Допоки зерно дороге – світова криза Україні не страшна. А якщо здешевіє?

Допоки зерно дороге – світова криза Україні не страшна. А якщо здешевіє?

Аналітика
Укрінформ
Аналітики вважають, що світову економіку ось-ось струсоне. Але не всі. Учасникам «Давосу», що розпочався 21 січня, треба обговорити і це питання

В оприлюдненій нещодавно доповіді організації ООН з економічних і соціальних питань зафіксовано, що зростання світового валового продукту у 2019 році знизилося до рекордного за останні 10 років рівня, і світова економіка виявилася на грані стагнації. "Зростання світового валового продукту знизилось у 2019 році до найнижчого рівня з часу останньої світової фінансової кризи 2008-2009 років і становить лише 2,3%" – наголошується в дослідженні.

За оцінками МВФ та організаторів Всесвітнього економічного форуму в Давосі, сьогодні зберігаються значні ризики, пов'язані із загостренням геополітичної напруженості, особливо між США і Іраном, а також подальшим погіршенням відносин США з торговими партнерами і поглибленням економічних суперечок між іншими країнами. Водночас, як зазначає Bloomberg, відчуття стабілізації глобальної економіки та її подальшого, хоч і невеликого, зростання поділяють багато економістів, а також деякі центральні банки. Не є виключенням і Україна.

Кризи, як у 2008-му, все одно не буде

Наприклад, МВФ прогнозує, що в 2020 році світова економіка прискориться до 3,3%, а в 2021 році до 3,4%. Але при цьому розмови про ризики виникнення повноцінної кризи не припиняються. Експерти агентства Bloomberg в своїй грудневій статті відзначають, що багато інвесторів сьогодні з тривогою чекають підводних каменів – від вирішення політичної ситуації в США до сплеску народних хвилювань в Латинській Америці і занепокоєння з приводу продовження торгових воєн. Одним з таких "підводних каменів" може стати подальша ескалація відносин на Близькому Сході, яку ми вже спостерігаємо навколо Ірану. Крім того, експерти не надто спокушаються з приводу тимчасового перемир'я в торговій війні між Китаєм і США, вважаючи, що за ним не прийде рішення глибинних проблем між цими країнами.

Стратеги Bank of America Corp вже радять своїм клієнтам готуватися до "сенсаційного" десятиріччя піків", яке підірве бізнес та інвестиції. Засновник американської аналітичної групи Eurasia Group Ієн Бреммер, учасник щорічного засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі, назвав цей рік "критичним" з точки зору глобальних змін в соціальних, економічних та природних системах.

Олексій Кущ
Олексій Кущ

Загалом, найбільші інвестиційні банкіри світу на сьогодні оцінюють можливість світової рецесії або фінансової кризи, з ймовірністю 60-70%. "Однак точно такої ж кризи, як в 2008-му, не буде, а її формат, швидше за все, виявиться іншим, розмірковує економічний експерт Олексій Кущ. – Якщо в 2008 році була дійсно фінансова криза, пов'язана з проблемами на деяких ринках капіталу, то найближча криза носитиме формат "кризи пропозиції", якщо так можна її назвати. Або" промислової кризи", пов'язаної з переходом світової економіки до нового економічного укладу, коли розвиваються нові глобальні економічні ланцюжки. Причому багато аналітиків переконані, що до закінчення першого терміну президентства Трампа Федеральна резервна система США буде робити все для того, аби глобальна криза у 2020 році не настала". На його думку, США робитимуть це за допомогою прихованої програми економічного розширення (насичення економіки ліквідністю та зниження процентних ставок), яка дасть можливість згладжувати падіння.

"Насправді, це концепція так званого "розмитого контуру", коли замість різкої, дискретної кризи, світова економіка поринає у "вічну стагнацію" з низькою інфляцією, анемічним попитом на фактори виробництва і низькими темпами зростання. Статистично класична рецесія при цьому "не вловлюється", а населення потрапляє у пастку середніх доходів (ситуації в економічному розвитку, коли країна, яка досягає певного доходу у зв'язку з певною перевагою, надовго застряє на цьому рівні. – Ред.). Це нова модель переходу від одного ділового циклу до іншого. Вона більш довга, але не така руйнівна", – пояснює явище Олексій Кущ.

Ззовні для України поки все добре...

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що наразі зовнішнє середовище не виглядає надто агресивним для економіки України. Хоча ми дуже серйозно залежимо від стану міжнародної економіки, бо українська економічна система відноситься до числа не лише «малих» (за даними Світового банку, частка української економіки в загальносвітовій за підсумками 2018 року становила 0,29% світового ВВП), але й надто «відкритих» (питома вага як експорту, так і імпорту – трохи нижче половини вітчизняного ВВП).

"У 2019 рік світ входив з чималими побоюваннями щодо настання глобальної економічної кризи. Ці очікування не виправдалися. Але багатьма експертами вони перенесені на 2020 рік", – пише на своїй сторінці в FB глава Ради НБУ Богдан Данилишин. За його словами, фактори ускладнення ситуації у світовій економіці, що можуть стати причиною кризи, в даний момент істотно вщухли.

По-перше, торгова війна між США і Китаєм, після низки загострень 2018-2019 років, поставлена на паузу, і на економічному обрії вже навіть вимальовується тимчасова торгова угода між ключовими світовими гравцями.

По-друге, ситуація навколо Brexit також близька до завершення – консерватори, що перемогли на парламентських виборах, підтримують реалізацію «м'якого» Brexit. До того ж Європа вже абсолютно спокійно ставиться до «розлучення» з Британією. По-третє, монетарні політики, що проводяться ключовими світовими ЦБ, в тій чи іншій мірі, успішно працюють в плані підтримки економічного зростання.

Тому Богдан Данилишин переконаний, що приводу для песимізму у світовій економіці не повинно бути. Хоча, очікується, що зростати країни будуть повільно і нерівномірно.

...а зсередини – не дуже

Що стосується зростання вітчизняної економіки, тут, на думку вітчизняних економістів, питання лежить в площині якості процесів, що його забезпечили. За словами Богдана Данилишина, наявне 3,2-3,5% зростання ВВП в Україні в 2019 році було забезпечене торгівлею, будівництвом і сільським господарством. При цьому падіння виробництва в промисловості набуло стійкого характеру (півроку поспіль), що свідчить про низьку якість зафіксованого економічного зростання. А також про нехороші передумови для економіки в нинішньому році, адже деіндустріалізація не тільки не дозволяє розраховувати на якісне зростання, а врешті може негативно позначитися і на кількісних показниках. "Причому, падіння в промисловості значною мірою торкнулося тих підгалузей, які експортують сировину і напівфабрикати – через істотне погіршення кон'юнктури світових ринків сталі і залізорудної сировини", – зазначив Богдан Данилишин.

Богдан Данилишин
Богдан Данилишин

Чи є варіанти, за яких розвиток і зростання нашої економіки будуть у відчутно меншій мірі залежати від міжнародної економіки та кон'юнктури сировинних ринків? Так, є, відповідають економісти. Для цього необхідно, щоб виробництво складної продукції з високою доданою вартістю в Україні стало стратегічно вигідною справою для вітчизняних підприємців. Тільки високотехнологічна продукція може користуватися стабільним попитом на світових ринках, а ціни на неї набагато менш волатильні, ніж на сировину і напівфабрикати, на експорті яких зараз спеціалізується Україна.

Хоч круть, хоч верть, а сировина – наша карма

На жаль, поки вітчизняна економіка залишається такою, якою є, особливо болючим для неї в найближчі роки може виявитися погіршення попиту на зовнішніх ринках, обумовлене уповільненням економічного зростання в країнах – основних торговельних партнерах, особливо ЄС. А також падіння цін на сировинні товари, що становлять основні позиції українського експорту – метал, руду, зерно, та інші.

Метал

Наприклад, за підсумками січня-жовтня 2019 року, за даними ДП “Держзовніш-інформ”, обсяг експорту чорних металів cтановив понад 15,6 млн тонн на суму близько $7,6 млрд. Порівняно з аналогічним періодом 2018-­го експортні поставки української металопродукції у фізичному виразі зменшилися на 1%, а надходження від її продажу іноземним споживачам впали майже на 10,2% через переважно негативну цінову кон’юнктуру, що склалася на світовому ринку чорних металів у більшій частині 2019 року.

Так, починаючи з березня 2019 року спостерігалося погіршення тенденцій на ключових регіональних ринках чорних металів, що тривало майже до кінця року й постійно супроводжувалося погіршенням споживчої кон’юнктури та посиленням конкуренції. Ціни на світовому ринку чорних металів у 2019 році були значно нижчими за ціни початку 2018­го: на чавун – в середньому на 25%, брухт – на 30%, квадратну заготовку – на 28%, арматуру – на 25%, гарячекатаний рулон – на 36%. Усе це привело до зниження темпів зростання обсягів експортних поставок з України, а за деякими товарними позиціями поставки зовсім скоротилися.

Руда

У 2020-му та в найближчі ціни на залізну руду будуть знижуватися. Такий прогноз озвучила Трейсі Ляо, аналітик групи Citi, на конференції по "залізу" Лондонської біржі металів, повідомляє S&P Global Platts. Як очікує Citi, ціни на руду з вмістом заліза в 62% в 2020-му можуть впасти до $80/т, а далі до $60/т. Це значно менше від середньої ціни 2018 року – $69/т. Залізорудна сировина з вмістом заліза 65%, за прогнозом Citi, в 2020 році впаде в ціні на $15 – до $ 91/т, в 2021/22 – до $65/ т. І це також істотно нижче $90/ т, які були в стабільному 2018 році. Ціни на сталь, однак, залишаться на поточному помірному рівні, прогнозують аналітики Citi. Це обумовлено уповільненням зростання металургії в країнах з розвиненою економікою.

Зерно

За даними прес-служби Мінекономіки, станом на 10 січня 2019 року з початку 2019/2020 маркетингового року Україна експортувала 32 млн тонн зернових культур. Це на 7,8 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року. Згідно з оцінкою міністерства урожай зернових минулого року склав близько 75 млн тонн, з яких 54 млн тонн буде експортовано на зовнішні ринки. Однак ціна на ринках постійно змінюється – наразі тренд зростаючий, але перша половина 2019 року для українських аграріїв була провальною. Загалом аналітики ФАО (продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) зафіксували минулого року укріплення світових цін на зернові (пшениця додала близько 7%, кукурудза – 4%), якого так довго очікували зернотрейдери. Проте сьогодні ціни на збіжжя практично досягають десятирічного мінімуму. Максимальними ціни на збіжжя фіксувалися у 2011-му. Тоді ціновий "зерновий" індекс ФАО досяг 240,9 – це на 32% вище рівня 2019-го.

Це аксіома: сировинні ринки надто мінливі, щоб будувати на них стратегію сталого економічного розвитку країни. В умовах глобальної фінансової кризи якраз сировинні ринки страждають в першу чергу: ціни на сировину падають, попит скорочується. В Україні кризових явищ наразі не спостерігається. Ми навіть виглядаємо наразі трохи краще за інших. Але якщо грім гримне, то сховатися нам буде ніде. Хіба що за постачанням продовольства, де ми традиційно на перших місцях у світі. А якщо неврожай чи, не дай Боже, стихійне лихо? Висновки із кризи 2008 року Україна так досі і не зробила – не провела ре­структуризацію економіки і не перейшла з експорту напівфабрикатів на продаж товарів з високою доданою вартістю, щоб знизити уразливість перед світовими кризами та чужими торговими конфліктами.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-