У США проведуть наукову онлайн-конференцію «Тарас Шевченко в спогадах»

Про це повідомляється на сторінці події у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Шевченознавство останніх десятиліть займається постійною клопіткою працею, зосередившись на переакцентовуванні головних аспектів Шевченкової творчості та упорядковуванні джерельних матеріалів його біографії та літературної спадщини. При Науковому Товаристві ім. Шевченка в Америці тривалий час існує видавнича Шевченкознавча програма, до якої залучено чільних науковців з України та Америки», – йдеться в повідомленні.

Зауважується, що у доповідях цьогорічної 41-ої конференції увагу зосереджено на мемуарній спадщині про Тараса Шевченка, особливостях наукової достовірності та проблемах упорядкування мемуаристики про поета, яка, по суті, є неоцінненим джерелом для науковців та громадськості.

Час проведення – 7 PM UTC+02 – 8:30 PM UTC+02. Охочих узяти участь просять реєструватися за посиланнями: us02web.zoom.us/.../reg.../WN_YPCV3r8BSZOcYzw3WgcH_Q і shevchenko.org/upcoming.../xli-shevchenko-conference.

Доповідачі:

Ведучий – Григорій Грабович. «Пам’ять і жанр: до питання «спогадів», «спогадів про інших», і «спогадів про Шевченка» зокрема»;

Станіслав Росовецький. «Специфічні труднощі видання спогадів про Шевченка»;

Михайло Назаренко. «Полемічний аспект спогадів про Шевченка»;

Олександр Боронь. «Спогади родини Ускових про Шевченка: межі достовірності»;

Олесь Федорук. «1847-й рік у Кулішевих спогадах про Шевченка».

Закриття – Альберт Кіпа (УВАН)

Біографія доповідачів

Григорій Грабович

Григорій Грабович – літературознавець, професор Гарвардського університету, засновник та головний редактор київського видавництва та журналу «Критика». Автор багатьох монографій про творчість Тараса Шевченка, найновіша – «Шевченкові «Гайдамаки»: поема і критика» (2013), збірок статтей з історії української літератури «До історії української літератури» (1990, 2000) та «Тексти і маски» (2005). Головний редактор бібліографічного видання «Тарас Шевченко в критиці» (том I, том II (2013, 2016)). Опублікував низку статтей, присвячених різним аспектам української літератури та окремим письменникам, зокрема про Тичину та Хвильового. Перекладач поеми Миколи Бажана «Сліпці», опублікованої у “Quiet Spiders of the Hidden Soul”: Mykola (Nik) Bazhan’s Early Experimental Poetry” (2020).

Станіслав Росовецький

Станіслав Росовецький народився 1945 року в Херцеброку під Біліфельдом у Німеччині. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченко 1969 року. Професор, доктор філологічних наук. Автор трьохсот наукових і науково-популярних публікацій. До кола його наукових зацікавлень належать давня українська література, фольклор, компаративістика, шевченкознавство. Автор роману «Помста Першодрукаря» (2009) та п’єс про Шевченка – «Шевченко під судом» (2008) і «Мрії про Шевченка 1859 року» (2016). Лауреат «Коронації Слова». Остання книжка «Шевченко. Сучасна біографія» (2020) потрапила до коротких списків двох номінацій «Книжки Року-2020».

Михайло Назаренко

Михайло Назаренко – літературознавець, критик, перекладач, кандидат філологічних наук, доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор праць з історії української, російської та англомовних літератур, в тому числі книжок «Реальність дива (Про книги Марини та Сергія Дяченків)» (2005) та «Поховання на могилі (Шевченкова біографія у фольклорі та фейклорі)» (2006, випр. і доп. 2017; премія «ЛітАкцент року»). Співупорядник та співкоментатор зведень «Тарас Шевченко в критиці» (том I, том II (2013, 2016)) та «Спогади про Тараса Шевченка» (у друці). Автор-упорядник видання «Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792–1883» (у друці). Лавреат літературних премій: «Єврокон», «Бронзовий равлик», премія Нори Галь за переклади з англійської (двічі), премія часопису «Новый мир».

Олександр Боронь

Олександр Боронь – доктор філологічних наук (2018), завідувач відділу шевченкознавства (із 2015 року) Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, член Наукового товариства ім. Шевченка (2015), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2017, у складі авторського колективу за «Шевченківську енциклопедію» в шести томах). Автор монографій «Поетика простору у творчості Тараса Шевченка» (2005), «Повісті Тараса Шевченка і західноєвропейські літератури: рецепція та інтертекстуальні зв’язки» (2014; 2015). Остання в часі книжка – «Спадщина Кобзаря Дармограя: джерела, типологія та інтертекст Шевченкових повістей» (2017). Співупорядник та співавтор коментарів зведення «Тарас Шевченко в критиці» (том I, том II (2013, 2016)). Координатор низки науково-публікаційних проєктів Інституту Критики (Київ) та Інституту джерелознавства Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці.

Олесь Федорук

Олесь Федорук – літературознавець, текстолог, кандидат філологічних наук, автор багатьох праць з історії літератури, відповідальний секретар редколегії «Повного зібрання творів» Пантелеймона Куліша, керівник Центру дослідження життя і творчості П. Куліша, старший науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Остання книга – «Роман Куліша «Чорна рада»: Історія тексту» (2019 рік).