Гра на двох Вашингтона-Брюсселя все ще може зупинити Nord Stream 2
Скоординовані дії Європейської Комісії та США все ще мають шанс зупинити або принаймні призупинити Nord Stream 2, переконаний Бенджамін Л. Шмітт, ексрадник з питань європейської енергетичної безпеки Державного департаменту США.
Свої думки він виклав у статті у виданні Harvard International Review.
«Що можна зробити, щоб зупинити фізичне втілення російської гібридної кампанії впливу проти згуртованості Заходу? Це гра на двох США та ЄС», – пише експерт.
На його думку, щоб зупинити проєкт на найближче майбутнє, насамперед Конгрес міг би ввести в дію цільові санкційні законопроєкти, вже прийняті майже одноголосно як Комітетом у закордонних справах Палати представників, так і Сенатом. Прийняття Акту про захист енергетичної безпеки Європи 2019 року могло б призупинити будівництво Nord Stream 2 шляхом накладення санкцій на суб'єкти, які займаються прокладкою глибоководних труб для будівництва газогону. Конгрес може допомогти, заохочуючи Управління контролю за іноземними активами Мінфіну реалізувати цей закон, даючи водночас зрозуміти, що США не будуть накладати санкції на європейські компанії за надання ними послуг, пов'язаних з екологічними катастрофами.
Важливо визнати, що цей законопроєкт, якщо він буде прийнятий, може зробити фінансові установи, страхові компанії та будь-яку кількість інших західних постачальників професійних послуг важливими гравцями для успіху перегляду Nord Stream 2, зменшити масштаби або припинити їхню участь у проєкті.
По-друге, дії Конгресу щодо припинення будівництва Nord Stream 2 дозволили б спрацювати європейським власним правовим режимам, зазначається у статті. Йдеться, насамперед, про європейську газову Директиву. Оновлена нинішнього року, ця Директива намагається забезпечити застосування законодавства ЄС щодо Nord Stream 2, нагадує Шмітт. Не дивно, за його словами, що «Газпром», який звик до монополістичної моделі ведення бізнесу, зараз оскаржує нове законодавство в судах Брюсселя.
«Директива про газ є ключовим фактором для послаблення впливу Nord Stream 2», – стверджує Шмітт. Він пояснює це тим, що стаття 11 Директиви вимагає від національного регулюючого органу приймаючої держави-члена ЄС (у даному випадку – Федерального відомства Німеччини з мереж) відмовити у сертифікації проєкту, якщо він завдає шкоди безпеці поставок для інших держав-членів або ЄС в цілому. Експерт наводить приклад вересневого рішення щодо трубопроводу OPAL, яке було новаторським, оскільки забезпечило відчутне юридичне рішення, яке закликало посилити європейську солідарність при оцінці негативного впливу енергетичної безпеки проєкту, який є продовженням на південь труби Nord Stream 1. Отже, прецедент з рішення щодо OPAL ускладнює агентству сертифікацію проєкту, який настільки явно шкодить енергетичній безпеці ЄС.
Бенджамін Л. Шмітт також звертає увагу на те, що використання Москвою таких геополітичних проєктів, як Nord Stream 2 як способу збагатити російських олігархів, не обмежується лише внутрішніми союзниками пана Путіна. Ексканцлер Німеччини Герхард Шредер став одним із найефективніших «троянських коней» Кремля у Європі. Лише минулого літа список «Шредеризованих» чиновників став трохи довшим. Зокрема, його поповнив ексканцлер Австрії Крістіан Керн, який написав лист, співавтором якого став колишній міністр закордонних справ ФРН Зігмар Габріель, проти американського Закону про санкції (CAATSA) 2017 року. Винагородою за це стало, очевидно, призначення Керна на пост у правлінні підконтрольних Кремлю «Російських залізниць», стверджує автор.
«На жаль, електорат у деяких країнах Західної Європи, схоже, прийняв «Шредеризований статус кво», і тому в колишніх вищих чиновників є мало політичної мотивації чинити опір перспективі стати провідниками російського злочинного впливу за добру компенсацію», – пише аналітик. Не кажучи вже про відсутність стурбованості тим, що нинішній генеральний директор газопроводу – це не хто інший, як довірений Путіна ексофіцер Штазі (Служби безпеки НДР – ред.) Маттіас Варніг.
Важливо зазначити, що проєкт Nord Stream 2 – це не лише бізнес-пропозиція. На момент оголошення Nord Stream 2 у 2015 році кілька європейських тодішніх акціонерів – зокрема, OMV та BASF/Wintershall – підписали вигідні договори про обмін активами з «Газпромом» на права видобутку газу в Російській Федерації, які були невдовзі поставлені на паузу через незаконну анексію Криму Росією та агресію на сході України. Аналіз Сбербанку в 2018 році показав, що інвестиції «Газпрому» в такі проєкти, як Nord Stream 2, насправді є достатньо руйнівними для його акціонерів. Замість звичайної комерційності, проєкти використовуються як засіб збагачення підрядників, які мають тісні зв'язки з президентом Росії Володимиром Путіним, включаючи компанії, контрольовані російськими олігархами (такими як Геннадій Тимченко та Аркадій Ротенберг), які вже є під санкціями США.
Газопровід повинен дозволити Кремлю значно скоротити або припинити поставки російського природного газу на європейські ринки через Україну, продовжує аналітик. Попри твердження «Газпрому» про те, що трубопровід спрямований на те, щоб підвищити обсяги газу для Західної Європи, сам проєкт та його заплановане розширення заперечує ці твердження. EUGAL в основному спрямований на схід до Чехії, на шляху до вузла розподілення газу OMV в Баумгартені, Австрія, що є фактично в кінці діючого українського маршруту транзиту газу з Росії в Європу. Менше 20 відсотків потужностей проєкту фактично передбачаються для прямої доставки газу на захід, а решта, значна більшість, спрямована якраз на заміну обсягів, які зараз транспортують через Україну. Якщо трубопровід буде завершений, втрата поставок через українську ГТС зашкодить інтересам економічної та національної безпеки Києва. Україна втратить як транзитні надходження, так і частину своєї вже підірваної безпеки, йдеться у статті. Без залежності Росії від потужностей української газотранспортної системи, частина яких знаходиться в безпосередній близькості до бойових дій на Сході України, залишиться менше стримуючих факторів агресивної поведінки Москви на Донбасі чи в інших місцях України.
Протистояння Nord Stream 2 є одним із небагатьох прикладів безперервності зовнішньої політики протягом останніх кількох бурхливих років у США. Отже зараз Вашингтон повинен не вагатися і діяти, підсумовує Шмітт. Є нагальна потреба в тому, щоби Конгрес посилив підтримку національної безпеки України та наступ на стратегічну корупцію Росії шляхом гальмування просування Nord Stream 2, зазначає він. У цю епоху ізоляціонізму майбутні покоління повинні мати можливість озирнутися та прочитати про те, що США захищають Україну й стоять пліч-о-пліч з союзниками, пише експерт.
Ольга Танасійчук
