Бюджетники: кому і скільки “крапне” з підвищення мінімалки

Кабмін прийняв постанову про підвищення з 1 вересня посадового окладу для працівників бюджетних установ, які отримують зарплату з державного бюджету. Рішення прийнято услід закону про підвищення мінімальної заробітної плати з 4723 до 5 тис. грн, яке також відбудеться з початком осені. Зокрема, будуть підвищені ставки тарифного розряду.

У постанові зазначено, що в штатному розкладі мінімальний посадовий оклад працівників бюджетних закладів, установ і організацій становитиме 2225 грн. (1 тарифний розряд), максимальний – 10 035 грн (25 розряд).

За словами міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка, рішення уряду дозволить не допустити збільшення розриву між ставкою 1-го тарифного розряду і новим розміром мінімальної заробітної плати. Відтак співвідношення між посадовим окладом працівника першого розряду та мінімальною заробітною платою збережеться на законодавчо врегульованому рівні 44,5%.

При цьому Кабмін доручив керівникам установ бюджетної сфери, щоб вони забезпечили диференціацію зарплати за рахунок премій, доплат і надбавок залежно від умов, відповідальності та рівня складності роботи, кваліфікації працівника і результатів його дій.

Як бюджет розрізняє трудові “заслуги”

Нагадаємо, що система оплати праці в бюджетній сфері в Україні будується на основі так званої тарифної системи, основою якої є тарифна сітка. Це сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів (усього 25) та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці залежно від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників.

Тарифна сітка повинна охоплювати працівників всіх професій і посад, що працюють на підприємстві: від некваліфікованих (I тарифний розряд) до керівників (найвищий тарифний розряд). Кількість розрядів залежить від специфіки діяльності підприємства, складу працівників і їх кваліфікованості. Кожне підприємство самостійно розробляє тарифну сітку, виходячи з встановленої державою Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці для установ і організацій бюджетної сфери.

Схема тарифних розрядів різних посад у різних бюджетних галузях (освіта, медицина, наука та інших) розписана в спеціальному додатку до Постанови КМ від 30 серпня 2002 р. № 1298. Так, наприклад, ректор державного університету чи президент Академії наук мають 22-24 розряд. Директор цирку чи театру – 20-22 розряд. Директор школи чи головлікар лікарні – 12-18 розряд. Рядовий вчитель – 8-12 розряд, лікар-спеціаліст чи “сімейник” – 10-14 розряд. Кухар, буфетник, праля чи офіціантка – 5-6 розряд. Найнижчі розряди (3-4) мають санітарки, техпрацівники, касири.

Отже, як зміниться “вартість” тарифних розрядів:

• 1 розряд – 2225 грн (було 2102 грн);
• 2 розряд – 2425 грн (було 2291 грн);
• 3 розряд – 2626 грн (було 2480 грн);
• 4 розряд – 2826 грн (було 2670 грн);
• 5 розряд – 3026 грн (було 2859 грн);
• 6 розряд – 3226 грн (було 3048 грн);
• 7 розряд – 3427 грн (було 3237 грн);
• 8 розряд – 3649 грн (було 3447 грн);
• 9 розряд – 3849 грн (було 3636 грн);
• 10 розряд – 4050 грн (було 3826 грн);
• 11 розряд – 4383 грн (було 4141 грн);
• 12 розряд – 4717 грн (було 4456 грн);
• 13 розряд – 5051 грн (було 4772 грн);
• 14 розряд – 5385 грн (було 5087 грн);
• 15 розряд – 5741 грн (було 5423 грн);
• 16 розряд – 6208 грн (було 5865 грн);
• 17 розряд – 6675 грн (було 6306 грн);
• 18 розряд – 7142 грн (було 6747 грн);
• 19 розряд – 7610 грн (було 7189 грн);
• 20 розряд – 8099 грн (було 7651 грн);
• 21 розряд – 8566 грн (було 8093 грн);
• 22 розряд – 9034 грн (було 8534 грн);
• 23 розряд – 9501 грн (було 8976 грн);
• 24 розряд – 9701 грн (було 9165 грн);
• 25 розряд – 10035 грн (було 9480 грн).

Тобто, якщо працівник 1 розряду (найнижча кваліфікація за тарифною сіткою) отримає доплату у 127 грн, то найвищі категорії працівників – 555 грн. В цілому підвищення становите не більше 6%.

Щоб і працівників «головного куполу» не образити

Кабінет міністрів збільшив коефіцієнти, за якими визначаються розміри посадових окладів низки працівників Верховної Ради України. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

“Кабмін збільшив коефіцієнти, за якими визначаються розміри посадових окладів працівників патронатних служб Голови ВР, його заступників, керівника Апарату, депутатських фракцій (депутатських груп) у ВР”, – написав Гончаренко.

Згідно з документом, головний консультант секретаріату Голови ВР, головний консультант секретаріату депутатської фракції у ВР замість коефіцієнту 2,3 буде мати коефіцієнт 2,7, старший консультант секретаріату депутатської фракції у ВР замість 1,79 матиме 2,7, а консультант секретаріату депутатської фракції у ВР замість 1,65 матиме коефіцієнт 1,8.

Хоч гроші в бюджеті й не закладені, та на «банкет» знайдеться

Як підрахували спеціалісти Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки, підвищення зарплат та посадових окладів працівників бюджетної сфери коштуватиме держбюджету 4 млрд грн. За їхніми підрахунками, майже половина цієї суми загальних витрат (49%) підуть на потреби на фінансування зарплат в освіті, ще третина – в охороні здоров’я, адже це сектори, де працює найбільше бюджетників, зазначають аналітики.

І оскільки витрати на таке підвищення «мінімалки» та зарплат не закладалося спочатку в бюджеті цього року, то частину видатків планують профінансувати за рахунок коштів, зекономлених на обслуговуванні держборгу (через курсові коливання потреби на обслуговування зменшились на 3,46 млрд грн.).
 Ще частина видатків (0,54 млрд грн) – «чисте» збільшення видатків бюджету, які Мінфін пропонує фінансувати за рахунок збільшення надходжень від ПДФО (на 0,46 млрд грн) та від ПДВ (на 0,08 млрд грн).

Таке збільшення планових надходжень та видатків на зарплати очікується попри те, що, згідно з даними Держказначейства, за січень-липень нинішнього року доходи держбюджету є на 30,4 млрд грн менше, ніж планувалося. Тобто бюджету не вистачає цієї суми, аби профінансувати вже ті видатки, які закладено у поточний бюджет.

Однак, в уряді розраховують, що підвищення зарплат збільшить споживчий попит на вітчизняні товари, приведе «мінімалку» до реального прожиткового мінімуму в 4,9 тис. грн та не впливатиме суттєво на інфляцію.

Марина Нечипоренко, Київ