Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Новий бюджет на 2019 рік можна вважати бюджетом розбудови країни

Новий бюджет на 2019 рік можна вважати бюджетом розбудови країни

Блоги
Укрінформ
Основним двигуном зростання економіки залишатиметься приватне споживання

У зв’язку з численними запитами ЗМІ надаю особисті експертні коментарі щодо проекту Державного бюджету на 2019 рік, а також інформацію про технічний показник курсу, закладений як розрахунковий для цілей Державного бюджету.

Новий бюджет на 2019 рік можна вважати черговим бюджетом розбудови країни.

Всі бюджети за роки незалежності України відображали реальні можливості, що складалися в певний період, підтримувати відповідний стан розвитку країни. Кожен Уряд вважав свій бюджет найкращим і таким, що є проривним для забезпечення нового поступу економіки. Не є винятком і даний проект.

В 2019 році планується зростання ВВП на рівні 3% за умови інфляції 7,4%. Загалом, після подолання падіння, економіка України зростає вже десять кварталів поспіль. Це свідчить про те, що курс на формування відкритої конкурентоздатної економіки України приносить відповідні результати. Прискорення економічного зростання вдалося досягти насамперед завдяки збільшенню інвестицій та внутрішньому споживчому попиту.

Усього зведений бюджет має становити – 1,292 трлн гривень, що на 130 млрд більше, ніж минулого року. Що стосується боргів України, то ця цифра досягла 1,3 трлн гривень. в планах на 2019 - зменшення боргу по відношенню до ВВП (52.2%).

Зміцнюється обороноздатність країни – 209, 5 млрд грн (+31.5 млрд грн за загальним фондом).

Фонд енергоефективності – 1,6 млрд гривень, ще 0,4 млрд буде виділено державою на "теплі кредити".

На дороги планується виділити 56 млрд гривень (+8,3 млрд в порівнянні з минулим роком). З них 17,7 млрд гривень піде на ремонт доріг місцевого значення, ще 2,5 млрд – на безпеку на дорогах.

На агропромисловий комплекс планується виділити 6,9 млрд гривень.

На освіту – 242,1 млрд гривень (на 27,8 млрд гривень більше, ніж цього року), з яких на модернізацію початкової школи піде 1 млрд гривень. 

На систему охорони здоров'я буде виділено 92,3 млрд гривень ( +9,5 млрд гривень у порівнянні з 2018 роком). 

Мінімальна зарплата з першого січня 2019 року має зрости до 4175 грн на місяць.

Соціальні видатки збільшаться до 301,8 млрд гривень (+14,8 млрд у порівнянні з 2018 роком).

На фінансування культури передбачено 5,4 млрд гривень, з них 1 мільярд – на виробництво нових українських кінострічок.

Можливості для економічного зростання в 2019 році закладаються як 2018 році так і в попередні 2 роки. З огляду на те, що ВВП України в 2 кварталі 2008 року зріс на 3.8%, закладені в проекті бюджету економічні індикатори, зокрема - приріст ВВП на рівні 3% є реальним. В цілому економічний розвиток у 2018 року, не дивлячись на певні негативні коливання окремих показників економічної діяльності, що у тому числі були спричинені специфічними обставинами, формує основу для подальшого якісного економічного зростання в 2019 році за умов реалізації задекларованих реформ. Водночас наразі маємо враховувати те, що зберігають ризики для економічного зростання України, у т. ч. через можливе: погіршення зовнішньоекономічних умов торгівлі, зокрема через «торгові війни» та жорсткіші монетарні умови, що може призвести до стиснення міжнародної торгівлі та зниження попиту на продукцію українського експорту; фіскальне домінування, що може обмежувати державні інвестиції та збільшити боргове навантаження, стримуючи економічний розвиток країни в середньостроковій перспективі; жорстка монетарна політика щодо формування цінової стабільності.

Загалом на 2018 рік оцінки зростання реального ВВП коливаються у межах 3,2%–3,5%, споживчої інфляції у межах однозначного числа на кінець року у річному вимірі – від 8,9% (НБУ) до 9% (МВФ) та 9,9% (Світовий банк). Таким чином на розвиток макроекономічної ситуації в Україні у цьому році усі дивляться із помірним оптимізмом.

Щодо наступного року, то прогнози є також оптимістичні. Так, прогноз економічного зростання України на 2019 рік – у МВФ тепер складає 3,3% (у попередньому прогнозі було 4%), у Світового банку – 4%. За нашими оцінками – 3.2-3.5%.

В даному випадку прогноз Уряду – 3% (на рівні закладеного в бюджет на 2018 рік) є консервативно оптимістичним. За другий квартал 2018 року приріст ВВП становить 3.8%.

Однак, для зростання ВВП на рівні 4-6% Україні потрібно забезпечити рівень інвестицій 20% ВВП. В даний час державні інвестиції - до 2% ВВП, прямі іноземні інвестиції - до 2 млрд долл США.

Основним двигуном зростання економіки залишатиметься приватне споживання. По-перше, зберігатимуться високі темпи зростання реальних заробітних плат, простимульовані активними міграційними процесами. По-друге, пом'якшується фіскальна політика, у тому числі через подальше підвищення соціальних стандартів. Також, як і минулого року, збережеться активна інвестиційна діяльність підприємств.

МВФ та Світовий банк передбачають, що погіршення умов торгівлі підвищить дефіцит поточного рахунку платіжного балансу вже цього року до 3,7% ВВП, а наступного – він становитиме 3,3–3,5% ВВП.

Через складні умови міжнародної торгівлі, нестабільність світових фінансових ринків, протистояння на Сході країни МВФ та Світовий банк очікують, що у 2018 та 2019 роках Україна стикатиметься зі значними фінансовими потребами та ризиками у бюджетній сфері.

Тому потрібно не зупиняти темп реформ. Це є важливим для залучення відповідного міжнародного фінансування, управління фіскальними ризиками та підтримання макроекономічної стабільності.

Для прискорення економічного зростання до 4% чи більше у найближчі два роки потрібно зберегти макроекономічну стабільність та завершити реформи стосовно створення ринку землі, оздоровлення фінансового сектора, протидії корупції та приватизації. Доцільно провести реформу державних підприємств, сформувати прозорий і діючий ринок газу, включаючи суттєве реформування системи Нафтогазу, забезпечити захист прав власності. 

Ці реформи, у свою чергу, будуть стимулювати нарощування інвестицій та продуктивності.

Інакше економічне зростання може сповільнитись.

2. Багато запитань надходить щодо того, що Проект бюджету побудований на відповідному курсі гривні за долар на кінець 2019 року.

В цьому звязку зазначу наступне.

Розрахунки бюджету здійснено з використанням прогнозного (технічного показника) курсу на кінець року. У проекті наголошується, що протягом поточного року обмінний курс гривні залишався відносно стабільним з сезонними коливаннями – 26,8 гривень за долар у середньому за січень-серпень 2018 року, у серпні 2018 року середній за місяць офіційний курс гривні становив 27,5 гривень за долар.

Однак зауважу, що вказаний показник є сугубо технічним для розрахунку доходної частини Державного бюджету на 2019 рік.

Національний банк, неодноразово підкреслював, що за режиму гнучкого курсоутворення курс гривні визначає ринок. Він залежить безпосередньо від пропозиції валюти з боку експортерів та інших продавців валюти і від попиту на валюту з боку імпортерів та інших покупців валюти. 

Відповідно, в таких умовах Національний банк не може брати на себе зобов’язання забезпечити курс гривні на певній відмітці. Тому, щоб запобігти створенню ілюзорних курсових орієнтирів для населення, бізнесу та інших учасників ринку, Національний банк офіційно не оприлюднює жодних прогнозів курсу гривні.

Будь-які кількісні прогнози курсу гривні, які останнім часом озвучуються є експертними оцінками і не відображають позицію Національного банку. В жодному разі не можна вважати ці прогнози зобов’язанням Національного банку чи індикатором для політики Національного банку.

При цьому важливо розуміти, що будь-які прогнози курсу – аналітиків комерційних організацій чи Національного банку для внутрішнього користування чи навіть Уряду при підготовці макроекономічних прогнозів - це лише технічні, розрахункові показники, які базуються на певному баченні розвитку ситуації в економіці і можуть змінюватися в залежності від того, як змінюється ситуація.

Наразі дисбаланс на ринку зумовлений переважно збільшенням попиту на валюту через сезонні, ситуативні та психологічні чинники.

Загалом за режиму гнучкого курсоутворення коливання курсу є здоровою реакцією ринку на постійні зміни ситуації в економіці, і їх не потрібно вважати ознаками кризи. Коливання курсу – це нормальна ситуація.

НБУ послідовно дотримується позиції, що його завдання – зменшити інтенсивність коливань курсу гривні. Адже надмірні коливання курсу гривні призводять до погіршення очікувань та можуть становити ризик для зниження інфляції до цілі (5% +/- 1 п.п. на найближчі роки).

Національний банк зберігає активну присутність на міжбанківському валютному ринку для згладжування надмірних коливань обмінного курсу гривні. Так, чистий продаж валюти Національним банком з початку ІІІ кварталу становить 665 млн дол. США.

3. Девальваційний тиск на гривню, що спостерігається з липня цього року, не позначиться суттєво на динаміці інфляції, за нашими очікуваннями. 

В порівнянні з гривнею, яка з початку року (станом на 6 вересня 2018 р.) девальвувала на 1,5% відносно долара США, більшість валют країн – основних торговельних партнерів України за цей час знецінилися більш суттєво, зокрема турецька ліра – на 78%, російський рубль – на 18%, польський злотий – на 7%, чеська крона – на 5%, євро – на 4%.

Такі тенденції на зовнішніх ринках нівелюють вплив, який зміни курсу гривні до долара США могли б мати на імпортовану складову інфляції.

Крім того, активні валютні інтервенції Національного банку послаблюють вплив коливань обмінного курсу на інфляцію.

Богдан Данилишин
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-