Законодавче регулювання міжбанківської комісії не приведе до зниження цін - НБУ
Як передає Укрінформ, про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав голова Національного банку Кирило Шевченко.
"Дискусія про доречність законодавчого регулювання комісії банків за послуги еквайрингу та міжбанківської комісії інтерчендж наближається до свого піку. Переможе у ній, сподіваюся, споживач. Хочу наголосити на тому, що НБУ керується в цьому питанні інтересами кінцевих споживачів і виступає виключно за ринкове регулювання цього питання. Ми проти законодавчого регулювання, яке призведе до стримування розвитку безготівкових платежів та платіжної інфраструктури в Україні, і головне – не приведе до зниження цін, більше того – витрати для кінцевого споживача тільки зростуть", - написав Шевченко.
Він додав, що цю позицію "розділяють банки, платіжні системи і Національний банк".
Шевченко не поділяє думку "противників ринкового регулювання" про те, що законодавче регулювання зможе знизити ціни для кінцевого споживача.
"Навіть навпаки: ціна на товари не знизиться, вартість банківських послуг для користувачів карток ймовірно зросте, деякі сервіси пригальмують свій розвиток. На споживача та розвиток загальної платіжної інфраструктури це може вплинути лише негативно", - стверджує голова Нацбанку.
Він пояснив, у чому полягає відмінність між європейським підходом і тим, що пропонується в Україні.
"Якщо подивитись на європейський досвід, то ключова відмінність підходу, застосованого в ЄС при запровадженні подібної регуляції, – це обмеження граничного розміру виключно ставки інтерчендж, що сплачується еквайром на користь емітента платіжної картки, і невтручання в регуляцію комісії за еквайринг для торговців. До того ж регулювання в ЄС наприкінці 2015 року запроваджувалось на зовсім іншому еволюційному етапі розвитку безготівкових платежів. Рівень розвитку термінальної мережі і середній чек платіжної операції були і залишаються в декілька разів більшими, ніж в Україні зараз", - підкреслив Шевченко.
Адміністративне регулювання комісій за еквайринг та ставок інтерчендж в українських реаліях з великою вірогідністю призведе до скорочення еквайрингової мережі банків через вимушену збитковість цього напряму, зауважив він.
Проведені дослідження щодо наслідків запровадження регуляції в Європі свідчать про те, що: роздрібні ціни на товари та послуги не знизилися - зменшення витрат торговців не привело до зниження вартості товарів, вартість банківських послуг для користувачів платіжних карток навпаки зросла, а також погіршились умови кредитування, тобто були зменшені чи взагалі скасовані пільгові періоди за кредитними картками, підвищені процентні ставки.
Також наслідком цього стало призупинення європейськими банками програм лояльності і зникнення кешбеків.
"Я впевнений, що рішення важливого питання без адміністративного втручання існує. Тож єдина альтернатива, яку я бачу, – сісти за стіл перемовин торговцям, банкам, платіжним системам, регуляторам та парламентарям, щоб разом знайти конструктивні компромісні рішення. Заради прозорої та безготівкової України", - акцентував Шевченко.
Як повідомляв Укрінформ, група депутатів із фракції "Слуга народу" ініціювала внесення до проєкту Закону “Про платіжні послуги” (№ 4364) положень про обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж та винагороди за еквайринг. Нині документ готують до другого читання. У першому читанні парламент ухвалив його 19 лютого.
Таку ініціативу пояснюють необхідністю приведення розміру комісійних винагород у відповідність до норм Євросоюзу. Адже, за європейським законодавством, комісія не може перевищувати 0,2%. В Україні ж цей показник становить у середньому 1,5%. Що, серед іншого, призводить до подорожчання товарів і послуг.
