Справді маємо 19% падіння агровиробництва? Це – як рахувати

Справді маємо 19% падіння агровиробництва? Це – як рахувати

Аналітика
Укрінформ
За прогнозами експертів, компенсувати недобір першого півріччя аграрії можуть завдяки, ймовірно, рекордному врожаю зернових і олійних культур

Виробництво продукції сільського господарства в Україні у першому півріччі 2020-го скоротилося на 18,7% порівняно із таким же періодом минулого року. Про це йдеться в огляді економічної активності від Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства. Як зазначається, виробництво продукції рослинництва скоротилося аж на 56,8%, тваринництва – на 2,2%. Погодьтеся, такі цифри лякають і неабияк дивують. Як? Нам кажуть, що аграрії допоможуть “підстелити соломки” на дно ями, в яку разом зі світовою економікою падає українська, мінімізувати удар коронакризи, поліпшити ситуацію із експортною виручкою... А тут – таке! Майже 19% падіння в АПК, тоді як загальне скорочення вітчизняної економіки у першому півріччі, за даними того ж Мінекономрозвитку, склало “лише” 6,5%!

Укрінформ кинувся аналізувати цифри та розбиратися. І зробив висновок: панікувати зарано. Втрати наших аграріїв і справді значні – особливо, в овочівництві. Але ж основна – зокрема, і експортна надія українських селян – зернові та олійні культури. Експерти ж уже обережно кажуть, що врожай “коронавірусного” року у цьому сегменті може виявитися навіть рекордним...

Іноді результат залежить від того, як подати статистику...

За даними Мінекономрозвитку, ситуація в агросфері упродовж січня-травня була не такою уже і страшною – загальне скорочення на 2%. І раптом – червневий провал, що й потягнув усі показники донизу: обсяги виробництва сільгосппродукції скоротилися на 40,6% в річному вимірі! Серед основних причин скорочення аналітики профільного міністерства називають зменшення через карантин попиту на продукцію АПК у країнах-торговельних партнерах, а також низьку врожайність більшості сільгоспкультур у порівнянні з минулим сезоном. Скорочення ж виробництва тваринницької продукції пояснюють високою затратністю вирощування великої рогатої худоби, а також адаптацією підприємств до нових умов господарювання (мова, зокрема, про виробників пташиного м'яса)...

Отже, висновок очевидний: основним внеском в “загальний мінус” стало більш ніж сорокавідсоткове червневе падіння. Але, на думку заступниці директора компанії “ПроАгро Груп” Марії Колесник, цю цифру не можна вважати показовою. Тим паче – робити на її підставі якісь невтішні для вітчизняних агровиробників висновки. “Маємо враховувати, що у червні виробництво (порівняно із минулорічними показниками) найсуттєвіше впало через те, що нинішня збиральна компанія почалася на 2 тижні пізніше – через погодні впливи”. Тобто, реальний рівень недовиробництва у першому півріччі, за оцінками експертки, набагато менший. Головна його причина – “карантинний” локдаун. Адже ринки та HoReCa (громадське харчування й готельне господарство) були закриті, і фермери фактично не мали можливості продавати свою продукцію. Мова, передовсім, про молоко, м'ясо та овочі.

Тож насправді, за оцінками експертів, ситуація для українських аграріїв загалом не краща й не гірша, ніж у їхніх зарубіжних колег. А непогані цьогорічні врожайні перспективи дають надію на те, що найближчими місяцями втрачене вдасться надолужити.

У овочівників проблеми таки серйозніші...

Інша справа, що стосується це більшою мірою багатопрофільних господарств. Щодо фермерів і підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні овочів та фруктів, то їм справді не позаздриш. Частково їхні втрати пов’язані зі зменшенням попиту на продукцію й неможливістю реалізувати її споживачам. Тож і доводилося, приміром, тепличні огірки у травні викидати на дорогу... Частково – не сама коронавірусна біда прийшла, а “з дітками”, – з неврожайністю деяких овочів, ягід і ранніх фруктів. Про що не раз писав Укрінформ. Ось, приміром, чи ось.

Це позначилося як на внутрішніх продажах (де аграрії змогли дещо компенсувати недобір через вищі, аніж торік, ціни), і на показниках експорту.

Ситуація для українських аграріїв загалом не краща й не гірша, ніж у їхніх зарубіжних колег
Ситуація для українських аграріїв загалом не краща й не гірша, ніж у їхніх зарубіжних колег

Й останнє – мабуть, чи не найбільша проблема, на яку заплющувати очі не можна. Ще б пак – за даними Української плодоовочевої асоціації (УПОА), – із лютого по червень країна скоротила експорт плодоовочевої продукції на 43%! “Мінус” у виручці – понад $40 мільйонів ($58,5 проти торішніх $101,3 мільйона)!

"Падіння за ключовими експортними групами (волоські горіхи, заморожені ягоди і фрукти та свіжі яблука) стало найбільш відчутним – виручка знизилася рівно у півтора рази", – констатують в УПОА. Приміром, експортна виручка від постачання яблук скоротилася в 4,5 рази (на $26,6 мільйонів). Хоча ціна яблук була набагато вищою за тогорічну. А пандемія посилювала попит на цю продукцію. Експерти пояснюють погіршення показників тим, що врожай яблук в Україні у 2019-ому був порівняно невисоким. А через холодну весну і карантин зріс внутрішній попит. Тому високі ціни на внутрішньому ринку та дефіцит яблук робили експорт невигідним.

Виручка експортерів від продажу волоських горіхів у лютому-червні зменшилася на 36% (мінус $9,4 мільйона). Одна з головних причин – припинення експорту до Китаю.

Експорт заморожених ягід і фруктів за час карантину скоротився на 10%, або на $1,5 мільйона. "Головна причина – підвищення конкуренції на ринку ЄС з боку постачальників із Єгипту й Марокко. Що негативно позначилося на цінах", – пояснили експерти УПОА.

Приємним “експортним винятком” став продаж української цибулі. За час пандемії її продажі за кордон зросли на 83%. Аграрії додатково отримали $3,1 мільйона. 

Отже, робимо висновок, що карантин і справді добряче попсував життя українським аграріям. І, на жаль, вони не можуть розраховувати на такі обсяги компенсацій від держави, як їхні, приміром, європейські колеги. З іншого боку – визначальним однак залишався фактор неврожаю окремих видів сільгосппродукції. Що означає: подібні “провалля” можемо мати і у наступні роки, коли вже не доведеться “кивати на пандемію”. Тож треба освоювати технології і сорти, які б робили агровиробництво менш залежним від погодних умов. А також покращувати моделі страхування ризиків в АПК.

Якщо не спалить і не заллє – матимемо врожайний рекорд

Далі про приємне. У 2020/2021 маркетинговому році Україна може зібрати рекордний урожай зернових та олійних – 100 мільйонів тонн. А експорт цих культур сягне 61 мільйона тонн. Такі прогнози знаходимо у липневому звіті Української зернової асоціації. Таким чином, аналітики УЗА збільшили свої попередні розрахунки аж на 3 мільйони тонн. Пояснюють це покращенням урожайних перспектив ячменю і кукурудзи. Остання узагалі цьогоріч може дати як рекордний вал (38,9 мільйонів тонн за попереднього прогнозу 36,8 мільйонів), так і найбільші в історії України обсяги експорту (33 мільйони тонн). А це – ледь не на 3 мільйони тонн більше, аніж торік. За нинішніми цінами – “плюс” майже $550 мільйонів.

Також в УЗА поліпшили прогноз врожаю ячменю – з 7,6 до 8,2 мільйона тонн, та експорту цієї культури – з 3,8 до 4,2 мільйона тонн. Прогноз врожаю і експорту пшениці не змінився: 26,8 та 18 мільйонів тонн відповідно. Нагадаємо, торік урожай пшениці сягнув рекордних 28,2 мільйона, а експорт – 20,6 мільйона тонн.

Марія Колесник
Марія Колесник

Більш оптимістично, ніж місяць тому, налаштовані і в інформаційно-аналітичній компанії “ПроАгро Груп”. “У серпні ми також переглянули прогноз валового збору зернових у 2020 році – із 74 до 76 мільйонів тонн. Зокрема, пшениці, за нашими розрахунками, буде зібрано не 26 (як прогнозували у липні), а 26,6 мільйона тонн, ячменю – не 7,6, а 8,6 мільйона, кукурудзи – 38,9 мільйона тонн, а не 38,5, як розраховували раніше. Щодо олійних, то ситуація зворотня: липневий прогноз (23,5 мільйонів тонн) ми погіршили до 22,7 мільйона”, – розповідає у коментарі Укрінформу заступниця директора компанії Марія Колесник.

Вона уточнила, що, вочевидь, меншим буде вал ріпаку (2,5 мільйона тонн проти 2,97 мільйона) і сої (3,3, а не 3,6 мільйона тонн). Прогноз щодо збирання соняшнику не змінився – 16,85 мільйона тонн.

При цьому основним чинником, який впливатиме на остаточний урожай, буде погода у серпні. “За сприятливих погодних умов сумарно виробництво зернових та олійних може і справді сягнути 100 мільйонів тонн, – не заперечує зроблених УЗА прогнозів пані Колесник, – але станом на зараз оцінюємо цей показник у 98,8 мільйона тонн”.

А в середньостроковій перспективі УЗА прогнозує підвищення щорічного врожаю зернових і олійних в Україні до 113 мільйонів тонн. За цих умов експорт може сягати 75 мільйонів тонн. Нагадаємо, торік в Україні зібрали 98,4 мільйона тонн зернових та олійних культур. Валовий експорт – 62 мільйона тонн. При цьому експортна виручка впритул наблизилася до “символічної” позначки у $10 мільярдів.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-