Чим економічна стратегія-2024 відрізняється від стратегії-2020?
Днями Міністерство економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства презентувало урядову економічну стратегію України на п'ять найближчих років - до 2024 року “Економічна стратегія: зростання через інвестиції” (умовно назвемо її "ВВП+40%"). Нагадаємо, що попередня подібна програма "Стратегія сталого розвитку-2020" була представлена в кінці 2014 року командою п'ятого президента України Петра Порошенка. Якщо дотримуватися логіки, то сталість розвитку в Україні на сьогодні вже мала б бути досягнута, а отже можна рухатися далі, нарощуючи темпи. Та якщо подивитися на чергові гучні заяви, то виходить, що кожного разу цілеспрямування починається, по суті, заново. І щоразу наче з порожнього місця, бо попередники, мовляв, усе "проїли та профукали". От і цього разу політ економічної фантазії уряду нічого не стримувало. Бо інакше б цілі, закладені на найближчі роки, були б більш реалістичними і при їх визначенні опиралися б на реальний стан економіки.
Нове бачення економічного майбутнього
Головна мета в економічній сфері, поставлена урядом Олексія Гончарука – забезпечити громадян легальною роботою з гідною оплатою праці та створити умови для успішного власного бізнесу. Для цього уряд ставить перед собою амбітні цілі: за 5 років збільшити ВВП країни на 40%, створити понад 1 млн робочих місць і залучити $50 млрд прямих іноземних інвестицій. Такі показники успішності має урядова “Економічна стратегія: зростання через інвестиції”, яку презентував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.
“Саме інвестиції є наріжним каменем цієї стратегії. Інвестиції - це нові робочі місця, а робота - це можливість для українців заробляти та жити краще. Ми працюємо, щоб допомогти людям знайти легальну роботу із білою зарплатою, а якщо людина хоче працювати на себе та мати власний бізнес - створити умови для його успішного ведення, - наголосив міністр. - Ми говоримо про інвестиції, як в основні засоби та технології, так і в людський капітал".
Згідно з баченням Стратегії для стрімкого нарощення інвестицій зусилля концентруються на трьох напрямках:
-
Створення ефективних ринків.
Як факторів виробництва (землі, капіталу, праці), так і кінцевої продукції, у тому числі на тих ринках, де сьогодні держава є монополістом. Зокрема, вже демонополізовано ринок спирту. На черзі – створення конкурентних ринків вітчизняних університетів та медичних закладів. Далі - ринки вантажних і пасажирських залізничних перевезень та енергетики.
-
Інвестиційні ініціативи.
Ефективність вітчизняного бізнесу дуже сильно страждає від “вузьких місць” у транспортній сфері. У цьому напрямку серед пріоритетів – дороги, розширення доступу залізниці до портів, електрифікація залізниці, розвиток річкового транспорту, зокрема, модернізація Дніпровського каскаду. А відтак залучення приватних інвесторів у фінансування інфраструктурних об’єктів через механізм державно-приватного партнерства, і зокрема концесій.
-
Приватизація державних підприємств і банків.
Вже протягом цього року Уряд планує через Фонд державного майна продати більше 300 об’єктів малої приватизації та 5 великих підприємств. Для останніх інвесторам пропонуються додаткові стимули - “податкові канікули”: звільнення від податку на прибуток на 5 років при інвестиціях від $10 млн. Для великих інвестиційних проектів (понад $100 млн) уряд планує запровадити спеціальну програму з координації, супроводу та підтримки інвесторів.
(Красномовно, що в одному із слайдів з презентації економічної стратегії до 2024 року йшло порівняння... з 1991-м роком. Здавалося, за майже 30 років Незалежності жодна управлінська команда у своїй діяльності вже не буде рівнятися на ті далекі буремні часи. Аж ні. Певно, база порівняння виглядає привабливіше - Авт.)
Укрінформ зробив власне порівняння нинішньої економічної програми з попередньою, щоб зрозуміти, наскільки стратегія уряду Олексія Гончарука є реалістичною. Для цього достатньо лише глянути на ключові показники успішності обох програм.
Отже, які цілі ставилися і досягалися тоді та які ставляться зараз.
Ключові показники успішності "Стратегії-2020" Петра Порошенка
1.Рейтинг Світового банку Doing Business Україна посяде місце серед перших 30 позицій.
Не виконано. За результатами Україна піднялася на сім пунктів в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing business-2020, який щорічно публікує Всесвітній банк, та зайняла лише 64-й рядок з 190 країн.
2.Рейтинг за зобов'язаннями в іноземній валюті за шкалою рейтингового агентства Standard and Poors становитиме не нижче інвестиційної категорії «ВВВ».
Виконано. У 2019-му міжнародне рейтингове агентство S & P Global Ratings підвищило довгострокові суверенні рейтинги України в іноземній і національній валюті з "B-" до "B", а рейтинги за національною шкалою в Україні - з "uaBBB" до "uaA", підтвердивши короткострокові рейтинги на рівні "B ".
3.Валовий внутрішній продукт України у розрахунку на одну особу (за паритетом купівельної спроможності) підвищиться до $16 тис.
Не виконано. За найсвіжішими даними Світового банку в рейтингу ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності у 2018-му році Україна займала 111 місце з показником $ 9,2 тис.
4.Чисті надходження прямих іноземних інвестицій до 2020 року мають скласти понад $40млрд.
Не виконано. За даними Нацбанку чисті надходження з 2015 по 2019 рік щороку складали в середньому $2,6 млрд. За останні 4 роки в Україну прийшло сукупно $12,5 млрд.
5.Витрати на національну безпеку та оборону — не менше 3% від ВВП.
Виконано. Єдиний показник який вдалося перевиконати - починаючи з 2014 року витрати становили не менше 5% ВВП, а в 2020 - 5,45%
6.За індексом сприйняття корупції, який розраховує Transparency International (TI), Україна має увійти до ТОП-50 держав світу.
Не виконано. За даними TI в 2018 році Україна залишалася на далекому 120 місці...
7. Підвищення середньої тривалості життя в країні на 3 роки.
Не виконано. У 2014 році середня тривалість життя в країні досягала 71 року, в 2019 - 72 роки. Тобто додали ледве рік...
Ключові показники успішності економічної стратегії "ВВП+40%"
З попередньою програмою прямо співпадають лише два пункти:
1. Залучити $50 млрд прямих іноземних інвестицій.
Якщо Україна у попередні роки в умовах війни із запланованих $40 млрд змогла залучити лише $12,5 млрд, то нинішній уряд у своїх амбіціях виглядає надто самовпевненим. Апетити на цей рік уже озвучені - $3-3,5 млрд. Це на $1-1,5 млрд більше, ніж зміг залучати щорічно уряд Володимира Гройсмана.
2. До 2024 року середня тривалість життя в Україні має вирости до 75 років.
З огляду на попередні досягнення - 72 роки, ціль також може виявитися недосяжною, оскільки передбачає майже "стрибок" у тривалості життя.
Інші три показники стратегії відрізняються від попередньої.
3. Збільшити ВВП країни на 40%
Це означає, що враховуючи нинішній показник реального ВВП близько 3 трлн грн через п'ятирічку він має становити не менше 4,2 трлн грн.
4.Створити понад 1 млн робочих місць
Цифра майже магічна для вітчизняного ринку праці - кожен уряд обіцяє саме такий приріст робочих місць в економіці. Цікаво, що кандидат в президенти на минулих виборах Сергій Тарута в своїх перевиборчих обіцянках малював цифру 2 млн. А Китай, наприклад, в попередні кілька років що два місяці створював по 1,7-2 млн. робочих місць.
5. Увійти до топової групи індексу людського капіталу.
При цьому не уточнюється, до якої саме - ТОП-10,20, 30...50. Цікаво, що за останніми даними Україна вже займає 50-е місце із 157 країн в новому рейтингу Human Capital Index Всесвітнього банку. Звісно, в цьому питанні є куди рости, але ми вже в "топі".
А інвестори та бізнесмени кажуть: "Спочатку дайте воду в кран!"
Нещодавно президент Володимир Зеленський зустрічався з вітчизняним бізнесом, де предметом розмови було саме те, як зробити Україну привабливою для інвесторів. І на цій зустрічі прозвучало багато критики до нинішньої економічної політики.
"Схоже, що вітчизняний бізнес живе в одній реальності, а влада - в інший. Так ось, доповідаю, вже 9-й місяць поспіль йде зниження промвиробництва, а кількість робочих місць знизилося на 300 тисяч! Політика Нацбанку привела до посилення гривні, що на жаль, дуже вдарило по вітчизняних виробниках - експортерах. Багато з яких продовжують зазнавати збитків і знаходяться на межі закриття, якщо ще не згорнули своє виробництво, - озвучив претензії засновник торговельно-виробничого об'єднання «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський. - Рік тому ми зустрічалися з кандидатом в президенти Володимиром Зеленським і отримали книжечку з його програмою, де наприклад було написано: "Податки стануть простими і зрозумілими. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал дасть бізнесу більше свободи для розвитку і знизить адміністративний тиск. А сьогодні ми маємо законопроект 1210, основний принцип якого - збільшення адміністративного втручання в господарську діяльність підприємств, який веде до збільшення повноважень контролюючих органів".
Бізнесмен переконаний, що країна не обійдеться без продуманої і покрокової стратегії економічного розвитку, яка зафіксує головне: в економіці має бути все менше держави з її тиском, а більше кваліфікації та ефективності.
Надія Казначеєва, директор з інвестицій компанії UMG Investments вважає, що розроблена стратегія-2024 має достатньо амбітні цілі.
"При цьому, кожен напрямок потребує дуже детальної дорожньої карти, яку варто розробляти із залученням представників реального сектору, інвесторів, тобто, людей, що на практиці стикаються з питаннями інвестування, відкриття бізнесу, регулювання, отримання необхідних дозволів. Сектори, визначені як приклади потенційного економічного успіху країни, дійсно мають значний інвестиційний потенціал. Головне, відійти від їх сировинної орієнтації та перейти до створення доданої вартості", - каже Надія Казначеєва.
Механізми підтримки через податкові пільги чи державну підтримку, на думку інвесторів, матиме ефект лише за наявності "гігієнічного" мінімуму – ефективної фіскальної та судової систем в державі. "Це як наявність води в крані – тобто, без базових потреб, ніякі стимули не спрацюють. Будь який інвестор вибере державу, яка може забезпечити легкість відкриття і ведення бізнесу, гарантувати захист інвестицій. Для реалізації всіх озвучених ініціатив і залучення інвестицій в економіку дуже важливим є прямий і відкритий діалог бізнесу і уряду. Платформою повинна бути Національна Інвестиційна Рада, яка на регулярній основі має зустрічатися і видавати рекомендації щодо конкретних механізмів поліпшення інвестиційного клімату в країні", - акцентує Надія Казначеєва.
Отже, будь-які економічні стратегії мають бути амбітними. Але водночас вони мають бути реалістичними, інакше залишатимуться на папері красивими словами і слабо мотивуватимуть суспільство та гілки влади. Чергова ж економічна стратегія, як бачимо, мало опирається на досягнення попередньої влади, бо не враховує її помилки, фактори та обставини, в яких попередні завдання - теж амбітні - не були виконані. А хотілося б нарешті бачити інші результати.
Марина Нечипоренко, Київ
