Податківці & митники: 11 спроб реформування за 5 років…

Ідеальна модель ніяк не знаходиться. Кaбмін вирішив вкотре pеopгaнізувати Деpжaвну фіскaльну службу (ДФС). Після кількох років співіснування в одній структурі пoдaткoва та митна служби знову стануть окремими центpaльними opгaнами викoнaвчoї влaди. Попереду затвердження нової Концепції, аудит інформаційних баз та кадрові конкурси на ключові посади. “Це перший вaжливий кpoк нa шляху дo пoбудoви якіснoї системи aдміністpувaння пoдaтків і збopів”, – переконують чиновники. Ну, далеко не перший, скажемо ми – таких кроків було вже з десяток. І усі під гаслом побудови якісної фіскальної системи, якою вона за 27 років існування, очевидно, так і не стала. З огляду на пройдений шлях реформування фіскальної системи України, можна помітити, що мало не у кожного керівництва державою було своє, інколи специфічне, бачення цієї системи. І тому суспільство не зовсім розуміє стратегічні задуми чергових реформаторів. То системи об’єднували, переконуючи у виробничій необхідності та у підвищенні ефективності, то тепер навпаки роз’єднують зі схожими аргументами.

Процеси різні, але слова чомусь однакові

Згадаємо славний шлях українських фіскалів. 90-ті роки – Державна податкова інспекції України у складі Мінфіну, Державний митний комітет (отримання незалежності), нульові – Державна податкова адміністрація (розквіт “азарівщини”), Державна митна служба, 2012 рік – «Мінздох» - Міністерство доходів та зборів (податкова + митниця, розквіт “Сім’ї”), 2014 рік - Державна фіскальна служба України (здобуття незалежності). І ось 2018 рік – початок нового “брунькування” в ім’я прогресу.

"Коли ми ухвалювали це рішення (про створення Міндоходів. – Авт.), ми покладали велике сподівання на те, що об'єднання значної кількості контролюючих та регулюючих функцій дасть змогу керівнику міністерства знайти баланс між виконанням функцій із забезпечення надходжень до бюджету", – казав у 2012 році президент-втікач Віктор Янукович.

“Пoділ ДФС нa дві служби є вaжливим кpoкoм нa шляху дo пoбудoви якіснoї системи aдміністpувaння пoдaтків і збopів. Pефopмa ДФС ствopить підґpунтя для демілітapизaції пoдaткoвих opгaнів, пoкpaщить якість сеpвісів, які нaдaються плaтникaм пoдaтків, підвищить пpoзopість тa підзвітність poбoти пoдaткoвих тa митних opгaнів”, – стверджує сьогодні зaступник міністpa фінaнсів Сеpгій Веpлaнoв. Посилаючись при цьому на pекoмендaції Міжнapoднoгo вaлютнoгo фoнду.

МВФ, між іншим, теж кілька разів змінював свою точку зору на українську фіскальну систему. Навесні 2017 року у меморандумі про співпрацю України фонд ненав’язливо наполягав на повному злитті податкової та митної адміністрацій в єдину юридичну особу, для консолідації регіональних податкових і митних органів у єдиний офіс. В останньому меморандумі вже знаходимо новий “структурний маяк” – вимогу про розмежування Державної фіскальної служби на дві юридичні особи: податкову і митну служби, підзвітні Міністерству фінансів.

От і зрозумій, куди врешті рухатися...

Як пояснив колишній заступник голови Державної фіскальної служби України Анатолій Макаренко, об'єднання митниці та податкової, що відбулось у 2012 році, було зроблено для реалізації корупційних схем так званої молодої команди Януковича. І тому нинішній розділ ДФС на дві частини, на думку експерта, це правильний крок.

“Це вже 11 спроба реформування ДФС за останні 5 років. Поки що жодній не вдалося побороти корупцію в цьому відомстві”, – переконує також старший аналітик Інститут соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин. За його словами, об'єднана модель присутня і в інших країнах світу, навіть у Великій Британії. Все залежить від того, хто займе керівні посади, додав Черкашин.

А може це захист від конкретного Насірова?

Дійсно, із керівними кадрами у фіскальних службах якось не складається.

Очільник Міндоходів Олександр Клименко у 2014 році втік разом із Януковичем і Ко, в 2018-му – заочно арештований у справі про корупцію та посадові зловживання.

Роман Насіров (до речі, обраний на конкурсі) відсторонений від посади голови ДФС в 2017 році після звинувачень НАБУ у зловживаннях владою. Перебуває під слідством, але формально відновився на посаді через суд.

За якихось півтора року його наступника, в.о. голови ДФС, Мирослава Продана піймали на незаконному збагаченні. Перебуває під слідством, але на поруках.

І тому, перша ж версія, яку одразу висунули про реорганізацію ДФС, звучить дещо фантастично. Мовляв, це не стільки спроба демонополізувати неефективне, на думку багатьох, відомство (хоча останні технологічні новації “Електронний кабінет платника”, “Вільне вікно”, автоматичне відшкодування ПДВ все ж зробили своє добре діло. – Авт.), скільки пошук можливості позбутися токсичного кадрового баласту, зокрема, Насірова.

“Ініціатива нового поділу ДФС на дві окремі структури з’явилась після ухвалення судом рішення про поновлення на посаді очільника ДФС Романа Насірова. Свідоме невиконання судового рішення могло б тягнути за собою не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність. Зрештою, це був чи не єдиний спосіб не поновлювати Насірова на посаді, скасувавши посаду та реорганізувавши структуру”, – висловив загальнонародні припущення Сергій Биков, голова аналітичного центру ІНПОЛІТ. Звісно, у високих кабінетах усі подібні припущення відкидають як абсолютно безпідставні.

Очевидно, подібний спосіб рішення гострої кадрової ситуації – «задоволення» занадто дороге та кропітке, щоб виявитися правдою. Швидше за все, чинники нинішнього поділу ДФС значно серйозніші.

Нещасні вівці як показник дублювання державних функцій

Зміни можуть мати і політичний підтекст. “На офіційному веб-порталі Мінфіну вказано, що постанова, яка є юридичною підставою реорганізації враховує рекомендації Міжнародного валютного фонду, від якого Україна отримує значні транші. Це наводить на думку про зв’язок реформування ДФС та отримання чергового траншу”, – каже Поліщук Дмитро, юрист компанії К.А.С. Групп.

За його словами, з одного боку можна стверджувати, що нова Державна митна служба дійсно набуде більшої самостійності та незалежності від Державної податкової служби, адже під час їх об’єднання відбулось скоріше поглинання податковими органами митної служби України. Більший рівень незалежності означає більшу оперативність прийняття рішень, що є надзвичайно важливим для митних органів, оскільки від швидкості прийнятих ними рішень залежить і ефективність. Прийняте з затримкою рішення може призвести до тяжких наслідків.

“Згадайте події, які сталися в жовтні цього року на одеській митниці. До міста Чорноморськ прибула фура з трьома сотнями овець, які через зволікання митної служби просто помирали одна за одною. Митні органи не змогли прийняти оперативного рішення щодо їх подальшої долі. Це призвело до загибелі тварин, гучного скандалу через протести активістів та порушень роботи самої митниці”, – нагадує Дмитро Поліщук.

З іншого боку, збільшення кількості органів виконавчої влади призводить, зазвичай, до дублювання функцій та повноважень. “Це недоцільно в аспекті економії державних ресурсів, а також створює додаткові можливості для ускладнення бюрократичних процедур та зловживань самих органів державної влади. В Україні фінансова сфера державного управління перевантажена, кількість органів, які дублюють один одного чи залежать один від одного в реалізації своїх повноважень дуже велика”, – каже юрист.

Ех раз, та іще раз!

“За всю історію незалежності України ми вже чимало експериментували: ДФС України, ДПС України, Міністерство доходів і зборів .... І що? Форма змінювалася, проте імідж з кожним роком псувався. А тому форма не має жодного значення”, – вважає Олена Макєєва, колишня заступниця міністра фінансів, віце-президент Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів.

Вона переконана, що абсолютно всі співробітники, перед переходом до нових органів, мають пройти незалежне тестування та перевірку статків за непрямими методами контролю, до кожного родича. Аби “жодна паршива вівця не псувала все стадо”. “А керівниками обох структур мають бути високо професійні менеджери з кришталевою репутацією, які ніколи не працювати в ДПА, ДФС, Міндоходів та без будь-яких політичних квот. Рівень оплати праці має щонайменше відповідати рівню гонорарів партнерів “Великої четвірки” (4 провідні міжнародні консалтингові фірми. – Авт.). І це стосується не лише керівництва, а й усіх співробітників. Лише так виховується нульова толерантність до корупції”, – зазначає Олена Макєєва.

Вона також пропонує знову зменшити щонайменше в два рази штат податківців та максимально автоматизувати бізнес-процеси. А ще: “...у всіх робочих приміщеннях встановити камери. Раптом хтось з депутатів захоче заїхати на каву, щоб десять разів подумав (подумала), може кава смачніше в ресторані. Нема чого їм там робити. Це стосується і членів громадських рад (чесно кажучи, їх взагалі треба скасувати). Ага, для цього всього треба виділити чималі гроші з бюджету. А як ви думали проводити реформи?”

Щодо скорочення, то тут якраз проглядається правильна тенденція. У 2012 році згідно офіційного вісника Державної фіскальної служби, чисельність працівників Міндоходів України становила: центрального апарату – 2440, територіальних органів – 62956, а кількість інспекцій 333. Станом на початок 2018 року в усіх органах ДФС працювало вже 41 806 фахівців (75% податківців та 25% митників). Центральний офіс складався з 2186 співробітників (далася взнаки люстрація 2015 року). Кількість податкових скоротили вдвічі – до 161. Однак скарг на дії ДФС не поменшало (рекордним видався 2015 рік).

Питання руба

Чи матиме чергова реорганізація позитивний вплив, враховуючи реалії української системи виконавчої влади? Можливо кращим виходом є більш кардинальний крок – наприклад, надати повноваження управління цією сферою приватним компаніям. В Україні така ідея вже обговорювалася в 2015 році. Тоді свої послуги запропонувала британська приватна компанія Crown Agents, яка успішно співпрацює з урядами більше, ніж ста країн світу (в Україні вона організовує міжнародні закупівлі ліків). Однак передавання будь-якої сфери державного управління приватному сектору може, по-перше, вважатися проявом неспроможності держави самостійно виконувати покладені на неї обов’язки. А, по-друге, фіскальна система та її можливості контролю фінансових потоків, як переконують справи НАБУ, занадто ласий шматок для бажаючих монополізувати ці потоки.

Поки що держава вважає, що справляється, тому нас чекають нові державні структури з новими людьми на чолі.

Оксана Поліщук, Київ