Сумна доля «дорожніх» мільярдів: то їх немає, то не вміють розпорядитися
Кабінет Міністрів цього тижня перерозподілив між регіонами кошти, призначені для капітального і поточного середнього ремонту автомобільних доріг, покаравши недбайливих господарників та стимулюючи успішних. Йдеться приблизно про 550 мільйонів гривень. Справа в тому, що в деяких областях не можуть повністю використати гроші, передбачені для відповідних потреб. Натомість в інших – чимало «дорожніх» проектів потребують додаткового фінансування. Щодо «заощадженого», то, за даними Мінінфраструктури, подекуди державні гроші вдалося зберегти завдяки вдало проведеним тендерним процедурам. Але є й випадки зволікання з освоєнням коштів – через безгосподарність, байдужість та неквапливість: десятки проектів не забезпечені необхідною документацією і не готові до втілення.
«Батіг» для одних, для інших – «фінансовий пряник»
Якраз про такі підстави для ймовірного перерозподілу фінансового ресурсу керівників регіонів ще в червні попереджав міністр інфраструктури Володимир Омелян: «Області, які зривають або гальмують процес відновлення доріг і не використовують цільові кошти, будуть позбавлені цих надходжень. Гроші передадуть у регіони, які хочуть і можуть ремонтувати дороги. І тоді нехай місцеві керівники виходять до людей і пояснюють, чому вони залишили область та людей без доріг», – зазначив урядовець. І нагадав, що Державний дорожній фонд передбачає захищене фінансування дорожньої галузі в цьому році у понад 32 мільярди гривень. Ще понад 11 мільярдів мають надійти на ці цілі з інших джерел. Однак частина областей використовувати цільові кошти не поспішали...
І ось, за два з половиною місяці після такої заяви, Уряд вирішив перейти від слів до діла. В Міністерстві інфраструктури запевнили: у кожному конкретному випадку «економії» розбиралися. І рішення про перерозподіл грошей, безумовно, залежало від того, чи заощадити вдалося за рахунок вдалих тендерів, чи через безгосподарність, пов’язану із неспроможністю, навіть, оформити необхідну проектно-кошторисну документацію.
В кого забрали, а кому дали
В результаті: у рамках програми "Розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення" передбачається максимальне зменшення видатків у:
- Житомирській області – на понад 61 мільйон гривень,
- Миколаївській – майже на 99 мільйонів,
- Чернівецькій – на 68 мільйонів гривень, .
- Івано-Франківській – на 48 мільйонів гривень
Частину неосвоєних коштів також «відібрали» у «дорожників» Волинської і Київської областей.
Натомість найсуттєвіше збільшаться видатки у:
- Вінницькій області – на 46 мільйонів гривень,
- Кіровоградській – приблизно на 53 мільйони,
- Полтавській – на 50 мільйонів гривень.
Додаткові кошти отримають також Дніпропетровська, Одеська і Черкаська області.
За іншою бюджетною програмою – "Поліпшення стану автомобільних доріг загального користування за маршрутом Львів-Тернопіль-Умань; Біла Церква-Одеса-Миколаїв-Херсон", – передбачене зменшення витрат у:
- Київській області – на 133 з половиною мільйони гривень,
- Одеській – на понад 198 мільйонів.
Збільшено видатки:
- Вінницькій області – на 232 мільйони,
- Черкаській – майже на 100 мільйонів гривень.
В Мінінфраструктури при цьому запевнили: гроші, які вдалося заощадити за рахунок успішних тендерів і зменшення вартості дорожніх робіт перерозподілятимуть на об’єкти всередині самих областей.
«Передбачається перерозподіл видатків у межах областей за результатами проведення тендерних процедур та економії коштів, які перерозподілені на інші об’єкти, що потребують додаткового фінансування у рамках бюджетних програм «Покращення стану автомобільної дороги Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка», «Дороги Житомир – Чернівці», «Автодороги загального користування державного значення М-03 Київ – Харків – Довжанський».
Також в Уряді розкритикували повільне освоєння коштів, наданих на дорожнє будівництво у рамках так званого «митного експерименту»/ (Нагадаю, він передбачає спрямування половини суми перевиконання обсягу щомісячних надходжень митних платежів до спецфондів обласних бюджетів для фінансування реконструкції та поточного ремонту доріг. За розрахунками Укравтодору, це дозволить до кінця року додатково залучити для дорожнього будівництва щонайменше 6 мільярдів гривень).
Упродовж першого півріччя в деяких регіонах навіть не спромоглися погодити переліки об’єктів, які можна відремонтувати за рахунок цих коштів. Серед таких «аутсайдерів» були Житомирська, Київська, Миколаївська і Полтавська області.
Чиновників свого часу не навчили. Але… «біда навчить»!
Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов нагадує, що йдеться про зовсім нову для нашої країни модель фінансування дорожніх робіт. Дорожній фонд запрацював лише в цьому році. Тож не всі чиновники знають, як правильно та ефективно використовувати акумульовані в ньому кошти. Таку ситуацію, на думку фахівця, у профільному відомстві мали б передбачити заздалегідь. І якимось чином «підготувати» посадовців. Як це, приміром, відбувається на рівні керівників ОТГ, де таку просвітницьку функцію взяли на себе наші європейські партнери:
«Діє проект допомоги Об’єднаним територіальним громадам, які віднедавна відповідають за велику кількість українських доріг. Голови ОТГ ніколи не мали із цим справи. Тепер же від них вимагають проведення доволі складних тендерних процедур, дотримання усіх правил та норм. При цьому потрібно контролювати проведення робіт. А також – запобігати діям шахраїв, які, на жаль, доволі часто користуються «демократичністю» системи «Прозорро»: багато обіцяють на етапі проведення тендерів, а потім зволікають із виконанням їх умов, вдаються до провокацій і шантажу», – каже експерт. Тому Євросоюз, за його словами, і вирішив надати кошти для підготовки іноземними консультантами методичних рекомендацій головам ОТГ, аби ті могли якісно проводити тендерні процедури в дорожньому будівництві і контролювати роботи та послуги, що закуповуються у рамках цих тендерів.
Із чиновниками державних органів та керівниками держпідприємств – складніше. Їх вчасно не підготували до роботи в нових умовах:
«Деякі графіки використання ресурсів Дорожнього фонду станом на середину літа справді вражали: подекуди рівень освоєння коштів був мінімальним: 10. 15, 20%! А це – катастрофа, – вважає Дмитро Беспалов. – Адже літо – основна пора проведення цих робіт. І якщо більшу його частину втрачено, втрачено й шанси якісно впоратися із поставленими завданнями і, як-то кажуть, в «річному вимірі». Бо, якщо, навіть, не встигли підготувати технічну документацію і не було підписано договори про виконання робіт, то восени за них краще й не братися: ремонтувати дороги у дощову чи морозну пору – викидати гроші «на вітер», – наголошує фахівець.
Водночас він сумнівається, що чиновників, які не впоралися із поставленими завданнями, буде суворо покарано. Адже йдеться лише про перші місяці роботи нової моделі фінансування дорожніх робіт. Потрібен певний час для адаптації людей, що не мають досвіду управління такими коштами. Тож багато посадовців на місцях, вочевидь, «обійдуться легким переляком».
«А ось наступний рік, думаю, буде по-справжньому показовим. Якщо й тоді збережеться така тенденція і окремі чиновники знову «профукають» надані кошти, варто очікувати на жорсткі кадрові рішення», – прогнозує Дмитро Беспалов.
Голова Експертної ради при Міністерстві інфраструктури України Володимир Наумов вважає, що в ситуації, яка склалася, частково винне й керівництво Укравтодору. Адже до перерозподілу неосвоєних коштів Уряд вдавався і в минулі роки. Приміром, торік у Кабміні жорстко розкритикували «автодорівців», застерігши від подібних помилок у майбутньому. Але очільники дорожнього відомства знову наступили на «старі граблі», переоцінивши можливості своїх служб у деяких регіонах при узгодженні на початку року обсягів запланованих робіт із керівництвом областей:
«У цілому ж причина нинішньої ситуації більш глобальна. Річ у тім, що в Укравтодорі відсутня ефективна система управління, немає єдиної концепції, жодного нового механізму управління коштами. З початку року запрацював Дорожній фонд, до чого мали б заздалегідь підготуватися. Але складається враження, що відповідальні за його діяльність чиновники самі не мають чіткого уявлення про те, як зробити його роботу ефективною. Відсутні механізми розпоряджання мільярдними коштами. У результаті маємо 40% недовиконання планів з ремонту доріг державного значення. Ще гірша ситуація із місцевими автошляхами – річні плани виконані лише на 35%», – розповів Володимир Наумов.
Тож сподіватимемося, урядова ухвала про перерозподіл «дорожніх» коштів стане добрим уроком для деяких наших «безгосподарних господарників». Адже ситуація, за якої подекуди відмовляються від освоєння наданих державою грошей, погодьтесь, дивує. Бо усі ми прекрасно знаємо про стан українських доріг – у кожному регіоні роботи щодо їх поліпшення, як-то кажуть, «непочатий край». Адже, за підрахунками Укравтодору, у цілому для капітального ремонту усіх доріг, що сполучають населені пункти країни, необхідні… поки що фантастичні для України 2 трильйони гривень! Отже, 40-50 (як нині) чи, навіть, 100 мільярдів гривень (як у планах), які держава спроможна надати на ці цілі, – «крапля в морі». Але при цьому деякі чиновники примудряються саботувати навіть освоєння таких незначних (зважаючи на масштаби проблеми) коштів. Хтось – можливо, через незнання. А хтось, як вважають експерти, – із іншою метою… Адже багатьом проведення прозорих тендерів, які заважають посадовцям за звичкою поповнювати за державний кошт власну калитку, як «кістка в горлі».
Владислав Обух, Київ
