Ціни на газ поповзли вгору. “Повзтимуть” і далі?... Чи можливі стрибки...

Ціни на газ поповзли вгору. “Повзтимуть” і далі?... Чи можливі стрибки...

Аналітика
Укрінформ
На думку аналітиків, зростання пришвидшиться після 1 серпня – якщо вартість палива для населення і промисловості зрівняють

Липневе підвищення вартості газу експерти пояснюють сезонними коливаннями, пов’язаними із наближенням нового опалювального сезону. Вочевидь, тенденція до помірного підвищення цін збережеться до кінця року. Але маємо і приємну новину: під час опалювального періоду 2020-2021 газ, за розрахунками, коштуватиме на 20-30% дешевше, ніж торік. Також, за оцінками фахівців, цьогоріч ніщо не загрожує і транзиту “блакитного палива” українською ГТС. Росія стикнулася із новими перепонами при прокладанні “альтернативного” газогону “Північний потік-2”. Йдеться про додаткові вимоги від Данії та посилення санкційного тиску із боку США.

Укрінформ аналізує ці та інші “газові” новини останніх днів липня.

Сезонне підвищення газової ціни почалося. Але буде, кажуть, помірним

За даними аналітиків НАК “Нафтогаз України”, наприкінці червня – на початку липня вартість “блакитного палива” на головних європейських газових хабах почала зростати. Це й спричинило підвищення з 1 серпня на 7% цін енергоресурсу для вітчизняних домогосподарств. Адже динаміка європейських цін, як відомо, – один із показників, що лежить в основі формули розрахунку вартості палива для українців на умовах ПСО (покладення на компанію “Нафтогаз” спеціальних обов’язків із забезпечення населення газом за пільговою ціною). Основним індикатором вважають фактичні результати біржових торгів із 1 по 22 число розрахункового місяця на найбільшому в Європі газовому хабі ТТF. Додатковий показник – конкурентна ціна, що формується на внутрішньому ринку.

Водночас кричати “Пробі!” від такого підвищення, мабуть, не варто. Адже йдеться лише про 16 копійок за кубометр (160 гривень за тисячу “кубів”). Тобто, вартість палива все ще залишається удвічі чи й у 2,5 рази нижчою, ніж минулого опалювального сезону. 2300 гривень за тисячу кубометрів (без ПДВ, націнки газзбутів і витрат на транспортування магістральними та розподільними трубопроводами).

Це означає, що кінцева ціна газу для населення у липні коливається від 3100 до 3800 гривень за тисячу кубометрів. Щоб вирахувати це, до базового тарифу додамо 20% ПДВ (460 гривень), вартість транспортування (у середньому 220 гривень за тисячу кубометрів), а також націнку за розподіл палива, яку визначає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) окремо для кожного газозбутового підприємства. Ці тарифи коливаються від 150 до 730 гривень за тисячу “кубів”.

При цьому, як наголошують в НАК “Нафтогаз”, вартість палива у нас наразі зростає не такими темпами, як у Європі. “Фактором стримування” є рекордні запаси ресурсу у вітчизняних підземних газосховищах (21 мільярд кубометрів, на 42% вище торішніх показників), чого вистачить і для найсуворішої зими. До того ж, як запевнила виконувачка обов’язків міністра енергетики Ольга Буславець, Україна до початку опалювального сезону 2020/2021 повністю забезпечена й іншим паливним ресурсом. Йдеться також і про вугілля. Єдині проблеми, з якими іще належить впоратися до середини осені, – перевірка, заміна й ремонт інженерних мереж та енергообладнання. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на підготовку до опалювального сезону вже витратили 6 мільярдів гривень. Готовність житлового фонду до зими в Уряді оцінюють у 50%.

Щодо цінових прогнозів, то період найнижчої вартості “блакитного палива”, вочевидь, і справді уже позаду. "Світові ціни на газ традиційно падають у період низького попиту і ростуть напередодні опалювального сезону. І, попри коронавірус, економічну кризу та скорочення попиту, 2020 рік не став винятком із цього сезонного правила, – пояснив голова правління НАК “Нафтогаз” Андрій Коболєв. – Втім, ціна все ще рекордно низька порівняно з попередніми періодами. Ми вже зараз можемо припустити, що в другому півріччі, в розпал опалювального сезону, вартість газу буде нижче, ніж у 2019 році. За попередніми розрахунками – на 20, або й на 30%".

Геннадій Рябцев
Геннадій Рябцев

“Куди важливішим буде вплив на цінову ситуацію скасування з 1 серпня покладених на “Нафтогаз” спеціальних обов’язків із забезпечення населення газом за пільговою ціною – у рамках зобов‘язань щодо лібералізації ринку поставок палива побутовим споживачам, які Україна взяла на себе на переговорах із МВФ, – прогнозує у коментарі Укрінформу експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. – Тобто, чекаємо на вирівнювання цін для промисловості і домогосподарств. Вартість палива залежатиме від паритету імпорту. Базовими для визначення якого будуть котирування на (вже згаданому. – Ред.) голландському газовому хабі ТТF”. 

Нагадаємо, лібералізацію ринку кілька разів переносили. Зокрема, на кінець попереднього опалювального сезону, а потім – на 1 липня. Проте, в останній момент дію ПСО продовжили ще на місяць. Під приводом необхідності визначення “постачальника останньої надії”, який би згладжував можливі “провалля” на ринку. У липні конкурс із визначення такого постачальника відбувся. Переможцем став “Нафтогаз”. Чи не відкладуть скасування ПСО і цього разу, експерти прогнозувати не беруться. Відповідь на це запитання зможемо отримати, ймовірно, вже у середу – за підсумками урядового засідання. 

“Майбутнє вирівнювання, безумовно, призведе до зростання цін. Але оскільки зараз більшість домогосподарств використовують газ виключно для приготування їжі, до початку опалювального сезону українці цього підвищення фактично не відчують, – пояснює Рябцев. – Узимку ж ціни справді зростуть. Але поки що, мабуть, несуттєво. Оскільки спеціальні обов’язки (пільгова вартість) для підприємств теплокомуненерго діятимуть до завершення опалювального сезону 2020-2021 років”. Хоча домогосподарствам, які використовують газ для опалення, таки доведеться готуватися до збільшення витрат. Біднішій частині громадян держава компенсує їх через субсидії. Багатим – таке підвищення, мов слону дробинка. Тож найбільше постраждають люди із середнім рівнем доходів. Їхня надія – збереження тенденції до “лагідного” сезонного підвищення світових і європейських цін. Радує, що про підстави для можливих сплесків ніхто з експертів наразі не говорить.

Газова “труба” цьогоріч принесла Україні 30 мільярдів

Цими днями Оператор ГТС відзвітував про роботу у першому півріччі. Нагадаємо, з 1 січня незалежний оператор газотранспортної системи повністю відокремився від НАК "Нафтогаз", розпочавши автономну роботу – транспортування “блакитного палива” для українських і європейських споживачів. “Вперше в історії української ГТС транзит газу організовано не тільки для російського “Газпрому”, а й на замовлення інших міжнародних компаній – між країнами ЄС через Україну", – наголошується у звіті. Зокрема, здійснено тестові транзитні операції маршрутами Словаччина-Угорщина, Словаччина-Польща та Угорщина-Словаччина, а також із "митного складу" до Словаччини, Польщі й Угорщини.

Утім, поки що основним клієнтом нашої ГТС (з метою міжнародного транзиту) залишається російський газовий монополіст. І він повністю виконує контрактні зобов’язання. Приміром, розраховувався за весь обсяг заброньованих потужностей, хоча за підсумками півріччя використав лише 77% законтрактованого ресурсу української “труби”.

Газотранспортна система цьогоріч принесла Україні 30 мільярдів
Газотранспортна система цьогоріч принесла Україні 30 мільярдів

Загалом за 6 місяців відповідно до нової транзитної угоди українською територією прокачали 29,9 мільярдів кубометрів російського газу. Це на 45% менше, ніж у першому півріччі минулого року. Але завдяки більш вигідним для України умовам нового контракту з РФ на прибутках від експлуатації нашої “труби” це особливо не позначилося. За 6 місяців Оператор ГТС заробив майже 30 мільярдів гривень. Загальна сума витрат за цей період склала 10,1 мільярда. За інформацією компанії, найбільше (73%) коштів отримали за надання послуг із транзиту газу з РФ до країн ЄС та Молдови, решта 27% – за послуги з транспортування по Україні, добове балансування та інші внутрішні операції.

Водночас, на відміну від зовнішніх контрактів, із виконанням зобов’язань учасників ринку за внутрішніми є проблеми. Як ідеться у звіті Оператора ГТС, за підсумками півріччя загальна заборгованість перед ним за негативні небаланси перевищила 1 мільярд гривень. 99% цієї заборгованості – неплатежі від приватних облгазів, рівень розрахунків яких не перевищує 15%. Тож фахівці Оператора підрахували: якщо проблему несплати не вдасться швидко розв’язати, до кінця року обсяг сумнівної заборгованості може зрости до 5 мільярдів гривень. Відповідно, на цю суму зменшаться й дивіденди, які Оператор ГТС за результатами роботи перерахує до Держбюджету.

“ПП-2” “на нерест” не пішов... Роботи можуть відновити із 4 серпня

Минулими вихідними швейцарське видання “Die Neue Zürcher Zeitung” повідомило, що влада Данії заборонила будь-які будівельні роботи в районі острова Борнгольм – через нерест тріски. Тож будівництво російського газогону "Північний потік-2" (у данських водах ще треба прокласти 120 кілометрів труби), мовляв, відновлять не раніше вересня. Та в понеділок компанія-оператор проєкту, Nord Stream 2 AG, спростувала цю інформацію. “З липня по серпень у Балтиці – час нересту тріски. Проте, це не має вплинути на можливість вести роботи. Сезонні обмеження стосуються лише зони обмеженого рибного промислу, відомої як Борнхольмський басейн, але там обидві нитки газопроводу ПП-2 вже уклали”, – йдеться у повідомленні. 

Нагадаємо, будівництво “Північного потоку-2” зупинилося торік у грудні – через американські санкції проти європейських підрядників, багато з яких (зокрема, власниця найсучасніших технологій прокладання труб на глибині, швейцарсько-голландська компанія Allseas) вирішили “від гріха подалі” залишити проєкт. У Москві тоді бравурно заявили, що зможуть впоратися з добудовою і власними силами. Й скерували до Балтики трубоукладач "Академік Черський". Він прибув до німецького острова Рюген у травні. Однак не зміг розпочати роботи – через заборону Копенгагена. З міркувань безпеки. Бо роботи ведуться в районі, де під час Другої світової затонуло безліч боєприпасів. Переговори тривали до початку липня, коли влада Данії таки пом’якшила вимоги. Тамтешнє енергетичне агентство дозволило компанії Nord Stream 2 AG використовувати якірні кораблі старого зразка (зокрема, й російську баржу “Фортуна”, яку також перекинули до Балтики) для відновлення будівництва. Це рішення будь-яка із зацікавлених сторін може оскаржити до 3 серпня в данській апеляційній раді з питань енергетики. Якщо заперечень не буде, уже наступного тижня будівництво відновлять.

Російський трубоукладник
Російський трубоукладник "Академік Черський"

Тим часом, за даними німецького видання “Die Welt”, Сполучені Штати посилюють тиск на європейських підрядників "Північного потоку-2". З керівництвом деяких компаній вже провели відеоконференції за участю американських урядовців, котрі "чітко дали зрозуміти, що хочуть перешкодити завершенню проєкту". Мовляв, європейським компаніям та банкам, які їх обслуговують, загрожує заборона на доступ до ринків США, а також обмеження на в'їзд для всіх працівників.

Влада низки європейських країн – передовсім, Німеччини, – а також керівництво ЄС обурені таким тиском із боку Вашингтона. "Я глибоко стурбований тим, що Сполучені Штати почали частіше запроваджувати санкції чи погрожувати санкціями проти європейських компаній та інтересів", – наголошується в заяві Жозепа Борреля, високого представника ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки. “Євросоюз вважає екстериторіальне застосування санкцій таким, що суперечить міжнародному праву. Європейська політика має визначатися тут, у Європі, а не третіми країнами", – наголосив Боррель.

Тим часом американський Конгрес минулого тижня затвердив проєкт оборонного бюджету на 2021 фінансовий рік, яким передбачено нові санкції проти проекту ПП-2 та причетних до нього людей і компаній. Партнерів російського “Газпрому” хочуть карати за “сприяння продажу, оренді або надання трубоукладальних суден для будівництва газопроводів,” “страхування і перестрахування”, за послуги або надання приміщень “для технічної модернізації суден, пов’язаних з будівництвом газопроводу”. Проте, гарантій набрання документом чинності немає. Раніше президент Дональд Трамп, якому документ скерували на підпис, погрожував ветувати його.

“При цьому варто нагадати, що нині по суті не діють й уже передбачені американським законодавством санкції проти європейських учасників проєкту ПП-2, – каже експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. – Більшість провідних компаній одразу ж після попередніх рішень Вашингтона припинили участь у проєкті, щоб не потрапити під дію обмежень. Тож той, хто хотів, вже зупинив співпрацю з Nord Stream 2 AG. А вплинути на тих, хто наразі витримує тиск, вважаю, буде складно”. 

Й за таких обставин, на думку пана Рябцева, “Північний потік-2”, швидше за все, добудують. Тому що у цьому зацікавлені бізнес і споживачі у Європі. Якщо американські санкції принесуть учасникам проєкту проблеми, уряди “зацікавлених” країн ухвалять компенсаційні заходи. Як це було за часів СРСР при втіленні проєкту газогону “Уренгой-Помари-Ужгород (постачання радянського газу до Західної Європи). “Тоді були запроваджені жахливі санкції проти німецьких та італійських компаній, що постачали труби в Радянський союз. Але керівництво європейських країн підтримало власний бізнес. І трубопровід збудували. Навряд чи хтось “увімкне задню” і зараз, на нинішньому етапі прокладання ПП-2. Тому газопровід, думаю, добудують. Хоча його введення в експлуатацію і справді суттєво затримується”, – підсумовує Геннадій Рябцев.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-