Більшість українських стартапів працюють на “чужого дядька”. Але це поки що…

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Державна інноваційна фінансово-кредитна установа оголосили конкурс проектів/стартапів, переможці якого зможуть отримати низку послуг, пов’язаних із започаткуванням бізнесу вартістю до 500 тисяч гривень і до 2 мільйонів внеску у статутний капітал своєї компанії від “зацікавленого” інвестора. Це – перший проект, що втілюється у рамках роботи щойно створеного Фонду підтримки винаходів Мінекономрозвитку. Заявки на участь у конкурсі приймають до 31 березня за різними напрямами, з-поміж яких: освоєння альтернативних джерел енергії, нові технології розвитку транспортної системи, розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніка тощо.

Як розповів заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юрій Бровченко, створенню Фонду передувала копітка робота над формуванням законодавчої і нормативно-правової бази, а також над пошуком фінансового ресурсу для підтримки інноваційних проектів.

“Наше завдання – створити належні умови для розвитку українських інновацій. Зокрема, і через фінансову підтримку інноваційних стартапів – від ідеї до створення спільного підприємства за участі держави та інших інвесторів. Глобальна мета – зупинити відтік “мізків” – талановитої творчої молоді – з України”, – наголосив посадовець.

Перший етап конкурсу передбачає підтримку авторів проектів-переможців у створенні бізнес-моделей, презентаційних матеріалів, проведенні необхідних досліджень. Загалом передбачено надання послуг на суму до півмільйона гривень.

Другий етап – участь у формуванні статутного капіталу стартап-компанії, із залученням до нього до 2 мільйонів гривень від держави і приватних інвесторів.

Держфонд розвитку інновацій: від $25000 до $75000 “в одні руки”

Тим часом завершується підготовка до створення Українського фонду розвитку інновацій (інша назва – “Український національний фонд стартапів” – Ukrainian National Startup Fund (UNSF)). Рішення про заснування державної структури, яка надаватиме гранти на розробку і впровадження інновацій, Кабінет Міністрів ухвалив у листопаді. У Держбюджеті-2019 на ці цілі передбачили 50 мільйонів гривень. Додаткові кошти залучатимуть від приватних інвесторів. Координаторкою проекту призначили Дебору Фейрлам. Вона має понад 20 років досвіду роботи у міжнародних компаніях, серед яких Merrill Lynch, UBS та банк Грузії. Кілька останніх років мешкає в Україні, півтора року обіймала посаду заступника директора UkraineInvest.

Головні умови підтримки стартапу через цю установу – офіційна реєстрація компанії-розробника, більша частина команди якої повинна працювати в Україні. “Найцікавіші” для Фонду сфери – агротехніка, медицина, біотехнології, кібербезпека, енергетика, інтернет речей, штучний інтелект, big data, блокчейн. Фонд готовий інвестувати у кожен стартап від $25 000 до $75 000 (у гривнях) – залежно від запитів компанії і рішення експертного комітету. Проекти обиратимуть в рамках конкурсу. Для участі у ньому потрібно оформити заявку, додавши презентацію і відео з пітчем тривалістю до хвилини. Після експертних (зокрема, юридичних) оцінок заявки розгляне комітет Фонду, який проведе співбесіди з командами розробників.

“Фонд надаватиме консультації командам стартапів з урахуванням стадії розвитку, на якій перебуває компанія. Якомусь стартапу потрібно буде допомогти виявити цільовий ринок, комусь знадобиться допомога із розробки маркетингового плану, а комусь потрібні будуть закордонні контакти для наукового партнерства і так далі”, – розповіла Дебора Фейрлам.

Зі світу по нитці – українцям на стартап

Вітчизняні розробники активно користуються і грантовою та інвестиційною підтримкою, що надається міжнародними інституціями. З-поміж них, зокрема, масштабна програма Європейського союзу “Horizon 2020. Інструмент для Малого й Середнього Бізнесу” з бюджетом у майже 80 мільярдів євро. Мета – підтримка інновацій на європейському континенті. Першою з українських компаній, яка отримала грантову підтримку від Horizon 2020 (1,2 мільйона євро), стала Polyteda Cloud – розробник програмного забезпечення для фізичної верифікації інтегральних мікросхем (розвиває кращий у світі нішевий продукт PowerDRC/LVS, що має найвищу в галузі точність та швидкість верифікації (підтвердження).

Також Україна – перша держава, де започатковано ініційовану Європейським банком реконструкції та розвитку програму «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Мета проекту, що фінансується Євросоюзом, – підтримка розробки та впровадження інноваційних рішень у сфері кліматичних технологій. Завдання проекту – допомога молодим компаніям, які працюють над інноваційними проектами, отримати професійні послуги, перейти так звану «долину смерті» та прискорити час виходу на ринок.

Вкладають кошти у перспективні українські розробки і приватні інвестиційні та венчурні фонди. Приміром, три польські фонди вклали в український стартап CallPage 17 млн злотих (приблизно $4,5 мільйонів). CallPage – це віджет, який встановлюється на сайті і дозволяє швидко зв’язати клієнта й торговця за допомогою телефону. Сервісом послуговуються вже більш ніж 3000 компаній по всьому світу.

Ще один із варіантів залучення коштів для стартап-проектів – краудфандинг. (громадське фінансування через Інтернет). В Україні працюють кілька платформ для збору коштів методом “народної толоки”: Спільнокошт, На-Старті, GoFundEd. Також наші новатори активно користуються міжнародними краудфандинговими платформами.

Наші стартапи “зібрали” мільйони доларів

Серед українських розробок, які викликали найбільший інтерес і спромоглися назбирати найбільше коштів, – Petcube (ґаджет для дистанційного спостереження за домашніми тваринами, що зібрав понад $250 тисяч); Lametric (універсальний годинник, що окрім часу демонструє іншу корисну інформацію з Інтернету – зібрано майже $260 тисяч); iBlazr (спалах для смартфонів, на виробництво якого люди пожертвували майже $60 тисяч); FORCEemotion (“розумний” браслет, що відстежує фізичний стан людини); Phonster (кобура для телефону); KrakenFix (кріплення для лиж, сноубордів або лонгбордів, що дозволяє зручно носити їх на плечах), GreenNanny (пристрій, що забезпечує індивідуальний полив рослин); Planexta (“розумний” браслет, що відслідковує емоційний стан); GearEye (система пошуку загублених речей).

І кілька “свіжих” прикладів. Восени минулого року український стартап Hushme зібрав на японському майданчику для краудфандингу Kampfire мільйон ієн (близько 9 тисяч доларів). Перед цим створена нашими розробниками гарнітура Hushme, яка робить розмови по телефону нечутними для оточуючих, назбирала понад $70 тисяч на сайті фінансування творчих проектів Kickstarter. До речі, про винахід українців писали такі впливові у світі видання як TIME, Daily Mail, The Telegraph, BBC, Mashable, Engadget.

А розробникам українського стартапу Ugears, який став відомим завдяки вигадливим дерев'яним конструкторам, лише за 4 години вдалося зібрати на згаданій уже краудфандинговій платформі Kickstarter $20 тисяч. Загалом на різні проекти команда Ugears зібрала вже більше $275 000!

Тим часом EnjoyTheWood – сімейний бізнес української родини Фостенків – запустив на Kickstarter кампанію під новий проект – 3D карти міст зі всього світу із дерева. За кілька днів кампанії вдалося зібрати майже $60 тисяч. А попередній проект цих же розробників зібрав більше $100 тисяч!

Одеська команда збирала на Kickstarter кошти на виробництво оригінальних настільних органайзерів Hero Organizer. І за два дні акумулювала $9000 – вдвічі більше необхідної суми. Hero Organizer – кольорові вази, виготовлені у формі фігурок легендарних особистостей: Давида, Будди, Альберта Ейнштейна, Стіва Джобса. Зроблені вручну з еко-гіпсу і нетоксичних фарб Hero Organizer можна використовувати як настільний органайзер для канцелярії, вазу для квітів, футляр для аксесуарів для макіяжу, підставку для свічок, пенал для ювелірних виробів або просто як інтер’єрну прикрасу.

Харків’янин Роман Ландик зібрав понад $185 000 для виробництва навушників Verum, розроблених на основі технологій, які раніше не були представлені на масовому ринку.

І таких прикладів – дуже багато. Українці мають чим здивувати світ...

Вчімося заробляти... для себе і для держави

Утім, поки що лише невелику частину запропонованих нашими співвітчизниками ідей вдається втілювати безпосередньо в країні. Дуже часто, навіть погоджуючись вкласти кошти в український стартап, інвестори ставлять умову щодо розташування виробництва поза українськими теренами. Приміром, троє українців, авторів проекту CallPage, який залучив $4,5 мільйонів, вже кілька років мешкають у Польщі... Переїхали закордон і десятки інших наших успішних “стартаперів”.

“Не в останню чергу це пов’язано із побоюваннями інвесторів через продовження російської агресії проти нашої країни, – пояснює директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, – і тому дуже важливо, що Україна знаходить власний (нехай поки що і незначний) ресурс для підтримки вітчизняних інновацій. По-перше, це справді допоможе запобігати “витоку мізків” за кордон. А по-друге, буде хорошим психологічним стимулом для зарубіжних інвесторів. Адже Україна демонструє, що довіряє своїм розробникам та їхнім проектам. І бере на себе частину відповідальності за втілення їхніх ідей”.

Водночас Ілля Несходовський вважає, що й самі автори інноваційних проектів повинні нести частину фінансової відповідальності за своє “дітище” – взяти на себе хоча б частину витрат. Ще частина – має бути внеском приватних інвесторів. Решту – нехай фінансує держава. Окрім відповідальності, це ще й дозволить збільшити кількість проектів, які можуть одержати державну підтримку. “При цьому розподіл коштів має бути прозорим, конкурси проектів повинні проводитися за участі громадськості. З подальшим контролем їх використання”, – каже Ілля Несходовський. Економіст нагадує, що успішно втілені стартапи сприятимуть наповненню бюджету і пришвидшенню темпів економічного зростання України. Адже, йдеться, як правило, про виробництво продукції із високою доданою вартістю (на відміну від нашого “сировинного” експорту). І це наочно демонструє стрімкий розвиток вітчизняної ІТ-сфери. Нагадаю, за даними галузевих асоціацій, у 2018 році 184 тисячі українських програмістів забезпечили експорт IT-продукції на $4,5 мільярда. Це на $900 мільйонів більше, ніж у 2017-му.

Владислав Обух, Київ