Стратегія розвитку України до 2030 року має бути розроблена до початку осені
Спостерігаю, як інтенсивно йде підготовка до парламентських виборів. Формуються Програми і Стратегії. Однак, ми повинні враховувати наступне.
На жаль, у нас поки що зберігається експортно-сировинна модель економіки, яка сама по собі є автоматичним обмежувачем для економічної динаміки – концентрація на експорті сировини, напівфабрикатів і продукції з низькою доданою вартістю веде до скорочення віддачі від масштабів виробництва.
Критична залежність української економіки від кон'юнктури світових сировинних ринків призводить до періодичних криз платіжного балансу, що обертається загрозами для валютного ринку.
Боляче дивитися на українську структуру експорту. Навіть на тлі наших сусідів – колишніх соцкраїн. У Польщі в структурі експорту переважають машини і обладнання, текстиль та будматеріали, в Чехії – продукція автомобілебудування і машинобудування, в Словаччині – автомобілі, запчастини до них і побутова техніка. А у нас – пшениця і кукурудза, чавунні чушки і сталеві сляби ...
Що робити? У світі не було країн, які економічно процвітали протягом тривалого часу, але при цьому не мали розвиненого промислового сектора.
Держави, які домоглися успіху, часто не гребували протекціоністською політикою і переходили до відкритої міжнародної конкуренції лише після того, як національні виробники були технічно, технологічно і фінансово підготовлені до успішного протиборства з конкурентами. При цьому підвищувався рівень життя населення і якість довкілля.
Отже, вибір правильної економічної політики повинен бути головним пріоритетом для нашої держави. Це має стати і пріоритетом майбутньої парламентської коаліції. Саме тому до початку осені повинна з'явитися нова Стратегія розвитку України до 2030 року. І це повинна бути Стратегія збалансованого розвитку, що враховує можливості як прискорення економічного зростання, так і зростання добробуту народу і можливості відтворення якості навколишнього середовища. Її могла б схвалити новообрана Верховна Рада України і тим самим об’єднати зусилля українців довкола державотворчих процесів. В центрі розвитку має стояти Людина, яка має право на життя і діяльність в безпечному навколишньому середовищі.
Ініціативу в цьому плані повинні взяти на себе Національна академія наук України та Національний інститут стратегічних досліджень
Богдан Данилишин
FB
реклама