У минулорічному падінні промисловості України винні світові ціни — Милованов

У минулорічному падінні промисловості України винні світові ціни — Милованов

Укрінформ
Головною причиною падіння вітчизняної промисловості у 2019 році були несприятливі світові ціни, а не зміцнення гривні.

Про це міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов написав у Facebook.

"Головна причина падіння промисловості — світові ціни, а не посилення курсу гривні. За розрахунками НБУ, металургійна галузь втратила в 2019 році від зниження світових цін 23,4 млрд грн, а від зміцнення курсу гривні — 4,4 млрд грн. У відносному вимірі, втрати від зміцнення курсу склали 16% від загальних втрат", - написав Милованов.

Міністр не заперечує, що ситуація в українській металургійній промисловості дійсно складна (спад виробництва за 11 місяців 2019 року становив 2,5%, за листопад 2019 року — 14,2% у порівнянні з відповідним місяцем попереднього року), і вбачає основну причину зниження світового попиту та цін на металургійну продукцію у торговельних війнах.

Він навів дані Державної фіскальної служби України, згідно з якими, у січні-листопаді 2019 року втрати експортерів чорних металів від зниження цін на сталь та сталеві напівфабрикати становили близько 900 млн доларів.

Але, за його розрахунками, навіть за інших умов експортери мали б зазнати втрат.

"Усього за 11 місяців металурги експортували продукції на $8 млрд. А середній обмінний курс за січень-листопад становив 26 грн/дол. Отже якщо припустити, що він становив би спрогнозовані в державному бюджеті 27 грн/дол., то це принесло б українським металургам додатково 8 млрд грн експортної виручки. Або близько $300 млн, що втричі менше, ніж втрати від погіршення кон’юнктури зовнішнього ринку", - підрахував Милованов.

Читайте також: Милованов пояснив, хто у виграші від падіння гривні

Він стверджує, що зміцнення гривні навіть посприяло зменшенню виробничих витрат металургів.

"У 2017 році частка імпортних товарів (сировина, енергоносії, комплектуючі) у проміжному споживанні металургії перевищила 25%. Водночас для випуску вітчизняних товарів, які використовуються в металургійному виробництві, теж використовується імпорт. Якщо врахувати імпортну складову і в цих товарах (економісти називають це “непрямі ефекти імпорту”), то питома вага імпортних складових у кінцевій продукції вітчизняної металургії збільшується майже до 45%. А це означає, що завдяки ревальвації гривні виникає суттєва економія на імпортних складових. За розрахунками НБУ, за січень-листопад така економія лише на експортованих чорних металах становила близько 3,6 млрд грн", - підсумував очільник Мінекономіки.

Таким чином, згідно з його висновками, чисті втрати металургів від ревальвації гривні за 11 місяців 2019 року скорочуються з урахуванням економії на витратах з 8 млрд грн до 4,4 млрд грн.

"А це в 5 разів менше, ніж ефект від зниження світових цін на сталь та сталеві напівфабрикати", - зауважив Милованов.

Як повідомляв Укрінформ, за попередніми даними ОП «Укрметалургпром», у 2019 році металургійні підприємства України виробили 20,05 млн тонн чавуну (на 2,5% менше відносно 2018 року), 20,82 млн тонн сталі (на 1,3% менше), 18,16 млн тонн прокату (на 1,1% менше). За 2018 рік в Україні було вироблено 20,56 млн тонн чавуну (на 5% більше, ніж у 2017 році); 21,1 млн тонн сталі (на 1% більше); 18,36 млн т металопрокату (на 3% більше).

Згідно з даними Державної служби статистики, загалом падіння виробництва промислової продукції в Україні у січні-листопаді 2019 року становило 1,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-