Завдяки «зеленим» джерелам енергії нафта і газ втратять актуальність до 2030 року – Коболєв
Про це у середу під час зустрічі з журналістами в ході візиту до Брюсселя заявив голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.
Саме так він відповів на запитання кореспондента Укрінформу, чи не втратить актуальності сама назва компанії «Нафтогаз» з огляду на бурхливий розвиток «зеленої» енергетики та на нещодавно прийняту в Євросоюзі водневу стратегію.
«Незалежно від ефективності європейської водневої ініціативи, я думаю що нафта і газ дуже сильно втратять свою актуальність до 2030 року. Якщо ми говоримо про напрямок так званої «Зеленої угоди», то «Нафтогаз» і Україна мають дуже великий потенціал у розвитку відновлювальних джерел, таких як біогаз і біопаливо», - сказав Андрій Коболєв.
Він визначив розвиток водневих технологій як «дуже цікавий напрямок», але визнав, що водень поки залишається «Terra incognita» для всіх учасників ринку, тому що не до кінця є зрозумілою на цьому етапі модель його використання та монетизації. У цьому сенсі велику роль може відіграти Єврокомісія, яка активно розробляє цей напрямок та генерує відповідні ідеї.
«Ми побачимо, яким чином вони планують монетизацію, яким чином вони бачать розвиток цього сегменту. Як Україна, ми маємо у цьому дуже великий потенціал. Зокрема, для виробництва так званого перехідного водню можуть бути спрямовані невикористані потужності Енергоатома. Якщо саме на цей перехідний період з’явиться ринкова ніша для джерел і генерації, які надає акваенергетика, то для України це означатиме дуже цікаві можливості для розвитку. Паралельно з цим, вітер і сонце також можуть бути джерелом. Ми це питання наразі вивчаємо, щоб зрозуміти, яким чином «Нафтогаз» і вся Україна зможуть найбільш ефективно прийняти участь у цій «Зеленій угоді», - повідомив голова правління «Нафтогазу».
Він відповів на запитання журналістів щодо того, чи може поточна газова інфраструктура використовуватися для транспортування та споживання водню.
«Ми знаємо, які проблеми нас чекатимуть у використанні стандартної інфраструктури. Які технологічні рішення ми зможемо знайти – це питання відкрите. За попередніми оцінками, чистий водень потребуватиме побудови нової інфраструктури. Але на остаточні висновки експертів, як українських, так і закордонних, ми все ще чекаємо», - додав Андрій Коболєв.
Як вже повідомляв Укрінформ, у липні поточного року ЄС прийняв так звану водневу стратегію, яка передбачає «декарбонізацію» промисловості, транспорту, виробництва енергії та її побутового використання. Для виробництва водневих носіїв енергії Європа розраховує використовувати чисту енергію від вітрових та сонячних станцій. До 2024 року ЄС планує створити станції електролізу потужністю принаймні 6 гігаватів, що дозволить виробляти до одного мільйона тонн водню. У період 2025-2030 років водень має стати головною складовою інтегрованої енергетичної системи ЄС, при цьому потужність станцій водневого гідролізу має зрости до 40 гігаватів з можливістю виробництва до 10 млн тонн чистого водню. У наступний період 2030-2050 рр. водень має перетворитися у ЄС на головний енергетичний ресурс та замістити вуглецеві носії навіть у тих секторах економіки, що важко піддаються процесам декарбонізації.
