Віктор Марценюк, головний агроном МХП
Ніякі технології не дадуть такого якісного врожаю, як вирощування на ґрунті, збагаченому органікою
15.10.2020 09:30

Віктор Марценюк очолює агрономічний відділ агрохолдингу всього більш як рік. Колись починав кар’єру стажером в Інституті кормів та сільського господарства Поділля, на різних підприємствах працював. Тепер керує штатом з 200 агрономів і у своїх колах користується авторитетом новатора агробізнесу. Цього року група компаній МХП вийшла на новий рівень використання органічних добрив з річним обсягом 1 млн тонн. Ми дізналися від пана Віктора, чим сучасні аграрії підживлюють ґрунти і що наразі для полів навіть важливіше, аніж хороші добрива.

СУЧАСНЕ ПОЛЕ: СУПЕРДОБРИВА І РОЗУМНІ ТРАКТОРИ

- Вікторе, чому підприємства МХП вирішили подбати про відродження ґрунтів? Зафіксували якийсь кризовий стан?

- Ми якраз фіксуємо позитивну динаміку. Аналіз ґрунтів проводиться регулярно відтоді, як землю взяли в обробіток, раз на 5 років проводиться обов’язковий державний моніторинг. Зразки досліджують на вміст гумусу, мікроелементів, основних елементів живлення. І ми, довго не чекаючи, давно почали вносити на поля органічні добрива. Деякі поля пройшли вже два тури обстежень і бачимо дуже позитивну динаміку від використання органіки.

Проблема ж була відома здавна – десь із 1990-х. Поки існувало таке-сяке радянське тваринництво, був гній у кожному селі й система примусово-обов’язкового вивезення добрив на поля, ґрунти підживлювались. А 10-15 років на ринковій економіці – і традиції перервалися, ґрунти почали виснажуватися. За деякими даними, за останні 30 років відбулося різке зменшення обсягів внесення органічних добрив з 260 млн тонн у 1990 році до 11 млн тонн у 2019 році (близько 4% до рівня 1990 року). Тому поступово скорочуються площі ґрунтів із високим вмістом гумусу, славнозвісних українських чорноземів. Стан українських земель погіршується і через дисбаланс поживних речовин: калію, азоту, фосфору. Для підвищення родючості ґрунтів важливе грамотне використання всіх наявних видів органічних добрив. Завдяки власним птахофабрикам можемо компенсувати нестачу великої рогатої худоби курячим послідом. Це цілком підходяще джерело органічних речовин.

- Чув, що підхід до добрив дуже змінився. Зібрати послід, прикидати соломою і почекати – вже не метод?

- Так, це технології минулого століття, тепер намагаються зробити продукт більш корисним. Зі свіжим гноєм на поля завжди шкідники, насіння бур’янів потрапляли. Де була гноярка, там і через 20 років звести бур’яни не можуть… Намагаємося більш цивілізовано переробляти органічні добрива, доводити до майже готового продукту, який використовується рослинами, а також покращує природну родючість ґрунту.

- А що застосовується у вас?

- Підприємства МХП використовують гній великої рогатої худоби, пташиний послід та продукти їх переробки: компост, органічна тверда фракція (ТОД), рідка фракція (РОД), сидеральні добрива. Всі види добрив по-різному впливають на ґрунти. Гній великої рогатої худоби містить мікроорганізми, які розкладають органічну речовину на окремі легкозасвоювані елементи, а ще – кобальт, мідь, молібден, бор, марганець. У пташиному посліді ще більше поживних елементів, ніж у гної, й на одиницю площі його менше потрібно. А компост, що готується з них, сприяє покращенню мікрофлори ґрунтів. МХП щорічно вносить близько 1 млн тонн органічних добрив. В розрахунку на 1 га площі, в холдингу обсяги внесення органічних добрив склали близько 2,7 тонни, що в 10 разів більше, аніж в середньому по Україні.

- Ви кажете, з добривами завжди розносилися шкідники і насіння бур’янів на поля. А як цього уникнути?

- Сучасними технологіями попередньої обробки органічних матеріалів. Завдяки їй знешкоджуються життєздатні яйця та личинки гельмінтів, патогенна мікрофлора. Доводиться до чинних норм число бактерій групи кишкових паличок, концентрація токсичних речовин (свинець, кадмій, цинк, мідь, нікель) та питома ефективна активність природних радіонуклідів. В МХП для цього використовують технології компостування та анаеробного зброджування (біоферментація). І другий метод – це один із найраціональніших на сьогодні способів біоконверсії різних типів органічних матеріалів. Кінцеві продукти, що отримуються в результаті – тепло-, електроенергія і дигестати.

- А що це таке?

- Дигестат – це органічна біомаса (тверда або рідка), отримана у процесі анаеробного зброджування протягом 30-50 діб. Дуже зручна річ у сільському господарстві. Тверда біомаса за нормальних умов зберігання не токсична, не потребує особливих заходів безпеки. При безпосередньому контакті не має негативного впливу на організм людини. Її знезараження і знешкодження здійснюється безпосередньо під час ферментування субстрату.

- Добре, але як ви вирішуєте, якого виду добрив не вистачає на конкретному полі?

- Так, внесення органічних добрив у ґрунт має бути обґрунтованим. Відповідати типу та стану ґрунту і вирощуваних культур, розрахованих норм. Для цього й потрібні результати аналізу ґрунту та складу органічного добрива. При цьому необхідно враховувати і післядію органічного добрива (а це від 3 до 5 років), кількість надходження поживних елементів з мінеральних добрив. Вносити потрібно 5-7 т/га органічних добрив: рівномірно розподіливши по поверхні поля, що покращить однорідність живлення рослин та врожайність. Раз на 3-4 роки – цілком досить. Найкраще це робити на початку осені.

- Вже маєте якісь результати системного використання органічних добрив?

- Наші агрохімічні дослідження свідчать про значне покращення ґрунтів, в які вносилися органічні добрива. Покращення показника вмісту гумусу, забезпеченості фосфором та калієм відзначається на кожному полі, на яке вони систематично вносилися.

- А що порадите використовувати на городах звичайним українцям? Значна більшість мають як не ділянку на полі, то хоч грядочку на дачі.

- Не палити, а компостувати осіннє листя, бур’яни, залишки рослин із городу, якщо вже свійських тварин у господарстві нема. Додавати до того спеціальні мікробіологічні препарати для покращення компостування.

- Синтетичні мінеральні добрива, що розсіваються по городах навесні, не підходять?

- Ними ґрунт не збагатиш, лиш компенсуєш те, що виносиш із врожаєм і забезпечиш поживою культуру, яку вирощуєш. Саме органіка є цінним джерелом органічних речовин, що сприяють покращенню структури, та допомагає утриманню вологи, полегшує механічну обробку та стійкість ґрунту до ерозії тощо.

- Можливо, секрет успіху не лише в добривах криється? Як інакше Ізраїлю вдається досягати таких сільськогосподарських показників – там і удобрювати нічого.

- Ніякі технології не дадуть такого ефекту, такого якісного врожаю, як вирощування на нормальному збагаченому ґрунті. Звісно, хімпромисловість на місці не стоїть, але синтетика органіку повноцінно не замінить. Що стосується саме Ізраїлю – вони наразі виграють завдяки добре налагодженій поливній системі. Так, головний обмежувальний чинник у нашій справі – вже не добрива, а опади. З ними в Україні вже не перший рік проблеми, а до системи зрошування полів ще треба рук докласти. Та якщо всі фактори зібрати разом – і органічними добривами підживити, й полити – то отримаємо чудові врожаї.

- Тобто все впирається все-таки в технічне вдосконалення процесу? Знаю, наприклад, що для спрощення роботи агронома тепер і мобільні додатки спеціальні є, і програми, й електронні пристрої.

- Це правда. Без дронів тепер, як без рук – вони стали таким звичним явищем, як мобільний телефон. Незамінні, коли треба швидко оцінити масштаби впливу на поля якихось явищ чи технологічних промахів в обробітку ґрунту. Мені особисто дуже подобається, що перейшли на онлайн моніторинг полів, облік товарно-матеріальних цінностей по кожному полі. Взяв до рук планшет, списав зроблене за день – й аналітична робота всього підприємства прискорилася. Та й узагалі сучасне сільське господарство – не те, що ще на початку 2000-х було. За останні років 10 дуже швидко і помітно розвинулося. Сівалки з точним висівом, паралельне водіння тракторів – уже буденність.

- Для вас буденність, а нам цікаво – це ж як?

- Це коли трактори рухаються по полю за допомогою GPS. Їдуть по певній лінії, контрольованій з використанням даних супутників, що не дає машині зміститися вбік. Йде собі рівненько від краю до краю, автоматичне підрулювання працює. Тракторист пускає руль – і тільки здійснює загальний контроль за роботою з комп’ютера трактора. Головна складність тепер – знайти такого тракториста, який вміє використовувати сучасні технології.

Валентин Потоцький

Фото надані пресслужбою

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-