Валютний “безвіз” працює: і капітали не тікають, і валюта зміцнюється

Днями Нацбанк вперше з часу прийняття 7 лютого Закону “Про валюту та валютні операції” відзвітував про успіхи та заходи захисту валютного ринку в умовах його поступової лібералізації. Мовляв, суспільство має знати, як країна рухається до повної валютної свободи, яку вона цілком заслужила. Адже упродовж 2016‒2018 років ВВП України стійко зростав. Споживча інфляція скоротилася з 43,3% на кінець 2015 року до 9,8% на кінець 2018 року. Міжнародні резерви за цей період суттєво зросли і утримуються на рівні понад $20 млрд. За підсумками 2018 року країни ЄС закріпили свою першість у зовнішній торгівлі України – їх частка в загальному товарообороті збільшилася до 37,5%.

Усе це дало підстави нарешті позбутися старого валютного законодавства, яке будувалося на принципі тотальних обмежень та заборон, вбачаючи в учасниках ринку ледве не “злочинців”. Лише з початку цього року було запроваджено близько 30 валютних послаблень, які дозволили пересічним громадянам і підприємцям зітхнути нарешті з полегшенням. І на диво, нічого страшного в економіці не сталося! Капітали не втекли, валютний курс не звалився, гроші працюють. Тож, нагадаємо як сьогодні виглядає і працює валютний “безвіз” в Україні.

Валютні послаблення: танцюють всі!

Нагадаємо, що згідно нового валютного закону та програми валютної лібералізації на сьогодні в Україні:

Скасовано

• валютний нагляд для експортно-імпортних операцій до 150 тис грн;
• індивідуальні ліцензії на валютні операції;
• санкції у вигляді припинення ЗЕД;
• ліміт на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань
• реєстрація зовнішніх запозичень;
• подвійний контроль операцій під час надходження митної декларації до іншого банку.

Дозволено

• вільне відкриття рахунків юридичних осіб за кордоном ;
• розрахунки в іноземній валюті за валютними державними облігаціями ;
• валютні свопи банків з резидентами та нерезидентами ;
• форварди для хеджування боргових операцій ;
• ввезення-вивезення готівкової іноземної валюти та банківських металів юр. особами ;
• внесення платежів у іноземній валюті під час страхування життя ;
• накопичення валюти на рахунках юр. осіб для погашення зовнішніх запозичень ;
• безлімітні інвестиції банків в цінні папери інвестиційного класу ;
• інвестиції та кредитування резидентів з гривневих лоро-рахунків банків-нерезидентів;
• інвестиції в Україну також у валютах 2-ї групи класифікатора валют.

Збільшено

• граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів;
• ліміт на перекази за кордон без відкриття рахунку для фіз. осіб у 10 разів – до 150 тис. грн на рік;
• ліміт на купівлю банківських металів для фіз. та юр. осіб до еквіваленту 150 тис. грн на день без обмежень для спеціалізованих юр. осіб;
• ліміт на репарацію дивідендів за 2018 рік (у сумі 12 млн. євро в місяць).

Знижено

• норму обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесом з 50% до 30%.

Спрощено

• здійснення операцій за рахунками юр. осіб- нерезидентів у банках України ;
• переміщення валютних цінностей через кордон – обов’язкове декларування від 10 тис. євро.

Вплив лібералізації на фінансові ринки: халепи не сталося

За даними НБУ, запровадження нового валютного законодавства практично не відобразилося на динаміці показників міжбанківського валютного ринку. Місячна волатильність (інтенсивність коливання. – Авт.) обмінного курсу гривні продовжила знижуватися до середини березня, а в цілому за перші три місяці 2019 року відповідала аналогічному минулорічному показнику. “У цілому в І кварталі 2019 року середня місячна волатильність обмінного курсу UAH/USD становила в середньому близько 7% порівняно з 5% у 2018 році, а протягом кварталу перебувала в діапазоні, прийнятному для країн, ринки яких розвиваються, – 2-15%”, – повідомила прес-служба НБУ.

Також не відчув негативних ефектів і готівковий валютний ринок. Він був дещо “смикнувся” через зростання попиту на долари протягом перших днів після набрання чинності новим валютним законодавством, але в подальшому визначався головним чином курсовою динамікою. Зокрема, суттєве зміцнення обмінного курсу гривні в середині березня, яке продовжується і сьогодні, спровокувало зростання попиту на неї з боку іноземних покупців ОВДП (докладніше читайте ТУТ) та скорочення її пропозиції на ринку. Також постійно поповнюють ринок доларами вітчизняні експортери, зокрема аграрники, які мають сприятливу світову кон’юнктуру на свої товари  - тому вона й зміцнилася майже до показників літа минулого року, коливаючись в межах 26,10-26,60 грн/долар.

При цьому попит на онлайн купівлю населенням іноземної валюти сьогодні досить незначний - питома вага таких операцій в загальному обсязі готівкової торгівлі, за даними НБУ, невелика. Так, за березень населення придбало у банків онлайн близько $52 млн (для порівняння, обсяг готівкового продажу в цілому склав близько $1млрд). Український бізнес за цей час уклав за спрощеною процедурою (без реєстрації в НБУ) 105 нових кредитних угод, а компанії і фізичні особи інвестували за кордон в рамках встановлених лімітів 9,7 млн євро.

В довгостроковій перспективі поступова відмова від валютних обмежень, очікують в Нацбанку, сприятиме зростанню глибини валютного ринку (збільшенню обсягів та кількості учасників — Авт.) та зниженню ролі регулятора на ньому.

“Національний банк послаблюватиме та скасовуватиме заходи захисту поступово і в міру поліпшення макроекономічної ситуації з урахуванням оцінки ефектів від вже знятих обмежень на валютному ринку, дотримуючись розробленої дорожньої карти. Оскільки міжнародний досвід свідчить: одна з основних причин неефективності проведення лібералізації у країнах, що розвиваються, є зняття всіх обмежень одночасно”, - зазначають в НБУ.

При тому, чим швидше сформуються сприятливі макроекономічні та фінансові умови, тим скоріше НБУ скасовуватиме обмеження на валютному ринку, і навпаки. Цьому насамперед передуватиме оцінка макроекономічних індикаторів (темпи зростання ВВП, динаміка інфляції), стану валютного ринку, фінансової стабільності, ситуації на зовнішніх ринках.

Водночас заступник голови НБУ Олег Чурій заявив, що зняття обмежень, які стосуються небанківських фінансових установ, а також подальше спрощення інвестування за кордон юридичними та фізичними особами залежать від прийняття парламентом низки законопроектів. Мова йде, зокрема, про законопроекти щодо підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (про «спліт»), а також попередження непродуктивного відпливу капіталу (щодо протидії BEPS).

Добре, коли скептики не вгадують

Згадаймо, що з прийняттям нового валютного закону інколи лунали досить скептичні прогнози. Наприклад, фінансовий експерт Олексій Кущ стверджував, що закон є “доволі майстерною декорацією реформ” і що “проведення валютної лібералізації без створення умов для розвитку економіки всього лише спростить виведення валюти з держави, що призведе до знецінення гривні”. Банкіри ж, навпаки, виявилися більш прозорливими. За словами головного економіста “Альфа-Банка" (Україна) Олексія Блінова момент для впровадження валютної лібералізації, коли на ринку достатньо валюти, виявився більш ніж вдалим, а клієнти їхнього банку дуже швидко оцінили зручність проведення валютних операцій.

Зі свого боку учасники публічної дискусії «Чи наблизила валютна лібералізація Україну до вільного руху коштів із ЄС?», яка відбувалася 3 квітня цього року в Центрі економічної стратегії в Києві, відзначили значний прогрес валютної лібералізації в Україні. Так, під час онлайн-опитування поточний рівень валютної свободи переважно отримав оцінки 6 і 7 за 10-бальною шкалою. Натомість до введення в дію Закону «Про валюту і валютні операції» і запровадження нової ліберальної системи валютного регулювання, на думку присутніх експертів і бізнесменів, валютне законодавство було справді репресивним – лише 2-3 бали за 10-бальною шкалою.

Тож як бачимо, нове валютне законодавство не мало негативного ефекту на валютний ринок і економіку, але надало змогуі його учасникам використовувати нові можливості у своїй економічній діяльності.

Марина Нечипоренко, Київ