Гроші від МВФ вже йдуть в Україну. Як витрачатимемо?
Напередодні, пізно увечері за київським часом, Виконавча рада МВФ затвердила програму Stand-By (SBA) для України з фінансуванням у 3,6 млрд SDR (універсальна міжнародна розрахункова одиниця, яка базується на вартості “кошика” чотирьох основних валют: долара США, євро, японської єни і фунта стерлінгів). У більш звичних для нас “зелених” грошах це – близько $5 млрд. Згідно з домовленостями між Києвом і керівництвом Фонду, в Україну уже скерували перший кредитний транш – приблизно $2,1 мільярда. В Мінфіні розраховують, що вже завтра гроші надійдуть безпосередньо до Державного бюджету. Можливість такої транзакції, нагадаємо, була окремою темою переговорів. Адже, зазвичай, отримані від Фонду гроші країни-реципієнти акумулюють у золотовалютних резервах.
Прем’єр запевняє: умови нової кредитної угоди цілком лояльні до України. Втілення якихось “додаткових” реформ від нас не вимагають. Натомість ідеться про продовження кроків за низкою визначених раніше напрямків, що, передовсім, потрібно самій країні. Чи справді це так?, – буде достеменно відомо після оприлюднення нового Меморандуму про співпрацю України із Фондом. Уряд обіцяє зробити це 12 червня. Але вже зараз спростовує найбільш ходові “жахалки” – про нібито вимогу щодо підвищення пенсійного віку та безумовне збільшення комунальних тарифів.
Перший транш – на COVID-19
"Україна отримає перший транш від МВФ у $2,1 млрд. Це на $200 млн більше, ніж планувалося спочатку. Нова програма допоможе подолати виклики, спричинені COVID-19. У складний час МВФ доводить, що є надійним партнером", – наголосив, коментуючи рішення у своєму Twitter, президент Володимир Зеленський.
У Фонді натомість розраховують на надійне партнерство України, що, за словами голови МВФ Крісталіни Георгієвої, наша держава демонструвала упродовж останніх років, втілюючи важливі структурні реформи. "Обґрунтована фіскальна та грошово-кредитна політика після кризи 2014-2015 років призвела до різкого зменшення зовнішніх та внутрішніх дисбалансів в Україні. Державний борг скорочується, інфляція знизилася, а міжнародні резерви відновилися... Хоча зростання відновилося, реформування було нерівномірним, а для створення більш динамічної та конкурентоспроможної економіки буде потрібне стійке впровадження структурних реформ", – наголосила Георгієва. І, як очікується, нинішня кредитна програма забезпечить реформаторський поступ Києва необхідним фінансовим ресурсом. Програма покликана забезпечити середньострокову фіскальну стійкість, збереження незалежності центрального банку при гнучкому обмінному курсі, а також фінансову стабільність при відшкодуванні витрат за рішеннями банків.
“Насамперед, угода дозволить нам забезпечити фінансування дефіциту Держбюджету. Результат, переконаний, відчує кожен громадянин. Ми зможемо впевнено профінансувати зарплати, пенсії, доплати лікарям, підтримати соціально вразливих українців. Це також дозволить спрямувати значні кошти на Фонд боротьби з коронавірусом, на підтримку сфери охорони здоров’я і малого й середнього бізнесу” – каже міністр фінансів України Сергій Марченко.
Умови й “домашні завдання” для Києва
Коментуючи відкриття МВФ нової кредитної лінії для нашої країни, прем’єр-міністр Денис Шмигаль спростував чутки про нібито “непідйомні” з точки зору українського суспільства вимоги, які Фонд, мовляв, висуває Україні. Новий меморандум із МВФ, за словами урядовця, не містить жодних вимог щодо втілення нових структурних реформ. Але передбачає інтенсифікацію просування країни за деякими уже започаткованими напрямками. І це потрібно, передовсім, самій країні та її громадянам. Йдеться про посилення боротьби з корупцією, збереження збалансованої політики в бюджетній сфері.
Окреме питання – впровадження ринкових підходів до тарифоутворення. Якщо при втіленні положень попередніх програм співпраці України із Фондом такі кроки справді були “проблемою”, бо загрожували добробуту громадян, то за нинішньої кон’юнктури цей підхід навпаки – дозволить людям суттєво заощаджувати. Адже, приміром, тарифи на опалення розраховані, виходячи із ціни на газ у більш ніж 6500 гривень за тисячу кубометрів. Тоді як ринкова ціна ресурсу нині удвічі нижча (3200 гривень)! "Щоб українці в наступному сезоні не переплачували за опалення, ціна на газ для населення має бути ринковою", – наполягає прем'єр. Він також відкинув чутки про те, що МВФ нібито знову вимагає підвищення віку виходу українців на пенсію.
Поміж пунктів, які точно є в Меморандумі, – реформування митниці і податкової, створення єдиного органу фінансових розслідувань. “Це все – кроки до формування прозорого і конкурентного бізнес-середовища”, – пояснив глава Мінфіну Сергій Марченко. І додав: “Нова програма зміцнює "імунітет" нашої банківської системи. Адже ми вирішуємо питання проблемних кредитів, посилення фінансової спроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тощо”.
Окремими пунктами Програми співробітництва із Фондом є активізація антикорупційної політики і протидії відмиванню коштів та фінансовому тероризму. При цьому Марченко нагадав, що Київ успішно виконав необхідні для переговорів із МВФ передумови. Зокрема, ухвалено зміни до Закону України "Про Держбюджет-2020" і "Про запобігання відмиванню коштів", удосконалено банківське законодавство.
Співпраця з МВФ: додаткові “бонуси”...
Підписання програми про співробітництво з Фондом дозволить Україні додатково отримати фінансування від інших партнерів на майже $3 млрд. Йдеться про два транші ($700 млн і $300 млн) позики від Світового банку, а також про четвертий і п’ятий пакети макрофінансової допомоги від Євросоюзу – 500 млн + 1,2 млрд євро.
До того ж, як нагадують експерти, співпраця з МВФ відкриє для країни додаткові можливості на ринках комерційних запозичень. Адже нині, у зв’язку з ударом світової кризи й коронавірусу, їхні гравці вкрай обережні. І з ненадійним партнером, який не має підтримки від міжнародних фінансових інституцій, працювати не будуть. Або ж, щоб перестрахуватися, пропонуватимуть ресурс під “спекулятивний” відсоток. Натомість співпраця з МВФ, зазвичай, є своєрідним маркером для інвесторів, котрі купують державні цінні папери. Тобто, це призведе до зменшення вартості ресурсів на фінансових ринках. А також до активнішого залучення прямих іноземних інвестицій, які “розігріватимуть” підірвану війною, коронавірусом і кризою українську економіку.
... І неприємний прогноз у “доважок”
В релізі стосовно позитивного для України рішення про затвердження нової кредитної програми Міжнародний валютний фонд оприлюднив і новий прогноз щодо цьогорічного “самопочуття” нашої економіки. Аналітики Фонду погіршили прогнозні показники падіння національного валового продукту до 8,2%. Це на піввідсотка більше, ніж передбачали раніше (7,7% – відповідно до квітневого прогнозу). Також МВФ погіршив прогноз темпів відновлення української економіки у наступному році з 3,6% до 1,1%. І лише у 2022-ому Україна, за розрахунками Фонду, може повернутися до зростання у 3%. МВФ також прогнозує дворазове падіння обсягів інвестицій в Україну. Приплив прямих іноземних інвестицій у 2020-ому не перевищить $800 млн, що удвічі менше, ніж торік ($1,6 млрд). А ось зовнішній борг цьогоріч суттєво зросте – до $93 млрд (проти $78,8 млрд у 2019-ому). Таким чином, співвідношення держборгу до ВВП збільшиться з 50,4% до 65,4%. Відносно втішні інфляційні прогнози. За розрахунками МВФ, середньорічна інфляція-2020 становитиме 4,5% (як і прогнозувалось раніше). У 2021 цей показник підвищиться до 7,2%, а у 2022 – складе 5,6%.
Напередодні ж оновлений макропрогноз оприлюднив і Світовий банк. Його висновки більш лояльні для нашого “економічного самолюбства”. Аналітики передбачають, що через пов'язану з пандемією кризу український ВВП до кінця року скоротиться на 3,5%, тоді як світова економіка загалом втратить аж 5,2%. Більше того, повернутися до трьохвідсоткового зростання Україна, за оцінками СБ, може вже наступного року, а не 2022-го, як вважають в МВФ. Таким чином, свій докоронавірусний прогноз щодо нашої країни Світовий банк погіршив на 7,2% у нинішньому році (в січні прогнозували цьогорічне зростання ВВП України на 3,7%). Показники ж наступного року погіршилися лише на 1,2% (у січні СБ прогнозував економічне зростання-2021 у 4,2%). Як-то кажуть, висновки Світового банку – та Богові у вуха...
Натомість “внутрішні” оцінки перебувають десь посередині між прогнозами СБ і МВФ. Приміром, в уряді очікують, що цьогоріч ВВП країни скоротиться на 5%. Не додає оптимізму, скажімо, те, що у квітні падіння ВВП сягнуло 12%, а промислове виробництво скоротилося аж на 16,2%. Надолужити втрачене буде складно. Зокрема, Нацбанк прогнозує, що за підсумками другого кварталу економічний спад перевищить 11%. У третьому кварталі падіння уповільниться до 5,3%, в четвертому – до 2,3%. Тож загалом за рік український ВВП скоротиться на 5%. Що відповідає і урядовим прогнозам.
Експертні оцінки й суспільне (не)сприйняття
Вітчизняні ЗМІ активно інформують читачів, глядачів і слухачів про завершення непростих переговорів України та МВФ. Матеріалів на цю тему безліч. Але кількість переглядів таких повідомлень на сайтах провідних українських медіа – нижча середніх для цих ресурсів показників. Немає особливого ажіотажу і в соцмережах. Хіба що на сторінках “зацікавлених” державних органів та в пабліках професійних економістів. “Масового” ж користувача більше цікавлять інші теми – як-от, третій за останні тижні обвал будинку в Одесі, вручення повідомлення про підозру Петру Порошенку, сумний рекорд за кількістю смертей від коронавірусу 9 червня. Інше пояснення: люди не вірять, що нове рішення Ради директорів МВФ суттєво поліпшить економічне становище в країні. Або “втомилися” через постійне мусування цієї теми в інформаційному просторі – упродовж усіх переговорів. Адже Україна жила в очікуванні “фінансової манни” від МВФ кілька останніх місяців. Ми так довго мріяли про “свято”, що його прихід сприймаємо як буденну подію. Стосується це, схоже, й активних противників продовження співпраці із Фондом, яким, незважаючи на критику через ті ж соцмережі й окремі ЗМІ так і не вдалося “врятувати країну від хибного кроку”...
Сума, яку розраховуємо отримати у рамках нової Програми співпраці з МВФ, у порівнянні із глибиною викликів, що стоять перед нашою країною, і справді незначна, – погоджується міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства в уряді Олексія Гончарука Тимофій Милованов. Але й такі гроші позичити на настільки вигідних для України умовах ніде. “Політики говоритимуть про “здачу суверенітету”, про дефолт та реструктуризацію, про емісію, зовнішнє управління. Все це – вигадки. У політиків немає ідей, а критикувати потрібно. Позика в МВФ цього разу це тільки те і є – позика. Під низькі відсотки. Яка нам потрібна під час кризи. Інше – популізм і маніпуляції”.
До того ж, "надходження грошей від Міжнародного валютного фонду відкриває дорогу до кількох мільярдів фінансування з Європи. А це суттєвий плюс і у фінансову сенсі, і в сенсі поглиблення співпраці з Європейським Союзом та іншими євроатлантичними структурами", – наголосив в ефірі Українського радіо економічний експерт Любомир Шавалюк. Надалі ж інтенсивність співпраці Києва із Фондом, за його оцінками, залежатиме від темпів виходу нашої економіки із кризи. "У довгостроковому періоді міцність економіки формують не гроші, а структурні реформи та розвиток інституцій. МВФ дуже правильно виставляє ці "маяки", але йдеться про тривалі реформи, які в українських умовах розтягуються на роки. Нова ж програма співпраці триватиме лише півтора року. Тому, з огляду та те, що ці маяки досить комплексні і розмиті, наступні транші де-факто залежатимуть від того, наскільки Україна потребуватиме додаткових грошей, наскільки катастрофічною буде ситуація. Якщо не все буде погано, то, мабуть, це буде єдиний транш. Якщо ж становище погіршуватиметься, – може, МВФ ще втрутиться", ― вважає Шавалюк.
А ось директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин переконаний, що Україна узагалі могла б обійтися без нового кредиту. Принаймні, в рамках короткострокової програми. “Зараз траншу МВФ більше потребує сам Фонд, ніж Україна. Ми, як не дивно, вже два роки живемо без коштів МВФ і не було й натяку на те, що країна неплатоспроможна”, – нагадав економіст. За його словами, останні великі виплати за заборгованістю Київ здійснив наприкінці травня, сплативши $1 мільярд за облігаціями, гарантованими урядом США. Причому, без суттєвого тиску на валютні резерви. Тож надалі, вважає Юрчишин, співпраця України з МВФ має ґрунтуватися на засадах послаблення нашої боргової залежності. “Якщо МВФ вирішив надати допомогу, радше було б списати частину української заборгованості. Зараз НБУ винен Фонду близько $6 мільярдів. Краще списати ті ж $2 мільярди й обнулити відсоткові виплати. Це суттєво зменшило б тиск на бюджетний дефіцит і на обслуговування боргу у перспективі...”, – каже економіст.
Експерт інституту Growford Олексій Кущ вважає, що $2 млрд Україна могла отримати від МВФ і без тривалих виснажливих переговорів та на вигідніших умовах – як “коронавірусну” позику, до яких вдаються десятки держав. Адже “залучення такої пільгової позики вимагає від країни-реципієнта виконання лише однієї умови – цільового використання”, – нагадує економіст.
По-різному оцінюють нову програму співпраці з МВФ і українські політики. Приміром, Юлія Тимошенко ще до ухвали Виконавчої ради Фонду погрожувала оскаржити Меморандум у судах.
Владислав Обух, Київ
