"Любов" монополіста: “намалюємо” борги — і куди ти, споживаче, подінешся!
Газовий ринок України серйозно лихоманить – приватизовані облгази (на 70% належать олігарху Дмитру Фірташу через кіпрські офшори) чинять шалений спротив демонополізації. Її, нагадаємо, запущено законом «Про ринок природного газу», прийнятим ще три роки тому. Із новел – закон дозволяє кожному споживачеві (як промисловому, так і побутовому) обирати собі постачальника на рівні локальних газових мереж. Альтернативи для споживача ще по суті немає, а монополіст вже поспішає вжити “превентивних” заходів з метою недопущення відтоку клієнтів в недалекому майбутньому. Усіляко намагаючись й надалі утримати їх в газовому кріпацтві. Дійшло до відвертого шахрайства – фейкових повідомлень з вимогою оплатити неіснуючі борги, що “чудом” утворилися у попередні роки. Схема насильного утримання споживачів проста, як двері: “намалювати” борг, з тим, щоб споживач навіть не думав кудись рипатися. Адже за законом право на зміну постачальника споживач отримує лише після того, як розрахувався з попереднім.
В житті, як у тому анекдоті
Як дотепно підмітили ведучі корпоративної сторінки в Нафтогазі, ситуація з незрозумілими боргами та додатковими нарахуваннями у платіжках від облгазів та газзбутів, що масово стали надходити споживачам в кінці листопада на початку грудня, нагадує старий анекдот:
У pестоpані:
– Офіціант, рахунок!
– Будь ласка!
– А це що таке?
– Де?
– Ось тут. Написано в кінці: Чашка кави – 12, вийшло – 50, разом – 300. Що значить – "вийшло"?
- Ну... Значить, не вийшло...
“Десь так виправдовується харківський міськгаз, який надіслав платіжки українцям з фейковою заборгованістю. Кажуть, що сплачувати суми за новими і вищими нарахуваннями харків'яни не зобов'язані, мовляв, завищені суми до сплати мають рекомендаційний (!) характер", – навели приклад в Нафтогазі.
І таких кейсів в останні два тижні по всій Україні назбиралося чимало. В деяких областях постачальники збільшили плату за газопостачання для населення додатково на 5-12%. Зокрема, посилаючись на методику приведення об'єму природного газу до стандартних умов (стандартними умовами вважається температура повітря 20 градусів та атмосферний тиск 760 мм). Її затверджено Мінпаливенерго ще 2004 року, та дотепер цю методику для розрахунків з населенням ніколи не застосовували. А тут раптом...
Звісно, люди обурилися. Мало того, що підвищено ціни (це ще якось можна зрозуміти), а монополісти ще й своїх забаганок зверху “докинули”.
“Ми бачимо нову масштабну аферу загальнонаціонального масштабу, коли кожному побутовому споживачу нараховують неіснуючі борги. Для чого це робиться? Згідно з чинним законодавством, якщо ми, споживачі, забажаємо змінити постачальника газу і обрати, наприклад, компанію українського походження, яка сплачує податки в Україні – ми цього не зможемо зробити. Нас банально не відпустять "кіпрські прокладки", вони не дадуть довідку про відсутність боргів. Таким чином ми стаємо заручниками!” – пояснив явище голова сільської ради с. Єлизаветівка (Дніпропетровська обл) Максим Голосний під час прес-конференції, що відбулася в Нафтогазі .
З іншого ж боку, за словами Олени Осмоловської, керівника відділу комунікацій Нафтогазу, ринок підійшов впритул до ситуації, коли газзбути можуть втратити свою фактичну монополію на доступ до споживачів. “Є урядова постанова №867 в якій вказано, якщо збути не витримують рівень розрахунків на нормальному рівні – вони втрачають монопольне право на доступ до споживачів у відповідних регіонах України. Вони зараз цю постанову оскаржують …Крім того, ми бачимо що почалася активізація, при якій створюються реальні проблеми і незручності споживачам. Компанії, які належать приватній групі, почали використовувати своє монопольне становище для того, щоб фактично брати українських споживачів в заручники”.
Довелося втрутитися високопосадовцям. Нафтогаз видав інструкцію для споживачів, як зафіксувати та “відбитися” від незаконних вимог постачальників. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), заборонила операторам газорозподільчих мереж будь-які маніпуляції з обсягами використаного газу в комерційних розрахунках з побутовими споживачами. А прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював масштабні перевірки газзбутів, обіцяючи нахабам “вжарить по перше число”. Хотілося б вірити.
“Не відпущу, ти так і знай”
Потрібно зазначити, що нова модель газового ринку передбачає чотири основні ланки: видобуток газу, його транспортування, розподіл (цю функцію виконують облгази) та продавці (цю функцію виконують газопостачальні компанії, які мають відповідну ліцензію – газзбути). Однією з головних новацій є, власне, можливість споживачам обирати газового продавця. В Україні, за інформацією НКРЕКП, на початок 2018 року нараховувалось близько 400 компанії, в яких є ліцензія на продаж газу. Тобто, теоретично вибір наче є, але реалізувати його надзвичайно важко. Оскільки ринок досі залишається монополізованим – новостворені і начебто незалежні газзбути насправді на 100% є “дочками” приватизованих облгазів (на сьогодні лише Кіровоградгаз на 51% належить державі).
При цьому в законі прописана чітка схема зміни постачальника. Спочатку споживач має розрахуватись з попереднім постачальником (газзбутом), потім повідомити його про наміри перейти до іншого “збуту” і далі укласти договір з новим постачальником. Здавалось би три прості кроки. Але на практиці, є декілька механізмів прив’язки споживача до конкретного газзбуту.
Спосіб №1. Переукладання договорів.
Споживачів примушують переукласти нові договори з наявним облгазом на розподіл газу, підсовуючи в пакеті документів також і договір на постачання від однойменного газзбуту. Банальний підлог, що в умовах тотальної необізнаності споживачів діє практично безвідмовно.
Спосіб №2. Утримання за рахунок заборгованості.
За наявності заборгованості споживач не має права ініціювати зміну постачальника. А якщо боргів нема, то їх треба штучно створити. І тому українці на лічильниках бачать один обсяг газу, а в платіжках – трішечки інший. “На ці два відсотки і живемо...”.
Спосіб №3. Маніпуляції з нормами споживання.
Для “необлікованих” споживачів (які не мають приладів обліку газу) розрахунок ведеться за нормами споживання. Ці норми змінюються, потім оскаржуються облгазами в суді, а потім людям надходять платіжки з дорахуваннями на основі підвищених норм. Мовляв, попередні, більш низькі, були скасовані судом.
“НКРЕКП відповідною установою вимагає припинити подібну практику, але на мою думку, з боку комісії це не зовсім адекватна реакція в цій ситуації. Потрібно проводити ретельні перевірки тих облгазів і збутів, що допускають подібні схеми, та накладати на порушників жорсткі санкції – попередження, штраф, призупинення та анулювання ліцензій. А оскільки ми бачимо ознаки шахрайських дій, на мою думку, вже мають втрутитися правоохоронні органи – з кримінальним впровадженням та розслідуванням конкретних фактів”, – каже Олексій Хабатюк, заступник директора департаменту енергоефективності НАК “Нафтогаз”. При цьому споживачів, на його переконанням, теж мають проявляти активну позицію у захисті своїх прав.
“Постанова Кабміну №867 визначила чіткі терміни, коли має закінчитися період дії спеціальних обов’язків на ринку газу (обов’язок продавати природний газ для потреб побутових споживачів за спеціальною, меншою, ніж для комерційних споживачів, ціною та за спеціальними умовами. - Авт.) Це 2020 рік. З травня 2020 року спеціальні обов’язки мають відійти в минуле. Але якщо ситуація, яка є зараз, з фактично закріпаченням споживачів, збережеться – то жодний новий постачальник газу на ринку не з’явиться. І в 2020 році існуюча зв’язка облгази-газзбути зміцнить своє становище (зокрема за рахунок безоплатного відбору газу в Нафтогазу, використання всіх інших можливостей). Ми опинимося в ситуації, коли немає інших постачальників – залишаються газзбути, а ціна відпущена і йде вгору, в космос”, – попереджує чиновник.
У нинішньому поході на приватні облгази в держави, звісно, свої резони (про них Укрінформ детальніше писав у матеріалі “Третій похід на облгази: чи вдасться перемогти Фірташа?). Наразі очевидно, що з самодіяльністю усіляких енергетичних шахраїв, що “сіли всім на шию і звісили ноги” (цитата), пора покінчити. Вирішення цього питання – пряма компетенція виконавчої влади. Аж надто дорого обходяться українцям “австрійські канікули” окремих осіб...
Марина Нечипоренко. Київ
