Фінансові “піраміди”: не минуло й 30 років – і нас хочуть від них захистити

Фінансові “піраміди”: не минуло й 30 років – і нас хочуть від них захистити

Аналітика
Укрінформ
Це – одне із завдань законопроєкту про Нацкомісію з цінних паперів та бірж, поданого до Верховної Ради

Група парламентаріїв на чолі з Данилом Гетманцевим зареєтрувала законопроєкт №4684 “Про Національну комісію з цінних паперів та бірж”, мета якого – забезпечення інституційної та фінансової незалежності регулятора ринків капіталу й організованих товарних ринків, підвищення ефективності захисту інвесторів, споживачів фінансових послуг та інших учасників ринків. Розглядатиме документ Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, який і очолює пан Гетманцев. Законопроєкт доволі об’ємний. Він регулює всі сфери відповідальності Нацкомісії з цінних паперів та бірж (нині – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку), значно розширюючи функції регулятора та інструментарій для виконання поставлених завдань.

З погляду держави йдеться про формування законодавчого підґрунтя для створення в Україні повноцінного фондового ринку, а також про виконання одного із зобов’язань за Меморандумом Києва з МВФ щодо відповідності стандартам Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO).

Для учасників ринків – це прозорі, єдині для всіх, “правила гри”, позбавлення безпідставних “наїздів” органів контролю й силовиків, а також можливість захисту від посягань і порушень з боку інших учасників.

Для громадян, здавалося б, далеких від операцій із цінними паперами та біржових котирувань, – захист споживчих прав: зокрема, через унеможливлення діяльності в країні так званих “фінансових пірамід”. Бо ж, попри попередні спроби їх “прищучити”, ті легко пристосовуються до нових умов, трансформуються і знову й знову завдають збитків десяткам тисяч людей. З останніх прикладів – будівельна піраміда банку “Аркада”. Чи ювелірна піраміда B2B Jewelry, яка, незважаючи на викриття у пресі та розслідування СБУ, й досі заманює людей “вигідними” пропозиціями.

Що ж пропонується ухвалити парламентаріям, аби вберегти нас від подібних “траблів”?

Законопроєкт №4684: запобіжники від зловживань і штрафи до 340 мільйонів

Автори стверджують: після ухвалення нового закону вітчизняні фондовий та фінансові ринки стануть повністю нетолерантними до діяльності аферистів. Зокрема, завдяки реформуванню системи регуляторного нагляду, коли Нацкомісія з цінних паперів не лише ліцензуватиме учасників ринку, а й постійно “супроводжуватиме” їхню діяльність, виявляючи потенційні ризики для споживачів та інших учасників ринку, а також розслідуючи й оперативно реагуючи на факти порушень і зловживань. Для цього законодавець має передбачити можливість отримання й обміну банківською та іншою інформацією про шахраїв між фінансовими і правоохоронними органами, а також блокування сумнівних рахунків до рішення суду по суті. Законопроєктом пропонується підвищити рівень відповідальності усіх учасників ринків капіталу і тим повернути довіру інвесторів до України. Адже, як очікується, участь пересічних громадян у роботі фондового ринку стане як зрозумілою та більш вигідною альтернативою банківським депозитам, так і потужним джерелом інвестицій у національну економіку. Людям гарантуватимуть захист вкладень та унеможливлення ризиків, коли, приміром, посередники (інвестиційні, недержавні пенсійні фонди), які від їхнього імені працюватимуть на фондовому ринку, раптом зникнуть у невідомому напрямку із їхніми грошима.

Для більш ефективної роботи регулятора пропонують запровадити три рівні нагляду за ринком: оцінювання – перевірки – розгляд справ. На кожному рівні діятимуть окремі та незалежні один від одного уповноважені особи. Що забезпечить неупередженість, а також мінімізує ризики підкупу “контролерів”.

1. Основна мета оцінювання – запобігати вчиненню порушень, завчасно виявляти ризики.

2. Перевірки – спрямовані на виявлення і документування порушень законодавства. Регулятор матиме можливість проводити перевірки, запитувати документи і пояснення не тільки у професійних учасників ринку (регульованих осіб), а й у будь-кого, кого підозрюють у незаконних діях на ринку капіталів.

3. На третьому рівні працюватиме Колегія уповноважених на розгляд справ, обрана за спеціальною процедурою. Колегія виноситиме рішення про застосування санкцій і заходів, передбачених чинним законодавством.

участь пересічних громадян у роботі фондового ринку стане як зрозумілою та більш вигідною
Участь пересічних громадян у роботі фондового ринку стане альтернативою депозитам та джерелом інвестицій в економіку

Законопроєктом розширено – майже до двох десятків – перелік заходів впливу, до яких може вдаватися регулятор. Поміж них – штраф, анулювання ліцензії, анулювання сертифіката на право вчинення дій, пов’язаних з провадженням професійної діяльності на ринках, заборона здійснення операцій з фінансовими інструментами, повернення інвесторам коштів, еквівалентних сумі заподіяних збитків.

Інформація про види та розміри штрафних санкцій міститься на 8 сторінках законопроєкту – майже півсотні пунктів. Для прикладу: за грубі порушення правил роботи на ринку, через що заподіяно значних збитків іншим учасникам, фізичну особу можуть оштрафувати на суму до 21 мільйона гривень, юридичну – до 150 мільйонів гривень або до 3% загального річного обороту. І це ще не межа – штрафи можуть сягати 340 мільйонів гривень (у випадку порушення Закону “Про депозитарну систему України”).

Протидія фінпірамідам: що зроблено, що треба зробити і як цьому прислужиться зарубіжний досвід

На думку експертів, ухвалення нового закону може і справді стати одним із дієвих механізмів запобігання появі в Україні нових фінансових пірамід. Тим паче, що останнім часом набрали чинності й інші законодавчі акти, покликані зробити систему фінансових відносин в країні максимально прозорою і позбавленою лазівок для зловживань. Поміж них – оновлений закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

1. Як працює закон “про фінмоніторинг”

Згідно із документом, Національний банк визначив перелік “сигналів”, які можуть свідчити про здійснення діяльності, що має ознаки "фінансових пірамід". Досвід роботи таких "пірамід" свідчить, що їхня діяльність, зазвичай, спрямована на залучення готівкових коштів від фізичних осіб під обіцянки економічно невиправданих та значно завищених відсотків у майбутньому. Для забезпечення такої діяльності і здійснюються фінансові операції, що можуть бути пов'язаними між собою та використовуватися задля шахрайства, відмивання коштів, оптимізації оподаткування, під прикриттям звичайної господарської діяльності. Фінансовими операціями, які можуть свідчити про діяльність, що має ознаки "фінансових пірамід", на думку Національного банку, можуть бути, зокрема:

  • наявність поміж сторін фінансової операції фізичних осіб – підприємців/благодійних організацій, які є новоствореними або стосовно яких банк має обґрунтовані підозри щодо фіктивності;
  • регулярні зарахування готівкових коштів у великих сумах на рахунки “підозрілих” клієнтів;
  • регулярні надходження на рахунки таких клієнтів безготівкових коштів від фізичних осіб;
  • регулярні перерахування цими клієнтами безготівкових коштів на рахунки фізичних осіб з різними призначеннями платежу, які фактично є виплатою процентів або так званим кешбеком (миттєвим або відтермінованим поверненням частини коштів – у грошовій або негрошовій формі, – витрачених на оплату товарів чи послуг).

За рекомендацією НБУ, віднедавна банківські установи при виникненні підозр, що фінансова операція має ознаки "фінансових пірамід", здійснюють поглиблений аналіз діяльності таких клієнтів. Втім, наразі не обходиться без “перегинів”. Маємо чимало випадків необґрунтованого блокування рахунків клієнтів – особливо, представників малого бізнесу, які займаються інтернет-торгівлею чи наданням онлайн-послуг. Тож ситуація потребує додаткового врегулювання.

2. З поняттям “фінансова піраміда” в Україні і досі не визначилися

З поняттям
З поняттям "фінансова піраміда" досі невизначились

Хоча поняття “фінансова піраміда” і згадується вже в багатьох законодавчих і нормативних актах, чіткого його визначення у вітчизняному законодавстві й дотепер немає. Ліквідувати прогалину мало б ухвалення законопроєкту №3479 “Про заборону фінансових пірамід в Україні”. Утім, хоча цей документ, який, до речі, вмістився на 2 аркушах, і зареєстрували в парламенті ще торік у травні, його й досі не підготували навіть до першого читання... Сподіватимемося, реєстрація нового рамкового законопроєкту (про Нацкомісію з цінних паперів) пришвидшить цей процес. Поняття “фінансова піраміда” займе “гідне місце” у вітчизняному законодавстві і в юриспруденції.

“За останні роки в Україні ухвалено багато законів та підзаконних нормативно-правових актів у сфері захисту прав споживачів фінансових послуг. Однак до цього часу поза межами контролю з боку держави залишається питання залучення активів фізичних та юридичних осіб у фінансові піраміди. У багатьох країнах фінансові піраміди заборонені, а за діяльність щодо їх створення, функціонування, інформаційного супроводження передбачено відповідальність, визначену законом”, – йдеться у Пояснювальній записці до законопроєкту.

3. Покарання за фінансове шахрайство у світі: від штрафів до смертної кари

Автори наводять приклади таких заборон. Приміром, у Канаді затверджено Акт про конкуренцію, спрямований на боротьбу з грошовими пірамідами. За невиконання його вимог загрожують звинувачення у шахрайстві, штраф на суму до 200 тисяч канадських доларів чи навіть рік в’язниці. При наявності ж ознак фінансової піраміди термін тюремного ув'язнення може зрости до п'яти років.

В Німеччині передбачено довічне тюремне ув'язнення для організаторів інвестиційної піраміди. Закон забороняє "вербувати" учасників до структур, де дохід виплачується за рахунок внесків інших учасників і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном до двох років. Крім того, передбачено покарання навіть за спробу створити таку структуру.

В Об'єднаних Арабських Еміратах і Китаї за створення фінансової піраміди можуть засудити до смертної кари.

Пирамида Ezubao существовала с 2014 по февраль 2016 года
Піраміда Ezubao існувала з 2014 по лютий 2016 року

“Показовим прикладом є (китайська) піраміда Ezubao, яка існувала з 2014 по лютий 2016 року. Створений шахраями онлайн-сервіс пропонував користувачам робити внески в інтернет-проєкти, під високі відсотки. Постраждали не менше 900 тисяч людей. Фігуранти справи визнані винними і засуджені до тюремних термінів і штрафів. Головний обвинувачений у справі Дін Нін – голова ради директорів материнської компанії Ezubao. Засудженого зобов'язали виплатити штраф у 100 млн. юанів ($ 14,4 млн.) І конфіскували майно вартістю 500 тис. юанів ($ 72 тис.). Також Дін Ніна засудили до довічного ув'язнення і позбавлення політичних прав”, – нагадують автори законопроєкту.

У Казахстані створення інвестиційної піраміди карається штрафом у розмірі до 3 тисяч місячних розрахункових показників (понад $20 тисяч) або обмеженням волі до трьох років, чи позбавленням волі на той же термін із конфіскацією. Залучення грошей або іншого майна в особливо великих розмірах карають позбавленням волі терміном від п'яти до десяти років.

У Білорусі фінансові піраміди заборонені Кримінальним кодексом. Це розцінюється як незаконна підприємницька діяльність й карається штрафом, позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, або ж арештом, обмеженням волі на строк до двох років, чи й позбавленням волі до трьох років.

4. Якими мають бути законодавчі зміни у нашій країні

“В Україні, на відміну від цих держав, немає прямої заборони на таку діяльність. Тож на ринку постійно виникають нові піраміди”, – зазначається у Пояснювальній записці до проєкту №3479.

За створення та діяльність фінансової піраміди, поширення інформації про неї, пропонування участі у ній або залучення (отримання) коштів та (або) іншого майна за допомогою фінансової піраміди автори пропонують карати штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той же термін. Дії, вчинені у великих розмірах або шляхом здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, систем електронних платежів, – караються позбавленням волі терміном від п'яти до восьми років з конфіскацією майна. За такі ж дії, вчинені організованою групою, пропонують карати позбавленням волі строком від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Коментуючи на прохання Укрінформу перспективи ухвалення відповідного законодавства, голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук наголошує: “Питання не стільки у нормативній базі, скільки у “глибині” бажання на державному рівні захистити права людей, котрі можуть стати жертвами таких фінансових оборудок. Наше законодавство – і про банківську діяльність, і про небанківські фінансові послуги – передбачає механізми унеможливлення створення фінансових пірамід. І тут питання Нацбанку й Комісії з цінних паперів, з одного боку, та правоохоронців – з іншого – опікуватися цим на практиці і діяти на упередження. Тобто, якщо чи то в НБУ, чи в Комісії побачать хоча б натяк на формування “пірамід”, така діяльність зупиняється, втручається поліція й на цьому спроба обдурити людей і державу припиняється”.

Водночас пан Кушнірук констатує: на жаль, в українських реаліях про випадки потенційних шахрайств можуть писати журналісти, говорити депутати, а ділки спокійно продовжують діяльність, спокушаючи людей великими прибутками. І охочих принести їм свої гроші вистачає – незважаючи на те, що всі начебто розуміють, що йдеться саме про фінансову піраміду, і що ця історія неминуче завершиться тим, що тисячі людей залишаться без своїх “кревних”.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-