Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Наш пріоритет – потрібно розблоковувати приватизацію і в наступному році продавати підприємства
16.09.2020 12:15

У польському Карпачі відбувся щорічний Економічний форум, у якому взяли участь близько двох тисяч політиків, експертів, представників бізнесу та місцевого самоврядування. Одним з головних гостей цьогорічного форуму був представник України – міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, який виступав на двох дискусійних панелях щодо майбутнього Європи та України.

У кулуарах форуму він погодився відповісти на питання Укрінформу.

І ПОЛЬЩА, Й УКРАЇНА ГОТУЮТЬСЯ ДО НОВИХ «ЗЕЛЕНИХ» ВИМОГ ДО СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ

- Пане міністре, у Карпачі ви провели зустрічі з вашими польськими колегами – міністром сільського господарства Яном Ардановським і віцепрем’єр-міністром, міністром розвитку Польщі Ядвігою Емілевич. Як ви оцінюєте ці зустрічі?

- Зустрічі були дуже корисні. З паном Ардановським обговорили можливість кооперації між українськими та польськими компаніями у сфері АПК. 

Також обмінялись думками щодо впровадження з 2021 року в ЄС The European Green Deal. Відповідно до цієї угоди, плануються більш жорсткі екологічні вимоги до продукції, яка ввозитиметься до країн ЄС. Для України, як асоційованого члена ЄС, це питання є дуже важливим і нам треба бути абсолютно готовими до цих змін. 

Крім того, проговорили важливість проведення засідання двосторонньої Робочої групи з питань сільського господарства. Попередньо погодили на перший квартал 2021 року в Києві.

З пані віце-прем’єркою торкнулися стратегічних питань співпраці, а поділились підходами і програмами підтримки, які застосовували ми і наші польські колеги для протидії пандемії COVID-19.

Окремо зупинилися на темі перегляду Угоди про асоціацію Україна – ЄС у 2021 році. Ми сподіваємось на дружню підтримку Польщі у цьому важливому питанні. 

- Чи обговорювалися якісь проблемні питання двосторонніх відносин у економічній сфері, наприклад конкуренції на європейських ринках?

- Польща посіла 2-е місце серед торговельних партнерів України серед країн Європи. Наша співпраця є дуже важливою, яку ми готові й надалі поглиблювати, зокрема, у частині фітосанітарного контролю. Адже йдеться про доступ української продукції на польський ринок. Йдеться про нові можливості, які кожна з наших країн безперечно має на ринку ЄС. 

ДЛЯ ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ ДЕРЖАВА ЗАБЕЗПЕЧУЄ УМОВИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

- Як зараз реалізується в Україні програма створення півмільйона робочих місць, про яку оголосив прем’єр-міністр у травні?

- Важливо розуміти, що Уряд формує умови для створення робочих місць. У літні місяці найбільша кількість таких місць традиційно з’являється в сільському господарстві. Також багато робочих місць створюється в рамках масштабної програми будівництва доріг. І йдеться не лише про “Укравтодор”, а й про суміжні галузі. 

Звичайно, з початку коронакризи і в перші місяці ми, як і більшість країн, мали істотне зростання кількості безробітних. Пік досягав 520 тисяч. Нині зростання зупинилося, спостерігається падіння. Маємо зараз 453 тис. зареєстрованих. Від початку пандемії через фонди зайнятості працевлаштовано вже близько 300 тис. людей – у сільському господарстві, у переробній промисловості, у сфері торгівлі. Це можна вважати рухом у напрямку виконання тієї програми до 500 тис.

Також дуже правильним і ефективним, на моє переконання, було рішення щодо запуску програми по так званому частковому безробіттю. Головна умова для участі – не звільняти людей, переводити на часткову зайнятість, а держава компенсує виплати по зарплаті. 

Саме завдяки цій програмі ми змогли зберегти велику кількість робочих місць. Якщо конкретно, то за цією програмою ми вже здійснили виплати на суму 2,3 млрд грн, тим самим зберігши робочі місця для 370 тис. працівників. Допомогою активно користувалися і ФОПи, які мають найманих працівників. 

Водночас за останні два тижні заявки на участь у програмі зменшилися вдесятеро, а це означає, що люди виходять на повний робочий день. Тож зростання безробіття зупинилося й почалося скорочення.

НАМ ПОТРIБНО РОЗБЛОКОВУВАТИ ПРИВАТИЗАЦІЮ, АЛЕ ПРОЦЕС ВЖЕ ЙДЕ

- Як ви оцінюєте стан великої приватизації в Україні цього року? І що можете сказати про приватизацію спиртозаводів?

- В умовах світової економічної турбулентності, спричиненої епідемією COVID-19, було прийняте свідоме рішення утриматися від великої приватизації до стабілізації ситуації на фінансових ринках. Це рішення базувалося на тому, що в таких “ковідних” умовах підготувати належним чином і продати компанію доволі складно. Це проблематично навіть з технічної точки зору, адже інвестор має приїхати, провести due diligence, тобто детальну перевірку. До цього процесу треба залучити велику кількість людей і ресурсів. 

Однак, я прихильник того, щоб розблоковувати приватизацію якомога швидше і вже зараз давати можливість Фонду держмайна працювати з радниками. Адже робота радників – це перший крок до великої приватизації. Але хочу зауважити, що буквально пару тижнів тому Уряд вже передав Фонду держмайна новий перелік із 188 підприємств для підготовки їх до приватизації. 

Що стосується спиртової галузі, то виставлення на аукціон спиртових активів почнеться до кінця вересня. Фонд наразі активно готує близько 25 спиртзаводів до приватизації.

Наш пріоритет, і моє бачення як міністра, полягає в тому, що потрібно розблоковувати приватизацію і в наступному році продавати підприємства.

Проте, маю зазначити, є ще одна причина ускладнення приватизації: чимало великих об’єктів приватизуються уже багато років підряд, як наприклад Одеський припортовий завод (ОПЗ). Багато таких підприємств не продаються, бо мають великі кредитні зобов’язання. Інвестор приходить і дивиться, що, наприклад, на ОПЗ боргів на мільярд, а йому не потрібно нової кредитної історії. Тому з Фондом держмайна потрібно попрацювати над тим, щоб «очистити» й підготувати такі проблемні підприємства до приватизації. Ми окремо обговорюватимемо це питання з Верховною Радою, профільними комітетами. Якщо ми його вирішимо, то приватизація підприємств піде набагато успішніше. 

Важливим є вдосконалити підхід роботи з проблемними об’єктами. Тоді зможемо говорити про активний і широкомасштабний процес.

УРЯД ЗАПРОВАДИВ ДІЄВІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ І СТИМУЛЮВАННЯ БІЗНЕСУ 

- Невдовзі можна очікувати другу хвилю COVID-19. Чи планує уряд запроваджувати черговий локдаун, і як від цього може бути захищений малий і середній бізнес?

У разі потрапляння міста в червону зону бізнес може звернутися у фонд зайнятості й отримати допомогу з безробіття

- Для нас важливо забезпечувати бізнесу ті умови, при яких він і далі продовжував би працювати. Зараз ми бачимо, що у нас діє адаптивний карантин. Тобто, певні обмеження стосуються окремих, так званих “червоних” зон, а не країни загалом.

Якщо порівнювати з першою хвилею пандемії, то зараз бізнесу вже легше пережити складнощі. Бізнес знає про урядові програми підтримки бізнесу, які на початку пандемії й їх старту, звичайно, ще не були апробовані й не користувалися широкою популярністю. Наприклад, можна звернутися у фонд зайнятості й отримати допомогу з тимчасового безробіття й не звільняти людей.

Підприємці вже знають і активно користуються вдосконаленою програмою кредитів “5-7-9%”. На даний момент профінансовано угод на 7,8 млрд грн. Крім того, у нас з’являться додаткові інструменти – фінансування під державні гарантії. Парламент уже проголосував за відповідний закон.

МАКРОПОКАЗНИКИ: ВІД МІНУС 4,8 ДО ПЛЮС 4,6

- Які прогнози щодо ВВП у третьому кварталі цього року? Чи переглядатиме уряд нинішній річний прогноз падіння ВВП, який поки що становить мінус 4,8%?

Прогноз ВВП не змінюємо – урядові програми підтримки, незважаючи на їх критику, є доволі ефективними

- Щодо третього кварталу ще немає інформації. Річний прогноз ми не плануємо переглядати. Зрозуміло, що деякі показники змінюються, зокрема інфляція, курс гривні. Однак, прогноз ВВП не змінюємо, оскільки урядові програми підтримки, на нашу думку, є доволі ефективними, прозорими, з мінімальною кількістю зловживань.

Для річного аналізу треба розглядати кожний квартал. У другому кварталі ми спочатку прогнозували мінус 14,1%, а вийшло 11,4%. Тобто реальність виявилася кращою за прогноз.

Будемо дивитися на третій квартал. На жаль, свої корективи зараз внесе аграрний сектор. Ми планували, що врожайність зернових цього року буде 70 млн. Але зараз розуміємо, що у зв'язку зі складними погодними умовами цього, на жаль, не буде досягнуто. Тому, якщо другий квартал виявився дещо кращим за прогноз, то третій, з огляду на аграрну корекцію, може виявитися трохи гіршим. Але якщо співставити всі ці цифри, то у річному вимірі ми не змінюємо наш прогноз. 

- Деталізуйте, будь ласка, наскільки цьогорічний врожай буде меншим за минулорічний?

- Зараз поки ще зарано говорити про остаточні цифри. На минулому тижні лише в деяких областях України розпочато збирання кукурудзи. Продовжується збирання соняшнику, наразі його зібрано на рівні 20% запланованих площ. Але попередньо можемо говорити про цифру у 68 млн тонн.

- А експортна частка зернових зміниться?

- Міністерство підписало меморандум з учасниками ринку зерна – аграрними асоціаціями, виробниками, переробниками та експортерами – про забезпечення продовольчої безпеки України. Нас як державу цікавить те, аби громадяни були забезпечені продукцією. Тобто маємо зберегти мінімальний ліміт зерна на період (кінець червня – початок липня), поки з’явиться зерно нового врожаю. Цього року в прогнозному балансі ми збільшили обсяг перехідних залишків на півмільйона тонн – до 1,7 млн тонн. Це приблизно 4-місячний запас продовольчої пшениці. Тобто, меморандум – це той орієнтир, який збереже нам і внутрішню продовольчу безпеку, й експортні можливості. 

- Зараз триває підготовка до формування бюджету на наступний рік. Мінекономіки відповідає за прогнозування макропоказників. Які саме показники закладено в проєкті?

- На наступний рік макропрогноз передбачає зростання ВВП на рівні 4,6%, інфляцію – 7,3%, зростання заробітної плати – 12,1%, безробіття – 9,2% і його подальше зниження до 8,5%, збільшення експорту товарів і послуг – на рівні 2,9% з подальшим нарощуванням до 6,4% у 2022 році.

Прогноз курсу гривні – долар на рівні 29,1 грн.

Юрій Банахевич. Карпач

Фото: Автора, Latifundist та прес-служби Мінекономіки

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-