НБУ виступає проти надання дозволу Укрпошті займатись банківськими послугами
Про це повідомляє пресслужба Національного банку у Facebook.
"Нелогічно. Неконкурентно. Ризиково. Це якщо у три слова стиснути нашу позицію про ідею дозволити «Укрпошті» надавати банківські послуги. Така ініціатива передбачена законопроєктами №2788-д та №2788, які вже сьогодні може розглянути Верховна Рада", - йдеться у повідомленні.
Національний банк виступає проти ухвалення цих проєктів закону та проти створення державного «поштового» банку.
У Нацбанку пояснюють, що це нелогічно. Роль держави у банківському секторі має зменшуватися, а не рости. Зменшення ролі держави сприятиме конкуренції, і відповідно – підвищенню якості фінансових послуг.
"Сьогодні частка держави – 55%. Ми спільно з урядом плануємо її зменшити до 25% до 2025 року завдяки частковій приватизації держбанків. Розширення статусу Укрпошти – це крок до збільшення монополїі держави у фінсекторі, а не крок до конкуренції", - зазначили в НБУ.
По-друге у Нацбанку вважають такий крок неконкурентним, адже Укрпошта опиниться у привілейованому стані, якщо порівняти з тими ж банками. Поштовий оператор отримає всі переваги і можливості ведення банківської діяльності, але не нестиме жодної відповідальності. Поштовому оператору не потрібно отримувати банківську ліцензію, не потрібно виконувати нормативи та вимоги до роботи з коштами населення. НБУ зможе встановлювати для Укрпошти лише порядок відкриття і ведення рахунків. Тобто НБУ не буде регулювати банківську діяльність Укрпошти.
До того ж Укрпошта змагатиметься з іншими держбанками - Ощадбанком і ПриватБанком.
"Ми за конкуренцію, але не держбанків між собою за одних і тих же клієнтів. Боротьба на одному «клаптику землі» призведе до зменшення дохідності всіх. Переможців не буде, всі будуть у програші. У підсумку втратить держбюджет, включно з додатковими витратами Укрпошти", - підкреслили в НБУ.
По-третє - це ризиково. Укрпошта не розуміє реальної вартості ведення банківського бізнесу. Банки витрачаються на побудову систем фінансового моніторингу, контроль ризиків, управління чужими коштами, комплаєнс, безпеку даних і відділень. До того ж Укрпошта має нижчу експертизу у фінмоніторингу, ніж банки. Тому виникає підвищений ризик відмивання коштів. Тому ми закликали уряд та Верховну Раду висловити спільну позицію та відхилити ці законопроєкти.
Разом з тим регулятор пропонує декілька альтернатив: Укрпошта може надавати у сільській місцевості агентські послуги від імені банків. В Укрпошти широка мережа, тому це було б доцільно для підвищення фінансової інклюзії.
Укрпошта може працювати у межах нового платіжного законодавства. Нова редакція закону «Про платіжні послуги» дозволить поштовому оператору вести рахунки клієнтів та забезпечувати розрахунки, а також випускати власні платіжні картки без участі банку. Цей варіант – оптимальний. Адже Укрпошта має ліцензію на надання платіжних послуг, яка може бути легко розширена у межах чинного законодавства.
Як повідомляв Укрінформ, у 2017 році Укрпошта ініціювала законопроєкт про розширення фінансових послуг, проте він так і не був ухвалений. Проти відповідних законодавчих змін виступав Нацбанк, вказуючи на наявність в Україні чотирьох великих держбанків, сумарна частка яких після приватизації ПриватБанку перевищила 50% ринку.
У 2018 році головна пошта країни отримала ліцензію митно-брокерської діяльності. Того ж року НБУ надав Укрпошті ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
У січні 2020 року у Верховній Раді повторно зареєстровано законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо фінансових послуг у галузі поштового зв’язку (№2788).
