Урожай-2019: рекорд, якому загрожує «сильна» гривня

Жнива-2019 добігають кінця – аграрії домолочують пізні зернові культури (кукурудзу, соняшник) та збирають цукровий буряк. За моніторингом проекту «Урожай онлайн 2019» станом на 4 жовтня в Україні намолотили вже 49,3 млн т зернових і зернобобових культур з площі 11,7 млн га. При середній врожайності 42 ц/га (минулого року вона становила 37 ц/га) це становить 77% прогнозного валового збору. Зокрема, основних експортних культур зібрано: пшениці – 28,2 млн т, кукурудзи – 9,5 млн т, соняшнику – 11,5 млн т. Найбільші показники валового збору на сьогоднішній день зафіксовано у господарствах Полтавської, Черкаської та Кіровоградської областей. За середнім показником врожайності зернових і зернобобових лідирують Черкащина (61 ц / га), Вінничина (57 ц / га), Хмельниччина (56 ц / га).

Рекорд за рекордом – вже не просто тенденція?

Цього року, згідно з оцінками аналітичної агенції USDA, наша країна знову може зібрати рекордний врожай. Прогнози Міністерства аграрної політики України, і Міністерства сільського господарства США говорять про очікування росту загального врожаю від 4,7% (73,4 млн тонн) до 7,0% (75 млн тонн) відповідно. Зокрема, департамент сільського господарства США прогнозує, що оскільки українські аграрії збільшили посівні площі під кукурудзу на 9% – до 4,97 млн га., то вітчизняне виробництво кукурудзи сягне рекордних 36 млн т, а експорт становитиме 30 млн т.

Аналогічна ситуація і з соняшником. Так, керівник департаменту агровиробничої діяльності компанії «Укрлендфармінг» Владислав Тютюнник, з огляду на збір врожаю в 11 кластерах компанії, стверджує, що цьогорічний врожай цієї культури теж може стати рекордним за останні п’ять років.

Цікаво, що й весняні прогнози відносно обсягів врожаю, повністю справдилися. "Період перезимівлі був сприятливим для повного збереження посівів озимих культур. А весняні погодні умови маємо кращі у порівнянні з минулим роком, а саме – раннє відновлення вегетації, помірні температурні режими, близьке до норми вологозабезпечення. Тому в даний час немає жодних підстав вважати, що урожай ранніх зернових культур 2019-го року буде нижчим за минулорічний», – заявляв восени цього року Володимир Топчій, на той час заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.

Нагадаємо, що у 2018-му було зібрано рекордний урожай зернових за всю історію України – 70 мільйонів тонн, що дозволило експортувати рекордні 50,4 млн тонн. З огляду на таку "врожайну" тенденцію, дехто вже прогнозує, що найближчими роками Україна цілком спроможна видати і 100-мільйонний врожай.

Великий врожай – великі проблеми

Однак, радіти великим врожаям заважають певні економічні проблеми та ризики. Насамперед, це логістичні труднощі, з якими аграрії та трейдери постійно стикаються. Адже рекордний рівень виробництва та необхідність експорту великих обсягів зерна зумовлює проблему доставки до портів – через проблеми із залізничними перевезеннями. Хоча керівництво "Укрзалізниці" стверджує, що робить усе можливе.

"Укрзалізниця приготувала плацдарм для перевезення на місяць 5–5,2 млн т зернових , за умови повної маршрутизації та максимального нівелювання сезонності (наразі максимальний показник за місяць становив до 3,7 млн т) Для цього збільшили кількість маршрутних станцій до 164. Якщо кожна з них буде відправляти у три дні по одному маршрутному потягу із 54 вагонами, що обертатимуться за графіком 4,5 доби, то, в сукупності з ретельним плануванням та графіковими відправленнями УЗ вже сьогодні готова везти 60-65 млн т. Справа за консолідацією вантажів на маршрутних станціях, ритмічно, протягом всього року. Для цього потрібні інвестиції в інфраструктуру із зберігання зерна і адекватне планування з боку вантажовласників. Якщо ми перевозитимемо 60 млн т, враховуючи сьогоднішню пропорцію між видами транспорту, то до врожаю у 100 млн т (саме стільки в перспективі прогнозують зерновики ) Укрзалізниця готова. Тепер справа за іншими учасниками процесу – самими зернотрейдерами, портами тощо", – зазначає директор з розвитку Укрзалізниці Андрій Рязанцев. За його словами, в бік Укрзалізниці постійно лунають закиди щодо останніх рішень її керівництва стосовно оптимізації кількості станцій з відвантаження зерна в країні. "Тут слід зазначити, що запроваджена рік тому маршрутизація дала свій ефект у вигляді росту обсягу перевезень на 25%. Крім того спонукала зернотрейдерів до інвестицій для отримання статусу маршрутної станціі. Своїми діями ми підштовхуємо ринок зернових до підвищення ефективності та врахування економічних інтересів Укрзалізниці . Це нормальні партнерські стосунки. Слід зазначити, що ринок поступово сприймає це. І лише ті , хто хоче без жодних інвестицій, за рахунок фермерів та Укрзалізниці швиденько скупити за дешево врожай і миттєво вивезти його в порти, не лишивши доданої вартості в країні, продовжує активно створювати «опір» знищенню невигідних для країни схем", – каже Андрій Рязанцев.

Інша проблема, яка неочікувано виникла перед вітчизняними агровиробниками – це значне укріплення курсу української гривні з початку цього року, що робить поточні ціни на зерно (особливо на кукурудзу) вкрай неприйнятними для них. І це при тому, що у одного із головних конкурентів України на світовому ринку зерна – Аргентини, місцева валюта, навпаки, девальвує, що надає аргентинському збіжжю конкурентної переваги. Однак багато українських виробників потребують оборотних коштів та мають складнощі зі зберіганням врожаю. І це підштовхує їх до продажу, незважаючи на не досить сприятливі ринкові умови.

Наприклад, спеціалісти зауважили, що один із постійних наших покупців – єгипетський державний оператор в нинішньому маркетинговому році більш обережний в закупівлях української пшениці. На сьогодні в тендерах ним закуплено на 30% менше зерна, ніж на аналогічну дату минулого року: зараз це близько 2,5 млн т, в минулому році на початок жовтня ця цифра становила більше 3,3 млн т. Про це розповіла радник президента Української зернової асоціації Олена Нероба. "Єгипет – один з ключових наших ринків. Але, тим не менше, останні два тендери пройшли без нас і причина тому, зокрема, й курс гривні. Гривня зміцнилася. А коли локальна валюта стає сильною, товари, які орієнтовані на експорт, стають менш конкурентними», – пояснила фахівець. Отже, якби не гривня, то цього року українські аграрії були б у повному "шоколаді", а так радіти зерновим рекордам їм особливо не доводиться.

Марина Нечипоренко, Київ