Валютний курс: як одна погана ідея Україні “гикнулася”
Існує думка, що окремі явища чи події можна спрогнозувати, проаналізувавши, як часто відповідний термін вбивають в Google. Так от, на минулому тижні таким популярним запитом у вітчизняному інтернет-сегменті було слово “дефолт”, що якось дуже “вчасно” злетіло з язика тріумфуючого нині олігарха Ігоря Коломойського. Навіть попри те, що ідею вже заперечили усі причетні до прийняття фінансових рішень в країні, ринки й досі продовжують “переварювати” скандальну новину. Дзвіночки явно пролунали, і було б неправильно їх проігнорувати...
Гривня: слабшає, бо не має “настрою”
Курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер на відкритті торгів знизився до 26,835 грн/$1. Це при тому, що ще десять днів тому, він становив 26.08 грн/$1. “Зараз є дві причини падіння національної валюти. Перший сценарій – гривня може впасти відносно до долара внаслідок звичайної сезонності. Другий сценарій – зниження під тиском негативної інформації чи, наприклад, виходу іноземців з українського ринку. Якщо не лякати іноземців, то курс гривні знижуватиметься, що буде зумовлено сезонністю. Але якщо продовжиться тема, яку ми бачимо нині, коли іноземці злякались інтерв’ю Ігоря Коломойського та чуток про дефолт, то може відбутись значно більший тиск на національну валюту”, - прокоментував “Фактам” Сергій Фурса, економіст, фахівець відділу продажів інвестиційної компанії Dragon Capital. Хоча за його словами, наразі в Україні немає жодних передумов для дефолту. Проте якщо новий президент не домовиться з МВФ, Україна дійсно опиниться на межі економічної кризи.
Експерти зазначають, що політичні зміни після президентських виборів, надто стрімке переформатування законодавчої та виконавчої влади в країні, досить непрості стосунки з МВФ (фонд поки що відмовляє в грошах), на тлі активного періоду зовнішніх виплат та розмов про “добровільний” дефолт — все це впливає на настрої та поведінку бізнесу та громадян. Що й позначається на поведінці валюти.
Проти гривні також зіграв і ряд економічних чинників: слабкі показники аукціону Мінфіну України з розміщення ОВДП 21 травня (а також протягом усієї третьої декади травня. — Авт.), зростання попиту на валюту з боку великих імпортерів, зниження продажів валютної виручки експортерами після завершення чергового податкового періоду, зазначають аналітики порталу Minfim.com.ua. Зокрема, продажі гривневих облігацій внутрішньої держпозики на аукціонах 28 травня впали до рекордно низького для останніх місяців рівня в 1,23 мільярда гривень, і Мінфіну навіть довелося підвищувати ставку 3-місячних паперів, попит на які впав у 14 разів. Щоправда при цьому дещо підвищився попит на 6-місячні та річні папери. Іншими словами, очікуваного раніше припливу нерезидентів в зв'язку з підключенням України до міжнародного депозитарію Clearstream 28 травня не відбулося (завдяки йому іноземні інвестори можуть купувати українські державні цінні папери і розраховуватися за них через цю систему) — новина просто зблякла на тлі коментарів екс-співвласника Приватбанку Ігоря Коломойського про доцільність дефолту.
Золото-валютні резерви: тануть в “передчутті”
Усе це змушує чиновників Мінфіну, Нацбанку і уряду коригувати свої плани щодо формування обсягів золотовалютних резервів (ЗВР). І хоча кошти на травневі виплати (близько $2 млрд) Мінфін зібрав заздалегідь, але графік надходжень валютних коштів під майбутні виплати все одно доводиться змінювати. Певно тому за минулий місяць українські ЗВР “розтанули” майже на $1,3 млрд.
Тим часом, на зустрічі президента Зеленського з представникам місії МВФ, яка відбулася 28 травня, голова Національного банку Яків Смолій наголосив, що продовження співпраці з МВФ є важливим для підтримки фінансової стабільності в Україні. "До кінця поточного року наша країна має сплатити понад 5 мільярдів доларів за зовнішніми та внутрішніми зобов’язаннями в іноземній валюті. Обсяг міжнародних резервів наразі $19,3 млрд, і цього достатньо для виконання суверенних зобов’язань", – заспокоїв Яків Смолій. При цьому раніше його заступниця Катерина Рожкова обіцяла, що завдяки зовнішнім запозиченням і розміщенню єврооблігацій обсяг міжнародних резервів буде утримуватися на рівні близько 21 млрд доларів протягом 2019-2020 років.
Наразі глава ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що Нацбанку слід нарощувати темпи викупу валюти на міжбанку в резерви, оскільки зараз в пріоритеті поповнення золотовалютних резервів для найближчих погашень зовнішніх боргів. В колонці для “Дзеркала тижня” глава Ради НБУ Богдан Данилишин зазначив, що ситуація з держфінансами на сьогодні непогана, "але аж ніяк не безпроблемна".
"У травні-грудні необхідно виплатити $3,5 млрд за зовнішнім держборгом і $2,8 млрд за валютними ОВДП. Сумарно - $6,3 млрд. Піковими періодами є травень і вересень - по $1,7 млрд. Зверну увагу на ситуацію з ОВДП. З одного боку, на травень-липень припадає пік за валютними ОВДП - необхідно виплатити $1,7 млрд. З іншого - "тиснути" на валютний ринок буде і погашення короткострокових гривневих ОВДП, які нерезиденти придбали в лютому-квітні. Станом на 13 травня вкладення нерезидентів в ОВДП становили 39,2 млрд грн, в порівнянні з початком року вони зросли майже в 6,5 рази, - близько $1,5 млрд (у доларовому еквіваленті) іноземці вклали в короткострокові ОВДП в цьому році", - додав глава ради НБУ. Він зазначив, що, ймовірно, в липні-вересні значна частина коштів після погашення гривневих ОВДП буде конвертуватися в інвалюту і виводитися з України. Це в свою чергу додасть попиту, і відповідно, і ціни “зеленому”.
Варто зазначити, що НБУ було дуже непросто поповнювати резерви за наявного розкладу на валютному ринку. Валютні трейдери стверджують, що регулятор був помічений зі скупкою долара на міжбанку тільки в перші дні минулого тижня. Купував, як завжди, «анонімно». За підрахунками «Мінфіну», якщо НБУ придбав всього близько $60 млн, знизивши ціну покупки з 26,20 і 26,15 гривень (20 травня) до 26,1050 гривень (21 травня), то увесь нинішній тиждень в НБУ вже не було шансів поповнити ЗВР — всю пропозицію валюти поглинав сам ринок. Тому, скоріше за все, Нацбанк найближчим часом буде намагатися залишатися осторонь при зростанні котирувань і не витрачатиметься особливо для підтримки гривні.
Марина Нечипоренко, Київ
