Україну внесли до списку країн-порушників інтелектуальної власності

Україну внесли до списку країн-порушників інтелектуальної власності

Доповідь
Укрінформ
Україна потрапила до списку країн, які порушують права інтелектуальної власності та завдають цим шкоду економічним інтересам Євросоюзу.

Така інформація міститься у річній доповіді Єврокомісії щодо захисту та забезпечення прав інтелектуальної власності у третіх країнах, яка оприлюднена на сайті Єврокомісії.

Як зазначається, у цьому переліку Україна внесена до країн другого пріоритету, що за масштабами порушень та їх наслідками поступаються лише Китаю, який посідає першу позицію.

«Індія, Індонезія, Росія, Туреччина і Україна залишаються країнами 2-го пріоритету. У цих країнах були виявлені серйозні системні проблеми у сфері захисту та дотримання прав інтелектуальної власності, що спричиняє суттєву шкоду для бізнесу Євросоюзу. Порівняно з попередньою доповіддю, ці країни не мали прогресу, або продемонстрували лише обмежений прогрес у вирішенні цих занепокоєнь», - йдеться у преамбулі документу.

При цьому зазначається, що до пріоритетних країн не обов’язково належать держави з найбільш проблематичним станом захисту інтелектуальних прав (ІП), але у цих країнах порушення, що допускаються, спричиняють найбільшу шкоду економічним інтересам ЄС.

В Україні, як зазначається, продовжують існувати проблеми щодо законодавчого захисту ІП, щодо механізмів реєстрації торговельних марок, а також щодо транзиту контрафактної та піратської продукції на ринки Євросоюзу.

«Незважаючи на суттєве регуляторне наближення, зобов’язання щодо якого Україна взяла на себе відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, яка набула чинності у 2016 році, лише обмежений прогрес відмічається протягом двох минулих років. Позитивним кроком було ухвалення Закону №2415 про організації з колективного менеджменту (Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» - ред.) у травні 2018 року. Незважаючи на те, що цей закон має надалі доповнюватися для забезпечення відповідності міжнародним стандартам, його ухвалення демонструє щирі зусилля до реформ у цій сфері», - зазначається у документі.

Читайте також: Рада ухвалила зміни до Митного кодексу проти підробок і піратства

Водночас повідомляється, що протягом двох років у Верховній Раді були зареєстровані три законопроєкти, які пропонують запровадити деякі патентні обмеження або забороняють захист певних речовин (ефіри, суміші, поліморфні матеріали та метаболіти) та нових різновидів відомих медичних продуктів.

«Такі виключення обмежать стимули для інновацій задля пошуку більш стабільних форм (ліків), їх дозування та продовження терміну придатності, підвищення безпечності та зниження побічних ефектів. Ці законопроєкти не відповідають міжнародним стандартам та Європейській патентній конвенції», - йдеться у документі.

Зазначається, що існуючі правові норми все ще не надають захисту від недобросовісної реєстрації продукції, відсутні або неефективні правові механізми оскарження такої товарної реєстрації та захисту ІП виробників оригінальної продукції.

Крім того, чинне законодавство України у сфері захисту ІП містить серйозні проблеми у сфері визначення кабельної ретрансляції та відповідних тарифів. У результаті, національні мовники продовжують не сплачувати роялті авторам та виробникам аудіопродукції за її використання, що є їх правовим обов’язком відповідно до українського законодавства в сфері копірайту.

Ще один недолік – вимога до компаній отримувати дозвіл на ринкову реалізацію продукту в Україні протягом двох років після отримання такого дозволу будь-де у світі, що примушує, зокрема, фармакологічні компанії завчасно входити на ринок України, навіть проти власних бізнесових інтересів.

Доповідь зазначає, що не здійснюється належний контроль за входженням на ринок так званих «генериків» - медичних препаратів, подібних до відомих брендів, які виробляються в Україні часто ще до передбачених регуляторних часових обмежень щодо такого виробництва. Відмічається, що на Державний експертний комітет не покладена відповідальність контролю за дотриманням таких правил. Крім того, інформація щодо представлення на ринку такого роду медичної продукції не завжди є доступною публічно, що ускладнює адекватні заходи контролю та захисту ІП оригінальних виробників.

Ще одна серйозна проблема, як зазначає Єврокомісія, – дотримання «антипіратського» законодавства. За доповіддю EUIPO-OECD (OECD – Організація економічного співробітництва та розвитку) від 2018 року, Україна залишається країною транзиту підробленої та піратської продукції в таких секторах як харчова промисловість, годинники, ювелірні прикраси, іграшки, одяг, фотографічне та медичне обладнання. Деякі піратські сайти, які пропонують таку продукцію, відкрито діють в Україні, кількість таких сайтів навіть збільшується, що пояснюється недосконалістю та слабкістю чинного законодавства.

У доповіді Єврокомісія посилається на опитування представників європейського бізнесу, які вказують також на недосконалість митних процедур. Зокрема, відсутні адекватні потужності для знищення певних видів контрафактної продукції або засобів її виробництва. При цьому навіть спрощені митні процедури забирають забагато часу та є коштовними.

Водночас, як зауважує документ, проєкт Митного кодексу, який зареєстровано у Верховній Раді, міг би наблизити прикордонні заходи, які Україна вживає для захисту прав інтелектуальної власності, ближче до стандартів ЄС.

«Діалог в сфері захисту прав інтелектуальної власності, який передбачений Угодою про асоціацію, є частиною ширшої співпраці між Україною і ЄС в контексті Європейської політики сусідства. Він надає обом сторонам можливість для обміну інформацією щодо двосторонніх та багатосторонніх проблем у цій сфері, щодо національного законодавства та його застосування, для визначення недоліків та пропозицій щодо покращення. З моменту публікації минулої доповіді відбулося два таких діалоги», - йдеться у документі.

Єврокомісія також відзначила, що Твінінговий проєкт (Twinning Project), який фінансується ЄС, спрямований на надання Україні допомоги у імплементації положень Всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі з Євросоюзом та у розробці нових законопроєктів з охорони прав інтелектуальної власності. Євросоюз також фінансує технічну допомогу з розвитку в Україні системи географічних індикаторів. У рамках цієї програми, яка діятиме до 31 серпня 2020 року, вже підготовлено відповідний законопроєкт.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-