В Україні запрацював Кодекс із процедур банкрутства
Про це повідомляє пресслужба Мін'юсту.
“З 21 жовтня 2019 року вводиться в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 квітня 2019 року”, - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що цей Кодекс - перший за часи незалежності України комплексний документ, що врегульовує всі процедурні питання банкрутства. Зокрема, він містить багато положень, що перекликаються зі світовими стандартами.
«Приведення чинного законодавства до сучасних реалій та світових тенденцій має позитивно відбитися на економіці та інвестиційному кліматі в державі. Зокрема, завдяки введенню Кодексу, Україна наступного року може піднятися на 10 позицій у рейтингу Світового банку з легкості ведення бізнесу завдяки прийнятому акту», – зазначила заступник міністра юстиції Валерія Коломієць.
За її словами, Кодекс містить раціональні новації, що оптимізують процедуру та закривають існуючі у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прогалини, має чітке окреслення напрацьованої за цим Законом практики у правові норми.
Так, зокрема Кодексом спрощено порядок відкриття провадження у справах про банкрутство; арешт майна боржника можливий виключно у межах справи про банкрутство; звільнення активів боржника з податкової застави та скасування арештів на майно здійснюється ухвалою суду у справі про банкрутство; створюється єдина саморегулююча організація арбітражних керуючих; усі майнові спори за участю боржника зосереджуються у справі про банкрутство тощо.
Окрім того, як уточнюється, Кодексом врегульовано принципово нову для України процедуру відновлення платоспроможності фізичних осіб.
“Основні принципи цієї процедури є достатньо лояльними стосовно банкрута: відкриття процедури виключно з ініціативи боржника, можливість задоволення вимог кредиторів шляхом реструктуризації та/або погашення боргів шляхом реалізації всього майна боржника, що входить у ліквідаційну масу, недоторканність житла, неможливість повторної процедури банкрутства”, - зазначили у Мін’юсті.
Коломієць у свою чергу уточнила, що Міністерством юстиції України було проведено відповідну роботу з розробки нормативно-правових актів, необхідних для впровадження Кодексу в дію.
“Так, Кабінетом міністрів України прийнято 4 постанови, проєкти яких було розроблено Мін’юстом, та видано 10 наказів. Водночас, Міністерством юстиції продовжується робота з розробки деяких нормативно-правових актів, видання яких після введення Кодексу в дію не перешкоджає можливості здійснення процедур банкрутства за новими правилами», – наголосила заступник міністра.
Директор Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції Юрій Моісеєв не бачить проблем з імплементацією Кодексу з процедури банкрутства.
"Підзаконна нормативна база абсолютно вся написана і знаходиться на стадії реєстрації. Проблеми немає ніякої”, - наголосив Моісеєв.
За його словами, існують певні технічні питання щодо конкретних систем і реєстрів. Водночас він запевнив, що “все працюватиме, як має бути”. На думку Моісеєва, позитивним нововведенням Кодексу є можливість вивести підприємства, що перебувають у справах про банкрутство, без планів санації. Окремим досягненням директор Департаменту вважає створення інституту відновлення платоспроможності фізичної особи. “Це нова історія у банкрутстві в Україні і, будемо бачити, чи воно досягне своїх результатів”, - резюмував Моїсеєв.
Кодекс структурно побудований із чотирьох книг. Перша - регулює загальні положення і терміни, друга - регулює діяльність арбітражних керуючих, третя - регулює питання банкрутства юридичних осіб і четверта - фізосіб.
