Віцепрезидент Енергоатома: Кошти на зняття атомних енергоблоків з експлуатації слід захистити від знецінення
Про це віцепрезидент НАЕК "Енергоатом" Хартмут Якоб написав у блозі на Liga.net, повідомляє пресслужба компанії.
«З 1 січня 2021 року ми пропонуємо вивести ФРЗЕ з Держбюджету, - пише Якоб. - Як захистити накопичені у Фонді кошти від інфляції? Можливо, варто на законодавчому рівні дозволити вкладати їх в державні цінні папери та в цінні папери, випущені міжнародними фінансовими організаціями. Це дозволить накопиченим у ФРЗЕ коштам працювати вже сьогодні».
Він повідомив, що фахівцями компанії вже розроблено проєкт закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо захисту коштів Фінансового резерву на зняття з експлуатації ядерних установок від інфляції. Найголовніше в цьому документі - зміна діючого механізму накопичення коштів у ФРЗЕ. Сьогодні таке накопичення відбувається неефективно, вважає Якоб.
«Гроші акумулюються на спецрахунку Держказначейства і є невід'ємною частиною Держбюджету. Відповідно до Закону України від 2004 року «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», кошти для ФРЗЕ Енергоатом перераховує до спецфонду держбюджету, і подальша їх доля від компанії вже ніяк не залежить. Сьогодні у ФРЗЕ (станом на 31 січня 2020 року) накопичено 5 млрд 96 млн грн. Це - результат щомісячних відрахувань Енергоатома. Відповідно до фінплану компанії, в цьому році вона повинна перерахувати до Фінансового резерву на зняття з експлуатації 785,4 млн грн - це 65,45 млн щомісяця. Але ці гроші не працюють, і їх невблаганно пожирає інфляція!» - констатує віцепрезидент Енергоатома.
За його словами, однією з пропозицій Енергоатома є вкладення зібраних у ФРЗЕ сум як капітальних інвестицій у проєкти, які будуть приносити дохід. «Якщо ці гроші будуть працювати і «заробляти», нам набагато швидше вдасться накопичити у Фонді необхідні кошти», - переконаний Якоб.
На його думку, альтернативною можливістю прискорити накопичення сум, необхідних для виведення блоків з експлуатації, може бути збільшення відрахувань компанії у Фонд. Але Гартмут Якоб пропонує порахувати: нині компанія відраховує до ФРЗЕ 1,14 коп. з 1 кВт-год., що дає 785 млн грн на рік. Якщо відраховувати 3 коп. з кожної кіловат-години (тобто, на 1,86 коп. більше), то через 50 років в ФРЗЕ буде близько 100 млрд грн. «Зрозуміло, ці копійки будуть закладені в ціну кіловат-години для споживача. Втім, навіть за таких умов атомна електроенергія в Україні все одно залишиться найдешевшою», - підсумував фахівець.
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» створена у жовтні 1996 року. Компанія є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків, з яких 13 типу ВВЕР-1000 і два – ВВЕР-440, загальною потужністю 13 835 МВт, а також 2 гідроагрегати Ташлицької ГАЕС та 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС.
З 2010 року розпочався процес продовження термінів експлуатації українських енергоблоків. На сьогодні вже 11 блоків із 15 діючих в Україні отримали ліцензії від Державної інспекції ядерного регулювання України на продовження проєктних термінів роботи.
