Жовтневі ціни: овочі відносно дешеві, часник, цукор і олія дорожчають

Жовтневі ціни: овочі відносно дешеві, часник, цукор і олія дорожчають

Аналітика
Укрінформ
За даними Держстату, всі овочі “борщового набору” нині дешевші, ніж у жовтні 2019-го. А ось вартість олії, цукру і крупів неприємно дивує. Чому?

Тенденція до зниження вартості продукції овочівництва останніми тижнями зберігається. Виняток – тепличні томати, огірки, цукіні, селера, цибуля-порей і, що особливо прикро з огляду на наближення сезону грипу та ГРВІ, – часник. Услід за зростанням світових цін на соняшник та олію ця продукція дорожчає і на внутрішньому ринку. Підвищення вартості цукру порівняно з “валідольними” вереснем і початком жовтня уповільнилося. Сезон цукроваріння набирає обертів. Не все добре (як для споживача) на ринку популярних крупів. Гречана каша обходиться українцям усе дорожче. Невже доведеться згадувати про часи “золотої” гречки?.. Такі загальні враження. Далі ж – детальніше.

“Доступний” борщовий набір. Хоч щось радує...

З вересня 2019-го по вересень 2020 року в Україні подешевшали всі овочі "борщового набору". Про це повідомляє Державна служба статистики. Причому, деякі інгредієнти нашої головної національної страви впали в ціні доволі суттєво: картопля – на 37,9%, до 9,08 гривень за кілограм уроздріб, ріпчаста цибуля – на 35,9% (до 5,73 гривень), буряк – на 21,5% (до 5,71 гривень), капуста – на 24,3% (до 6,01 гривень за кілограм). Вартість моркви знизилася на “скромні” 3,6% (до 7,92 гривень за кілограм). Але й це не може споживачів не радувати. Тим паче, що аналітики аграрних ринків кажуть про передумови для здешевлення цього корисного овочу. За даними проєкту EastFruit, зниження відпускних цін на моркву триває. Через порівняно незначний попит на тлі сезонної активізації постачання продукції із полів. Зараз фермери вважають “за щастя” продати гуртові партії по 2,5-4 грн/кг ($0,09-0,14 / кг). А це – на 18-20% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Щоправда, наразі виробники намагаються збувати продукцію невисокої якості, яка не підлягає тривалому зберіганню. За якісніші коренеплоди з початком заморозків, вочевидь, проситимуть на 2-3 гривні більше. Поки що ж фахівці кажуть про перспективи поступового зниження цін. На кілька десятків копійок щотижня. 

За статистикою: “доступний” борщовий набір
За статистикою: “доступний” борщовий набір

А ось темпи збуту білокачанної капусти взагалі непокоять виробників. Як і її ціни, що перманентно знижуються. Основним фактором негативного (для фермерів) цінового тренду називають надлишок пропозиції. Щоправда, також ідеться про продукцію низької якості, яку не можна довго зберігати ні у промислових, ні в домашніх умовах. Гуртові ціни виробників коливаються від 2 до 3,5 грн / кг ($ 0,07-0,12 / кг), що в середньому на 12% дешевше, ніж минулого тижня. Як зазначають аналітики EastFruit, у більшості господарств тривають активні збиральні роботи, тож некондиційну капусту намагаються одразу ж постачати на ринок – оминаючи овочесховища. Але попит залишається доволі низьким. Як наслідок, капуста на вітчизняному ринку вже коштує в середньому на 20% дешевше, ніж у такий же минулорічний період. Виробники визнають: капуста падатиме в ціні до кінця збиральних робіт.

Неналежне зберігання овочів все може зіпсувати

Далі усе залежатиме від зберігання. Для України– неабияка проблема. З одного боку, сучасних овочесховищ останніми роками побудували чимало. Але доступ до них мають лише великі виробники, спроможні інвестувати у розбудову інфраструктури мільйони чи й десятки мільйонів “зелених” (і то ми не про капустяні листки)... За словами економіста інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрія Ярмака, попри наявність потужностей, проблеми зі зберіганням овочевої продукції в Україні усе ще доволі значні. І починаються вони з того, що овочі не зберігаються самі по собі. Побудувати найсучасніше сховище недостатньо: “Потрібно змінити технологію вирощування овочів і картоплі саме для зберігання. Крім того, треба навчитися збирати вчасно ”. Дрібному фермерові не по кишені, та й невигідно самому будувати сховище. “Ефективним воно буде, якщо розраховане на понад 1500 тонн одноразового зберігання”, – нагадує Андрій Ярмак.

Андрій Ярмак
Андрій Ярмак

Звідси – й відсутність упевненості, що за кілька місяців ми не станемо свідками чергового цінового сплеску чи то ринку картоплі, чи цибулі, чи капусти із морквою. Поки що ж маємо можливість порадіти нинішньому “овочевому статус-кво”: за даними інформаційно-аналітичного порталу АПК України, середня відпускна ціна картоплі на початок третьої декади жовтня – 7,44 гривні за кілограм (на 39% менше, ніж у жовтні торік і на 19% дешевше, ніж у цьогорічному вересні), капусти – 4,59 гривень (мінус 24% та мінус 11% відповідно), моркви – 5,73 (-18 і -15%), буряків – 4,7 гривень (-25 та -18%), цибулі – 4,71 (-37 та -30%).

Кому вітаміни, кому фітонциди?..

Тим часом стрімко дорожчає продукт, який кидають у борщ далеко не всі наші домогосподарки. Зате майже всі полюбляють їсти вприкуску із головною стравою. Мова про часник. За останній місяць його вартість підвищилася практично удвічі.

“Поширення коронавірусу і карантин викликали ажіотажний попит на деякі продукти, зокрема часник, імбир і лимони. Особливо на часник”, – констатує виконавчий директор Української плодоовочевої асоціації Семен Крамаренко. І пояснює: “На подорожчання вплинули одразу кілька чинників. Перший регіон, який зіштовхнувся з проблемою коронавірусу, – Китай. Саме Китай є головним постачальником цієї продукції до нашої країни, поставляючи 73% всього імпортованого Україною часнику. Епідемія вплинула на ланцюжки постачання продукції з КНР”. Подібна ситуація і з імбиром. 56% від усіх його поставок – імпорт з Китаю. “Другим важливим аспектом є психологічний фактор. Багато людей перелякані вірусом і всіляко намагаються убезпечити себе, збільшуючи споживання часнику, імбиру та лимонів. Немає доказів, що споживання цих продуктів захищає від коронавірусу, однак вони – додаткове джерело вітамінів і корисна їжа, яка зміцнює імунітет”, – додає Семен Крамаренко.

Семен Крамаренко
Семен Крамаренко

Зважаючи на традиційну для останніх років нестачу на внутрішньому ринку часнику власного виробництва, вочевидь, і цього разу доведеться сподіватися на те, що “схід нам допоможе”. Збирання часнику в Піднебесній завершується. І, схоже на те, що цього року країна закладе на зберігання рекордні його обсяги. За даними аналітиків, у сховищах в КНР буде приблизно 4,6 мільйона тонн часнику, що на 30% більше, ніж торік. Таке значне зростання вже спровокувало зниження цін на часник у самому Китаї. Приміром, фіолетовий часник високої якості продають по $ 0,64 / кг (18 гривень 9 копійок в еквіваленті), що вдвічі нижче рівнів минулого року, а поточна середня ціна білих сортів – $0,36 / кг (10 гривень 18 копійок). Вочевидь, і в Україну цю продукцію експортуватимуть дешевше.

Доволі непогані перспективи має і ще один впливовий гравець “часникового” ринку – Узбекистан. Постачання звідти у найближчі місяці допоможуть збалансувати ціни.

Помідори-огірки: і в салаті разом, і дорожчають “синхронно”

Вартість тепличних томатів в Україні продовжує поступово зростати. Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Більшість дрібних виробників практично завершили реалізацію і пропонують томати лише дрібним оптом. А вибірки томатів у стаціонарних теплицях великих господарств зменшилися через похолодання. Зараз тепличні томати надходять у продаж по 18-23 грн/кг ($ 0,64-0,81/кг), що в середньому на 20% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.

При цьому уже й тоді томати із закритого ґрунту в Україні коштували в середньому на 23% дорожче, ніж у цей же період торік! І то, кажуть, “не вечір”: за підсумками цього тижня чекають на чергове зростання відпускних, а за ними – і роздрібних цін.

Те ж стосується й тепличних огірків. Адже, поміж іншого, багато українських комбінатів цьогоріч відмовилися вирощувати огірки другої сівозміни чи скоротили площі під ними на користь томатів. Наразі не надходить на полиці наших магазинів та базарних яток імпорт. Таким чином, виробники мають можливість і далі підвищувати відпускні ціни. Зараз вони відвантажують огірки по 8-15 грн / кг ($ 0,28-0,53 / кг), що в середньому на 41% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Але. Поціновувачів “овочевої статистики” порадуємо таким: навіть після стрімкого підвищення цін тепличні огірки в Україні нині коштують у середньому на 35% дешевше, ніж на початку останньої декади жовтня торік. Хоча експерти прогнозують: пік цьогорічної ціни ще попереду.

Щодо іншої городини, то, за даними аналітиків, нині зберігається тенденція до помірного зниження вартості всіх видів перцю, баклажанів та селери. Ціни на зелень стабільні. У фруктово-ягідному сегменті подорожчали сливи, груші і виноград. Зате трохи знизилася вартість кавунів і динь. Ціна яблук стабільна. Але навряд чи це особливо радує українців, адже, за даними Держстату, від вересня 2019 до початку жовтня 2020 року вони подорожчали на 31,5% і в середньому коштували 22,31 гривень за кілограм. А тут ще й “вангування” експертів засмучують: з огляду на зниження врожаю і можливі підвищені втрати під час зберігання, не виключене досить активне зростання цін на фрукти та виноград у зимовий період і навесні.

Цукор. “Несолодкі” ціни нового сезону

Сезон цукроваріння в Україні набирає обертів. Працюють вже 28 підприємств із 33. Станом на 21 жовтня виготовлено 280,3 тисяч тонн продукції. Перероблено 2,14 мільйона тонн цукрових буряків. За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, зібрано врожай майже на 30% засіяних площ. Середня врожайність – 419,5 центнерів з гектара (проти 446 центнерів на круг торік). Плюс на 5% скоротилися площі під цією культурою. Таким чином, виробництво цукру в 2020/2021 маркетинговому році прогнозують на рівні 1,2 млн тонн, що на 15% менше, ніж у 2019-му. 

Такі очікування вже позначилися на вартості готової продукції. Середня ціна виробників – приблизно 15 гривень за кілограм. Це на 21% більше, ніж торік, і на 20% дорожче, аніж у вересні. Але в галузевій асоціації заспокоюють: жодних причин для подальшого подорожчання немає. “У цілому, незважаючи на зменшення обсягів виробництва, потреби внутрішнього ринку будуть забезпечені. З урахуванням перехідних залишків ресурси цукру у 2020/21 маркетинговому році повністю задовольнять потреби. Тож значного зростання цін не передбачається”, – каже аналітик сировинних ринків та сільського господарства Національної асоціації “Укрцукор” Назар Михайловин.

Олія. Хоч соняшник і не вродив, світові ціни “витягнуть” наш експорт

Середня відпускна ціна літра олії перевищила 31 гривню
Середня відпускна ціна літра олії перевищила 31 гривню

Що тішить засмучених неврожаєм виробників, які кажуть, що навіть не збиратимуть вирощене на окремих площах. Але б’є по кишенях споживачів... Через цьогорічні несприятливі погодні умови (передовсім, посуху) вартість соняшнику стрімко зростає. А відтак – дорожчає і олія. Середня відпускна ціна літра олії перевищила 31 гривню. До цієї вартості треба додати іще 20-40% (транспортні витратами й націнки постачальників і торговельних мереж), щоб вирахувати, якою буде ціна у роздріб. 37-45 гривень. І то ще – без урахування так званого “психологічного чинника”, який, зазвичай, змушує українців при кожній підозрі, що вартість того чи іншого продукту зростатиме, масово розкуповувати усе, що лежить на полицях...

“Цьогорічний врожай соняшнику наша агенція оцінює на рівні 15 млн тонн проти минулорічного показника у 18,8 млн тонн. Виробництво української сої прогнозуємо в обсязі 2,5-2,8 млн тонн, що також суттєво нижче за минулорічний показник у 3,7 млн тонн. На додаток до скорочення власного врожаю соняшнику маємо стрімкий висхідний тренд цін на олію, який відображає загальносвітові тенденції на ринку всіх рослинних олій”, – коментує Укрінформу заступник генерального директора Інформаційної компанії “ПроАгро Груп” Марія Колесник.

Експертка при цьому прогнозує: якщо друга хвиля поширення COVID-19 не обмежить світовий попит на паливо та рослинні олії, до кінця року варто чекати на подальше цінове зростання як на ринку рослинних олій, так і на ринках сировини для їх виробництва. Вже зараз вигідний для українських експортерів тиск на світові ціни на “непреміальні” олії чинять додаткові міжнародні вимоги до сертифікації пальмової олії. Відповідно, її постачання на ринок різко скоротилися. Що змушує промислових споживачів заміщувати її іншими оліями (передовсім соєвою й соняшниковою) у харчовому й кондитерському виробництві. Звідси – перспектива підвищення “олійних” цін.

Ринок крупів: каші із сокири наразі не варимо. Але ціни “кусаються”

Надто стрімкого подорожчання, кажуть, не буде
Надто стрімкого подорожчання, кажуть, не буде

Цінова ситуація у цьому сегменті вітчизняного ринку споживачів не радує. Знову – як у “старі недобрі” часи б’є рекорди гречка. Середня відпускна ціна – 32 гривні. Що аж на 80% більше, ніж минулого жовтня. Подорожчали й інші крупи: ячна – на 18% (9,28 гривень за кілограм), горохова – на 28% (12,89), кукурудзяна – на 34% (10,77). Пшоняна поки що на 7% дешевша, ніж у жовтні минулого року (12,99 гривень за кіло), але тягнеться за “подружками”: порівняно із вереснем подорожчала на 7%, а з початку місяця набрала в ціні 3%. Оскільки дорожчає й борошно і ось-ось “стрибнуть” ціни на хліб (про що писав Укрінформ), то й приємних цінових змін у “круп’яному царстві” експерти не прогнозують. Хоча й надто стрімкого подорожчання, кажуть, не буде. За винятком хіба що згаданої уже “королеви-гречки”.

Але – не панікуймо: тотального дефіциту жодної із круп в Україні немає.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-