Гроші люблять тишу і спокій, а Україні спокій поки тільки сниться

За даними Франкфуртської фондової біржі, де торгуються українські єврооблігації, 22 травня євробонди України подешевшали на 0,1-1% залежно від терміну погашення, а прибутковість їхня зросла на 0,1-0,15 процентних пункти. Зокрема, за облігаціями з погашенням у 2026-2027 роках вона впритул наблизилася до 9% річних. Це означає, що від продажу цих цінних паперів Україна залучає менше коштів, ніж очікувалось, а вартість залучення цих коштів для держави зростає. Нагадаємо, що йдеться про цінні папери сукупною вартістю $23 млрд, а це мало не третина (29%) сукупного державного боргу.

Крім того, на 0,6% подешевшали і ВВП-варіанти України (цінні папери, прив'язані до темпів зростання ВВП — Авт.), які наразі котируються за ціною майже 63,14% від номіналу (загальна вартість паперів складає $3,2 млрд). Спеціалісти кажуть, що основними причинами негативної динаміки на ринку є новини про політичний “клінч” президента Зеленського з Верховною радою, можливу відставку прем’єра та перші, по суті, “проолігархічні” кадрові призначення.

Нарешті дочекалися, але не того, на що сподівалися

Президент Європейської бізнес асоціації, голова інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала на форумі, організованому Реанімаційним пакетом реформ, озвучив перші невтішні наслідки різких управлінських кроків Володимира Зеленського.

“Нарешті дочекалися перших призначень. І, на жаль, інвестори (судячи з реакції цін на єврооблігації) на ці призначення відреагували негативно. Це перша реакція. Ми дуже сподіваємося, що новий глава Адміністрації президента свої зусилля спрямує в правильному напрямку. Але є певний скепсис щодо його бекграунду і близькості до одного з олігархів », - визнав глава EBA.

За його словами, Європейська бізнес-асоціація опитала західних інвесторів в Україні щодо того, які кроки нового президента Володимира Зеленського та його команди найкраще вплинули б на інвестиційний клімат. Серед пріоритетів - ефективна боротьба з корупцією і призначення на ключові посади реформаторів з бездоганною репутацією, а також ефективне розмежування бізнесу і політики та «обмеження впливу олігархів», - пояснює Томаш Фіала.

Світова інвестиційна агенція “Блумберг” прокоментувала події так: “Незважаючи на те, що в оточенні Володимира Зеленського були екс-міністри-реформатори, популярні серед міжнародних інвесторів, бізнес-зв'язки нового українського президента з мільярдером Ігорем Коломойським, багатьох із інвесторів дуже схвилювали. Додавши палива до вогню, Зеленський на цьому тижні призначив Андрія Богдана, адвоката, який працював у минулому для Коломойського, главою своєї адміністрації. Це викликає стурбованість долею найбільшого українського банку, націоналізацію якого оскаржує магнат (Приватбанк — Авт), що може загрожувати співпраці з Міжнародним валютним фондом та завдати шкоди економіці. Зеленський пообіцяв обрати досвідчених фахівців для ключових ролей, однак працевлаштував на них виконавчого продюсера зі своєї продакшн-компанії і сценариста та продюсера з його популярного шоу «Слуга народу», де він грає вигаданого президента”.

Інвестори — натури чутливі

Аналітики Блумберга пояснюють, що в роки пікових виплат боргів Україною, інвестори дуже чутливі до співпраці її з МФВ. Оскільки вважають, що макроекономічну стабільність в цей час може забезпечити саме співпраця з Валютним фондом. Мовляв, є побоювання, щоб на заміну грошам МВФ не прийшли гроші з Росії, як це вже одного разу сталося при Вікторі Януковичі.

Варто нагадати, що рух котирувань цінних паперів — це завжди дуже чіткий сигнал, що подають інвестори емітентам цих паперів. У разі “тривоги” за долю своїх вкладень, інвестори здебільшого намагаються їх позбутися, що відповідно збиває ціну на активи. Потім, за сприятливих умов, ціна знову підвищується, і такі коливання відбуваються постійно.

Наприклад, в листопаді минулого року в результаті Керченської кризи та запровадження воєнного стану ціни на українські євробонди та акції найбільших підприємств просіли навіть суттєвіше, ніж зараз - на 1,3%. Прибутковість єврооблігацій тоді зросла в середньому до 10% річних.

Нещодавно, 8 квітня українські єврооблігації також дешевшали після інформації про визнання Окружним адмінсудом Києва незаконною націоналізацію «Приватбанку». Тоді цінні папери строком погашення у 2021 році впали на 0,6%, а довгострокові євробонди зі строком погашення у 2027 році — на 1,4%. Тобто будь-які події в країні, як негативні, так і позитивні, миттю відображаються на ціні її суверенних цінних паперів. У таких ринкових процесах головне, щоб негативні тренди не ставали довгостроковими. Тому що, тоді починається вже справжній фінансовий обвал.

Фінансові ризики продовження бліцкригу “20 травня”

Про ризики і наслідки «різкого» державного управління, докладно пояснив економіст Михайло Кухар, керівник незалежної групи макроекономічного аналізу і прогнозу “UKRAINE ECONOMIC OUTLOOK». В своєму дописі в FB, він повідомив про те, що аналітики групи змушені були змінити свій макропрогноз на 2019 рік зі “стабільного” до “ризику зриву макроекономічної стабільності в країні”

“Оголошення про розпуск парламенту, яке прозвучало під час інавгураційної промови Президента України Володимира Зеленського і наступне за ним оголошення про відставку уряду Володимира Гройсмана протягом одного дня, 20 травня, змушує нас до перегляду нашого колишнього прогнозу стану макроекономічної стабільності економіки України, який раніше нами оцінювався як «стабільний» з можливим уповільненням темпів економічного зростання до «негативного» і «кризового» для макростабільності у короткостроковій перспективі (до кінця 2019 року)”, - зазначив Михайло Кухар.

Одним із факторів ризику якраз може стати фінансовий чинник — паніка нерезидентів на ринку вітчизняних ОВДП. Адже заборгованість уряду за гривневими ОВДП на сьогодні становить в еквіваленті близько $25,3 млрд. З них - $1,7 млрд. становлять вкладення нерезидентів (так званих портфельних інвесторів в українські урядові цінні папери).

«Сигнал про нестабільність (не кажучи вже відставку) уряду, здатний зіграти роль «снігової кулі» і змусити інвесторів почати достроково закривати позиції. Це в свою чергу може спричинити тиск на баланс попиту і пропозиції на валютному ринку у вигляді додаткових $1,7 млрд. та серйозне навантаження на платіжний календар НБУ травня-липня, що, зрозуміло, не входить в плани регулятора”, - пояснює експерт. Іншими словами, якщо інвестори завчасно “побіжать” з ОВДП — курс гривні гепнеться так, що мало не здаватиметься.

Щоправда, є ряд «компенсаторів», які дозволять зменшити можливі економічні “шоки”.

По-перше, в Україні зберігається позитивний приплив валюти, який базується на попередніх (за останні три роки) темпах нарощування обсягів експорту.

По-друге, в Україні продовжує зростати кількість валюти, що перераховують трудові мігранти (вже прогнозують $14 млрд). А це виступає додатковою страховкою курсової стабільності в країні, не дивлячись на показники торгового балансу ( -$5 млрд. за прогнозами).

По-третє, в зв'язку з оголошенням дострокових виборів, Україна отримає додатковий приплив іноземної валюти з офшорів на витрати, пов'язані з майбутніми виборами в розмірі $1,5-2,5 млрд. в найближчі два місяці, що підтримає курс гривні, мінімізуючи курсові ризики девальвації до кінця липня.

“Багато чого буде залежати від збереження незалежності Національного банку від політичного впливу керівництва країни. Якщо вона буде збережена, це дасть великі шанси на відновлення програми співпраці з МВФ в кінці осені поточного року і утримання країни від дії негативних факторів та курсових ризиків. Якщо ж новообрана адміністрація вирішить втрутитися в діяльність центрального банку країни після бліцкригу “20 травня”, з тим, щоб взяти діяльність регулятора під політичний контроль для перемоги на виборах бізнес-групи (мається на увазі групи Приват — Авт.), події можуть почати розвиватися за критичним сценарієм фінансової дестабілізації, включаючи різке зростання курсу долара і початок масштабного відтоку вкладів населення з банків країни за сценарієм 2014 року”, - попереджує Михайло Кухар.

На жаль, як бачимо, поки що ситуація в Україні розвивається політично-популістичному напрямку, що мало має спільного з економічною доцільністю...

Марина Нечипоренко, Київ