 грн/л, у той час як А-95+ подешевшав на 50 коп/л – 31,99 грн/л. На інших АЗС нічого не змінилося – вартість бензину там, як і раніше, не перевищувала 27-28 грн/л за А-95 і А-92.

Не менш є дивно й те, що азербайджанська компанія SOCAR Energy, яка також є членом Нафтогазової асоціації, ніяк не відреагувала на підписаний документ та не зменшила ціни на бензин – протягом 1-7 квітня вони були однаковими. Зокрема, на п'ятницю 9квітня А-95+ коштував 32,98 грн/л, А-95 – 31,98 грн/л, А-92 – 30,98 грн/л, дизельне паливо – 30,98.

За словами експертів, підписання меморандуму не означає, що ціни на ринку бензину одразу ж зміняться. Адже учасники Асоціації, як зазначалось раніше, забезпечують лише невелику частку ринку, на якому присутні також середні й малі оператори, які і без меморандуму продають пальне значно дешевше.

«Підписання меморандуму нічого не змінить у алгоритмах ціноутворення. Ми держава, яка на 80% залежить від імпорту моторного палива. Документ просто дозволить чиновниками отримувати з перших вуст інформацію про стан ринку, прогнози та зробить процес постачання більш зрозумілим та передбачуваним», – запевняє Сергій Куюн.

Між тим на ринку нафтопродуктів протягом тижня з 1 по 7 квітня, спостерігалось певне зниження цін. За даними порталу “Мінфін”, середня вартість бензину марки А-95+ опустилася на 25 коп/л, до 30,13 грн/л, А-95 подешевшав на 48 коп/л – 28,58 грн/л відповідно, А-92 здешевів на 33 коп/л та коштував 27,71 грн/л. Дещо впала й ціна на дизпаливо та газ, правда, тільки на 2 коп/л – 28,25 грн/л та 15,75 грн/л.

Але радіти, кажуть експерти, не варто. Адже через скорочення постачання дизельного палива і скрапленого газу з Росії та Білорусі наступного зростання вартості пального не уникнути.

Сергій Куюн
Сергій Куюн

«Немає передумов для зниження цін. Навпаки, прогноз ситуації із забезпеченням паливом у найближчі місяць-два дуже поганий. І саме це має стати темою термінового обговорення між урядом та учасниками ринку. За нашими розрахунками, через різке скорочення постачань із Росії та Білорусі прогнозний дефіцит дизпального у травні становить майже 50% ринку, скрапленого газу – 25%. Зростання цін не уникнути, але ще можна встигнути спільними зусиллями налагодити альтернативні джерела постачання та спробувати забезпечити країну пальним у розпал сезонного споживання та посівної», – попереджає Куюн.

Три «слони», на яких тримається тіньовий ринок

За даними «Консалтингової групи А-95», втрати державного бюджету від нелегального обігу нафтопродуктів у 2020 році становили близько 19 млрд грн, а в 2021 році, за прогнозами, перевищать 20 млрд. грн. Серед незаконних схем, якими найчастіше користуються представники тіньового бізнесу, Сергій Куюн виокремлює три найголовніші.

Перша з них – продаж бензину «поза очима».

«Найбільша «дірка» – так звані ПДВ-скрутки. На АЗС не видають чеки або видають фіктивні папірці, утворюється необлікована готівка. Потім кошти та документи спрямовують у фіктивні фірми, які начебто це пальне купують й споживають. Як показують наші дослідження, АЗС може продавати повністю легальне пальне, при тому без націнки, й отримувати на продажі документів й готівки у конвертаційні центри 12% рентабельності. Сьогодні це 3,20 грн на літрі – дуже гарний, я б навіть сказав омріяний показник для будь-якої легальної мережі», – розповідає експерт.

І це не межа. За допомогою продажу фальсифікату прибуток можна подвоїти. Схема наступна:

У країні працюють 30 міні-НПЗ, які переробляють нафту та газовий конденсат, а за документами випускають не бензин і дизпальне, а якісь розчинники. Вся суть у тому, що на відміну від нафтопродуктів розчинники не обкладаються акцизом. А це нині 7 гривень на літрі! Зазвичай, ці так звані «мініки» «кришуються» злочинцями, що мають надтісний зв’язок з місцевою владою та силовиками, а в деяких областях навіть їм і належать.

Третя схема – змішування (для збільшення обсягів) базового пального з різними компонентами, які не тільки часто бувають незаконними, а й можуть значно скоротити життя автомобіля або взагалі нашкодити здоров’ю власника авто.

«Думаю, всі автомобілісти знають, що в Україні є одна велика мережа, яка цим грішить найбільше. На її станціях продається бензин А-95 виробництва нікому невідомих фірм – за адресами розташовані міні-НПЗ та нафтобази. Бачимо, що туди надходять десятки тисяч тонн різних «паливних» компонентів – стабільного бензину, розчинників, навіть заборонених речовини, як, наприклад, монометиланілін. Питаємо: навіщо ви це везете, що виробляєте, скільки податків сплачуєте? Відповідей немає. Насправді, такі питання має ставити податкова служба та інші наші численні силові органи, але чомусь не роблять цього. А між тим таких питань на ринку дуже багато», – каже Сергій Куюн.

Війна з паливними шахраями: ех, раз та іще раз...

Цими днями за рішенням уряду розпочався черговий наступ на паливних шахраїв та вживаються організаційні зусилля задля припинення нелегального обігу пального. В кожній області мають перевірити 100% існуючих там АЗС.

Олексій Чернишов
Олексій Чернишов

«Усі нелегальні АЗС мають бути закриті, пальне вилучено, обладнання також. Цю роботу вже розпочато, і є певні досягнення. До кінця квітня вона повинна бути завершена», – про це напередодні сказав міністр регіонального розвитку та розвитку територій України Олексій Чернишов.

За його словам, також буде проаналізовано джерела походження так званого «сірого» пального, яке продається на деяких АЗС. І це питання «перебуває на найвищому контролі з боку держави».

Утім, як вважають фахівці, для того, щоб вітчизняний ринок палива нормально запрацював, його потрібно очистити не тільки від незаконних АЗС, а й від виробників та постачальників невідомих компонентів. А також створити умови для якісної конкуренції з боку вітчизняного виробництва пального. Бо через контрафакте демпінгове пальне іноді представники сумлінного бізнесу не можуть закуповувати якісний імпортний або вітчизняний продукт.

«Не буде «лівих» обсягів, зросте переробка на вітчизняних НПЗ в Кременчуці та Шебелинці. Заправні станції почнуть боротись за клієнта, зникне аномальний розрив у цінах, якого немає у світі та який справедливо викликає питання у споживачів. Зокрема, варто визначитися з диверсифікацією ресурсного забезпечення країни нафтопродуктами. Наша залежність від Росії та Білорусі занадто велика – наприклад, до 70% ринку дизпального. Ми маємо свої НПЗ, свої порти, тож можемо забезпечити і виробництво, й логістику», – підсумовує Куюн.

Отже, можемо констатувати, що суттєвого падіння цін на ринку нафтопродуктів очікувати не варто. Меморандум, який мав стати «острівцем надії», мало вплине на вартість бензину, адже попри домовленості Кабміну та Нафтогазової асоціації, Україна залишається залежною від імпорту палива, дизельного пального та скрапленого газу. І цей фактор найбільше впливає на формування вартості пального в країні. Погіршує ситуацію також і тіньовий сектор, через який держава недоотримує мільярди гривень, а представники бізнесу не можуть якісно конкурувати на ринку. І якраз із останнім фактором вже би час розібратися…

Валентин Марчук

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-