Кінець епохи «золотих» ОВДП, або Як коронавірус "підточив" гривню

Наприкінці тижня гривня на міжбанківському валютному ринку "просіла" на 12 копійок – до 24,54 – 24,56 грн/долар. За даними Finance.ua, торги на міжбанку проходили під впливом міжнародної паніки через коронавірус і провалу останнього аукціону Мінфіну з продажу ОВДП, через що пропозиція валюти на ринку знизилася, у той час коли попит на неї переважав (держава мала розрахуватися з експортерами за відшкодуваннями ПДВ). Якщо 18 лютого попит на первинних аукціонах ОВДП становив 1,8 млрд грн при пропозиції 4,5 млрд грн, то 26 лютого вдалося залучити лише 1,6 млрд грн. Це при тому, що в січні 2020 року Мінфін залучив до держбюджету 18,6 млрд грн, знизивши дохідність до 10%. Тобто, сьогодні це вже далеко не ті "хайпові" аукціони минулого року, коли іноземці скуповували все, що пропонувалося до продажу. Але, це ще й не паніка. Просто негативні очікування наслідків коронавіруса для світової економіки змушує інвесторів перестраховуватися. І Україна вже відчуває ці перестороги на собі.

Українські ОВДП вже не ті "гарячі пиріжки"

Останні аукціони по розміщенню чергових порцій гривневих ОВДП не стали приємним сюрпризом для України. Попит на папери істотно знизився. Як відомо, минулого року саме надходження від продажу облігацій стали одним з ключових чинників, який сприяв зростанню курсу гривні, через те, що українські облігації розкуповували іноземні інвестори. Сьогодні вони не готові купувати облігації з прибутковістю нижче 10%, в результаті чого запропонований Мінфіном обсяг ОВДП останнім часом задовольняється лише частково.

На думку аналітиків, нинішні результати аукціонів ОВДП пояснюються тим, що нерезидентів хвилює глобальний негатив від поширення китайського коронавірусу, а також подальше звуження ділової активності в світі на тлі пандемії. "Нові спалахи коронавірусу в Європі очікувано вплинули й на ринок вітчизняних єврооблігацій – українські папери дещо впали в ціні (тобто дохідність за ними зросла). В середньому дохідність "підскочила" на 0.3 п.п., хоча до цього була на найнижчих рівнях за дуже довгий період часу, – зазначає фінансовий аналітик інвестиційної компанії ICU Михайло Демків. – Одночасно, інвестори стали більше купувати менш дохідні облігації "стовпів" світової економіки – США (з дохідністю всього 1,5-2%) та Німеччини (дохідність взагалі від'ємна). Після періоду зростання "просіли" в ціні й українські ВВП-варанти (цінні папери, які Україна випустила в ході реструктуризації у 2015 році і виплати за якими залежать від темпів економічного зростання України). Це означає, що інвестори трохи менше вірять в довгостроковий успіх української економіки".

Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца визнає, що ситуація на глобальному ринку змінилася, інтерес до інвестицій в локальні валюти ринків, що розвиваються, зменшився. "Це на нас впливає. До того ж ми не одні на цьому ринку. Інвестори, котрі інвестують в Україну, так само можуть інвестувати в Нігерію, Гану, Туреччину, Мексику, інші ринки, де розвинений локальний ринок цінних паперів. На якомусь етапі за реальними ставками доходності ми наблизилися до інших країн, тому інвестори будуть не лише концентруватися на дохідності, а й аналізувати інші структурні елементи ринку, такі як, наприклад, прозорість курсової політики, прогнозованість та динаміку інфляції", – стверджує Юрій Буца.

Розвивайся, або рятуйся під крилом МВФ

Однак, експерти вважають, що поки рано кричати "ховайся в жито!" та діставати інструкції з порятунку від економічних криз. Зокрема, ризики для курсу гривні на ринку ОВДП, невеликі. Навіть, якщо іноземцям сильно і одночасно "припре" вийти з тих ОВДП, то вони просто цього не зможуть зробити, бо ніхто у них то не купить. А якщо і купить, то зі знижкою 40-60%, – відповідно, накупити багато валюти на виручені гроші і суттєво опустити гривню вони не зможуть. Важливо й те, що цей ризик вже неодноразово обговорено, він є зрозумілим і до нього готові, в тому числі, і в НБУ.

Але факт в тому, що міжнародні ринки дійсно злякалися.

28 лютого американські фондові біржі закрилися падінням індексів на 3-4%. Вони знижуються шостий день поспіль. Індекс Dow Jones впав на 4,4%. В його історії це найбільше падіння за один день. Індекс S&P 500 теж різко знизився на 4,4%. Впродовж останнього тижня він впав більш ніж на 10%. Це найгірший для індексу тиждень з 2008 року, коли почалася світова фінансова криза. Індекс Nasdaq знизився на 4,6%. Для нього це найсильніше падіння за більш ніж вісім років. За індексами "потяглися" і сировинні ринки – нафта, мідь, збіжжя (особливо кукурудза), олійні тощо.

Зрозуміло, що падіння світових ринків обмежує як експортні можливості України, так і доступ до зовнішнього фінансування. І це в той період, коли нас чекають значні виплати за зовнішнім боргом. "На тлі переляку і втрати інвесторами апетиту до ризику вже кілька аукціонів з розміщення ОВДП пройшли дуже скромно. Без іноземців. Їм зараз не до збільшення своєї присутності в Україні. Адже саме ОВДП, внутрішні облігації, були основним джерелом залучення коштів для України в 2019 році", – коментує спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Мовляв, поки нам лише прикрили "краник". Чи надовго – залежить від того, спостерігаємо ми корекцію фінансових ринків чи реальний перехід до кризи. "Відповіді на це питання немає. І його не буває. Але факт – внутрішні облігації не помічник українському Мінфіну. Те ж саме можна сказати і про інший ринковий інструмент – єврооблігації. Там зараз неможливо здійснити новий випуск. Всі перелякані. І швидше за все продадуть, аніж куплять", – продовжує Сергій Фурса.

І саме тому, на його думку, Україні критично важливо якомога швидше отримати програму МВФ. Адже великі виплати за зовнішніми боргами припадають на березень і травень, і якщо ресурсів для березня поки достатньо, то для травня необхідно залучати зовнішнє фінансування. Таким чином, коронавірус не залишає українській владі вибору. "Влада зобов'язана в найкоротші терміни домовитися з МВФ. А отже припинити займатися незрозуміло чим в парламенті, що заблокований земельним питанням, а після прийняття багатостраждального закону про ринок землі швидше проголосувати «антиколомойський закон». Не виключено, що на тлі вкрай переляканих ринків МВФ піде назустріч українському уряду і як виняток виділить транш в бюджет. Розуміючи, що інших джерел фінансування немає", – припускає Сергій Фурса.

Юрій Буца також підтверджує цю тезу. "Так, ми дуже залежні від зовнішнього ринку. Єдиний фактор, на який ми можемо впливати в такій ситуації, – це якісна макроекономічна історія, яка дає змогу вирізнятися на тлі інших країн. Якщо інвестори приймають рішення виходити з інструментів emerging markets, вони приймають рішення, з якого виходити першим. Тож зупинити вихід взагалі ми не зможемо, але загальмувати його та забезпечувати, що з України будуть виходити в останню чергу, – це нам під силу", – переконаний Юрій Буца. Для цього, за його словами, потрібна нормальна макроекономічна політика – послідовне продовження фіскальної і монетарної політики. "І найважливіший фактор, що впливає на ціну наших облігацій, – перспектива співпраці з МВФ: кореляція між заявами або очікуваннями стосовно співпраці з Фондом та рівнем котирувань наших облігацій дуже чітка", – констатує урядовий уповноважений з питань управління державним боргом.

Марина Нечипоренко, Київ