Ліс не може приборкати стихію гірських рік - Заблоцький

Ліс не може приборкати стихію гірських рік - Заблоцький

Укрінформ
Повені у Карпатах спричинені природними факторами і ліс не в змозі приборкати цю стихію, хоча й може втримати певну кількість опадів.

На цьому наголосив голова Державного агентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький, повідомляє пресслужба Держлісагентства.

«Ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які ми спостерігаємо зараз у Карпатах. Давайте в цифрах — в середньому кількість опадів в Івано-Франківській області склала близько 2,8 млрд м куб., а ліс максимально міг поглинути близько 200-250 млн м куб. Це лише 10% від всіх опадів. Отож, ліс не може приборкати стихію гірських рік. Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки - це маніпуляція та популізм», - підкреслив Заблоцький.

Він зауважив, що в останні роки рубок відбувається значно менше. Але ця інформація не вигідна тим, хто систематично розповсюджує фейки про діяльність Держлісагентства.

"Наприклад, якщо порівняти з минулим роком, то обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%. Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки. Так, за 5 місяців поточного року в Чернівецькій області кількість рубок скорочена на 41 тис. кубометрів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На Закарпатті на 51 тис. кубометрів, а в Івано-Франківській області на 75,7 тис. кубічних метрів. Загалом, за останні 5 років, обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20% (з 4,2 млн кбм у 2015 р. до 3,3 млн кбм у 2019 р.)», - наголосив керівник відомства.

За словами голови Держлісагентства, нині не тільки Україна, а й вся Європа потерпає від масштабних повеней, які спричинили дощі. Сербія, Боснія та Герцеговина, Чехія постраждали через стихію. Це при тому, що в Європі існує набагато менше обмежень на заготівлю деревини. У цифрах — в Україні на 44.8% лісів існують обмеження на заготівлю деревини, тоді як у Чехії – 4.9%, Польщі – 8.5%, Латвії – 9.7% Угорщині -13.6%, Австрії – 15.7%.

"Але ж в цих країнах ніхто не заявляє, що рубки є причиною повеней", - резюмував Заблоцький.

Він зазначив, що проблеми незаконних рубок існують, але подолати те, що вибудовували роками неможливо за 5 місяців.

"Проте є позитивна динаміка. Якщо у 2016 році обсяг незаконних рубок у Карпатському регіоні складав 12 тис. кбм, то у 2019 році - 3,6 тис. кбм. Але подальший прогрес у цьому питанні напряму залежить від прийняття відповідного закону, який би врегулював питання сертифікації лісопродукції з метою викорінення попиту на незаконно заготовлену деревину. Ми його вже підготували, зараз він на опрацюванні у профільному комітеті Верховної Ради», - сказав очільник Держлісагентства.

За висновком науковців - Інститут екології Карпат, Інститут гірського лісівництва та Львівський національний лісотехнічний університет - причинами паводків є: циклічність коливання пониженої та підвищеної водності; густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже 8,5 тис. річок. У цій області з 1955 року зареєстровано близько 70 паводків. Всього в Карпатах протікає до 28 тис. малих річок, із них 18 тис. на північному схилі, 10 тис. на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом.

Ще один з основних факторів, на думку експертів та науковців, це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили — то куди ж їй діватись?

У зв’язку з чим роль лісового господарства — не є вирішальним чинником, який впливає на рівень паводку, підкреслили фахівці.

Основні причини паводків — надмірно висока кількість опадів. Як показують дані гідрометеонагляду та метеостаціонарів у горах кількість опадів в Івано-Франківській області в період паводків перевищує 300 мм.

Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води». Враховуючи те, що попередніми дощами вологість ґрунту піднімається до 80-90%, ліс потенційно не може поглинути всю кількість опадів.

Читайте також: У Держлісагентстві назвали обсяг збитків держави від незаконних рубок

У той же час, зауважили науковці, є ряд факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів. Водорегулююча роль хвойних лісів, особливо смерекових, в два рази менша, ніж букових.

"Проведений аналіз обсягів рубок, показує, що дійсно до 1960 року об’єми рубок у Карпатах в два, а то й в три рази перевищували розрахункову лісосіку, різко зросла площа полонин. Починаючи з 70-х років обширні вирубки залісили. З 1990 року перевищення розрахункової лісосіки не було, а площа створення лісів в середньому на 10% перевищує площу зрубів, і наші підприємства мають достатньо садивного матеріалу, щоб їх заліснити. Збільшення площі лісів є основним пріоритетом відомства", - наголосили в Держлісагентстві.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-