Чи не приведуть фінансові експерименти над АЕС до нових віялових відключень?

17 серпня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг має намір обговорити два варіанти тарифу для НАЕК «Енергоатом», який діятиме з 1 жовтня 2017 року. Один – і де-факто, і де-юре менший за поточний. Другий – лише де-факто.

На думку регулятора, тариф на електричну енергію АЕС має становити 40,77 коп за 1 кВт-год і 69,69 грн за 1 Гкал – на виробництво теплової енергії. Інший варіант, що пропонує НКРЕКП, - 48,45 коп. за кВт-год  та 78,21 грн за 1 Гкал, відрізняється тим, що враховує необхідність сплати Енергоатомом суми податку на прибуток відповідно до рішення Державної фіскальної служби України, яке наразі оскаржується енерговиробником. Принаймні про це йдеться на сайті НКРЕКП. На сьогодні тарифи Енергоатома складають 48 коп за кВт-год та 77,14 грн за 1 Гкал.  Таким чином, можна казати, що Нацкомісія з регулювання енергетики у будь-якому разі має намір зменшити тарифи для атомних електростанцій, адже різниця все одно не стане обіговими коштами Енергоатома, а відійде до бюджету. 

У такий спосіб очільник НКРЕКП фактично відреагував на ухвалення Кабінетом Міністрів минулого тижня фінансового плану НАЕК «Енергоатом» на 2017 рік, під час якого пролунало доручення прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана віце-прем’єру Володимиру Кістіону та профільному міністру Ігорю Насалику постатейно розібратися з тарифом на відпуск електроенергії з АЕС.

В Енергоатома має зростати усе, окрім прибутку

Як неодноразово заявляли атомники раніше, діючий тариф у 48 коп. за кВт-год для АЕС не враховує у повному обсязі базові витрати Енергоатома. Зокрема, продовження терміну експлуатації енергоблоків атомних станцій та виконання заходів з підвищення безпеки, зростання цін на паливо, а також – обов’язкові платежі та відрахування у Держбюджет та не тільки.

Тож не дивно, що у ході засідання уряду 9 серпня, міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик, відзначивши зростання виробництва електроенергії на АЕС до майже 60% за підсумками першого півріччя, розкритикував підходи НКРЕКП до тарифоутворення для Енергоатома. «Мені здається, що НКРЕКП повинна переглянути позицію   стосовно Енергоатому, тому що компанія, яка генерує 58% електроенергії в загальному балансі виробництва, має прибуток всього 240 млн грн», - сказав він. Ігор Насалик зазначив, що у 2016-2017 роках зберігається високий внесок атомної генерації в балансі виробництва електроенергії, але при цьому чистий дохід «Енергоатома» за 2017 рік всього лише на 50 млн грн більше, ніж у 2016 році. «Компанія «Центренерго» генерує 2,5% в загальному балансі електроенергії і отримує 1 млрд грн чистого прибутку, а компанія, яка генерує 58%, має прибуток 240 млн грн. Очевидно, що така тарифна політика не підходить», - підкреслив міністр.

В якості додаткового прикладу «тарифного дисбалансу» варто навести наступну таблицю.

Ця інфографіка наочно демонструє, що за умови збереження оптової ринкової ціни на електроенергію на одному рівні, тариф для теплової генерації, яка працює на вуглі, скаче немов скажений. Тож підняття тарифу для атомників мусить  відбуватись не за рахунок споживача, а завдяки справедливому та обґрунтованому перерозподілу коштів, які надходять до Енергоринку в оплату за відпущену електроенергію.

У разі встановлення тарифу на електричну енергію АЕС у розмірі 40,77 коп за 1 кВт-год він буде нижче діючого тарифу на 15% або на 20% менше, ніж у IV кварталі 2016 року. При цьому, за 7 місяців поточного року тариф на електричну енергію генеруючих компаній ТЕС складав 164,67 коп. за 1 кВт-год, або у 4 рази вище тарифу на електричну енергію АЕС, який може бути встановлений з 1 жовтня 2017 року. Це вже не старе добре перехресне субсидування, яке завжди існувало на вітчизняному енергоринку, це більш скидається на примусове дотування державною компанією приватних виробників електроенергії. Якщо у минулі роки різниця між тарифами ТЕС та АЕС майже ніколи не була більш ніж трикратною, навіть за часів «пізнього Януковича», то у поточному році цей показник сягнув рекордного значення.

Добити штрафами

Остаточно паралізувати інвестиційну діяльність атомної генерації НКРЕКП вирішила за результатами своєї ревізії. Регулятор обклав Енергоатом штрафами майже на мільйон та вирішив знести з атомного тарифа близько 4 млрд грн. Незважаючи на обґрунтування Енергоатома, в яких він пояснив недо- та пере-фінансування за окремими статтями тим, що саме 4 млрд грн. складав тарифний дефіцит у періоди, за які накладалось покарання.

Про все це йшлося у листуванні двох відомств, що тривало кілька місяців, але на сьогодні відома лише позиція НКРЕКП, яку її очільник Дмитро Вовк минулого тижня виклав у фейсбуці. На запити щодо позиції НАЕК «Енергоатом», прес-служба відмовилась відповідати, повідомивши виключно те, що все викладено у судових позовах. І дійсно, у Єдиному державному реєстрі судових рішень ми знайшли відразу три позови НАЕК «Енергоатом» до Окружного адміністративного суду міста Києва проти НКРЕКП: про визнання протиправними та скасування трьох постанов НКРЕКП - №735 від 1 червня 2017 року, №790 та №791 від 19 червня 2017 року.

Тим не менш, незважаючи на судові справи оприлюдненням можливих показників нового тарифу НКРЕКП вже фактично повідомив про плани стягнення з НАЕК «Енергоатом» вказаних 4 млрд грн.

Зрозуміло, що НКРЕКП знаходиться у більш виграшній позиції з огляду на реакцію громадської думки, бо завжди може казати, що лише за рахунок атомної генерації можна стримати ріст оптової ринкової ціни кіловата годин. Ігноруючи, наприклад, таку статтю витрат (або доходів?) у тепловиків як «Роттердам +».

Іноді складається таке враження, що члени НКРЕКП остаточно втратили відчуття реальності через прийняття Закону України Про ринок електричної енергії, адже цей документ залишає Комісії не більше ніж півтора роки існування – з 2019 року в Україні має запрацювати нова модель ринку електроенергії, в якій не лишиться місця для НКРЕКП.  Ось тому ми й спостерігаємо за фінальним і безкомпромісним використанням регулятора для вимивання грошей з державних компаній заради поповнення банківських рахунків компаній приватних.

Ймовірно, ця тема не зацікавила б нашу редакцію, якби не йшлося про  те, що в один з наступних осінньо-зимових періодів АЕС можуть і не витягнути енергосистему без віялових обмежень. 

Антон Лосєв, Київ