Шулявський міст: коли наступить розв’язка

Шулявський міст: коли наступить розв’язка

Аналітика
Укрінформ
Реконструкція сумнозвісного Шулявського шляхопроводу затягується через саботаж. Цікаво, хто ж той капосник, що затримує його добудову?

Третина часу, відведеного на реконструкцію “втомленого” Шулявського мосту в Києві – надважливої розв’язки між кількома ключовими транспортними магістралями в центральній частині столиці, вже минула. Старий міст зруйнували, а до нового, судячи з усього, ще як до неба рачки довго. Виявляється, існує “форс-мажор” непереборної сили – 5-й цех колишнього заводу "Більшовик", який потрібно знести, щоб збудувати запланований проектом з’їзд з мосту. Проте питання його знесення міцно “зависло” у високих кабінетах. Київський міський голова Віталій Кличко готовий вже звернутися до президента Володимира Зеленського, щоб той допоміг дати кому потрібно “чарівного пенделя”.

Нагадаємо, що реконструкція Шулявського мосту, після того, як він обвалився у лютому 2017 року, стала чи не найочікуванішою подією столиці (ну, звісно, після будівництва метро на Троєщину!). За самими шляхопроводом за цей час навіть закріпилося кілька мемів – його прозвали і «втомленим мостом», і «мостом ганьби». Ця історія стала настільки знаменитою, що з початком будівництва у Шулявського моста навіть з’явилася своя сторінка в Instagram. І якщо спочатку реакція киян на дописи про хід робіт на мосту була доволі дружньою, то останнім часом, коли стало відомо про проблеми з будівництвом, риторика коментарів змінилася на невдоволення. Тож Укрінформ з’ясовував, як розвивається ситуація довкола будівництва нового шляхопроводу.

Міст, що “відпочиває” за графіком

Будівництво Шулявського мосту розпочалося у середині березня цього року. (Про те, що тендер на ремонт мосту був проведений з порушеннями, вже писали “Схеми”, тож ми не будемо окремо на цьому зупинятися). За словами мера Києва, роботи на мосту тривають відповідно до графіку, а згідно з ним, до вересня планується змонтувати основну конструкцію мосту, а вже в грудні запустити по ньому транспорт.

Про те, як просуваються роботи, 3 серпня розповів на особистій фейсбук-сторінці директор Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд Києва Михайло Харнам: “Наразі, перевезені та підготовлені до встановлення в проектне положення прогони 3-4 та 4-5. На стапелях укрупнюються металоконструкції прогонів 2-3 нового шляхопроводу. Завершені роботи з улаштування буронабивних паль та виконується спорудження опор нового шляхопроводу. Опори 1, 3, 4, 5 готові повністю, опори 2 та 6 готові на 75%, опора 0 – 90%. Розпочаті підготовчі роботи по реконструкції підземного переходу через проспект Перемоги”.

Кореспонденти Укрінформу побували на будівельному майданчику, аби на власні очі подивитися, як триває будівництво. Словом, обстановка на будівництві, яку ми побачили, доволі типова для наших реалій: жодного робочого поспіху, поодинокі групки будівельників, переважно на перекурах... Хіба що кілька зварювальників були помічені за роботою.

Будівельники Шулявського мосту

Але при тому три з п’яти фрагментів мосту уже готові: два вже з'єднані і встановлені на постійних підпорах зі сторони метро, інший – через дорогу, поки що на тимчасових. На металевій конструкції фрагменту мосту помічаємо напис від виробника: “Виготовлено в місті Миколаєві”. Пригадується, що голова ради директорів Укрбуду (виконавця робіт. – Ред.) Юрій Пелех під час інспектування 13 червня запевняв, що міст витримає будь-які навантаження і простоїть більше 100 років, якщо йому вчасно робити профілактику. Що ж, дивлячись на масштабну конструкцію, сподіваємося, що так і буде, а міст позбудеться статусу “втомленого”.

Будівництво Шулявського мосту

Нагадаємо, згідно проектом, який було обрано на засіданні Містобудівної ради Києва з-поміж десятка інших, майбутня дворівнева розв’язка має бути у формі неповного листка конюшини (міст із трьома з’їздами). У результаті реконструкції пропускна спроможність шляхопроводу, що матиме довжину у 158 м і шість смуг, збільшиться на 20%. Сам міст виготовлять зі спеціального металевого сплаву, вкритого антикорозійним покриттям. Загальна вартість реконструкції складає 830,12 млн грн. Але останнім часом з’являється всебільше сумнівів у тому, що міст побудують вчасно і у вигляді, передбаченому проектом...

Таємничий цех як камінь спотикання

Річ у тім, що згідно з проєктом, будівництво мосту передбачає знесення п’ятого цеху заводу “Більшовик” (нині його нова назва – АТ “Перший київський машинобудівний завод”), розташованого саме на розі проспекту Перемоги та вулиці Олександра Довженка, напроти станції метро Шулявська. Раніше там був ливарний цех (у сусідньому з ним цеху, на місці якого зараз працює ТЦ "Космополіт", як відомо, складали знамениту ракету "Сатана"). Тепер на його місці планується розташувати один зі з’їздів нового мосту. Та, виявляється, київська адміністрація досі не отримала дозвіл на знесення цеху від Фонду держмайна, якому належить 100% акцій Першого київського машинобудівного заводу.

Шулявська розв'язка, основний проект, що реалізується. Ілюстрація: auto24
Шулявська розв'язка, основний проект, що реалізується. Ілюстрація: auto24

Наприкінці липня міський голова Віталій Кличко, інформуючи громаду, заявив, що всі роботи ідуть за графіком, але мусив визнати: “Є лише один ключовий виклик – питання із знесенням 5-го цеху. Переконаний, що роботи затягуються там навмисно... Доведеться, мабуть, звертатися до президента з цим питанням”, – заявив Віталій Кличко на брифінгу, що відбувся 26 липня. Пізніше, у коментарі 112 каналу він говорив, що якщо цех не зможуть знести, то роботи з реконструкції мосту все рівно не зупинятимуть, можливо просто відмовляться від з'їзду з проспекту Перемоги в напрямку Індустріального мосту.

Цікаво, що велетенське приміщення цеху, який не працює вже десятки років, зручно “обжив” величезний магазин секонд-хенду Euro style shop (за неофіційною інформацією в ЗМІ, станом на 2015 рік власником цього секонд-хенду начебто є похресник колишнього заступника гендиректора заводу Сергія Бондарчука).

Кореспонденти Укрінформу, які побували на місці, не помітили в магазині жодної підготовки до “переселення” – торгівля йде в штатному режимі, і, судячи з заповнених товаром стійок з тисячами вішаків, найближчим часом магазин нікуди не збирається звідти виїжджати.

Це ж підтверджується і оголошенням на сайті заводу від 31 травня 2019 року про проведення нового конкурсу на оренду його приміщень. У переліку для оренди значиться і 5-й цех площею 4500 кв.м. Примітно, що повідомлення про “фактор” 5-го цеху з’явилася у ЗМІ ще у квітні. Про це говорив у коментарі столичному інтернет-виданню “Большой Киев” директор компанії «Північно-український будівельний альянс», яка виграла тендер на будівництво мосту, Андрій Якусевич. Він пояснював неможливість знесення цеху цілісністю майнового комплексу, що перебуває у державні власності. Тоді ж старший юрист консультант “Більшовика” Микола Гармаш розповідав, що жодних вказівок про знесення будь-якої частини майнового комплексу керівництву заводу не надходило.

Укрінформ намагався зв’язатися із керівником заводу Романом Білоскурським (який за інформацією ЗМІ, до призначення перебував у державному розшуку за привласнення бюджетних коштів), проте нам два дні підряд відповідали, що його нібито немає на місці.

У Фонді держмайна раніше відмовлялися коментувати ситуацію зі знесенням цеху заводу, посилаючись на те, що це об’єкт стратегічного значення. Що ж, Укрінформ відправив інформаційний запит і у Фонд держмайна із запитаннями про долю цеху. А поки що ситуація для киян, які щодня їздять за цим напрямком, виглядає не надто обнадійливо. Схоже, що столична влада, ухваливши проєкт, не подбала заздалегідь про те, як узгодити будівництво мосту із законодавством і правовласниками “стратегічних” об’єктів.

Житлова забудова замість дорожньої інфраструктури – і таке буває

Ну, а поки державні чиновники мовчать, Укрінформ звернувся до неофіційних джерел. Ми запитали у незалежного столичного оглядача Павла Авдокушина, який відстежує на своєму ютуб-каналі хід будівництва стратегічних об’єктів Києва, що йому відомо про перепони у будівництві Шулявського мосту.

“Будівельники готові до зносу, як тільки буде на те "добро"! Якби знесення було можливе раніше, то це б прискорило, спростило і здешевило будівництво. Поки йде перша черга будівництва – після його завершення запуск руху відбудеться безпосередньо без бічних з'їздів/заїздів. Потім одразу почнеться модернізація старих з'їздів, і вже насамкінець можливо розпочнуть спорудження нового заїзду, якщо цех усе ж дозволять знести. Планується залишити технологічні “заділи” на новий з'їзд, але поки що вони впиратимуться в стіну заводу. Як мені говорили будівельники, насправді навіть не потрібно весь цех прибирати. Достатньо звільнити місце близько 30 метрів уздовж майбутнього мосту. Але це все інформація неофіційна, на рівні чуток”, – розповідає індустріальний блогер.

Автор альтернативного проекту Шулявського шляхопроводу, інженер Віктор Петрук у розмові з кореспондентом Укрінформу зауважує, що Фонд держмайна неодноразово відповідав на запити міської адміністрації про неможливість відчуження цього цеху. “Останній раз про це йшлося в липні минулого року. Тож ми зі своєю командою прийняли тоді рішення змінити проект, повернувшись до ідеї трирівневої розв’язки, яка взагалі не потребувала знесення цеху”, – розповідає інженер.

За його словами, проблема зі знесенням цеху полягає в тому, що завод є цілісним майновим комплексом. “Це стратегічне підприємство, на якому й досі виготовляють зброю, зокрема точать стволи до певних видів гармат. І хоча безпосередньо в п’ятому цеху такі роботи не ведуться, але він входить в цілісно-майнових комплекс заводу, що перебуває в переліку державних підприємств, які не підлягають приватизації. При цьому комплекс внесено в статутний капітал акціонерного товариства, яким є завод. Тобто не можна на безоплатній основі вилучити зі статутного капіталу акціонерноготовариства будь-яке майно, незалежно від того, кому належить контрольний чи повний пакет акцій. Для того, щоб виокремити навіть один цех, треба спочатку вилучити весь завод з переліку державного майна, що не підлягає приватизації”, – наголошує Віктор Петрук.

Однак експерт звертає увагу на ще одну проблему, яку привідкрило будівництво мосту. Він говорить, що Інститут генплану Києва, який розробляв детальний план території, подав інформацію, згідно з якою земля під заводом “Більшовик” змінила цільове призначення – з промислової на територію громадської та житлової забудови! Тож інженер припускає, що знесення цеху заводу “приберігають” не для будівництва дорожньої розв’язки, а для чергових житлових висоток, бо місце надзвичайно “ласе” – зовсім поруч з метро.

Транспортні вузли залишаються “вузлуватими”

Загалом у Віктора Петрука є кілька зауважень до наявного проєкту мосту. “Нова розв’язка майже не вирішує наявних проблем, а практично відновлює схему старої. Залишаються нерозв’язаними два ліві повороти – з Дорогожичів у центр і з центру на Чоколівку. Водночас залишаються нерозв’язаними три розвороти з чотирьох, а також правий поворот з Чоколівки на Святошино і зникає правий поворот з Святошино на Чоколівку, який існував раніше, оскільки тепер він йтиме через вулиці Гарматну та Виборзьку”, – критикує інженер.

Він пояснює, що через недорозв’язані напрямки на мосту, автомобілі проходять зайву відстань, шукаючи необхідні повороти на сусідніх транспортних вузлах, відповідно, перевантажуючи їх.

Шулявська розв'язка, альтернативний проект
Шулявська розв'язка, альтернативний проект

«Наш проєкт трирівневої розв’язки, яка б вирішувала усі ці проблеми, коштував 756 млн гривень. Той, що нині реалізується, формально коштує 830 млн гривень. Але мені відомо, що наразі відбувається коригування проєкту, і Максим Микитась (столичний забудовник і депутат, з яким пов’язують переможця тендеру на проведення будівництва. – Авт.) має підписати договір на збільшення кошторису ще на 300 млн грн, але це без врахування вартості вилучення п’ятого цеху. А це додатково іще 450-500 мільйонів гривень. Тобто загалом розв’язка обійдеться у 1,5 млрд гривень!» – стверджує Віктор Петрук.

Що ж, епопея з Шулявським мостом, схоже, не скоро дочекається своєї розв’язки. Місто знову може опинитися у заручниках чиновників, які реалізуючи надважливий інфраструктурний проект, не подбали завчасно про всі необхідні організаційні моменти, і ділків, які на на цій “неорганізованості” гарно заробляють.

Юлія Горбань, Київ

Фото: Геннадій Мінченко / Укрінформ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-