Сергій Вожжов, бізнес-тренер, експерт у сфері керування особистими фінансами
Шийте маски – і заробляйте на цьому
23.03.2020 15:49

Перший тиждень карантину минув, і українці, закупивши гречки та туалетного паперу, почали підраховувати у гаманцях, з чим добуватимуть термін. А попри розмови про те, що карантин, очевидно, затягнеться і грошей ще треба буде і треба багато, хто не задається питанням: де ж їх узяти?

Добре тим, у кого є так звана “фінансова подушка”. А як поводитися тим, хто не встиг її сформувати? Адже до карантину українці не готувалися.

З цими питаннями ми звернулися до Сергія Вожжова, соціального підприємця, бізнес-тренера, експерта в сфері керування особистими фінансами, автора 7 книг та 2 фінансових настільних ігор. Попросили про коротку лекцію на тему того, які мають бути правила фінансової грамотності в українців у карантин.

Вожжов радить оптимізувати витрати, передивитися свої активи та збереження, розподілити їх на досить тривалий час і спланувати своє життя в цих нових обставинах. Витрачати кошти з розумом, збільшити кредитні ліміти в банку, поки є можливість – заробляти додатково в режимі онлайн, а головне – дотримуватися правила, що готівка є головним ресурсом, і не використовувати її наразі.

“УКРАЇНЦІ ОПИНИЛИСЯ В ЗНАЧНО КРАЩИХ УМОВАХ, НІЖ ПЕРСЕЛЕНЦІ З ДОНБАСУ У 2014-МУ: У ВСІХ Є ДІМ”

- Пане Сергію, що таке правильна фінансова поведінка в такій ситуації, як зараз? Коли видатки необмежені, а от доходи — навіть дуже?

- Давайте почнемо з того, що ніхто не може дати абсолютно достовірну відповідь на це запитання. Тому що таку ситуацію Україна ще не переживала в своїй новітній історії. Тому тут можна спиратися лише на здоровий глузд та попередній досвід. А час покаже, чи були ці рішення абсолютно правильними, чи щось можна було зробити краще.

Але розуміти треба, що карантин – це не історія про “пару тижнів перечекати”. Це історія про пару місяців, як мінімум – з досвіду інших країн, де пандемія поширилася раніше. І то, за умови ефективної боротьби з цією навалою. Тому зараз краще готуватися до досить тривалого періоду виживання. І відповідно розподіляти свої ресурси.

У всьому цьому перша гарна новина – те, що ви вдома, ви лише обмежені в своїх пересуваннях. Але це точно значно краща історія, порівняно з тим, що пережили переселенці з українського Криму та Донбасу свого часу. Тому замість того, щоб скаржитися, є сенс переформатувати своє соціальне життя та фінансову поведінку. Правила такі: оптимізувати витрати, передивитися свої активи та збереження, розподілити їх на досить тривалий час і спланувати своє життя в цих нових обставинах.

- Які фінансові дурниці роблять українці на карантині (кажете, що спостерігаєте це зараз). Назвіть ці дурниці.

Готівка – головний ресурс у цей час. І витрачати її потрібно в останню чергу

- Найбільша з них – це витрачання готівки для покупок. У перші дні карантину українці стали скупати продукти: гречку, туалетний папір, засоби гігієни… У цьому немає нічого поганого – зробити запаси, щоб менше виходити з дому під час карантину. Але навіщо витрачати на це готівку, коли можна використати кредитні кошти з карти у пільговий період? Тим більше, ще й отримати кешбек (якщо використати «правильні» карти). А готівку – навпаки, варто залишити собі в резерві — бо саме готівка є найбільш цінним ресурсом у такій ситуації. І якщо все закінчиться досить швидко та легко – ви зможете повернути банку в квітні гроші, ті, що використали з кредитки у березні. А якщо ситуація затягнеться, то будете дивитися по ситуації – або повертати гроші у пільговий період, або піти на сплату банківських відсотків. І це точно краще, аніж залишити родину голодною.

Тому готівка – це головний ресурс у цей час. І витрачати її потрібно в останню чергу, а не починати карантин із того, щоб витратити всю свою готівку.

“ЯК ВТРИМАТИСЯ ВІД НЕОБДУМАНИХ ПОКУПОК ПАРМЕЗАНУ? ПИШІТЬ СПИСОК!”

- Люди зараз, сидячи вдома, справді роблять багато невиправданих покупок. Це приємні покупки задля заспокоєння психіки зараз, хоча й не життєво необхідні (гарні речі, книжки зі знижками). Як від цього втриматися? Що порадите? І як навчитися проводити межу: це треба, а це — ні, ні в якому разі.

- Люди різних поколінь дуже по-різному витрачають кошти (тут можна про теорію поколінь поговорити, але це окрема велика розмова – під час карантину можна про це почитати в інтернеті). Але що напевне можна сказати: під час таких подій люди знаходяться в стресовому стані та приймають не дуже адекватні рішення. Причому, їм притаманні крайнощі – від мішків гречки та солі (це хоч не пропаде, з’їмо колись) до авокадо з пармезаном (бо живемо один раз, а якщо помру, то хоч наїмся того, в чому завжди обмежувала себе, чи не так?) Тому, проста та банальна порада – пишіть список ДО ТОГО, як вийшли в магазин. Не треба ходити по магазину та дивитися на полиці, не треба хапати те, що всі хапають, не треба піддаватися загальному ажіотажу… Напишіть свій список із запасом до двох тижнів, виходячи з того, що саме ви їсте зазвичай. А потім просто докуповуйте необхідні продукти, по мірі необхідності – продовольчі магазини працюють, і працюватимуть, продукти в них є, перша хвиля істерії вже спала.

“УКРАЇНЦІ ВИЙДУТЬ З КАРАНТИНУ В ЗНАЧНО ГІРШОМУ ФІНАНСОВОМУ СТАНІ, НІЖ ДО НЬОГО”

- Якою має бути фінансова стратегія українців на період карантину, аби не вийти з нього, що називається, без штанів?

- На жаль, зараз до цього готуватися вже запізно. І, дійсно, значна кількість українців вийдуть з карантину в значно гіршому фінансовому стані, аніж до нього.

Готуватися до неприємних часів потрібно тоді, коли все більш-менш добре. І не кажіть мені, що не було можливості готуватися, бо гарно українці ще не жили. Це все стає вочевидь у порівнянні. От зараз ми маємо ситуацію, з якою можемо порівняти своє життя ще місяць тому. Виявляється, все було не так і погано.

Ну, все ж зараз відбулося те, що відбулося. Але хто сказав, що це остання хвиля вірусу? Є різні думки на цей рахунок. У тому числі така, що це лише перша хвиля, що на літо вона спаде, а восени нас очікує друга хвиля коронавірусу. При тому, буде зовсім інша погода, зимові комунальні платежі, економіка не встигне відновитися… І я не лякаю, я лише акцентую увагу на тому, що створення резервів – це першочергова задача і саме наявність фінансової подушки безпеки дозволяє пережити такі часи більш упевнено.

“ПОКИ ЩЕ Є МОЖЛИВІСТЬ — ЗБІЛЬШІТЬ КРЕДИТНІ ЛІМІТИ У БАНКУ”

- Можете більш докладно – про фінансову подушку безпеки?

- Взагалі фінансова подушка безпеки – це комплексний інструмент із кількох складових. Повну комплексну фінансову подушку безпеки формувати треба поступово, заздалегідь. Але навіть зараз ще можна зробити дієвий крок у цьому напрямку – збільшити свій кредитний ліміт по карті та, навіть, відкрити собі ще пару нових кредитних карт, тому що банківська система України продовжує працювати.

- Дуже добра заувага, до речі!

- І нею справді варто скористатися зараз! У 2014 році, під час банківської кризи, коли Нацбанк вводив обмеження на зняття депозитів, кредитні карти продовжували обслуговуватись та ніяких обмежень на них не було. Ви не могли отримати свій депозит у банку, але могли використовувати свої кредитні картки. В період карантину це може бути дуже в нагоді – робити поточні покупки за рахунок кредитних коштів, а потім погасити борг депозитними грошима чи готівкою (коли карантин закінчиться). Але зараз важливо тримати готівку в резерві, бо готівка, як ми уже казали, – найбільш цінний ресурс в такі часи.

“СПОЧАТКУ КРЕДИТНІ КОШТИ — ПОТІМ СВОЇ”

- Як правильно використовувати свою фінансову “подушку безпеки” зараз — у кого вона є?

- За умови, що вона у вас сформована, за таким правилом: спочатку кредитні кошти, потім — свої. Причому спочатку свої безготівкові (дебетні картки та депозити) і лише потім готівкові. Тобто готівку – в останню чергу. Це аксіома.

Більше того, використання банківських карток в умовах карантину ще й безпечніше з точки зору поширення інфекції – ви дістали свою картку, розрахувалися та забрали. Її також можна обробити дезінфікуючим засобом. А готівка – один з каналів поширення вірусу.

- А що порадити робити людям, у яких є депозити – чи є сенс їх забрати з банку?

Найгірше, що може бути в цих складних фінансових умовах – це паніка. Саме фінансова паніка – один з найбільш негативних факторів впливу на економіку

- Є сенс дочекатися закінчення депозиту і, бажано, не намагатися раніше цього терміну забирати свої гроші. Бо в такому випадку банк не виплатить вам відсотки – це пряма ваша втрата. Але саме кредитні картки на цей час (до закінчення терміну депозиту) будуть вашою фінансовою підтримкою. А вже після закінчення депозиту приймете рішення, що робити – чи закрити борг по кредитці, чи забрати готівку, чи перевести на дебетну карту, чи продовжити депозит, чи ще щось. Але точно не варто піднімати зайву паніку та переривати дію депозиту!

Взагалі, найгірше, що може бути в цих складних фінансових умовах – це паніка. Тому що саме фінансова паніка – один з найбільш негативних факторів впливу на економіку. А економіці й так зараз не просто, тому давайте додатково не ускладнювати своє ж життя.

“КАРАНТИН СТАНЕ КАТАЛІЗАТОРОМ ДЛЯ РІЗНИХ ВИДІВ ОНЛАЙН ДІЯЛЬНОСТІ”

- Давайте поговоримо про варіанти онлайн-заробітку на карантині. Чим це може бути корисно і як користуватися цим інструментом?

- Почніть з відповіді на питання: чим вам цікаво займатися, що ви знаєте та можете робити і як можна використати для цього Інтернет? Це може бути, до прикладу, переклад текстів, обробка відео, копірайтинг, таргетинг, консультування тощо. Так само є можливість щось продавати через Інтернет, в тому числі – зроблене своїми руками. Лише за останні дні побачив декілька постів серед своїх фейсбук-друзів, які стали шити маски. Спочатку вони пошили їх для себе та своїх родин, похвалилися про це на Фейсбуці, та їм тут же ж стали приходити замовлення. Заробляйте на масках! Або ще приклад – спортивні тренери почали проводити тренування онлайн. Взагалі, цей карантин стане каталізатором для різних видів онлайн-діяльності. Тому що ця історія – надовго. І навіть, коли все буде позаду, вам точно буде корисний цей досвід і ви будете більш упевнено себе відчувати в подальшому.

І головне, щойно закінчиться карантин – приділіть увагу створенню та поповненню своєї подушки фінансової безпеки. Сподівання на те, що гірше вже не буде, можуть не виправдатися.

Тетяна Когутич, Ужгород
Фото – з особистого архіву Сергія Вожжова

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-