Рішення про відстрочку введення РРО відклали. Надовго чи назавжди?
Одним з найрезонансніших (не)рішень Верховної Ради тижня стало відправлення на доопрацювання законопроєкту, що передбачає відтермінування на 1 рік впровадження касових апаратів для ФОПів, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Якщо документ не встигнуть підготувати й затвердити у новій редакції, з січня 2021-го використання електронних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) стане обов’язковим фактично для всього малого та мікробізнесу (крім “спрощенців” першої групи) – відповідно до ухвалених рік тому законодавчих змін. Що, за оцінками низки об’єднань підприємців і частини експертного середовища, може поставити хрест на діяльності десятків чи й сотень тисяч українських ФОПів. Передовсім, самозайнятих громадян і так званого дрібного “родинного” бізнесу. Адже додаткові витрати з організації й ведення електронного обліку товарів, робіт і послуг та усіх пов’язаних із господарською діяльністю розрахунків зроблять їхню роботу дорожчою, а отже – неконкурентною. Тоді нічого іншого, окрім як закривати справу, багатьом не залишиться.
З іншого боку, відсутність повноцінного обліку у сфері малого бізнесу завдає чималих збитків державі (через несплату податків) та споживачам, чиї права на якісні товари і послуги часто-густо порушуються. До того ж, на цьому наживається частина великого бізнесу, яка використовує “безконтрольні” ФОПи для так званої податкової оптимізації.
Про спроби “взаємовигідного” врегулювання проблеми
Ухвалюючи торік у вересні зміни до законодавства, парламентарії вважали, що знайшли “золоту середину”, збалансувавши інтереси прибічників і противників “тотальної еРеРОризації”. Тим паче, що для останніх передбачили тривалий перехідний період та можливість кілька місяців безплатно й без жодних звітів і наслідків “поюзати” відповідне програмне забезпечення. І головне: за законом, такі програми можна встановлювати на будь-які електронні пристрої. Тобто, потреба у придбанні окремого електронно-касового апарата (понад 8 тисяч гривень за нинішніми цінами) і у витратах на його обслуговування відпала. Відповідні функції може виконувати кожен більш-менш сучасний “побутовий” ґаджет (смартфон, ноутбук, планшет...).
У тестовому режимі система запрацювала з 19 квітня цього року. Утім, через запроваджений у березні коронавірусий карантин низку подальших кроків відклали. Частина норм щодо запровадження програмних РРО без розширення сфери застосування набрали чинності з 1 серпня. Згідно з ними, за наявності класичного РРО (касових апаратів), бізнес не зобов'язаний переходити на програмні реєстратори, але може користуватися обома інструментами одночасно. Або ж добровільно перейти до застосування програмних РРО, заздалегідь попередивши про це податкову. Це стосується усіх суб'єктів господарювання, яких закон зобов'язував здійснювати розрахункові операції за товари та послуги виключно із застосуванням реєстраторів і раніше, – передовсім, юридичних осіб та ФОПів, які працюють на загальній системі оподаткування.
Що ж до тих, хто касовими апаратами наразі не послуговується, то вже з 1 січня 2021 року використання РРО для окремих видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців має стати обов’язковим. Новації стосуватимуться усіх підприємців, які продають ювелірні вироби, товари в комісійних магазинах, ліки та медичні вироби, надають платні послуги у сфері охорони здоров'я, реалізують складні побутові прилади, що підлягають гарантійному ремонту, працюють як готелі, ресторани, кафе, турагенції і туроператори, продають деталі для авто.
А з 1 квітня наступного року це стосуватиметься усіх “спрощенців” – платників єдиного податку, що належать до ІІ-IV груп. При цьому, як і раніше, не потрібно буде використовувати РРО платникам єдиного податку першої групи та фізичним особам, котрі продають на ринках власні вживані речі або продукцію з підсобного господарства. Таким чином, за підрахунками податківців, з 1 квітня 2021 року РРО повинні будуть використовувати приблизно 782 тисячі ФОПів – платників єдиного податку, що належать до другої і третьої груп.
Проте, з наближенням цих дат активізувались заклики знову відкласти час “ч”. Зокрема, у зв’язку із тим, що коронавірусні загрози нікуди не поділися... Водночас організації підприємців продовжують послідовно вимагати більш радикальних, аніж просто відтермінування, дій – повного скасування відповідних законодавчих норм. Тож і не дивно, що у вівторок тисячі підприємців вийшли під стіни Верховної Ради на мітинг, однією з вимог якого було скасування повсюдного впровадження РРО. Глава парламенту Дмитро Разумков тоді запевнив: керівники всіх депутатських фракцій і груп домовилися, що Верховна Рада відтермінує застосування касових апаратів для спрощеної системи оподаткування до 1 січня 2022 року.
Утім, коли дійшло до справи, домовленості не спрацювали. Принаймні, поки що. Народні обранці не підтримали відповідний законопроєкт. Проте, повністю його “не зарубали”, доручивши авторам і профільному комітету (з питань фінансів, податкової та митної політики) доопрацювати його для повторного першого читання. Люди, обізнані з особливостями українського парламентаризму, розуміють: таке доручення ще не означає, що документ встигнуть розглянути, отримати підпис президента і ввести в дію до кінця року. Або під приводом карантину, коли парламент лише зрідка збиратиметься в сесійній залі – для вирішення “глобальних” питань – як-от, продовження бюджетного процесу, повернення повноцінного електронного декларування, розв’язання “проблеми” із КСУ... Або ж, просто прикриваючись цими “значущими” питаннями, через які руки до інших документів у народних обранців можуть так і не дійти...
Противники РРО “для всіх”: аргументи й можливі дії
Хоча підприємницька спільнота запевняє: триматимуть парламентаріїв “у тонусі”. Готові знову й знову протестувати і в середмісті Києва, і в регіонах.
“Якщо Верховна Рада до 21 листопада не затвердить законопроєкти №№3853-1(2) і 3993 за основу та в цілому й центральна виконавча влада не ухвалить рішення щодо заборони вибіркового закриття будь-якого бізнесу в Україні на час карантину, активісти Руху #SaveФОП планують провести довготермінове перекриття міжнародних трас по всій території України”, – попереджають члени найбільшого об’єднання підприємців – противників “тотальної фіскалізації”. За їхніми словами, малий бізнес готовий працювати чесно та повністю звітувати про витрати і доходи. Водночас запропонована в Україні форма переходу на РРО, на їхню думку, жодним чином не сприятиме прозорій роботі. Навпаки – вона створює додаткові ризики подальшої “тінізації” господарської діяльності, а то й повного припинення роботи сотень тисяч ФОПів. Також йдеться про додаткові ризики “кошмаріння” підприємницьких структур фіскалами. Натомість жодних преференцій чесному бізнесу нова система не гарантує. При цьому підприємці наводять за приклад досвід інших країн, де створили умови, за яких повний електронний облік вигідний бізнесу. Оскільки дає можливість уникнути подвійного оподаткування валових витрат підприємців і продажу продукції власного виробництва. Адже, на відміну від України, податок у більшості “цивілізованих” держав платять не з обороту, а тільки з різниці між доходами і витратами. Тож бізнес сам зацікавлений у тому, щоб через РРО підтвердити свої витрати документально.
У нас же зі світового досвіду хочуть перейняти лише останній із кроків – фіскалізацію, уникнувши всіх попередніх. Що в українських умовах означає лише одне: посилення фінансового навантаження на підприємців. Оскільки тепер їм доведеться наймати професійних бухгалтерів, аби вести облік і уникати помилок у звітах. За даними аналітиків CASE Україна, витрати бізнесу на встановлення й обслуговування касових апаратів, на додатковий час та ресурси для звітності щороку сягатимуть 10 мільярдів гривень. Частину з них бізнес, ймовірно, спробує компенсувати за рахунок споживачів, підвищуючи ціни. Але для багатьох підприємницьких структур такий крок закінчиться закриттям.
Відмова від додаткових витрат на професійні бухгалтерські послуги таїть у собі не менше небезпек. Адже кожна помилка у звітності загрожує штрафами і стане черговим приводом для “дружнього візиту” податківців. А доступ нереформованої фіскальної служби до всіх операцій малого бізнесу, за висновками експертів, загрожує збитками унаслідок штрафів та перевірок і, звісно ж, посилює корупційні ризики. Окрема тема – проблеми, з якими може стикнутися бізнес в сільській місцевості, – через перманентні труднощі із Інтернетом і зв’язком, які “гарантують” збої та помилки при роботі з РРО.
Прибічники фіскалізації: про неможливість відкладення реформи
Водночас експерти й самі підприємці визнають: проблема зловживання спрощеною системою оподаткування в Україні справді існує. Унаслідок чого, за “найскромнішими” підрахункам, держава щороку втрачає від 6 до 8 мільярдів гривень. Укрінформ вже не раз писав про такі схеми. Приміром, ТУТ чи ТУТ. Повсюдне запровадження касових апаратів (звичайних чи віртуальних) має вивести бодай частину економіки із “тіні”. Та сприятиме наповненню бюджету. Чого країна нині потребує як ніколи. Тому, на думку голови профільного комітету парламенту Данила Гетманцева, парламентарії повинні бути послідовними у впровадженні таких непопулярних кроків. “Хочу подякувати колегам за неголосування за законопроєкт про відстрочку фіскалізації... Радий, що багато хто з нас, ставши політиками, не перетворився на політиканів. Від 40 мільйонів українських споживачів, від пенсіонерів, які фінансуються податками, від “білого” бізнесу: Дякую за відповідальність перед країною та її майбутнім", – написав народний обранець.
Погоджуються із ним і багато експертів. Які нагадують, що у “цивілізованому світі” вже практично забули, що таке необлікований готівковий обіг. Через касові апарати або мобільні додатки там обліковують навіть найдрібніші фінансові операції. “Використання РРО – це звичайна європейська практика. І вона не тільки не заважає справжньому українському бізнесу працювати, а й навіть допомагає вести облік й ухвалювати правильні управлінські рішення, які підвищують прибутковість цього бізнесу, – переконаний президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Насправді для "білого" малого підприємництва з 1 січня 2021 року нічого не зміниться. Тим більше, що частину ФОПів I групи звільнено від обов'язку використання касових апаратів. І цей перелік розширять після ухвалення законопроєкту №2645-д “Про лібералізацію використання підприємцями РРО". Хочете займатися репетиторською діяльністю чи робити весільні фото – немає проблем: реєструйтеся "спрощенцем" I групи, платіть мінімальні податки і жодні РРО не потрібні".
Водночас нововведення, на думку експерта, буде неабияким ударом для частини великого і середнього бізнесу, який, прикриваючись системою спрощеного оподаткування, обдурює державу і робить беззахисним кінцевого споживача. Адже без чека людина не зможе обміняти або відремонтувати по гарантії придбаний неякісний товар...
Словом, остаточної крапки у цьому питанні ще не поставили. “Ідеологічні” противники залишаються “при своїх”. Нагадаємо, підприємці відвели парламентові для вирішення цього питання час до 21 листопада. Народні обранці ж, судячи з усього, не налаштовані повністю скасовувати відповідні зміни до податкового законодавства, чого вимагають активісти-підприємці. Натомість “полем для поступок” може стати розширення переліку видів діяльності і ФОПів, для яких РРО упродовж принаймні кількох найближчих років не буде обов’язковим. Зокрема, це стосується сфери послуг. Також можливий пошук консенсусу довкола перенесення часу набрання чинності згаданими законодавчими новаціями – якщо не на рік, до 1 січня 2022-го, то хоча б на пів року. Один із головних аргументів на користь такого відтермінування навів, представляючи у сесійній залі першу (не підтриману парламентом) редакцію документа заступник голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Дубінський: “В умовах скорочення держбюджету, скорочення економіки та зниження податкових платежів і можливостей для бізнесу під час пандемії COVID ми не можемо впроваджувати тотальну фіскалізацію і змушувати встановлювати РРО".
Владислав Обух, Київ
