Гривня “віджалася-впала”. Тимчасово чи назавжди?

Українській національній валюті, яка доволі довго дивувала нас стрімким зростанням, так і не вдалося підкорити черговий психологічний рубіж, подолавши курсову позначку у 24 гривні за 1 долар. Початок жовтня ознаменувався протилежним трендом: українська валюта, яка перед цим посідала друге місце у світі за темпами ревальвації, поступаючись лише турецькій лірі, цього тижня стала суттєво втрачати в ціні. На міжбанку, в офіційних “обмінниках”, а найбільше – на “чорному ринку”, де спекулянти традиційно провокують зростання панічних настроїв і, відповідно, штучно завищують попит на долари та євро. Через такі “ігри” різниця між офіційним, комерційним і спекулятивним курсами, яка останнім часом була майже непомітною, значно збільшилася. Приміром, якщо на початок торгів у четвер на міжбанківському ринку встановилися такі котирування: долар – 24,88 при купівлі і 24,9 – у продажу, євро – 27,28-27,3, то на “чорному” ринку долари продавали в середньому по 25,5 (подекуди на покажчиках з’явилася, навіть, цифра 26), євро – по 27,9 гривень. А у середу різниця була ще відчутнішою.

Утім, схоже, що після трьох днів збурення в четвер у середині дня ситуація почала заспокоюватися: гривня дещо зміцнилась – як на міжбанку (у середньому на 10 копійок – 24,82-24,85), так і в “обмінниках”, де за долар просили на 40-60 копійок менше (середній показник 25,15). Наприкінці ж торгів на міжбанківському ринку встановилися такі котирування: 24,57-24,62 за долар, 26,93-26,98 за євро. Експерти пояснюють це, зокрема, поверненням на ринок експортерів, які останніми днями притримували валюту, а також підготовкою Мінфіном чергового аукціону із продажу ОВДП. Наступного вівторка на продаж виставлять довготривалі (7-річні) українські цінні папери, які, зважаючи на високу дохідність, користуються неабияким попитом. Тож потенційні покупці облігацій відсьогодні почали запасатися гривнею для участі у майбутніх торгах. Утім, для того, щоб стримати падіння національної валюти, цих факторів може виявитися недостатньо. У чому ми, власне, й переконалися останніми днями.

Падіння гривні. Хто ж поставив “підніжку” національній валюті?  

В НБУ нинішню ситуацію пояснили, передусім, суб’єктивним впливом уже згаданих психологічних чинників. І повідомили, що для мінімізації тимчасових коливань курсу з початку тижня витратили понад $200 мільйонів, нагадавши при цьому, що обсяг міжнародних резервів, який останніми місяцями коливається в межах $21-22 мільярди, достатній для згладжування коливань. Тим паче, що з початку року регулятор закупив майже $3,7 мільярда ($930 мільйонів – у вересні).

А ось експерти говорять і про об’єктивні фактори, які спричинили “відкочування” гривні. Точніше, про припинення або зменшення впливу позитивних чинників, які упродовж кількох місяців “стимулювали” нашу національну валюту.

“З початку року Україні сприяла світова кон'юнктура. Ціни на наш експорт були високими, вартість імпорту – знижувалася, – пояснює інвестиційний банкір Сергій Фурса. – Це “приємно” для національної валюти. Плюс фактор іноземного капіталу на внутрішньому борговому ринку. З початку року в країну від продажу цінних паперів зайшло понад $4 мільярда. Зокрема, під час останнього вересневого аукціону з розміщення ОВДП Міністерство фінансів запропонувало 5-річні облігації і несподівано зіткнулося із суперпопитом. У підсумку, іноземці купили папери більш ніж на $500 мільйонів. Але згодом Мінфін оголосив, що припиняє емісію цього виду цінних паперів. А це означає, що вплив нерезидентів на валютний ринок надалі буде мінімальним”.

Погоджуються із цим й інші експерти. Обсяги емісії цінних паперів і справді, вочевидь, суттєво скоротяться, адже Мінфін вже й так перевиконав план цьогорічних запозичень. Як приклад – аукціон із продажу ОВДП, що відбувся 1 жовтня. Міністерство фінансів тоді залучило до бюджету лише трохи більше 77 мільйонів гривень – у 170 (!) разів менше, аніж тижнем раніше. І це не могло не позначитися на міжбанку. Адже через незначні обсяги випуску українських цінних паперів нерезиденти вже не мають нагальної потреби збувати валюту. Тож її пропозиція суттєво скорочується.

До того ж, ринок, на думку Сергія Фурси, відреагував на низку резонансних подій, що відбулися останнім часом в Україні. “Спочатку будинок Гонтаревої спалили невідомі шанувальники однієї відомої людини. Потім раптом виявилося, що Україна може піти на компроміс із Коломойським. І інвестори злякалися. Від'їзд же місії МВФ без укладення (попередніх) домовленостей теж їх не обрадував. Може, не злякав, але змусив насторожиться. А потім ще й Данилюк – людина, завдяки якій інвестори сприйняли перемогу Зеленського позитивно ще в квітні, – подав у відставку і пов'язав її із впливом Коломойського. Цілий набір неприємних новин у стислі терміни. Тож багато хто вирішив, що було б непогано зафіксувати прибуток після тривалого періоду росту”, – пояснює аналітик, згадуючи з-поміж негативних чинників і ситуацію довкола так “званої формули Штайнмаєра”. Усе це і розбурхало ринок. Оскільки різко зріс попит на валюту і з боку іноземних власників наших ОВДП, і вітчизняного бізнесу та населення.

Із визначальним впливом цих “інформаційно-психологічних” чинників на ситуацію на валютному ринку погоджується економіст Олексій Кущ.

Одним із основних каталізаторів збурення він вважає невизначеність ситуації довкола “Приватбанку”. “Справа Привату – один із найбільш небезпечних та непередбачуваних факторів формування вітчизняної економіки та, відповідно, курсу валют. В банку зберігається понад 200 мільярдів гривень клієнтів – і фізичних, і юридичних осіб. До активів Привату належать кошти держави, передані під час націоналізації. Тому будь-яка дестабілізація фінансової системи, яка може призвести до масового виведення коштів з Привату, спричинить колосальну кризу у сегменті державних банків”, – вважає експерт.

Проблеми позаду чи тільки починаються?

За прогнозами аналітиків сайту Мінфін, подальша доля гривні нині повністю залежить від поведінки НБУ та великих продавців валюти з-поміж експортерів.

Серед позитивних чинників, які, може, й не повернуть міжбанк до котирувань, наближених до 24 гривень за долар, але уповільнять девальвацію гривні, експерти називають збереження профіциту платіжного балансу, який перевищує $2 мільярди. Тобто, країна з початку року витратила набагато менше валюти на придбання імпортних товарів, аніж отримала від експорту. І позитивна експортна динаміка найближчими місяцями, вочевидь, збережеться. Зокрема, за рахунок високих темпів аграрного експорту. Поки що, пропри песимістичні прогнози, інтерес іноземних інвесторів до українських ОВДП також не знижується. Хоча відповідні ризики справді існують. Зокрема, й тому, що при падінні гривні такі вкладення стають ризиковими (принаймні, не такими привабливими, як в умовах ревальвації). Серед інших негативних чинників, які можуть і надалі тиснути на гривню, – скорочення обсягів переказів від трудових мігрантів і традиційне для середини та кінця осені сезонне посилення активності імпортерів.

Прогнози щодо курсової динаміки – найрізноманітніші: від збереження коридору у 24-25 гривень за долар до “долара по 30 і вище”. Приміром, міжнародна кредитна агенція Standard & Poor's Global Ratings кілька днів тому поліпшила довгострокові суверенні рейтинги України, прогноз курсу гривні до долара і прогноз зростання ВВП. Аналітики вважають реальним такий курсовий сценарій:

• - 2019 рік – 27 гривень за долар,
• - 2020-й – 27,50,
• - 2021-й – 28,
• - 2022-й – 28,50 гривень за долар.

Прогнози аналітиків американського банку JP Morgan менш позитивні. За їхніми розрахунками, у четвертому кварталі поточного року наша національна валюта може девальвувати до позначки 28 гривень за долар. Пояснюють це, зокрема, черговим піком виплат за зовнішніми запозиченнями та збільшення обсягів імпорту на тлі погіршення цінової кон’юнктури для експортерів.

Такі ж котирування прогнозують і в Міжнародному валютному фонді. Там вважають, що вже 2020 році курс “зеленого” сягне 30 гривень. А ось вітчизняний бізнес вважає цілком реалістичним курс, що ліг в основу проєкту Державного бюджету-2020 (28,2 гривні за 1 долар на кінець наступного року). Про це йдеться у дослідженні Європейської бізнес-асоціації "Глобальний огляд економіки".

Владислав Обух, Київ