Україні ще тільки російської гречки не вистачає!
Цього року українці можуть потішитися цінам на ледве не сакральний продукт – гречка стала єдиним з 31 основного продукту харчування, ціни на який істотно знизилися, починаючи з грудня 2017 року. Сьогодні кілограм вже коштує менше 20 гривень. А ще пару років тому, згадайте, ціна гречаної крупи на полицях українських магазинів шокувала захмарними 50-55 грн/кг.
Щоправда Держстат фіксує, що в останні два роки споживання гречки в Україні теж суттєво зменшилося – майже у 1,5 рази. Певно, у споживача рука не підіймалася купувати один із рядових продуктів харчування за явно завищеною ціною. Ще влітку цього року експерти прогнозували незначне подорожчання гречки через поганий врожай, однак цього не сталося з двох причин – впав попит і з'явилася пропозиція недорогої гречки з Росії.
За статистикою, в середньому за рік українці споживають 155-175 тис. т гречки – по 4 кілограми «на ніс». Станом на початок листопада Мінагрополітики повідомило, що вітчизняні аграрії зібрали близько 135 тисяч тонн (минулого року 193 тис. т). За даними Держстату, з кожним роком виробництво гречки в Україні суттєво зменшується. Якщо у 2000 році культура вирощувалася на площі 574 тис. га, то в 2016 році було посіяно 186 тис. га, 2017 році – 181 тис. га, 2018 році – 108 тис. га.
Основними причинами скорочення виробництва гречки, як вважають експерти, є відмова великих агрохолдингів від вирощування круп’яних культур на користь більш рентабельних – кукурудзи, соняшнику, звуження внутрішнього ринку збуту гречаної крупи через низькі обсяги та ціни на її закупівлю до Аграрного фонду, а також державних замовлень (для закладів харчування, освіти, медицини, ЗСУ). І що прикро, скорочення українського виробництва викликане постачанням гречаної крупи російського виробництва за демпінговими цінами.
За даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), українські заводи торік виробили 55 тис. тонн крупи. При цьому загальний обсяг імпорту гречаної крупи з Росії, враховуючи "тіньові" поставки, становить ще стільки ж.
Ситуація складається загрозлива – виробництво гречки в Україні втрачає рентабельність, через що площі під посівами скорочуються (з 2017 року майже вдвічі). У зв’язку з цим, ВАР закликає владу захистити вітчизняний ринок.
Зокрема, депутати Хмельницької облради від Аграрної партії Сергій Іващук та Олександр Співак запропонували обласній раді звернутися до керівництва Верховної Ради, Кабінету міністрів України, Ради нацбезпеки і оборони щодо ринку гречаної крупи в Україні.
“...Частка російської гречки на нашому ринку досягла 50%. Зауважимо, що у більшості випадків імпортована гречана крупа не відповідає нормам ДСТУ… Російська Федерація цілеспрямовано знищує нашу традиційну культуру землеробства, що є, без сумніву, одним із елементів гібридної війни», – категорично переконані депутати (підозри, на наш погляд дещо перебільшені, але чим дідько не...).
За словами депутатів, експансія гречки з Росії на територію України припала на 2016-2017 роки. Це вплинуло на закупівельні оптові ціни на гречку, які знизилися втричі на українському ринку – до 6-8 тисяч гривень за тонну. При тому, що ще в 2017 році ціни досягали близько 10-12 тисяч гривень за тонну. Падіння закупівельних цін на гречку в Україні почалося якраз на тлі перевиробництва даної культури в Росії – у 2017 році урожай в РФ перевищив 1,7 млн тонн при внутрішньому споживанні 750 тис. тонн на рік.
Сьогодні Україна для задоволення потреб внутрішнього ринку купує значні обсяги російської гречки. Причому зерно переробляється в Казахстані (одеська компанія “Оліс”, зокрема, в 2017 році відкрила завод потужністю 9 тис. тонн на рік) і вже потім крупа надходить на український ринок.
Як повідомляв раніше Укрінформу Максим Мартинюк, ембарго на російсько-казахську гречку держава поки запроваджувати не збирається. Мовляв, це підвищить ціни на внутрішньому ринку. (Ну, звісно, цього допустити в передвиборчий рік ніяк не можна!...).
Однак, такий ціновий демпінг теж протримається недовго, попереджає голова Міжнародної асоціації виробників та переробників гречки Микола Малієнко. За його словами, гречкою в Україні займаються переважно невеликі виробники. Зазвичай вони сіють по 50-70 га, рідко – 150 га. І якщо не вирішиться питання з імпортом російської крупи за демпінговими цінами, від її вирощування в Україні більшість вітчизняних аграріїв може просто відмовитись. “Як тільки імпортери побачать, що в Україні зникло власне виробництво, а це станеться в найближчі роки, то ціни піднімуть в 2-3 рази”, – зазначає Микола Малієнко.
Звісно, рядового споживача мало цікавлять усі ці “гречані” перипетії з виробництвом, імпортом, демпінгом – йому важлива лише ціна. Вільний ринок, зазвичай, такі речі врегульовує досить швидко. Однак, добровільно віддати на поталу політичному і військовому супротивнику бодай одну галузь, де Україна свого часу теж була експортером – означає втратити не тільки робочі місця, валютну виручку (хай навіть незначну частину), ринки збуту, а й продовольчу незалежність. В умовах неоголошеної війни, погодьтеся, це вершина «господарювання».
Марина Нечипоренко, Київ
