Точно в яблучко: Українські фрукти та ягоди на берлінській виставці

На відміну від знаменитого «Зеленого тижня»,  міжнародна виставка FRUIT LOGISTICA 2020 є більш вузькоспеціалізованою та стосується виключно плодоовочевої галузі. І знову ж таки - на відміну від «Зеленого тижня», Україна представлена на виставці цілком достойно – як солідним павільйоном, так і окремими стендами. Загалом майже 30 компаній.

Щоправда, не було жодного агрочиновника. Та й організація експозиції не є заслугою держави. Консолідований стенд уже третій рік поспіль організується за сприяння спільного агентства ООН і СОТ — Міжнародного торговельного центру (МТЦ, International Trade Center) в Україні.

МТЦ разом з ЄС зараз реалізують 2 проєкти в Україні, які допомагають підприємствам, що займаються вирощуванням або переробкою овочів, фруктів і ягід, вийти на зовнішні ринки. А донорами є Посольство Швеції та Представництво ЄС в Україні. Велика їм подяка.

До того ж, організатори стенду та процесу дуже серйозно ставляться до участі компаній у виставках (не лише берлінській) та загалом до підтримки українських виробників, проводять тренінги з підготовки до виходу на ринок.

На стенді представлені 2 проєкти: «ягідний» та «південний».

За ягідну групу, яка налічує 10 виробників лохини та черешень, відповідає виконавчий директор асоціації «Ягідництво України» Олена Кайжен. Вона зазначає, що хоча заморожену ягоду, наприклад чорницю, журавлину, ми постачаємо за кордон вже понад 20 років, експортувати свіжі ягоди почали не так давно - перша фура пішла лише в 2015 році. Але з того часу ринок дуже зріс, нас уже знають і чекають у Великій Британії, в Німеччині, Нідерландах та інших країнах. До речі, визнанням якості української ягоди є, наприклад, те, що лісові ягоди Закарпаття додають у йогурти Danone.

Олена Коломойцева - менеджер «південного» проекту, на якому представлені 12 компаній - виробників фруктів, овочів, органіки, а також 5 компаній, які не виставляють свою продукцію, але прибули з ознайомчо-навчальним туром (вивчення вимог європейського ринку, тенденцій щодо упаковки, сертифікації тощо). За її словами, користь від участі у FRUIT LOGISTICA очевидна, зокрема, після минулорічної виставки ряд компаній-виробників яблук, кавунів, динь, черешні уклали контракти з партнерами в ЄС.

ТОЧНО В ЯБЛУЧКО

Чого на виставці загалом більше всього, так це яблук. Мало знайдеться стендів країн, де не був би представлений цей фрукт.

Україна – не виключення. І це не дивно, адже в регіоні Східної Європи ми є третім найбільшим виробником яблук, а їхній експорт постійно зростає. Більше всього купують у нас Австрія, Швеція та Румунія, але географія загалом надзвичайно широка.

ТОВ «Сади Дніпра» (Дніпропетровська область), засноване 2016 року, має площу 100 га, яку планує збільшити до 500 га, каже менеджер із продаж В’ячеслав Стельмах. Він з гордістю розповідає, що весь сад закритий антиградовою сіткою, яка до того ж попереджає сонячні опіки плодів. А ще там є «готелі для корисних комах». Отже, їжте, шановні європейці, а також жителі Азії та Близького Сходу якісні плоди 6 сортів під маркою UApple. Консультують це господарство, та наглядають цілодобово за садом голландці з компанії Fruitconsult.

Фермерське господарство GADZ має окремий стенд і до того ж не перший рік. І має для цього підстави. GADZ за короткий час став однією з найбільших компаній в Україні, яка спеціалізується на вирощуванні фруктів (яблук, груш, слив). Фруктовий сад господарства площею 600 гектарів був посаджений у 2011 році. GADZ постійно збільшує географію експорту, яка на сьогодні охоплює понад 20 країн Європи, Близького Сходу та Азії. Буквально на днях відправили першу партію яблук на Мальдіви, готують другу, розповів менеджер із продаж Василь Кузь.

Серед новачків на берлінському експо, але також зі своїм стендом, є приватне господарство з Чернівецької області OMG (Oh My Garden), яке має сад у 50 га. Взявши старт лише в 2015 році, компанія вже постачає органічну продукцію – плоди сортів Гала, Голден, Джонапринц - у торговельні мережі Австрії, Нідерландів, скандинавських країн. Нідерландська компанія Fruit Consult - експертний радник, каже Олександр Бичков.

Перші кроки у напрямі європейського ринку робить товариство «Сади Донбасу», яке виробляє яблука та черешні різних сортів української та європейської селекції. Роботу цього господарства серйозно скоригувала війна. Один із садів, як розповів менеджер із продаж Антон Марченко, розташований у Костянтинівському районі, де більш-менш усе спокійно, а другий - у Мар’їнському, фактично на лінії зіткнення. Отже найближчий покупець, Донецьк, зараз закритий, із Росією роботу припинили. Зараз господарство постачає продукцію у Білорусь, починає поступово працювати на Європу, в перспективі – Азія, з брендами «Аніта» по черешні та Fruit Ball по яблуку. Наразі в компанії йде своя боротьба: за якість, за отримання сертифікату, який має бути ближчим часом.

КОЖНОМУ ОВОЧЕВІ СВІЙ ЧАС

Якщо на яблука та багато інших продуктів обмежень щодо експорту немає, то на оброблені томати та часник є квоти.

Такі томати та ще купа інших виробів – соків, консервів - представлені на стійці фермерського господарства «Владам», яке виготовляє продукцію на введеному в експлуатацію у 2003 році Миколаївському консервному заводі з вирощених на 400 га овочів «борщового набору», пояснює менеджер із продаж Яна Сутула. Продукти цієї торгової марки вже відомі торговельним мережам у ФРН, щомісяця в Німеччину напряму відправляються 3-4 фури. В деякі інші країни товар іде через посередників.

Щодо часнику, то якщо в перші роки після підписання угоди про Асоціацію України з ЄС ця квота не вибиралася, то минулого року була вибрана майже вся (основні імпортери – Латвія, Польща, Естонія, Чехія). Що, зрозуміло, свідчить про якість.

Українські сорти відрізняються як гостротою смаку, так і великим розміром зубчиків, до того ж пестицидний залишок становить 0%, тобто чистий здоровий продукт, - каже Наталія Сударкіна з компанії AGRO PATRIOT. Це господарство, яке виробляє близько 500 кг часнику на рік, постачає його в різному вигляді у Велику Британію, Польщу та навіть США і Канаду. Але 80% вирощеного ним їмо ми самі, українці.

Така ж приблизно пропорція, 80% - на внутрішній ринок і 20% - на зовнішній, у херсонської групи компаній аграрного виробництва Euro Service Group, Ltd., зазначає комерційний директор Давид Акопджанян. ESG вирощує баштанні культури, є одним із найбільших виробників кавунів та динь в Україні. Минулого року група отримала сертифікат GlobalG.A.P і постачає в Європу свої великі ягоди відомих голландських, італійських і японських брендів.

Органічні дині та кавуни, в тому числі незвичної (але зручної для транспортування) квадратної форми, гарбузи, батат, інші овочі та коренеплоди представлені на стійці господарства ТОВ «Дунайський Аграрій» (Danube Agrarian), яке має у Бесарабії цілих 2 тисячі га органічної землі. Ці вітамінні скарби вперше представлені в Берліні. Товариство єдине в Україні вирощує органічні кавуни і нектарини, з гордістю представляє власник компанії Роман Дяжук. Цього року компанія розраховує отримати сертифікат GlobalG.A.P., тож час активно шукати партнерів у Європі.

В ТРЕНДІ – БІО

Продукти з поміткою Organic або BІО можна знайти й на прилавках українських супермаркетів. Але, скажімо відверто, купують їх так собі. Не в останню чергу, це питання ціни. Але також і певної культури в нас ще не сформувалося (а, можливо, ми просто про себе знаємо, що наше й так усе добре та екологічне).

В Європі та Америці – ситуація інша. Тут біопродукти користуються великим попитом. І для українського фермера – це шанс.

Ним уже намагаються скористатися виробники, наприклад, лохини.

Серед таких - сімейне ТОВ Family Garden. Велике – 155 га – господарство в Київській області. Компанія користується послугами нідерландських консультантів, використовує ізраїльське обладнання, має всі необхідні сертифікати - GlobalG.A.P., GlobalG.A.P. GRASP і Organic Standard - і вже 3 роки працює як на український, так і на європейський ринок, адже на ньому органічної лохини не вистачає.

Органічна ферма лохини «Ягідка» (також Київська область) продає свою ягоду під торговою маркою BigBlue. Що велика, то велика. Розмір ягід (а на стенді до того ж представлений найбільший за розміром сорт Chandler, загалом же вирощується 5 сортів) і смак вражають. Зокрема, покупців у Великій Британії, Швеції, Німеччині, країнах Балтії.

Сільськогосподарський кооператив «Долина Агро» об’єднує кілька невеликих фермерських господарств, які вирощують лохину на 40 гектарах у Прикарпатті. Це не біопродукт, але й на нього є свій покупець, розповів менеджер із продаж торгової марки соків «Оболоня» Ігор Дитинко.

«Долина Агро» і BigBlue (які мають 40 і 30 га відповідно) та сімейне господарство з вирощування лохини та жимолості Grass Avenue з торговою маркою Starberries (майже 55 га в Житомирської області) нещодавно вирішили поєднати зусилля в сфері реалізації ягід на експорт. Разом легше пробиватися.

До речі, через кілька днів, 12-15 лютого, в німецькому Нюрнберзі відбудеться провідна міжнародна виставка органічних продуктів BioFach. Частина наших експонентів плавно переміститься з Берліна далі на захід.

З ЛАНУ ДО СТОЛУ

Сумна статистика: 1,3 млрд тонн продуктів (тільки вдумайтеся в цю цифру!) щорічно пропадають або викидаються у сміття, що становить приблизно третину всього світового річного виробництва. Найбільше відходів приходиться саме на фрукти, овочі, коренеплоди. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), у промислово розвинених країнах вартість продуктів, що зіпсувалися, дорівнює 680 млрд доларів, а в країнах, що розвиваються, - 310 млрд доларів.

Очевидно, що значна частина цих продуктів могла би бути збережена, якщо б правильно зберігалася. Тому зрозуміло, що тема упаковки – одна з найактуальніших на виставці, оскільки упаковка є чи не найважливішою частиною логістики на всіх етапах «подорожі» врожаю після збору до кінцевого споживача.

Незважаючи на гарячі дебати та цілком конкретні заходи щодо зменшення долі пластику, попит на пластикову упаковку все одно продовжує зростати, оскільки цей матеріал є, як правило, дешевим, міцним і універсальним, і часто є дійсно найкращою пакувальною альтернативою для фруктів і овочів. Для покупця це зручно та гігієнічно. До речі, у Німеччині 56% усіх свіжих фруктів, що продаються у магазинах, реалізується в упаковці (для порівняння, в Китаї – всього 3%).

Альтернатива пластику – картон. Україні, хоча вона й робить лише перші кроки в цій сфері, а вітчизняні виробники покладаються переважно на імпортні технології й матеріали, є, що представити на цьому напрямі.

Наприклад, київському ВАТ SEM TECHNOLOGY, інженерно-виробничому підприємству з розробки рішень для ліній з виробництва екологічної упаковки.

Або житомирському SEM Eco Pack, яке має унікальну технологію виробництва з паперу принципово нового, екологічно чистого продукту на ринку пакувальних матеріалів. Така «розумна» упаковка виробляється з 2017 року на Житомирському картонному комбінаті, історія якого перевищує 50 років. Представники компанії запевняють, що всі 3 цехи працюють цілодобово та без вихідних. Ще б пак, таку тару, яка не тільки не забруднює навколишнє середовище, але й підвищує термін зберігання продукту, вже закуповують в Італії, Іспанії, Франції, Польщі, країнах Балтії, Ізраїлі, Грузії – майже 20 країнах Європи.

Ще однією важливою складовою логістичного ланцюжка є транспортування. Такі послуги пропонує, наприклад, одеська компанія-експедитор «KTL Ukraine». З українських портів вона доставляє продукцію українських садівників і в країни Близького Сходу, й в Африку, й в Азію. Близько 1,5 тис. контейнерів на місяць.

НЕ БУЛО Б ЩАСТЯ

У дні роботи виставки був представлений європейський статистичний довідник-2020 «Найважливіші європейські ринки з точки зору FRUIT LOGISTICA». Варто зазначити, що не всі країни континенту потрапили до нього. Україна там є. Щоправда, у мене є зауваження до цього довідника як у зв’язку з тим, що він, здається, враховує далеко не всі товарні позиції, так і через те, що на представленій у ньому карті України Крим не позначений тим же кольором, що й решта території нашої держави.

Що ж до «змістовної частини», то в ньому зазначається, що Україна є одним з найбільших виробників овочів і фруктів у Східній Європі. Зокрема, ми входимо в трійку світових виробників черешень та смородини.

Основним рушієм у розвитку України як активного гравця на світовому ринку фруктів та овочів, йдеться у довіднику, стала заборона в 2014 році на імпорт з боку Росії, яка до того часу споживала до 90% щорічного українського експорту свіжої продукції. Отже, ембарго змусило українських виробників шукати альтернативні ринки. І зараз серед таких ми маємо різноманітні країни Європи та Азії. Зокрема, Туреччина та Ірак були найбільшими імпортерами українських яблук у 2018/19 роках, не зважаючи на те, що лише кілька років тому майже не закуповували їх.

У період з 2016-го по 2019 рік експорт Україною свіжих фруктів подвоївся - з 40 тис. тонн до 88 тис. тон. Основними позиціями українського фруктового експорту є яблука та кавуни. Але якщо продаж перших зростала за відповідний період дуже стрімко (з 14 до 50 тис. тонн), то по кавунах цифра залишається майже стабільною навіть із легким зниженням (21 тис. і 20 тис. тонн відповідно).

А ось експорт свіжих овочів упав із 65 тис. тонн до 55 тис. При цьому збільшилися лише продажі цибулі - з 14 до 20 тис. тонн. (Усього у довіднику згадуються такі позиції як цибуля, томати, капуста та огірки).

Імпорт свіжих фруктів Україною виріс із 2016 по 2019 рік із 636 до 750 тис. тонн. Це переважно банани, цитрусові та хурма.

Що стосується овочів, то їхній імпорт збільшився з 89 тис. до 120 тис. тонн. У топ-3 товарні позиції входять ті ж самі томати, цибуля та огірки.

Основними постачальниками свіжих овочів і фруктів в Україну є Туреччина, Еквадор, Коста-Ріка, Єгипет, Греція, Іспанія.

Загалом у 2016 році Україна імпортувала свіжих овочів і фруктів на 443 млн євро, в 2019 – уже на 550 млн, а експортувала відповідно на 38 млн і 65 млн. Щоправда, торгівельний дефіцит при цьому збільшився з 405 млн до 485 млн євро.

Також зазначається, що на відміну від світового ринку свіжих продуктів, де Україна тільки починає формувати свою репутацію, перероблені фрукти та овочі вже давно стали «сильною стороною» країни у всьому світі.

СМАЧНА ВІТАМІНІЗАЦІЯ

П’ятірка європейських країн - Німеччина, Італія, Іспанія, Франція та Велика Британія – є лідерами зі споживання свіжої плодоовочевої продукції на континенті: їх мешканці витратили на продукти «з грядки» в 2019 році понад 64 млрд євро. Але темпи зростання цих ринків останнім часом значно уступають темпам зростання ринків Південної та Східної Європи. Зростає й український.

FRUIT LOGISTICA є ще зовсім молодою виставкою, але вже встигла стати найбільшою міжнародною подією в галузі індустрії свіжих фруктів. Цього року свою продукцію на ній представляли 3300 експонентів із 93 країн світу, найбільша кількість у порівнянні з трьома попередніми роками. Відвідали її понад 78 тис фахівців та трейдерів з 135 країн.

Загалом FRUIT LOGISTICA має дві «версії»: європейську та азійську. Азійська пройде 16-18 вересня в китайському Шанхаї.

До речі, через спалах коронавірусу в самому Китаї в останню хвилину відмовилися від участі у берлінській виставці понад 50% китайських компаній. Але і ця половина, що залишилася, становила досить суттєву кількість. Проте паніки це не викликало. У масці я побачила лише одну людину.

Наступна берлінська виставка відбудеться 4-5 лютого 2021 року.

Ольга Танасійчук, Берлін