Податкова реформа-2020: боротьба з офшорами та міжнародна торгівля

Податкова реформа-2020: боротьба з офшорами та міжнародна торгівля

Аналітика
Укрінформ
Аналізуємо законодавчі новації, покликані зробити невигідними для вітчизняного бізнесу офшори та інші схеми ухиляння від оподаткування

Минулого тижня президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”. Разом із тим глава держави звернувся до Кабінету міністрів з листом, яким рекомендував уточнити деякі положення нового документа, пом’якшивши їх ймовірний вплив на бізнесове середовище. Адже саме вкрай негативними оцінками з боку значної частини вітчизняного підприємництва аналітики і пояснюють затримку із підписанням президентом ухваленого ще 16 січня документа. Всі погоджуються, що задекларована авторами цього, а також “супутнього” законопроєкту №1209-1 (підписаного президентом ще в лютому) головна мета – вдосконалення і спрощення системи адміністрування податків через її узгодження зі світовими стандартами – актуальна для України. Однак запропоновані шляхи досягнення поставлених цілей викликають нерозуміння і спротив частини підприємців та експертів. Їх не влаштовує “розмитість” деяких положень та невмотивоване, на думку бізнесу, розширення повноважень податкових органів.

Укрінформ проаналізував законодавчі новації й узагальнив пропозиції, покликані позбавити цю царину основних “каменів спотикання” – непорозумінь та водорозділів.

Перехід до “цивілізованих правил” міжнародної економічної діяльності і торгівлі

За задумом авторів резонансного законопроєкту №1210, одна з його цілей – впровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація положень Плану протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS – Base Erosion and Profit Shifting – програми Організації економічного співробітництва і розвитку для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутків із-під оподаткування).

Йдеться про запобігання “сірим схемам” мінімізації й уникнення оподаткування та відтоку капіталів – передовсім, через офшори. Для цього Україна імплементує міжнародні правила оподаткування так званих контрольованих іноземних компаній, запроваджує нову звітність у сфері трансфертного ціноутворення та взаємоузгоджувальні процедури, посилює вимоги до постійних представництв зареєстрованих за кордоном компаній. На початковому етапі втілення реформи (з 1 січня 2021 року) Україна планує втілити 9 із 15 заходів, передбачених затвердженим “Великою двадцяткою” планом BEPS. Поміж яких – запровадження правил роботи КІК (контрольованих іноземних компаній), запобігання невмотивованому наданню пільг, удосконалення правил оподаткування постійних представництв міжнародних компаній і контролю за трансфертним ціноутворенням, підвищення ефективності механізмів урегулювання спорів.

Йдеться про запобігання “сірим схемам” мінімізації й уникнення оподаткування та відтоку капіталів
Йдеться про запобігання “сірим схемам” мінімізації й уникнення оподаткування та відтоку капіталів

За оцінками фахівців, імплементація цього плану у нашій країні має підтримати фінансову стабільність в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги щодо прозорості ведення бізнесу за міжнародними стандартами.

Особливості діяльності міжнародних компаній та їх представництв в Україні

Нові правила BEPS стосуються, насамперед, міжнародних груп компаній – двох або більше пов'язаних між собою юридичних осіб, які готують консолідовану фінансову звітність, але платять податки у різних країнах. Відтепер вводиться контроль за фінансовими операціями КІК – контрольованих іноземних компаній (йдеться про зареєстровані за кордоном фірми, підконтрольні резидентам України). Останні платитимуть у нашій країні податок на прибуток, пропорційний частці, якою володіють у КІК. Контрольовані компанії звітуватимуть перед податківцями про всі операції з нерезидентами. Тобто, кінцевий бенефіціар (власник чи вигодоотримувач) зобов'язаний декларувати і платити податки з доходів усіх зареєстрованих у офшорах підконтрольних йому юридичних осіб. Отже, пов’язані із цим схеми уникнення оподаткування втратять сенс.

Тим паче, що недотримання законодавства про КІК може обернутися значними штрафами. Приміром, “забувши” подати звіт щодо діяльності підконтрольної іноземної компанії можна “влетіти” на 210 тисяч гривень. Штраф за невідображення доходу контрольованої компанії або неподання документації щодо КІК – 3% від суми доходу або 25% від прибутку такого підприємства. У деяких випадках може йтися про десятки мільйонів доларів! За приховування ж інформації про придбання або відчуження частки в іноземній компанії можуть оштрафувати на понад 600 тисяч гривень.

Нові підходи до трансфертного ціноутворення

Відтепер в Україні суттєво посилють контроль за трансфертним ціноутворенням (ТЦО – збут товарів або послуг взаємозалежними особами за внутрішньофірмовими, відмінними від ринкових, цінами) та звітністю компаній, які проводять контрольовані операції. Діятиме трирівнева структура звітності для міжнародних груп компаній. Вона включає:

  1. документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл),
  2. глобальну документацію (майстер-файл),
  3. звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).

Це істотно розширить можливості отримання органами контролю відомостей про функціональне призначення кожного учасника міжнародної групи компаній та дозволить податківцям робити висновки щодо доцільності і наявності ділової мети (розумної економічної причини купівлі-продажу товарів, робіт і послуг між спорідненими структурами) в рамках кожної із контрольованих операцій. Таким чином, буде можливість реагувати на спроби невмотивованого звуження бази оподаткування у середині міжнародних компаній і груп та запобігати їхнім неконкурентним діям – передовсім, на вітчизняному ринку. Відсутність чітко визначеної ділової мети може стати для податкової приводом переглядати ледь не кожну операцію платника, наслідком якої було зменшення оподатковуваного прибутку.

З одного боку, мета нововведення, – начебто благородна: уникнення штучного звуження бази оподаткування й забезпечення донарахування “незаконно заощаджених” платежів до бюджету. З іншого – представників бізнесу непокоять ризики довільного трактування податківцями обґрунтованості чи необґрунтованості задекларованої платниками ділової мети тієї чи іншої операції. “Зацікавленість” контролерів очевидна – якщо платник здійснив операцію, яка дозволила йому законно отримати податкову пільгу, але з’ясується, що ця операція не відповідає діловій меті, платника позбавлять такої преференції. Донарахують податки та ще й оштрафують...

Йдеться про запобігання “сірим схемам” мінімізації й уникнення оподаткування та відтоку капіталів
Залишилося чітко деталізувати обмеження та більш зрозуміло визначити правила оподаткування

Крім того, новим законом впроваджено концепцію оподаткування прирівняних до дивідендів платежів. Вона передбачає коригування в межах контролю ТЦО при проведенні операцій з нерезидентами (зареєстрованими за рубежем фізособами-підприємцями і компаніями). Таким чином, після впровадженням правил BEPS кількість прирівняних до дивідендів виплат збільшується. Зокрема, дивідендами вважатимуть такі платежі:

  • доходи від виплат за цінні папери (корпоративні права) на користь нерезидента,
  • вартість товарів, робіт та послуг, крім цінних паперів і деривативів, що купуються у нерезидента,
  • сума заниження вартості товарів, робіт та послуг, які продаються нерезидентові,
  • виплати на користь засновника або учасника компанії – нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу товариства або інші операції, що приводять до зменшення нерозподіленого прибутку компанії.

Водночас експерти вважають поняття “прирівняні до дивідендів платежі” – доволі розмитим. Адже йдеться про оподаткування не отриманого у вигляді дивідендів доходу, а “вигод” акціонера від участі в компанії.

Тому Мінфін, вочевидь, має надати із цього приводу чіткі роз’яснення, щоб у майбутньому податківці не могли “вільно” трактувати його при перевірках і ймовірному стягненні штрафних санкцій. Наразі ж ця норма – разом із деякими іншими положеннями про розширення повноважень контролюючих органів та суттєве підвищення штрафів для бізнесу – викликає найбільше несприйняття у підприємницькому середовищі.

Влада спробує доопрацювати спірні положення “податкової реформи”

Утім, незважаючи на те, що, попри “немовчазний спротив” значної частини бізнесспільноти, президент підписав суперечливий закон, шанс на доопрацювання його неоднозначних положень залишається. Поставивши підпис під документом, Володимир Зеленський звернувся до Кабінету Міністрів і запропонував урядовцям спільно з представниками бізнесових асоціацій та експертами напрацювати і внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти, які чітко деталізують обмеження та більш зрозуміло визначать правила оподаткування контрольованих іноземних компаній. До всього, підприємці матимуть достатнього часу для збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об'єктів оподаткування. Також, на думку Президента, варто зменшити розмір штрафів за окремі незначні податкові правопорушення.

Крім того, уряд має забезпечити захист даних та інформації, отриманих зі звітності платників податків про доходи отримані за межами нашої країни, а також даних, які надходять від компетентних органів іноземних держав. Президент пропонує встановити кримінальну відповідальність за незаконне розголошення таких даних та інформації.

Підготував Владислав Обух, Київ

P.S.: Законопроєкти №№1209-1 і 1210 також вносять зміни до адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток, рентної плати тощо. А ще – передбачають структурну реформу податкових органів та новий алгоритм їх співпраці із суб’єктами господарювання. Ці та інші новації розглянемо у наступному матеріалі, присвяченому реалізації “податкової реформи-2020”.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-