Велика китайська ціна, або Що означає “приступ” слабкості юаня

Велика китайська ціна, або Що означає “приступ” слабкості юаня

Аналітика
Укрінформ
У торговельній війні між США та Китаєм в хід пішла “тяжка валютна артилерія” – протиборчі сторони обмінюються попереджувальними сигналами

На світових фінансових ринках цього тижня стався суттєвий переполох – вперше за останні десять років Китай знизив курс своєї національної валюти з 6,7 юань за долар до психологічної позначки в 7 юанів за долар. США одразу звинуватили Китай у валютних маніпуляціях, направлених на отримання конкурентних переваг у торговій війні, що точиться між цими двома країнами. Китайська ж сторона відкинула звинувачення у цілеспрямованому використанні “валютної зброї”, мовляв, це звичайна реакція на “об’єктивні зовнішні чинники”. Втім фондові і сировинні ринки по обидва боки океану занервували. Побоювання інвесторів у зв’язку з девальвацією юаню загалом зберігаються, але до кінця тижня вони дещо послабшали. Біржі врешті втихомирилися, та це не означає, що ризики повномасштабної валютної війни, а відповідно і загальної економічної кризи, зовсім зникли. Сторони, по всьому, порушили перемир’я та “обмінялися сигналами”.

Не останнє “китайське попередження”

На початку тижня, у понеділок 5 серпня, в результаті несподіваного падіння курсу юаню, стався загальний обвал ключових світових бірж подекуди на 3-5%, що обернулося мільярдними втратами для багатьох країн та окремих багатіїв. Агентство Bloomberg підрахувало, що 500 найбагатших людей світу за один день втратили 2,1% свого сукупного багатства, або $117 млрд. Найбільше втратив засновник Amazon Джефф Безос – мінус $ 3,4 млрд. В п'ятірці також президент Louis Vuitton Moët Hennessy Бернар Арно (мінус $ 3,2 млрд), засновник Facebook Марк Цукерберг (мінус $ 2,8 млрд), основний власник індійської Reliance Industries Мукеш Амбані (мінус $ 2,4 млрд), засновник Microsoft Білл Гейтс (мінус $ 2 млрд). Росія, яка останнім часом збільшила частку юанів в золотовалютних резервах до 14% (на суму близько $67 млрд), через здешевлення юаня зафіксувала збитки у $1,8 млрд (дрібниці, а приємно – Авт.).

Що ж сталося? А річ у тім, що загальне сповільнення економічного зростання в світі змушує США та Китай відчайдушно боротися за місце під сонцем, оберігаючи свої ринки збуту та прибутки. Останнім часом ця боротьба загострилася і вилилася у жорстку торгову війну, в ході якої Вашингтон вирішив обкласти “загороджувальними” митами майже весь китайський експорт в США (а це близько $550 млрд. щорічно). На певні китайські товари, загальною вартістю $250 млрд вже діють такі мита в розмірі 25%, а з 1 вересня планується також запровадити 10%-ве мито на решту товарних груп обсягом $300 млрд.

У відповідь на ці рішення американської сторони Китай відмовився від імпорту сільгосппродукції з США та рішуче знизив курс юаня, аби стимулювати конкурентноздатність своїх товарів на ринку. Пекін дозволив курсу юаня впасти до мінімального за останнє десятиліття рівня – в ході торгів в понеділок 5 серпня курс національної валюти КНР подешевшав одразу на 1,3%, до рівня 7,0292 юаня за долар. Згодом курс “відкотився” до 7,0039, залишаючись однак на новому психологічному рівні.

Баланси - річ примхлива

Варто нагадати, що з середини 90-х років і до початку світової фінансової кризи 2008-2009 років за долар давали понад 8 юанів. Після світової кризи США, як найбільш “постраждалі”, почали тиснути на Китай з тим, щоб він поступово зміцнював свою валюту, так як американським компаніям було важко конкурувати з китайськими. Усі ці роки курс юаня то падав, то піднімався, але у підсумку на початку 2019 року зміцнився до рівня 6,7 юанів за долар, що, здавалося б, усіх влаштовувало.

Однак ескалація торгової війни між США і КНР, яку Дональд Трамп розпочав з огляду на ріст торгового дефіциту США у торгівлі з Китаєм (в 2017 році він склав $375 млрд), порушила цей баланс. У відповідь на підвищення мита для китайських товарів на американському ринку, Китай вдався до простих, але радикальних дій – валютного стимулювання власних експортерів. Адже в результаті послаблення курсу валюти вони отримують суттєві переваги, оскільки за кожен виручений в США долар в підсумку мають більше юанів, а це, відповідно, й більший дохід у національній валюті.

Олексій Коваль
Олексій Коваль

Член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль каже, що подолання психологічної курсової відмітки свідчить про те, що економічна ситуація в Китаї дещо вийшла з-під контролю. “Власне, нічого критичного в цьому немає, адже долар в Китаї коштував і 8, і навіть 10 юанів. І хоча здешевлення юаню вигідно з макроекономічної точки зору – країна отримує переваги для розширення експорту, який є основою її економіки. Однак, треба розуміти, що з іншого боку це вдарить по гаманцях рядових небагатих китайців – тепер їм треба більше витрачати на власні потреби, зокрема, на й комунальні послуги. А це розкручування інфляції в країні. Тому, керівництву держави в своїй політиці курсоутворення доведеться балансувати між зовнішніми та внутрішніми економічними чинниками. А оскільки валютних резервів у них достатньо і в потрібний момент вони можуть зробити доларові інтервенції знову для зміцнення курсу, то я не бачу в нинішній ситуації якоїсь серйозної загрози в світовому масштабі”, – заспокоює Олексій Коваль.

Маніпулятор! Від маніпулятора чую!

Між тим, можемо бачити, що економічне протистояння в світі і риторика загрозливо загострюються. Міністерство фінансів США оголосило Китай валютним маніпулятором і зажадало від Пекіна «прозорої валютної політики». «В останні дні Китай здійснює конкретні кроки для знецінення своєї валюти, зберігаючи при цьому серйозні валютні резерви... Контекст всіх цих дій і неправдоподібність стабільності китайського ринку підтверджують, що валюта спеціально знецінюється з метою отримати несправедливу конкурентну перевагу в міжнародній торгівлі», – йшлося у повідомленні Мінфіну США. В американському Мінфіні заявили, що будуть співпрацювати з МВФ та ВТО, щоб усунути такі «несправедливі переваги».

Звісно, Народний банк Китаю спростував звинувачення. В розповсюдженій заяві – сказано: «Китай шкодує, що Міністерство фінансів США класифікує КНР як валютного маніпулятора. Це клеймо абсолютно не відповідає встановленим Мінфіном США критеріям країн, що здійснюють маніпуляції з обмінним курсом », – йдеться в заяві китайського центробанку. У повідомленні зазначено, що дії США – «це примхливий односторонній і протекціоністський акт, що порушує міжнародні норми і може серйозно вплинути на глобальну економіку та фінансовий сектор».

Дещо раніше глава Народного банку Китаю (ЦБ) І Ган заявляв, що Китай не збирається робити курс юаня інструментом реагування на торговий конфлікт США, а нинішні коливання курсу китайської валюти викликані начебто “зовнішніми факторами невизначеності”. Мовляв, Китай, поважний партнер, який виконує свої обіцянки, дані під час саміту G20 в Осаці (Японія) в червні цього року. «Народний банк Китаю має досвід, упевненість і компетентність, необхідні, щоб утримувати обмінний курс на базово стабільному і розумно врівноваженому рівні», – заявили в банку, не уточнюючи, який саме рівень вважається врівноваженим.

Глава Народного банку Китаю І Ган
Глава Народного банку Китаю І Ган

Але тепер вже й інша сторона не проти цілеспрямовано погратися курсами валют. Агентство Bloomberg повідомило, що президент США Дональд Трамп у серії своїх твітів наприкінці тижня теж закликав Федеральну резервну систему (ФРС) знизити ставки та послабити долар, щоб підтримати американських експортерів. Тим самим фактично вв’язуючись у валютну війну та відмовляючись від домовленостей саміту G-20, де основні світові економіки погодилися не брати участі у конкурентній девальвації валют.

Які можливі сценарії?

Більшість американських економістів переконані, що ФРС пристане на пропозицію знизити ставку. Незважаючи на те, що в липні цього року вперше за десятиліття вже змушена була її понизити на 0,25 базисних пункти – з 2,25–2,5% до 2–2,25%. І якщо цей процес продовжиться, то означатиме, що “гайки” протистояння ще більше закручуються, і зірвати їх може в будь-який момент.

“Щоб компенсувати ефект від мит Трампа, Китай в принципі може послабити юань до 7,3 за долар до кінця поточного року і 7,5 за долар – до кінця наступного”, – прогнозує головний економіст по Китаю Capital Economics Еванс-Прітчард. Для “поюаненої” Росії такий сценарій, зокрема, означатиме втрати на суму ще близько $3,7 млрд.

Однак існує версія, що Китай, який наразі відчуває сповільнення економічного розвитку але має при цьому $3 трлн золото-валютних резервів, може зайняти вичікувальну позицію. «Вони вважають, що, якщо їм вдасться розтягнути тарифну війну з США, то наростаючий внутрішній тиск в США (з боку компаній, залежних від китайського ринку) може змусити Трампа змінити позицію», – вважає фахівець Тайванської інституту економічних досліджень Дарсон Чіу.

Що від того Україні

Усі ці американо-китайські перипетії можуть серйозно вплинути і на країни, що розвиваються (зокрема, і Україну). Більш різке зниження курсу юаня гарантовано викличе відтік капіталу як безпосередньо з Китаю, так і з країн, що розвиваються. Далі ефект “доміно”перекинеться на сировинні біржі. Оскільки коливання фінансових ринків та невизначеність навколо торгових воєн негативно позначається на попиті на метали та іншу сировину, погіршуючи перспективи національних валют країн, які їх експортують. Наприклад, під дією згаданого вже зниження курсу юаню, ціна на нафту марки Brent, знижувалася цього тижня до $60 за барель.

Українська гривня, нагадаємо, змогла зміцнитися в 2019 році саме за рахунок відсутності потрясінь на світових сировинних ринках (металів, руди, агропродукції), і відповідно зацікавленістю іноземних інвесторів в інвестуванні у вітчизняні цінні папери. Можливо, сьогодні, цей тренд непомітно для простого ока змінюється. Отже, уважно спостерігаємо, і за юанем також.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-