Маркарова назвала бізнес, для якого послабиться фінансовий моніторинг
Про це заявила міністр фінансів Оксана Маркарова у інтерв'ю онлайн-виданню MC Today повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
"Оновлений законопроект про фінансовий моніторинг ми розробляли кілька років... 6 грудня 2019 року ми нарешті ухвалили документ. Президент підписав його у кінці грудня (закон набирає чинності 28 квітня 2020 року). Оновленим законом ми одночасно й послабили фінансовий моніторинг для сумлінного бізнесу та добропорядних громадян, й посилили контроль для несумлінних підприємців та окремих осіб, які займаються злочинною діяльністю", - сказала міністр фінансів Оксана Маркарова.
З її слів, раніше фінансові компанії в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про операції на суму від 150 тис. грн.
"Ми збільшили граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшили список ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти – тепер їх всього чотири (раніше було 17 — ред.). Тепер у суб’єктів первинного фінансового моніторингу більше маневрів для визначення того, чи є підозрілою фінансова операція. Ми прибрали законодавчі обмеження для встановлення ознак «підозрілих» фінансових операцій", - зауважила Маркарова.
Разом з тим, банк або інша фінансова організація мають самостійно налагодити систему фінансового моніторингу, щоби виявляти дійсно підозрілі операції. Якщо звичайна людина чи підприємство, наголосила міністр, із року в рік ведуть одну і ту саму діяльність, здійснюють зрозумілі і передбачувані транзакції, а банк або бухгалтер розуміють цю діяльність, мають всю необхідну інформацію про клієнта, то не треба щоразу доводити доцільність транзакції, навіть якщо вона перевищує 400 тис. грн.
Підозрілими, на думку Маркарової могли би, наприклад, вважатися наступні транзації: коли в банк приходить фізична особа — підприємець з документами інших ФОПів і намагається зняти готівку, коли підприємство,яке все життя продає м’ясо, раптом вирішує на мільйони гривень купити металолом.
У підсумку, оновлений закон про фінансовий моніторинг має сприяти зменшенню кількості перевірок при одночасному підвищенні їхньої якості.
"З 2003 по 2016 рік на перевірку до Державної служби фінансового моніторингу в середньому подавали 2,5 млн транзакцій на рік. В 2016-2018 роках – 8 млн. Зараз ми очікуємо, що кількість транзакцій, які підлягають перевірці, зменшиться, але покращиться якість", - наголосила керівниця Мінфіну.
Як відомо, закон про фінмоніторинг спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, на забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.
