Зниження тарифів на тепло та гарячу воду буде. Але чи суттєве?

Зниження тарифів на тепло та гарячу воду буде. Але чи суттєве?

Аналітика
Укрінформ
Тарифи відтепер будуть рости і падати слідом за ціною газу. Це по-ринковому справедливо. Залишається лише той ринок врегулювати

Підписавши Меморандум з МВФ за новою програмою stand-by, Україна, з поміж іншого, зобов’язалася запровадити ринкові механізми тарифоутворення в сфері ЖКГ. Відтепер вартість опалення виробники будуть щороку до початку нового опалювального сезону переглядати з урахуванням ціни газу. "Ми забезпечимо, щоб до кінця серпня 2020 р. всі тарифи на опалення, що формуються і НКРЕКП, і місцевими органами влади, були переглянуті й офіційно затверджені так, щоб повністю відповідати рівню ціни на газ і негазовим витратам, зокрема капітальним вкладенням", – ідеться в документі, який Фонд оприлюднив у четвер.

А напередодні, 10 червня, Кабмін прийняв постанову, якою зобов’язав підприємства теплопостачання знизити у діючих тарифах витрати на придбання природного газу. Оскільки в собівартості тепла витрати на газ складають близько 85%, то падіння ціни газу, яке цьогоріч, за даними НАК “Нафтогаз”, склало 62%, має гарантовано скоротити і тарифи на тепло. Хоча на велику знижку в тарифах все ж не варто сподіватися – у виробників є маса варіантів компенсувати “втрати” за рахунок інших складових собівартості. Та й продовження до 1 травня 2021 року спеціальних зобов’язань для НАК “Нафтогазу” з продажу газу тепловикам за пільговими цінами  – теж по великому рахунку ринком не назовеш. Тому це лише крок у вірному напрямку.

Ціна газу вже давно не та, що закладена в “опалювальному” тарифі

Урядова постанова «Про внесення змін до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення» з одного боку, зобов’язує підприємства теплопостачання знизити у діючих тарифах витрати на придбання природного газу, а з іншого – забезпечує підприємства мінімальним фінансовим ресурсом для проведення розрахунків з постачальниками енергоносіїв.

"У травні 2020 року оптова ціна на природний газ для потреб населення, виробників тепла та інших захищених споживачів, яким НАК "Нафтогаз України" постачає газ в рамках публічних спеціальних обов’язків (ПСО), знизилась до 2,3 грн за кубометр (без врахування ПДВ, націнки газзбутів та витрат на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами). Це на 21% менше порівняно з квітнем 2020 року", – йдеться у повідомленні НАК «Нафтогаз». Зазначається, що загалом з початку року ціна ПСО знизилась на 51%, порівняно з аналогічним періодом минулого року падіння вартості газу на міжнародних ринках сягнуло 62%.

У компанії наголосили, що світова економічна криза викликала рекордне падіння цін на всі види енергоносіїв, у тому числі – на природний газ. За даними аналітиків НАК "Нафтогаз України", у травні ціна газу в Європі досягла історичного мінімуму за останні 10 років. В Україні на ціну додатково тисне високий рівень заповнення підземних сховищ газу, де через ґрунтовну підготовку до попереднього опалювального сезону та теплу зиму накопичився фактично річний обсяг видобутку газу державою – 17,5 млрд кубометрів.

Наталія Хоцянівська
Наталія Хоцянівська

Заступник Міністра розвитку громад та територій України Наталія Хоцянівська пояснила, що основною складовою в тарифі залишається газ, витрати на нього – це 80-85 % в структурі тарифу.

За її словами, раніше, з 1 листопада 2018 року Кабміном була затверджена вартість природного газу в розмірі 6235 грн, і саме ця вартість була врахована в структурі тарифів. Починаючи з травня минулого року, щомісяця ціна газу зменшувалась. Якщо в листопаді вона була майже 4900 грн, то в травні – в межах 2300 грн. І якби підприємства ТКЕ заклали в тариф ціну на газ 2300 грн, то для споживачів це, звичайно, було б зниження тарифу на тепло. Але ціна на газ може коливатися до початку і протягом опалювального сезону. У цьому випадку підприємства не могли б забезпечити вимоги іншого нормативного документу і провести розрахунки з НАК «Нафтогаз України» на рівні не нижче 90%.

Тобто, якщо підприємство не розрахувалось за спожитий природний газ в обсязі 90%, то НАК «Нафтогаз України» мав би право призупинити взагалі постачання газу. Відповідно, підприємство не виробляло би і не забезпечувало споживачів теплом.

Виходячи з цього, Мінрегіон запропонував сьогодні закладати в тариф середню вартість газу, яка склалась за минулий опалювальний сезон. «На сьогодні її величина – 4048 грн. Саме таку вартість газу підприємства будуть закладати в структуру тарифів. Тому, ми можемо сказати, що на наступний опалювальний сезон 2020/21 роки тарифи для споживачів будуть знижені», – зазначила заступник міністра.

Андрій Коболєв
Андрій Коболєв

"Цінова ситуація на ринку сприяє намірам уряду лібералізувати ринок газу для населення з 1 липня цього року. В міжопалювальний сезон передумов для зростання цін значно менше, ніж в холодну пору року. Історично низькі ціни, великі запасу газу у європейських та українських сховищах та літній період – все це дозволить зробити плавний та безпечний для українських споживачів перехід до вільного ринку", – переконаний голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв.

Між тим, прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що завдання уряду сьогодні зробити так, щоб тарифи були економічно обґрунтованими та зрозумілими для людей. От над цим ми маємо працювати, а про підвищення тарифів взагалі не йдеться", – наголосив глава уряду.

Як будуть формуватися тарифи

Отже, до кінця червня поточного року Україна зобов'язується ухвалити рішення, згідно з яким усі нові угоди на комунальні послуги, зокрема переглянуті тарифи на опалення, мають бути укладені не пізніше ніж 1 жовтня. Про це йдеться в меморандумі з МВФ.

Нагадаємо, що Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), в 2017 році дозволила водоканалам, теплоенерго, тепломережам і іншим постачальникам комунальних послуг самостійно визначати тарифи. Проте, комісія залишила за собою право після відкритого обговорення остаточно затверджувати вартість теплової енергії.

Отже, механізм перегляду ціни виглядатиме так.

Спочатку місцеві органи самоврядування визначають ряд показників (планові обсяги виробництва, транспортування та споживання теплової енергії, норми якості та технологічних втрат, температурний графік тепломереж тощо). На другому етапі компанії-теплопостачальники здійснюють власні розрахунки тарифу. На третьому етапі ці розрахунки направляють до НКРЕКП, і комісія їх затверджує (або повертає на доопрацювання).

Станом на жовтень 2019 року середньозважений тариф на теплову енергію для населення в опалювальному сезоні 2019/20 становила 1654,41 грн / Гкал. Економічно обґрунтована собівартість за розрахунками регулятора – 1154,30 грн / Гкал. Який же буде середній тариф на сезон 20/21 - побачимо вже в жовтні.

Формування тарифів на теплопостачання відбувається по одній і тій же формулі, проте, вартість тарифу різниться в різних регіонах і населених пунктах України. Нацкомісія (НКРЕКП) пояснює це тим, що у кожного виробника своя вартість придбаного палива – через витрати на обслуговування обладнання та мереж (у когось вони більші, у когось менші), втрати тепла при транспортуванні, обсяги постачання теплової енергії (через різну кількість споживачів). Порівняно однаковими залишаються лише витрати на оплату праці, податкові платежі та норма прибутку.

Олексій Магда
Олексій Магда

Статистика платежів свідчить про те, що чим вищі тарифи, тим більшу заборгованість допускають споживачі. В Міністерстві розвитку громад і територій зазначили, що на старті коронакризи борги за оплату ЖКП станом на 1 березня склали вже 32,7 млрд грн. За прогнозами експертів, у квітні ця сума могла зрости щонайменше на 20%, і рівень розрахунків скласти 66%. У подальшому, вважає Олексій Магда, член НКРЕКП, платежі взагалі можуть знизитися до 50%. Тож скористатися світовою паливною кон’юнктурою для зниження тарифів, як то кажуть, сам Бог велів.

А чи не краще абонентська плата?

Між тим, експерти схильні вважати, що навіть з подібними рішеннями, у тарифоутворенні в комунальній сфері мало що зміниться. “Формально уряд демонструє, що йдеться про ринкове ціноутворення, бо фактично ціна на пальне для виробників тепла тепер має бути затверджена, виходячи з ціни на європейських ринках. Але ж в Україні досі діє система покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на НАК «Нафтогаз» у питаннях продажу газу підприємствам теплокомуненерго. Отут насправді і є фундаментальна «неринковість» вітчизняного ринку газу.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Але в такому вигляді це погодили з МВФ, і в меморандумі на цей опалювальний сезон передбачається саме така модель – продаж газу через покладання ПСО. І так це буде діяти ще якийсь час”, – коментує Укрінформу голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. Експерт вважає, що загалом Україна допустили суттєву помилку, коли відмовилися від системи абонплати за опалення – тобто від сплати за тепло рівними частинами протягом року. “Аргумент був такий, мовляв, у цьому випадку люди не відчувають, як вони економлять. Але ж якщо споживач може контролювати і скорочувати споживання газу, тепла, води, електроенергії, то питання лише в тому, як потім зробити перерахунок переспожитого або недоспожитого ресурсу” – пояснює експерт.

На його переконання, перевага абонплати в тому, що вона ліквідує піки навантаження на споживача в опалювальний сезон, а також на бюджет, до якого людина звертається по субсидію. Якщо споживач платить протягом року рівними платежами, то щомісячні витрати домогосподарств фактично менші. І тоді люди допускають меншу заборгованість. “Тоді у підприємств з’являється прогнозований ресурс і можливість використати його на закупівлю газу в літній період – коли ціни найменші, сформувавши необхідні обсяги газу наперед і закладаючи в тариф привабливу для споживача ціну. На сьогодні кожен виробник має технічну можливість купити і зберігати газ до початку опалювального сезону. На жаль, керівництво держави відкинуло ідею абонентської плати, – жалкує Борис Кушнірук. – Хоча, насправді, такий механізм, з одного боку, захищає споживача: у нього є можливість спланувати та розрахувати свої витрати на оплату комунальних послуг, при цьому у нього є чітка модель сплати протягом усього року. З іншого боку, відпадає необхідність покладання спеціальних обов'язків на Нафтогаз, бо у виробників тепла з’являється стимул завчасно здійснювати закупівлю газу у найвигідніший літній період”.

Іншими словами, повернення до механізму абонплати, на думку експерта, дозволяє перейти на дійсно ринкові механізми ціноутворення, як власне на ринку газу, так і на ринку комунальних послуг. Тариф і абонплата міняється лише один раз на рік, і ні споживач, ні постачальник послуг більше ні за що не переживають. “Така система більше зручна для всіх. Єдине, що в ній доведеться рахувати – це недоспоживання чи переспоживання ресурсу. Але це зовсім інший рівень проблем, ніж гра з ПСО. Так побудована система в багатьох країнах світу, наприклад в Німеччині. Вона проста зрозуміла. І головне, вона значно дешевше обходиться державі, бо зменшує кількість боржників та субсидіантів. У нинішній ситуацї сподіватися, що зменшення тарифів буде настільки ж значним, як зменшення ціни газу, не доводиться”, – стверджує Борис Кушнірук.

Він припускає, якщо виробникам доведеться зменшити «газову» складову в собівартості тарифу, то швидше за все, вони спробують закласти більші витрати в інші складові – зарплату, інвестиції тощо. Тобто, тарифи загалом знизять, але не суттєво.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-